Прогноз на поточний сезон: недовнесення добрив і скорочення площ

Експорт молочної продукції з України останніми місяцями почав активізуватися.

Про це говориться у повідомленні Асоціації виробників молока. 

Загалом за чотири місяці було експортовано молочних товарів на $47,4 млн, що на 16,1% менше, ніж за відповідний період минулого року. Більше половини експорту припало на масло ($12,5 млн) і згущені молоко та вершки ($18,9 млн). Основними торговими партнерами України на сьогодні є Польща, Нідерланди та Молдова.

Зазначається, що торгівля з пострадянськими країнами, зокрема з Казахстаном, Узбекистаном та Грузією, практично неможлива. Через тривалу та дорогу логістику вітчизняні молочні продукти неконкурентні на ринках цих країн. 

Водночас світова комбінована ціна на молоко у квітні 2022 року була найвищою за всю історію моніторингу IFCN (з 1996 року) і становила 59,7 євро/100 кг, хоча в Україні ціна на молоко зросла лише на 2,6% — до 34,8 євро/100 кг. Війна та блокування експорту не дають можливості для більшого росту цін.

«Рекордно низькі ціни на корми на внутрішньому ринку допомагають стримувати ріст собівартості молока. Здорожчання кормів, яке відбулось у світі, не торкнулось України. Навпаки, через блокаду портів їх вартість на внутрішньому ринку рекордно низька. Ціна тонни пшениці не перевищує $200», — пояснює аналітик АВМ Яна Лінецька.

Як результат, українська молочна продукція наразі досить конкурентна на світовому ринку, і варто скористатися такою можливістю. Напрацювання нових логістичних рішень та робота з новими країнами продовжується і, можливо, найближчими місяцями це дасть свої результати.

«І навіть при поточних цінах експорт сухих молочних продуктів значно вигідніший за внутрішні продажі. Звісно, найкращим варіантом для українських експортерів є поставки молочних продуктів до країн ЄС, де скоро не буде ні квот, ні мит. При цьому, варто прискорити процедури включення підприємств до списку експортерів харчових продуктів до Європи», — вважає експерт. 

Крім того, річна інфляція в Україні у травні становила близько 17%, а до кінця року зросте ще на 3%. Як наслідок, весь молочний ряд за період війни здорожчав у межах 5-10%, а порівняно з показниками 2021 р. — на 12−25%.

agroportal.ua

Деякі з найбільших світових виробників птиці незабаром будуть конкурувати за ринок Індонезії, попереджає професор з Університету сільського господарства Богора (Індонезія). Професор Бунгаран Сарагих заявив, що США та Бразилія збільшать поставки птиці в Індонезію, щоб відповісти на зростання попиту на куряче м’ясо та яйця в країні.

Очікується, що попит на внутрішньому ринку зростатиме в найближчі десятиліття, оскільки населення країни може досягти 318 мільйонів людей у ​​2045 році. Поступово зростатимуть і доходи громадян.

У минулому році споживання птиці в Індонезії на душу населення становило 7,6 кілограмів, але протягом найближчих 10 років очікується щорічне зростання на 7%. Згідно з даними Центрального агентства статистики Індонезії, імпорт птиці в 2018 році досяг 275 тис. тонн.

«Якщо припустити, що споживання курки в Індонезії в 2045 р. Може досягти такого ж рівня, як і поточне споживання Малайзії, це означає, що попит на м’ясо птиці в країні досягне щонайменше 12 млн тонн на рік», – додав Бунгаран Сарагих.

На його думку, збільшення імпорту може загрожувати національній галузі птахівництва, яку потрібно підтримати, щоб місцеві виробники могли конкурувати на міжнародному ринку.

Meat-Inform

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій офіційно затвердило перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Відповідний наказ (№309) опубліковано на сайті міністерства, повідомляє Європейська Бізнес Асоціація.

«Даний документ скасовує попередній наказ №75 (від 25 квітня), яким було затверджено перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, однак до якого не увійшли деякі території, які вже на цю дату були деокуповані (Київська, Житомирська, Чернігівська області)», — говориться у повідомленні.

