Лівія зацікавлена у соняшниковій олії та молочних продуктах з України

Украинским аграриям необходимо делать шаги в направлении качественного изменения поголовья овец в хозяйствах. Это касается генетики и породы животных, рассказал владелец фермерского хозяйства «Меринос-Запад» Дмитрий Огнев.

По его словам, 50-60 лет человечество, в том числе и наши производители, занимались выращиванием шерстных пород. Но последние 20-30 лет фермеров интересует мясо.

«Надеюсь, что произойдут изменения в информировании аграриев о том, какие породы есть на самом деле ценными. Например, по шерстной породе, то производители на конец года получают меньше, чем тратят на разведение таких животных», - отметил он.

Также он добавил, что в следующем году динамики роста поголовья не ожидается, однако однозначно на плаву удержатся крупные хозяйства.

«Хотелось бы, чтобы в государстве больше внимания уделяли выращиванию мелких рогатых животных, стимулировали его развитие. Одной из составляющих являются экологические пастбища для овец и коз. Их почти не используют по назначению. Особенно речь идет о центральной, южной, восточной Украине», - отметил он.

Источник: ArgoTer

Серед пріоритетів Мінагрополітики є стимулювання фермерського руху та створення успішної моделі господарювання в Україні — формування ефективного та соціально відповідального власника на селі. Для розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018 рік передбачається суттєва державна підтримка у розмірі 1 млрд грн. Про це повідомив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета у прямому ефірі на одному з українських радіо.

«Серед пріоритетних завдань міністерства — створення в Україні фермерської моделі господарювання, використовуючи успішний європейський досвід. На сьогодні в нашій державі функціонує більше 34 тисяч фермерських господарств, які реалізують свою продукцію на внутрішньому та зовнішньому ринках, але у перспективі їх може стати півмільйона», — зауважив Віктор Шеремета.

За словами заступника Міністра, допомогою у реалізації цього завдання може стати державна підтримка. Так, у 2018 році на розвиток фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації заплановано 1 млрд грн. Також аграрії зможуть скористатися підтримкою в рамках програми розвитку галузі тваринництва, на яку передбачено 4 млрд грн. Основний акцент буде зроблено на будівництво нових та реконструкцію тваринницьких комплексів, в тому числі ВРХ. Також серед напрямів підтримки — здешевлення кредитних ресурсів, підтримка розвитку галузі скотарства, підвищення генетичного потенціалу сільськогосподарських тварин.

Ще майже 1 млрд грн заплановано на програму часткової компенсації вартості с.-г. техніки та обладнання українського виробництва. 300 млн гривень — на підтримку галузі садівництва, виноградарства та хмелярства.

Крім того, заступник Міністра зосередив увагу на питанні закупівлі молока другого ґатунку у населення. Він наголосив, що жодних санітарних обмежень на прийом молока у населення не вводилося.

«Молоко як приймалося у населення, так і буде прийматися надалі. З іншого боку, ми прагнемо, щоб якість молока підвищувалась і наші виробники отримували більше. Тому звертаємо їх увагу на дотримуванні нескладних правил гігієни персоналу та тварин, а також покращенні умов виробництва. Розуміючи, що для удосконалення виробництва необхідні кошти, на 2018 рік запланована значна фінансова підтримка від держави», — підкреслив Віктор Шеремета.

Прес-служба Мінагрополітики

Один з провідних китайських виробників свинини, компанія Yangxiang, будує свинокомплекси з 7, 9 і навіть 13 поверхів. Утримуватимуть на таких фермах переважно свиноматок та поросят до відлучення. За словами власника компанії головними перевагами таких будівель є економія території, ефективність та більш здорове поголів’я.

Порівняно з традиційними одноповерховими свинокомплексами, імовірність поширення збудників хвороб від однієї ферми до іншої через вентиляційні системи у хмарочосах значно нижча. Всі поверхи повністю ізольовані один від одного.

Вартість будівництва багатоповерхового свинокомплексу становить 2 000 євро на свиноматку, без урахування поросят. У випадку звичайних ферм ця цифра становить 500 євро. Але додаткові витрати можна відшкодувати під час експлуатації. За даними компанії, на таких фермах достатньо 4 працівників на 1000 свиноматок, в той час як у «традиційних» господарствах необхідно не менше 10 робітників.

Наразі вже завершується будівництво двох 7-поверхових свиноферм. Ще 2 дев’ятиповерхові свинокомплекси побудують впродовж наступного року, а через 2 роки планують звести 2 будівлі по 13 поверхів.

PigUA.info за матеріалами pigprogress.net

Одним із засобів покращання заготівельно-збутової інфраструктури на дрібнотоварному ринку є створення молочарських кооперативів.

Про це повідомляє прес-служба Івано-Франківської ОДА.

Молочарська кооперація має не тільки сприяти збереженню і підвищенню якості продукції та просуванню її на ринку, а й стати основою для покращання добробуту сільського населення.

Так, співпрацю Івано-Франківської області з проектом кооперативної організації СОКОДЕВІ (Канада) було започатковано з підписанням у червні 2015 року Івано-Франківською ОДА та канадійською стороною Меморандуму про взаєморозуміння, який передбачає надання технічної та методичної допомоги молочарським обслуговуючим кооперативам і сімейним фермам.

Наразі проект активно працює в Рогатинському районі на базі сільськогосподарського обслуговуючого молочарського кооперативу «ЕКОМ».

Проект є важливим для розвитку молочного скотарства та кооперативного руху на Івано-Франківщині, оскільки він спрямований на вирішення проблем, які стоять перед особистими селянськими господарствами та дрібними фермерськими господарствами ― виробниками молока на Прикарпатті.

Крім того, в планах проекту ― об'єднати 5 тис. малих та середніх молочних виробників у мережу фермерів, підприємців, кооперативів та кооперативних об'єднань у чотирьох областях: Дніпропетровській, Херсонській, Львівській, Івано-Франківській.

Так, підвищення ефективності господарювання дрібних виробників молока, якості молочної сировини та удосконалення каналів її збуту можливі завдяки розвитку в сільській місцевості молочарських кооперативів.

За своїм оснащенням молочарські кооперативи подібні до традиційних стаціонарних молокоприймальних пунктів, тобто мають приміщення, що відповідає нормам безпечної діяльності з обладнанням для зберігання, охолодження та контролю якості продукції. Але їх відмінність полягає у формі власності.

Молокоприймальні пункти належать переробним підприємствам і представляють їх інтереси, що в першу чергу відображається на ціні закупівлі продукції. Водночас молочарський кооператив є колективною власністю дрібнотоварних виробників, тому відстоює їх інтереси, а отже, має можливість самостійно визначатися щодо ціни та каналів реалізації продукції. Завдячуючи таким кооперативам, виробники молока зможуть отримувати реальну ціну за свою продукцію.

Створення кооперативів є надзвичайно важливим для Івано-Франківської області, адже індивідуальні виробники молока зможуть підвищити свої прибутки лише об'єднавшись. Кожен виробник молока хоче продавати молоко за вищою ціною, але вища ціна вимагає і вищої якості молока. Здійснюючи контроль за якістю продукції, кооператив може дати гарантії високої якості та більших обсягів молока для переробного підприємства, генеруючи таким чином і вищу ціну.

Milkua.info