Кредити 5-7-9: аграрії — у трійці лідерів

Єдиний можливий шлях для агроекспорту в умовах війни — суходолом через кордони країн ЄС. Аграрні асоціації закликають уряди сторін забезпечити безмитний перетин наших кордонів з Євросоюзом для всіх товарів с/г виробництва. Схоже, їх почули.

Через блокаду морських портів сьогодні вивозити українську аграрну продукцію можливо лише залізницею та вантажівками до країн ЄС. В той час українські виробники можуть постачати обмежену кількість та видів товарів до Європи з нульовим митом. Це суттєво ускладнює експортні можливості між найбільшим покупцем вітчизняної продукції ЄС, а тепер майже єдиним транзитером, та Україною. До війни пропускна здатність товарів через ці кордони складала 1 млн тонн на місяць. В той час наші потреби лише у експорті сільгосппродукції складають 5 млн тонн на місяць. Ускладняється експорт тим, що через названі кордони спрямовано і весь імпорт.

Безмитні поставки агропродукції в ЄС обмежені

Після старту дії Угоди про зону вільної торгівлю між Україною та ЄС у 2016 році, для 36 видів сільськогосподарської та харчової продукції застосовуються безмитні тарифні квоти. Понад їх норму можна експортувати, але вже постачальники мали сплачувати ввізні мита, визначені митним регулятором ЄС. Угода про ЗВТ дала поштовх для розвитку торгівлі між Україною та ЄС. З кожним роком обсяги торгівлі між країнами лише зростали. Врешті решт Євросоюз став найбільшим торговельним партнером для України із часткою 40% від усієї торгівлі нашої країни. Загальний обсяг торгівлі між ЄС та Україною у 2019 році досяг $ 46 млрд, при цьому експорт до ЄС склав $ 19,1 млрд.

В умовах війни з росією український агросектор почав потерпати від цілої низки проблем: окупація нових територій, мінування ріллі, обстріли, крадіжки техніки та зерна, руйнування господарських об'єктів. Найболючіший удар по аграрній галузі росія завдала вдавшись до блокування українських портів. Це обмежило експорт з України, до цього морськими шляхами вивозили біля 90% агропродукції. Над перерозподілом експорту на сухопутні шляхи заходу почали працювати всі учасники ринку.

Полегшити експорт

Одними з перших побачили спосіб збільшити пропускну здатність і зняти зайві перешкоди експорту — у Всеукраїнській Аграрній Раді. Там запропонували скасувати мита на поставки агропродукції до Європи.

«Нищівного удару по аграрній галузі завдала блокада РФ морських портів і територіального моря України, оскільки унеможливила вивіз сільськогосподарської продукції до інших країн при тому, що українське сільське господарство є експортноорієнтованим. Продовження війни, як й повоєнне відновлення, вимагає кардинальної перебудови українського сільського господарства та його переорієнтацію на постачання готових харчових продуктів з високою доданою вартістю. Однак, зараз це не є можливим через тарифні квоти для безмитного імпорту українських товарів до ЄС, які жорстко обмежують можливі обсяги експорту із України», — йдеться у зверненні ВАР до прем'єр-міністра України та міністра аграрної політики та продовольства із закликом розпочати роботу із скасуванням мита до ЄС.

Вже через кілька днів скасовує всі мита на поставки з України колишній член ЄС — Великобританія. Ще через два дні Єврокомісія звертається до свого парламенту з вимогою призупинити на рік дію мит на український експорт. Пропозиція включатиме тимчасове скасування існуючих тарифів та квот на сталь, промислові товари та сільськогосподарську продукцію, які поки що не підпадають під дію торговельної угоди між ЄС та Україною, яку підписали у 2016 році.

«Цей крок допоможе виграти війну, а також відбудуватися після. Цей крок показує що ЄС безкомпромісно підтримує Україну у важкі часи», — написав віцепрезидент Єврокомісії та комісар з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс.

Вільний ринок

Зняття мит — потужний та безпрецедентний крок до лібералізації торгівлі між Україно та ЄС, вважають у ВАР. Але шкода, що це лише на рік.

