Майбутнє молочної галузі України за ефективністю, а не збільшенням поголів’я

Ряд українських підприємств включено до переліку компаній, яким надано право експорту продуктів тваринного походження до Республіки Молдова.

Про це повідомляє Держпродспоживслужба.

Відповідно до повідомлення Національного агентства з безпечності харчових продуктів Республіки Молдова від 26.04.2017 № 01-6/857, ряд українських підприємств включено до переліку компаній, яким надано право експорту продуктів тваринного походження до Республіки Молдова.

До даного переліку входять сирзаводи, птахокомплекси, холодокомбінати та інші підприємства.

Зокрема, до переліку включено 11 підприємств: ТОВ «Фірма "Оліс ЛТД"», ТОВ «Рожищенський сирзавод», ТОВ «Рибоконсервний завод "Дунай"», ТОВ «Птахокомплекс "Губин"», ТОВ УПГ «Малинівка», ТОВ «ФОРЕС», ТОВ «Фуд Девелопмент», ПАТ «Львіський холодокомбінат», ТОВ «Птахокомплекс Дніпровський», ПрАТ «Черкасирибгосп» та ТОВ «Барський птахокомбінат».

Agravery

ТОВ «Торгово-промислова група «Амарант» укладає угоди з фермерами на викуп урожаю за ціною 25 тис. грн/т і забезпечує посівним матеріалом та супроводом.

Про це AgroPortal.ua повідомив керівник компанії Олександр Дуда.

«В Україні оптимальні терміни посіву амаранту розпочинаються з 15 травня і тривають аж до 15 липня. Основна передумова отримання гарних сходів — сіяти у прогрітий ґрунт, температура якого вище 14°С, а ще краще — понад 18°С», — розповідає Олександр Дуда.

За його словами, посівний матеріал є в наявності на площу понад 10 тис. га. Останні два роки «Торгово-промислова група «Амарант» викуповує весь наявний амарант, зібраний сільгоспвиробниками. Так планують зробити і цього року.

«З амаранту можна виробляти олію, борошно, крупи, пластівці, панірувальні сухарі, хлібобулочні, кондитерські та макаронні вироби, швидкі сніданки, хлібці, фармацевтичні препарати та косметичні засоби, йогурти, горілчані вироби, медовий амарант, прикорм для риб, суміші для дитячого харчування, гранолу, корми для сільськогосподарських та свійських тварин, поп-амарант, екстракти, фіточай, трав’яні гранули. Крім того, є нові перспективні продукти, на які вже є попит, зокрема в Німеччині, Іспанії, Ізраїлі — амарантовий протеїн та амарантовий крохмаль», — розповідає Олександр Дуда.

За його словами, цього року Україна буде з амарантом, а закордонні партнери — з якісною продукцією та сировиною.

AgroPortal.ua

8 червня в Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбулася науково-практична конференція ANIMAL NUTRITION FORUM 2017. І як зазначив декан Вадим Кондратюк приємно, що цей потужний за своїм складом і проблемами, що порушуються, науковий захід, відбувається саме на факультеті тваринництва та водних біоресурсів, а його співорганізатором є кафедра годівлі тварин та технології кормів імені Павла Пшеничного.

 Від імені ректора університету Станіслава Ніколаєнка, ректорату, організаторів форуму привітав учасників із початком роботи конференції перший проректор Ігор Ібатуллін. Він у кількох словах представив гостям університет сьогодні та зупинився на проблематиці конференції. Зрозуміло, що раціональна годівля є одним з основних питань галузі, в іншому випадку це призведе в тому числі і до економічних втрат. Ігор Ілліч навів кілька прикладів величезних енергетичних витрат тварин на виробництво продукції. Компенсувати їх має відповідний збалансований кормовий раціон. Розібратися в тому, як це зробити, покликана сьогоднішня конференція через поширення знань, обговорення інновацій, зазначив Ігор Ібатуллін.

  До вітальних слів приєднався також комерційний директор торгового дому «Світ-Агро» Павло Базильчук. Він висловив сподівання, що ідея об’єднати для вирішення нагальних питань годівлі науку, виробництво і бізнес, яка знайшла своє втілення у форумі, переросте у традицію. А ще закликав студентів після закінчення вишу працювати у сільському господарстві, адже, на його думку, у цій галузі можна успішно розвиватися. 

 Потому модератор форуму професор Михайло Сичов запросив спікерів до слова. Про новий погляд на використання амінокислот у живленні тварин говорив доктор Peter Hong з Кореї, який поділився результатами власних досліджень щодо ефективності та позитивного впливу на здоров’я тварин L-Methionine. Секрети успішної ферментації кормів та використання ферментів в системі контрольованої годівлі тварин розкрили відповідно Rene Schepens і Katrine Pontoppidan з Данії. Новітні підходи в контролі здоров’я шлунково-кишкового тракту тварин презентував доктор Marcin Korczynski, а вплив смакоароматичних добавок на рівень споживання корму – Marcin Kainski (Польща). Про те, як забезпечити ефективну дезінфекцію примішень для зберігання кормів при мінімальній участі людини проінформувала їхня колега Anna Poznanska.

Кожна доповідь супроводжувалася широким обговоренням та численними запитаннями вчених і виробничників до спікерів. Завершив конференцію круглий стіл, на якому були підбиті підсумки та напрацьовані рішення.

Текст: Ольга Наконечна, nubip.edu.ua

Фото: журнал "Корми і Факти"

Якщо найближчим часом українські свиногосподарства не змінять стратегій управління та виробництва, велика частка операторів ринку можуть взагалі припинити діяльність, вважає виконавчий директор Асоціації «М’ясної галузі» Микола Бабенко.

На думку експерта, майбутнє галузі – за великими консолідованими компаніями чи об’єднаннями підприємств. Що ж до майбутнього співіснування тваринних комплексів поряд із такими консолідованими компаніями, Микола Бабенко зазначає: «Є декілька сценаріїв. Зрозуміло, що кон’юнктура для таких компаній погіршиться — в першу чергу м’ясопереробні підприємства використовуватимуть власну або кооперативну сировину. Крім того, за рахунок оптимізації витрат, собівартість м’яса в інтегрованих компаніях або кооперативах стане нижчою, що знову ж вдарить по конкурентоздатності окремих свинокомплексів. А ще в Україні поширені в агробізнесі підприємства – соціальні проекти, які працюють не заради прибутку, а заради працевлаштування пайовиків. З відкриттям ринку землі «соціальні проекти» втратять сенс, з 2021 року нас очікує масове закриття неефективних свинокомплексів і молочних ферм. Просто лишити все, як є, вже не вийде».

Пан Бабенко вважає, що стабільний розвиток галузі свинарства можливий за умови об’єднання невеликих підприємств та зниження собівартості виробництва.

Meat-Inform