Корови стануть банківською заставою

Ціни на сільськогосподарські товари в травні в світі виросли в результаті різкого збільшення котирувань молочної продукції. Індекс продовольчих цін ФАО склав 176,2 пунктів, що на 1,2% вище в порівнянні з квітневим показником. Про це йдеться в повідомленні Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

Травневе зростання обумовлене зростанням котирувань на основні зернових і молочних продуктів, при цьому ціни на цукор і рослинні масла залишалися низькими.

Так, індекс цін на молочну продукцію ФАО в травні збільшився на 5,5%, що в середньому на 11,5% вище в порівнянні з показником минулого року. Дефіцит пропозиції в головній країні-експортері молочної продукції — Нової Зеландії — значно впливає на підвищення напруженості на ринку в останні місяці.

Індекс цін на зернові в ФАО виріс на 2,4% з квітня, досягнувши максимального рівня з січня 2015 року, що на 17% вище відповідного показника минулого року. Котирування пшениці зросли головним чином на тлі несприятливих прогнозів по виробництву в ряді великих країн-експортерів, а погіршення прогнозів на врожай в Південній Америці призвело до зростання цін на фуражне зерно. Міжнародні ціни на рис також були стійкими, чому сприяли значний обсяг закупівель покупцями з Південно-Східної Азії.

Індекс цін на рослинні олії ФАО знизився на 2,6% до найнижчої позначки за останні 27 місяців. Котирування пальмової, соєвої та соняшникової олії знизилися, частково внаслідок наявності великих світових запасів.

Індекс цін на м'ясо ФАО впав незначно, в той час як індекс цін на цукор ФАО продемонстрував зниження на протязі шостого місяця поспіль, знизившись на 0,5% з квітня, що відображає сприятливі погодні умови в основних сахаровиробляючих регіонах Бразилії — найбільшому виробнику і експортері цукру в світі.

milkua.info

Дохід з одного гектара у органічному виробництві залишився приблизно на рівні $1300-1600.

Про це зазначає кандидат сільськогосподарських наук, директор з виробництва продукції органічного рослинництва ПСП ім. Т.Г. Шевченка («Аснова Холдінг») