Молочарські кооперативи ― один із пріоритетних напрямків розвитку Івано-Франківщини

Станом на 4 грудня 2020 року, найнижчі закупівельні ціни на молодняк ВРХ зафіксовано у Сумській, Харківській, Житомирській областях. Найвищі — у Херсонській, Полтавській, Київській областях.

Про це повідомляє Український науково-дослідний інститут продуктивності агропромислового комплексу.

Найнижчі закупівельні ціни на корів (за вгодованістю) — у Сумській, Луганській, Харківській областях, найвищі - у Івано-Франківській, Тернопільській, Херсонській областях.

Середньозважена закупівельна ціна на бичків вагою менше 330 кг становить 34,41 грн/кг (+1,08 до минулого року). Телиці вагою менше 330 кг — 32,61 грн/кг, бички вагою більше 330 кг — 36,21грн/кг, телиці вагою більше 330 кг — 34,16 грн/кг.

milkua.info

Війна Росії проти України показала, що необхідно змінювати підходи до гарантів продовольчої безпеки, яким є Україна. Про те, якими мають бути ці гарантії, розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону UAразом.

У світі є багато країн, які залежать від імпорту с/г продукції. 

«Україна – світовий лідер-експортер продовольства. Нашу продукцію імпортує Європа, Близький Схід, Азія. Ми належимо до п’ятірки найбільших експортерів с/г продукції. Причому для деяких країн Близького Сходу, Північної Африки, Південно-Східної Азії питання поставок нашої продукції – це питання життя чи голоду. У цих країнах резерви зазвичай всього лише на 2–3 місяці споживання. У нас війна триває понад два місяці. Резерви завершуються, а українські порти досі заблоковані», – зазначив Тарас Висоцький.

За його словами, наразі немає побудованих міжнародних гарантів, щоб це продовольство системно постачалося. Мають бути механізми, які б гарантували безпеку країнам-експортерам, можливість транспортування продукції, не допускаючи будь-яких блокувань портів та затримок із експортом продукції. Адже в рік ми годуємо, крім себе, близько 400 млн людей, основна маса з яких може зіткнутися з голодом.

«Перевезення агропродукції залізницею або автотранспортом, як це зараз відбувається, здорожчує логістику. Тепер, щоб доставити продукцію, наприклад через порти Польщі, треба долати відстань в три–чотири рази довшу. Тому це спричинює здорожчання продукції. Світові ціни на с/г продукцію зросли, на деякі позиції – до 30 %», –  зазначив перший заступник Міністра.

При цьому, як правило, країни, які імпортують нашу продукцію, мають невисокий рівень добробуту населення – вони чутливі до цін. Тому, крім того, що фізично продукції стає для них менше, вона ще й менш доступна через збільшення цін, додав Тарас Висоцький.

«Україна чітко зазначила на міжнародній арені, що не зупиняє експорт та не блокує його. Усе, що не потрібно нам для внутрішнього споживання, ми готові далі постачати. Більше того, за нашою ініціативою зараз фактично “з коліс” відкриваються нові пункти пропуску, нові термінали, нові потужності на західному кордоні, щоб цей експорт збільшити. Ми хочемо виконати всі зобов’язання перед нашими партнерами, які за останні роки сформувалися, і яких ми ніколи не підводили», – резюмував Тарас Висоцький.

minagro.gov.ua

«Надмірне споживання телятами міді може призвести до їх загибелі», — доктор ветеринарних наук Крейг Лаудер розповів про добавки мікроелементів до раціону молочних телят під час вебінару, організованому Радою з питань відтворення молочної худоби, США. Про це пише Dairy herd.

«Коли йдеться про мідь для телят до відлучення, цих тварин не можна розглядати як просто «маленьких корів», — говорить Крейг Лаудер. — Ми фактично годуємо моногастричну тварину. Телята легко поглинають мікроелементи, і в рубці ще не виникає антагонізм між мікроелементами. Хоча споживання корму після народження у телят низьке, їхня здатність до поглинання мікроелементів дуже висока».

Коли телята споживають більше Cu, ніж їм необхідно, надлишок мінералу відкладається у печінці та поступово накопичується. За даними Манітобського університету (Канада), токсикоз печінки може призвести до передчасного руйнування червоних кров’яних тілець (гемолізу), анемії, гемолітичної жовтяниці та загибелі.

За словами Лаудера, у телят можуть виникнути проблеми з міддю, тому що як замінник молока, так і стартерний корм містять добавки мікроелементів, в тому числі мідь.

Він радить згодовувати телятам до відлучення не більше 20 ppm  Cu на день: «У деяких регіонах країни спостерігав випадки, коли рівень міді піднімався до 40, 50 і навіть 60 ppm, тому що фермери думають, що телятам потрібно давати більше, щоб компенсувати низький рівень споживання. Однак це занадто багато».

На відміну від цього, в нових рекомендаціях з годівлі молочних корів США (NRC 2021) молочним телятам скоротили споживання міді приблизно на 50% — з 10 до 5 ppm у заміннику молока. Для порівняння, згідно з рекомендаціями незбиране молоко містить у середньому 0,04 ppm.

«Телята, яким дають замінник молока, споживають у 100 разів більше міді, ніж ті, яких годують незбираним молоком», — зауважує Лаудер.

Дослідники Манітобського університету також звертають увагу на те, що джерсейські породи сприйнятливіші до мідного токсикозу, ніж голштини.

Втім, телятам необхідна мідь. Лаудер зазначив, що вони народжуються з рівнем Cu, який у 12–15 разів вищий, ніж у їхніх матерів. Але до віку 8 тижнів —типового віку відлучення — цей запас вичерпується на 75%, якщо його не поповнювати.

«Приблизно в цей само час більшості телят роблять перший набір щеплень, тому слід переконатися у забезпеченні мікроелементами, аби вони могли реагувати на вакцини та зміцнювати імунітет», — радить Лаудер. — Кінцевий висновок: переконайтеся, що мікроелементи в заміннику молока та стартовому кормі забезпечують достатній, а не надлишковий, рівень міді».

На початку липня ц.р. відбулася робоча зустріч керівництва МінАПіП України з представниками сектору вівчарства/козівництва та крафтового сироваріння. В.о. міністра Ольга Трофімцева зазначила, що це важлива галузь АПК і треба ретельно та поступово вирішувати важливі питання її розвитку. Вона навела деякі цифри і факти, що стосуються даного сектору галузі.
✔ Чисельність поголів'я кіз і овець на початок червня 2019 року в Україні становило 1.598 млн голів. З них в с.-г. підприємствах знаходяться 199 тис. голів.
✔ На сьогодні 85.6% поголів'я овець і кіз утримуються в господарствах населення.
✔ До Державного реєстру суб'єктів племінної справи у тваринництві внесено 14 племінних заводів та 22 племінних репродукторів, які розводять 14 порід та типів овець. Також ми маємо 8 племінних репродукторів, які розводять 3 породи кіз.
✔ На початок року чисельність племінного поголів'я овець становить 23.7 тис. голів, кіз - 2 тис. голів.
✔ Понад 200 крафтових сироварень існують сьогодні в Україні.
Серед актуальних питань, які піднімались на зустрічі:
- простежуваність продукції від ферми до столу кінцевого споживача і боротьба з фальсифікатом і контрабандою;
- отримання експлуатаційних дозволів мікро-виробниками для крафтового виробництва сирів;
- належні виробничі практики для крафтових виробників
«Питання дуже різнопланові і вимагають активної співпраці з боку Міністерств, представників сектору та профільних асоціацій» - зазначила О.Трофімцева.