Сьогодні набуває чинності єдина погоджена форма ветеринарного сертифікату для експорту молока та молокопродуктів з ЄС в Україну

Минулий рік став роком випробувань для низки українських виробників - аномальне зростання цін на енергоносії і корми стали причиною скорочення промислового виробництва м'яса птиці на 2% і яєць на 22%. Але остаточно добити вітчизняних промисловців, що ще утримуються на плаву, можуть податкові ініціативи влади, що набрали чинності з 1 січня 2022 року, повідомляє УНН.

Одразу кілька асоціацій звернулися до керівництва Офісу Президента, прем'єр-міністра та представників Верховної Ради з проханням терміново внести зміни до законодавства, а саме до Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень". Автори листа вказують, що парламент в одному тексті закону узвалив суперечливі і взаємовиключні норми, які набули чинності з початку року і які будуть мати вкрай негативні наслідки.

Так, зокрема, у законі зазначено, що птахівники відтепер не можуть використовувати четверту групу оподаткування, і водночас сказано, що для них підвищується ставка податку на цій же четвертій групі.

«Враховуючи, що державна підтримка птахівництва обмежена, а податкове навантаження може зрости і для без того збиткової галузі, Україна ризикує взагалі втратити птахівництво як галузь. Це однозначно позначиться на продовольчій безпеці держави, адже основу споживчого кошика становлять соціально значущі продукти — м'ясо птиці та харчові яйця. Перші дзвіночки ми отримали вже за підсумками минулого року - імпорт м'яса птиці збільшився на 13% і вперше за роки незалежності Україна імпортувала харчові яйця.

У результаті збитковості виробництва, за два останні роки зупинили свою діяльність більше ніж 30 промислових птахопідприємств. Збільшення податкового навантаження на галузь призведе до подальшої консервації виробничих потужностей і скорочення робочих місць у сільській місцевості, що є вкрай чутливим на сьогодні.

З виключенням підприємств галузі птахівництва з платників єдиного податку четвертої групи відбудеться зменшення надходжень до місцевих бюджетів. Саме єдиний податок IV групи бюджетоутворюючий для багатьох територіальних громад і, найголовніше, особливості справляння не залежать від фінансових результатів сільгоспвиробника, а від кількості землі в обробітку. Не секрет, що бізнес сьогодні, окрім сплати податків, ще й додатково підтримує місцеві громади, розвиває соціальну інфраструктуру в селі, а зі збільшенням оподаткування така підтримка буде зменшена.

Іншим негативним аспектом введення змін в оподаткуванні галузі є істотне ускладнення адміністрування податків, оскільки 90% птахопідприємств має змішане виробництво — рослинництво і птахівництво, а іноді в структурі скотарство і свинарство. Тобто для збереження спрощеної системи оподаткування таким сільгоспвиробникам доведеться або виділяти птахівництво в окрему юридичну особу, і таким чином порушувати структуру виробництва, або взагалі вирізати поголів'я птиці і зупиняти і без того постійно дотаційне виробництво. Перш за все це зашкодить малим і середнім підприємствам, оскільки вони не настільки ефективні в адмініструванні податків, як великі», — заявили асоціації.

Підсумовуючи, асоціації "Союз птахівників", "Український аграрний бізнес" і "Українська аграрна конфедерація" закликали владу переглянути в терміновому порядку свої податкові нововведення і відновити права птахівників на четверту групу оподаткування для уникнення негативних наслідків.

Джерело: УНН

За підсумками 2020 року комбікормова галузь Європейського Союзу (ЄС) і Великобританії змогла трохи наростити виробничі показники, незважаючи на виклики у вигляді епідемії африканської чуми свиней, пташиного грипу, а також Covid-19.

За даними Європейської федерації виробників комбікормів (FEFAC), в минулому році в Європі було вироблено 164,9 млн тонн комбікормів, що на 0,1% перевищує аналогічний показник 2019 року. Спад обсягів виробництва в сегменті виробництва комбікормів для птиці та ВРХ був компенсований зростанням в сегменті свинарства, відзначають представники FEFAC.

За матеріалами Feed Navigator

З кінця листопада змінюються вимоги до ввезення на територію України тварин та харчових продуктів тваринного походження, — повідомив директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль на панельній дискусії «Кращі практики та офіційні вимоги щодо карантинування тварин», яка проходила в рамках Міжнародного Дня свиноферми. 

Так, за інформацією Бориса Кобаля, 24.11.2019 набуває чинності наказ Мінагрополітики від 16.11.2018 № 553 «Про затвердження Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки».

Відповідно до цього наказу втрачає чинність наказ Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 14.06.2004 № 71 «Про затвердження Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду», яким, зокрема, було передбачено проведення відбору тварин для відправки в Україну за участю представника державної служби ветеринарної медицини України.

Після набуття чинності наказу № 553 ввезення на митну територію живих тварин (крім домашніх, спортивних, експериментальних, циркових тварин, а також тварин, призначених для виставок та розважальних цілей) та їх репродуктивного матеріалу можливе з потужностей (об'єктів), щодо яких встановлено відповідність законодавству України за результатами:

інспектування такої потужності (об'єкта), проведеного компетентним органом України у порядку, встановленому законодавством України;

здійснення оцінки ефективності компетентного органу країни-експортера, проведеної компетентним органом України відповідно до вимог законодавства України;

у разі, якщо з такою країною укладено договір про еквівалентність.

Таким чином, процедуру ввезення на територію України тварин, в тому числі і свиней, буде значно спрощено.

consumer.gov.ua

Виробництво зернових в Україні у 2020 році становитиме 67,4 млн т, що на понад 10% менше, ніж роком раніше. Такий прогноз оприлюднили в Національному науковому центрі "Інститут аграрної економіки", передає УНН.

"За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, у 2020 році обсяги виробництва зернових та зернобобових культур в Україні становитимуть 67,4 млн т. Це на 7,7 млн т або на 10,3% менше за історично рекордний урожай зернових у 2019 році", - поінформував директор Інституту академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи чергову розробку наукового колективу "Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2020 році (лютий 2020 року)".

Таке зниження відбудеться переважно за рахунок зменшення виробництва озимої пшениці – до 24,2 млн т (-12,5%), кукурудзи на зерно – до 32,2 млн т (-10,3%), а також ячменю – до 8,1 млн т (-8,7%), пояснив Лупенко.

Водночас, зауважив він, зросте виробництво жита – до 355,4 тис. т (+6,7%), ярої пшениці – до 696,8 тис. т (+5,3%), гречки – до 96,4 тис. т (+13,3%) та гороху – до 687,4 тис. т (+20,0%). Практично на рівні 2019 року збережеться виробництво рису – 54,5 тис. т (-0,2%).

По решті зернових культур також прогнозується невеликий спад. Виробництва вівса зменшиться на 2%, проса – на 1,6%, зазначив науковець.

З урахуванням погодних умов та зниження доходності основних сільськогосподарських культур торік, прогнозні показники визначалися за песимістичним сценарієм, тоді як за середнім прогнозом зниження обсягів виробництва зернових становитиме не більше 3%, зазначив Лупенко.

Прогнозоване зниження обсягів врожаю зернових у 2020 році не є критичним для України, тим більше, що його обсяги поступатимуться лише рівню останніх двох років і спроможні задовольнити не лише потреби внутрішнього ринку, а й експорту, підсумував науковець.

Джерело: УНН