В асоціації підкреслили, що бізнес наголошував на необхідності доопрацювати та затвердити оновлений перелік. Адже змінами до Податкового кодексу від 15 березня було передбачено, що бізнес, який працює на таких територіях, може не сплачувати екоподаток на час війни. Аналогічні пільги було запроваджено по платі за землю, податку на нерухоме майно, відмінному від земельної ділянки, за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, а також загальне мінімальне податкове зобов’язання за землю за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки. Проте через відсутність постанови КМУ, яка б затверджувала перелік таких територій для цілей оподаткування, скористатись даними пільгами було неможливо, пояснили в ЄБА.

«Водночас до постанови №309, що набрала чинності вчора, включено як вищезазначені області, так і окуповані з 2014 року території (Крим) — документом затверджено цілі населені пункти. Тож бізнесу, який працює на даних територіях, потрібно буде, аби скористатись пільгами, задекларувати вищевказані пільги в податковій звітності, яка подається до Державної податкової служби», — уточнили в асоціації.

agroportal.ua

Внесений до Верховної Ради України групою народних депутатів проект Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» (реєстр. № 6527-д від 25.06.2018) містить положення, які суперечать ключовим принципам Міжнародного Кооперативного Альянсу, зауважив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи ситуацію, що склалася навколо даного законопроекту.

З огляду на це, наголосив він, прийняття проекту документу яким пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» та внести зміни до Цивільного і Господарського кодексів України, законів України «Про кооперацію», «Про особисте селянське господарство», «Про фермерське господарство», «Про державну підтримку сільського господарства України», значно ускладнить процес розвитку сільськогосподарських кооперативів в Україні.

Запропоновані законопроектом новації передбачають внесення до чинного кооперативного законодавства норми, що не відповідають ідеям і змісту сільськогосподарської кооперації, зауважив академік.

Причому, це стосується фундаментальних основ сільськогосподарської кооперації, застеріг Юрій Лупенко.

Перш за все, йдеться про виключення з чинного законодавства понять «пай» та «пайовий фонд» для кооперативів, що не мають на меті одержання прибутку. Нині в Україні більшість існуючих кооперативів є обслуговуючими, які функціонують саме на неприбутковій основі, розподіляючи доходи між своїми членами. Тим самим члени таких кооперативів позбавляються можливості одержувати виплати на паї, пояснив науковець.

Крім того, законопроектом пропонується збільшити частки прибутку кооперативу, що розподіляється на паї, до 80%. При тому що фундаментальні принципи сільськогосподарської кооперації мають за пріоритет розподіл між членами кооперативу пропорційно до обсягу роботи, виконаної через кооператив, і обмеження виплат на капітал, якщо вони сплачуються. Такий розподіл характерний для господарських товариств і незрозуміло, чому його потрібно привносити до кооперативів, а не створювати товариство, зазначив Юрій Лупенко.

Законопроектом також пропонується наділити окремих членів кооперативу додатковою кількістю голосів залежно від їх участі у діяльності. Фундаментальним же принципом кооперації, який вигідно відрізняє її від інших форм господарської діяльності, є голосування за принципом «один член — один голос», нагадав академік.

Проект закону містить чимало інших спірних та суперечливих норм, спільною рисою яких є або привнесення до кооперації норм, характерних для корпоративного законодавства, або вихолощення найдемократичніших кооперативних принципів, наприклад, щодо компетенції загальних зборів в частині кооперативних виплат.

Зважаючи на згадані суперечності законопроекту № 6527-д, його ухвалення ускладнить процес формування сільськогосподарських кооперативів в Україні в інтересах фермерів відповідно до загальновизнаних принципів, а також їх ідентифікацію зарубіжними партнерами. Крім того, цілком вірогідним є сценарій використання кооперативної ідеї в інтересах великого аграрного бізнесу, підсумував Юрій Лупенко.

milkua.info