МЕРТ обіцяє аграріям 8,4 млрд. грн, в тому числі на підтримку тваринництва та купівлю вітчизняної сільгосптехніки

Морські водорості можуть бути ефективним засобом скорочення викидів метану у великої рогатої худоби, однак деякі їх сорти можуть бути отруйні, стверджують вчені з Вагенінгенского університету в Нідерландах. Особливі побоювання вчених викликає бромоформ, речовина, що міститься в деяких видах водоростей, яке через травну систему корови може проникати в молоко.

У випадку з водоростями виду A. Taxiformis було встановлено, що вони можуть пошкоджувати стінки рубця у тварин через це речовини. Бромоформ вкрай токсичний як для тварин, так і для людини, в зв'язку з чим, на думку дослідників, слід робити вибір в першу чергу на користь водоростей, які містять його в малих кількостях або не містять зовсім.

За матеріалами All About Feed

Експорт молочних продуктів у червні склав 23,9 млн доларів США, що на чверть більше показників минулого року та на 43,7% довоєнного лютого. Основною причиною приросту стало зростання світових цін на молочні продукти.

Про це ідеться у повідомленні аналітиків проекту Сімейні молочні ферми на офіційному Telegram-каналі.

Також експерти зазначають, важливою зміною є орієнтир експорту на країни ЄС: якщо у червні 2021 року менше 6% молочної продукції було реалізовано до ЄС, то за підсумками червня 2022 року вже понад 50%.

«Основними ринками збуту української молочної продукції тепер є Польща (9 млн доларів США), Молдова (3,3 млн доларів США), крім того — Казахстан (1,5 млн доларів США)», — кажуть експерти.

Загалом за останній місяць було експортовано 9,3 тис. тонн молочних товарів, що на 32% більше ніж в травні. А саме:

• молоко та вершки незгущені — 2,7 тис. тонн(більше на 17%)
• молоко та вершки згущені — 3,3 тис тонн(на 71%)
• маслянка, коагульовані молоко та вершки, йогурт, кефір — 239 тонн,(на 2%)
• молочна сироватка — 1,5 тис. тонн,(на 16%)
• масло вершкове — 897 тонн,(на 12%)
• всі види сирів і кисломолочний сир — 563 тонн,(на 35%).

На європейському ринку ситуація трохи відрізняється: в найбільших європейських країнах-виробниках молока закупівельні ціни не залишаються на місці.

За останні 2 місяці вони зміцнилися та становлять:

• Польща — 47,37 євро/100 кг(більше на 5%)
• Нідерланди — 53,52 євро/100 кг(на 10%)
• Франція — 45,08 євро/100 кг(на 6%)
• Німеччина — 50,10 євро/100 кг(на 3%).

Україна має деяку перевагу перед країнами ЄС — низькі ціни на корми стримують ріст собівартості молока, що робить українську продукцію конкурентною на зовнішньому ринку.

milkua.info

15 вересня 2017 року набуває чинності єдина погоджена форма ветеринарного сертифікату для експорту з держав-членів Європейського Союзу в Україну термічно обробленого молока та молочних продуктів.

Як зазначив перший заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Жук, для зручності визначено перехідний період використання нової погодженої форми ветсертифіката до 30 вересня 2017 року. Таким чином, двосторонні форми сертифікатів на імпорт молока та молочних продуктів в Україну, погоджені раніше з окремими державами-членами ЄС (Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Угорщина, Франція, Чехія, Швеція), будуть діяти до 30 вересня включно паралельно з новою формою. Відповідний лист Держпродспоживслужби направлений на регіональні служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті.

Андрій Жук також наголосив, що процесу погодження сертифіката передували ґрунтовні експертні консультації між Держпродспоживслужбою та Європейською Комісією. Зараз також триває робота над єдиними формами ветеринарного сертифікату з інших видів продукції тваринного походження.

milkua.info за матеріалами consumer.gov.ua

Під час Глобального саміту з продовольчої безпеки в рамках Генеральної Асамблеї ООН (Global Food Security Event during the UN General Assembly) розповів західним колегам про продовольчу безпеку у світі, у розрізі впливу на неї України.

Головна проблема для українських фермерів сьогодні — війна. Особливо важко аграріям на окупованих територіях. Там відбуваються жорстокі та криваві події. Після деокупації ми знаходимо зруйновані господарства на яких викрали чи пошкодили обладнання російські солдати. Коли окупанти йшли, вони підривали все, що залишали. Аграрна галузь там майже повністю знищена.

По всій території України фермери зіткнулися із неможливістю вільно експортувати свою продукцію за кордон. З початку війни ми не зіткнулись із заблокованими портами, через які вивозили щомісяця до 5 млн тонн агропродукції. Сьогодні у нас накопичилось понад 20 млн тонн зернових, які ми можемо експортувати, але не можемо це зробити.

У березні експортували 0,3 млн тонн, в серпні — 4,5 млн тонн. Стрімкому росту зовнішніх поставок допомогла робота «зернового коридору». Через порти пройшло найбільший обсяг продукції — майже 3 млн тонн. Наша єдина надія, що домовленість продовжуватиме діяти.

Наступна проблема — ціни. Зараз собівартість виробництва в Україні вища за продажні ціни. Більшість витрат йде на зберігання, адже експортні обсяги сильно знижено. Ми вдячні міжнародним організаціям, USAID та FAO, що надали велику кількість полімерних рукавів для зберігання зерна. Сподіваємось організувати зберігання всього врожаю. Але якщо у фермерів не буде хорошої продажної ціни, навесні ми не зможемо вийти в поля.

Ми говорили з урядом України щодо викупу 20−30% обсягу зернових у аграріїв. Але в умовах війни уряд змушений спрямовувати всі кошти на військові потреби.

Тому звертаємось до міжнародних організацій із проханням допомогти нам вижити. Йдеться приблизно про 4 млрд доларів. Це невеликі гроші для великої країни, але це допоможе нам вижити і вийти в поля навесні.

У короткій перспективі для нас важливими є дві речі: ціни на зерно та «зерновий коридор». Це наші короткострокові завдання. Довгострокові — відновлення зруйнованого аграрного сектору. Саме тому ми, в рамках співпраці із благодійним фонд SAVEUA, поставили себе головне завдання — забезпечити продовольчу безпеку країни та годувати внутрішньо переміщених осіб, зараз їх близько 10 млн. Нагадувати всіх неможливо без відновлення внутрішнього виробництва, без наших ферм.

Крім того, ми маємо думати, як не допустити голод у всьому світі. Україна годує близько 400 млн осіб. І ця цифра може зрости, якщо ми навчимось виробляти більше продукції на один гектар. Ми вже почали проводити переговори з університетом Айови щодо створення агроуніверситету, який допоможе українським фермерам виготовляти більше продукції використовуючи ті же площі.

Також ми маємо створювати більше переробних компаній. В масштабах України це мають бути великі підприємства з переробки аграрної сировинної продукції. Або, наприкладі США, об'єднуватись в аграрні кооперативи, які також займатимуться переробкою.

І на останок, для організації цих процесів нам потрібні знання. Ми мотивовані розпочати роботу швидко, оскільки аграрний сектор це локомотив української економіки.

agravery.com