Малі фермери можуть претендувати на 500 млн гривень з програми компенсації відсоткової ставки — Слободяник

Через новини про зниження поголів’я свиней у наступному році та збільшення обсягів імпорту серед українців все частіше починають ходити чутки, що скоро на прилавках продаватимуть лише продукцію завезенну з закордону.

Проте не варто панікувати, адже загалом обсяги імпорту не такі великі, аби заполонити ринок. За даними Економічного дискусійного клубу, протягом 2017 року попит внутрішнього ринку на свинину складе 815 тис. тонн, тоді як власне виробництво забезпечує 750 тис. тонн.

Загалом, протягом останніх кількох років м’ясопереробні підприємства все більше покладаються на внутрішньо вироблену свинину. І хоча Україна поступово починає розвиватися як експортер, все ж ми поки не можемо похизуватися повною незалежністю від поставок з-за кордону. Тим не менш, відсоток імпортованої продукції відчутно послабився. Так, у 2013 році питома вага імпортованої свинини, свинячих субпродуктів, жиру та м’ясопродуктів складала ледве не чверть загальної ємності ринку, а впродовж останніх трьох років цей показник менший за 10%.

«Основна товарна позиція, яку імпортують до України в найбільших обсягах — свинячий жир. Проте, не варто плутати його з салом для споживання, яким люблять ласувати українці. Такий свинячий жир не знайдеш на полицях супермаркетів. Його основним імпортером є м’ясопереробні підприємства, які використовують жир у виробництві сирокопчених та напівкопчених ковбасних виробів. Імпортне сало, на відміну від українського, тугоплавкіше, тому його використання м’ясопереробнику зручніше», — коментує аналітик Асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська.

За її словами, окрім сала, як сировину для ковбасних виробів, імпортують свинячу печінку, інші морожені субпродукти та свинячий тримінг (безкісткове м’ясо з різних частин свинячої туші). Це дозволяє переробникам зменшити собівартість виробництва м’ясопродуктів. Епізодично до України потрапляють і цілі свинячі частини (грудинка, лопатка та ін.) чи напівтуші, однак питома вага такої продукції дуже незначна. Вона суттєво поступається частці свинячого тримінгу, яка складає не менше двох третин загальних обсягів імпорту свинини за підсумками трьох кварталів 2017.

"Звичайно, є частина продуктів свинячого походження, які все ж потрапляють на полиці супермаркетів та до меню ресторанів. Це — хамон, прошутто, бекон, паштети та інші м’ясні та ковбасні вироби. Проте сукупні обсяги їх імпорту за січень-вересень 2017 склали менше 1 тис. т, чи менш ніж 4% від середньомісячних обсягів промислового виробництва ковбасних виробів з усіх видів м’яса в Україні. Ціна імпорту таких смаколиків варіює в межах від 1 дол. США до понад сотні доларів за кілограм, а середня цінова позначка складає не менше 5 дол. США/кг.

Також варто зауважити, що виробництво свинини в Україні впало не так значно. За інформацією Держстату, виробництво охолодженої свинини протягом січня-вересня 2017 року скоротилося на 5,4% (182 тис. тонн), тоді як замороженої — зросло на 20,8% (10,7 тис. тонн).

PigUA.info за матеріалами agravery.com

Мінекономіки спільно з Держархбудінспекцією та Мінрегіоном налагодили взаємодію у вирішенні проблематики, пов’язаної з набуттям права на виконання будівельних робіт  та введенням в експлуатацію виробничих об’єктів.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Так, Мінекономіки ініціювало низку систематичних зустрічей за участю керівника Держархбудінспекції Сергія Галіцина, першого заступника Міністра розвитку громад та територій України Василя Лозинського та заступниці Міністра розвитку громад та територій України Наталі Козловської для моніторингу цього питання.

За інформацією, яку надали облдержадміністрації України, 5 областей повідомили про 16 суб'єктів господарювання, у яких є проблемні питання, які виникають під час комунікації з Держархбудінспекцією. 16 областей повідомили про те, що робота з Держархбудінспекцією налагоджена та проблем щодо цього питання немає, 3 — про відсутність звернень від підприємств. Відповідний перелік суб'єктів господарювання було сформовано та направлено Держархбудінспекції, яка сприятиме пришвидшенню перевірки документів, що поступили від заявників.

«За потреби Держархбудінспекцією буде організовано та забезпечено вжиття заходів щодо надання вичерпних фахових консультацій з метою приведення документації у відповідність до законодавства», — йдеться у повідомленні ДАБІ на їх офіційному сайті.

Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький висловив подяку керівництву Держархбудінспекції та іншим учасникам за співпрацю в оперативному вирішенню проблемної ситуації.

«Мінекономіки вживає всіх заходів для вирішення будь-яких проблемних ситуацій, які можуть виникнути у підприємців під час оформлення документів на отримання державної підтримки — на всіх етапах підготовки цих документів. Дякую Держархбудінспекції за оперативність та розуміння, адже підтримка бізнесу є пріоритетом Уряду», — прокоментував Тарас Висоцький.

Слід зазначити, 16 квітня, вже відбулася одна з таких консультативних зустрічей Держархбудінспекції з бізнесом, де розглядалися кейси проблемних питань щодо об'єктів сільськогосподарського призначення Полтавської та Київської областей.

Крім того, Мінекономіки на основі звернень від бізнесу направило запит до Міністерства цифрової трансформації України щодо проблем із реєстрацією декларацій про початок будівельних робіт через онлайн-сервіс державних послуг «Портал Дія». Мінекономіки сподівається на сприяння Мінцифри щодо вирішення цього питання.

Прес-центр Мінекономрозвитку

Україна за 2017 р експортувала 88,58 тис. т яєць на суму $ 68,64 млн.

Про це свідчать дані УКРІНФОРМ.

Відзначається, що в грудні експорт яєць склав 8,34 тис. т.

Основними імпортерами українських яєць в 2017 р є ОАЕ (на $ 42,34 млн), Ірак (на $ 11,9 млн) і Катар (на $ 4,95 млн). Експорт в ці країни склав 38,39 тис. т, 15,36 тис. т і 6,38 тис. т яєць відповідно.

Нагадаємо, що за підсумками 2016 року експорт яєць з України склав 50,68 тис. т.

www.poultryukraine.com

Зниженням мит у межах дії зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Євросоюзом та поява нових безмитних тарифних квот, нетарифне регулювання, доступ українських аграріїв та виробникыв харчової продукції до ринків країн Балканського півострова, Близького Сходу, Африки — це три наслідки дії зони вільної торгівлі з ЄС для України.

Про це заявив директор брюссельського офісу «Української асоціації бізнесу і торгівлі» (УАБТ) Назар Бобицький, пише AgroPolit.com

«По-перше, це прямий ефект від лібералізації торгівлі, пов'язаний зі зниженням мит у межах дії ЗВТ та появою нових безмитних тарифних квот. До 2014 року — року підписання Угоди та її одностороннього виконання ЄС щодо автономних преференцій, ці можливості були недоступними. Можна припустити, що найбільший економічний ефект відчули ті товарні позиції, за якими Україна найшвидше вибирає тарифні квоти: зернові, соки, цукор, оброблені томати, м'ясо птиці та інші», — сказав він.

Експерт додав, що за даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Україна у 2019 році забезпечила $ 63,7 млрд надходжень валютної виручки від експортної продукції, що на 5,8% більше, ніж за аналогічний період 2018 року. Це однозначно позитивний результат дії ПВ ЗВТ.

Бобицький зазначив, що серед товарів АПК, експорт яких зріс упродовж 2019 року, перше місце посідає кукурудза (+$ 3,4 млрд); далі йде пшениця (+$ 1,3 млрд); насіння свиріпи (+$ 543 млн); соєві боби (+$ 670 млн); макуха (+$ 287 млн); олія (+$ 321 млн).

Друге досягнення — це нетарифне регулювання. Яскравий приклад — Держпродспоживслужба, яка доклала титанічних зусиль, щоби забезпечити досягнення відповідності вимогам європейських санітарних і фітосанітарних стандартів та отримати доступ до європейського ринку, куди постачається наша молочна продукція, яйця, курятина, аквакультури, мед та інші товари. І третє, непряме досягнення - українські аграрії та виробники харчової продукції з правом експорту на ринок ЄС одночасно отримали доступ до ринків інших країн (країни Балканського півострова, Близького Сходу, Африки). Відповідність українських товарів нормам ЄС стає для багатьох третіх країн своєрідним знаком якості, — сказав Бобицький.