«Ми вітаємо таку ініціативу Єврокоімісії. ВАР багато разів зверталась до європейських колег і нещодавно ми відправили лист і до прем'єр-міністра України і міністра аграрної політики, щоб дати хід скасуванню мит для українських виробників аграрної та продовольчої продукції на території ЄС. В умовах війни, коли ми не можемо експортувати свою сировину в необхідних обсягах, скасування мит дасть додатковий інструмент експортувати не тільки сировину, а й продукцію з доданою вартістю. Шкода, що пом’якшення лише на рік. Тому що виробникам продовольчих товарів за цей час потрібно встигнути витратитись на рекламу, подолати потужну конкуренцію та завоювати покупця», — каже Денис Марчук.

Тепер звернення щодо скасування мита до країн ЄС повинно бути узгоджено з усіма 27 державами-членами та Європейським парламентом.

agravery.com

В Україні за результатами 2021/22 МР можуть сформуватися перехідні залишки зернових та олійних культур на рівні 25,1 млн т, що в 4,2 рази перевищує показник попереднього сезону і не дозволить вивільнити суттєву частку ємностей зерносховищ для приймання нового врожаю.

Таку оцінку озвучили аналітики ІА «АПК-Інформ» з урахуванням поточних темпів експорту, внутрішньої переробки та втрат. 

«Якщо врахувати втрати зернових вантажів, що залишилися в портах та у пошкоджених сховищах у регіонах, де ведуться активні бойові дії, то рівень перехідних залишків на кінець сезону-2021/22 можна оцінити у 21,3 млн т», — пояснюють вони. 

Згідно з даними Державної служби статистики України, станом на 1 січня 2022 р. загальна потужність зберігання в країні становила 75 млн т, включаючи 30,5 млн т потужностей підприємств, що займаються переробкою та зберіганням, і 44,5 млн т — безпосередньо у сільгоспвиробників. Враховуючи потужності в областях з активними бойовими діями, доступними можна вважати лише 60,9 млн т ємностей для зберігання. Таким чином, перехідними залишками поточного сезону залишаться заповненими 35% доступних потужностей зерносховищ, підрахували спеціалісти.

Сумарний валовий збір зернових та олійних культур в Україні в 2022 р. аналітики ІА «АПК-Інформ» прогнозують на рівні 55,9 млн т. Таким чином, дефіцит ємностей для приймання нового врожаю оцінюється на рівні 16,3 млн т. 

«При цьому темпи посівної кампанії та агрокліматичні умови сприяють підвищенню прогнозів виробництва зернових та олійних культур в Україні, що ще більше ускладнюватиме ситуацію без належної реалізації наявних запасів», — підсумували експерти. 

Іноземці отримають доступ до ринку української землі після зняття мораторію. Про це заявив Прем'єр-міністр Олексій Гончарук в ефірі "Свободи слова", передає УНН.

Для цього іноземцям ставлять лише одну умову: зареєструвати юрособу в Україні. Ні про які інші обмеження, які б визначили пріоритетність права на викуп за українцями - Прем'єр не озвучив.

"Нам потрібно вибирати модель, яка дає найбільший економічний ріст. Це означає, що нам потрібно дозволити операції з землею для всіх, хто має можливість зараз її обробляти, в тому числі для іноземних громадян, але за умови, якщо вони реєструють юридичну особу в Україні і платять тут податки", - заявив Гончарук.

Проти такої ідеї Кабміну виступили профільні асоціації. Всеукраїнська аграрна рада звертає увагу, що росіяни - теж іноземці, деякі з них навіть мають громадянство інших країн, наприклад, Британії.

"Чи ми хочемо, щоб нашу землю скупив Путін? Щоб українські аграрії стали найманцями російських олігархів на українській землі? Мабуть, вони всі разом будуть працювати на благо України так, що аграрне ВВП і валютна виручка зросте ще більше. Виходить, що ринок землі - це питання не тільки кожного громадянина, а й питання національної безпеки нашої держави", - вважає глава ВАР Андрій Дикун.

З огляду на те, що землю можна буде продати лише один раз, Всеукраїнська аграрна рада категорично проти продажу землі іноземцям.

"Вимагаємо ввести зміни до першого розділу Конституції і заборонити продаж землі іноземцям в будь-якій формі раз і назавжди. Земля України повинна належати народу України і крапка", - заявили аграрники.

Напливу спекулянтів побоюються і в УКАБ (Український клуб аграрного бізнесу).

"Минулої п'ятниці члени асоціації, керівники сільськогосподарських підприємств із загальним земельним банком близько 7 млн га, провели зустріч для обговорення основних питань зняття мораторію, а саме можливого доступу на наш ринок фінансових спекулянтів з дешевим ресурсом, але відсутністю намірів, досвіду і можливостей обробляти українську землю після вступу у власність. Це, на нашу думку, є загрозою національній безпеці", - заявив Президент асоціації Алекс Ліссітса.

Журналіст і політичний експерт Яніна Соколовська в свою чергу не виключає, що ще до відкриття ринку землі влада буде дестабілізувати роботу українських агропідприємств - власників найбільших земельних банків з метою викупу земель за безцінь.

"Якщо уявити, що робота таких агрохолдингів, як Кернел або МХП, дестабілізуватиметься, втративши можливість здавати свої ділянки в оренду, власники паїв будуть змушені продавати землю. А ми знаємо, що всі операції купівлі-продажу будуть здійснюватися виключно через Державний земельний банк. Простіше кажучи, у селян почнуть скуповувати землю за безцінь, а потім, через той же Держзембанк перепродувати новоявленим промисловим латифундистам вже за значно більші гроші. Якщо мета боротьби Зеленського і тих, хто за ним стоїть, з "корупцією в агросекторі" саме така, тоді цілком логічно, що на даний момент Президенту вигідно максимально розхитати і дестабілізувати ринок", - підсумувала Яніна Соколовська.

Джерело: УНН

Сільгоспвиробники, ймовірно, будуть економити на добривах, не на насінні. Ним аграрії вже забезпечені найбільшою мірою — на 80% від потреби, добривами — на 64%, ЗЗР — на 64%. Найменше закуплено палива.

Такі результати опитування, проведеного «АПК-Інформ» у січні 2022 року.

Зазначається, що 90% опитаних фермерів із великою ймовірністю знають, як зміняться виробничі витрати. Більшість опитаних відзначили, що їхні витрати на добрива зросли більше ніж на 50%. Подібна ситуація з паливом та ЗЗР. Зростання вартості насіння очікується аграріями на рівні 10%.

Якщо низький обсяг закупленого палива є нормою для цього періоду часу, то низька частка закуплених добрив — це фактор ризику, ймовірно, на них і будуть економити аграрії. Такий прогноз дав керівник служби бізнес-проєктів ІА «АПК-Інформ» Андрій Купченко під час прес-конференції «Тренди та перспективи насіннєвого ринку» в рамках Seed forum 2022.

Суттєвих змін у структурі посівів України не очікують. 75% буде під соняшником та кукурудзою. «Проте вартість ресурсів може змусити певну категорію фермерів, особливо невеликих господарств, переглянути структуру виробництва, десь зменшити площі під якоюсь культурою, десь навіть залишити під паром. Точно буде скорочення витрат на ресурси, насамперед добрива», — відзначив Андрій Купченко.

Можливе зниження площ під кукурудзою може бути компенсоване соєю або іншими бобовими в першу чергу.  

За словами експерта, недовнесення добрив і скорочення площ призведуть до зниження врожаїв. Попередній прогноз: по кукурудзі — 34-36 млн т, пшениці — 26-28 млн т, ячменю — 8-8,5 млн т.

Урожай соняшнику буде на рівні минулорічного — 15,4-15,8 млн т. 

Сої та ріпаку зможуть зібрати більше, ніж минулого року: 3,2-3,7 млн т та 2,5-2,9 млн т відповідно.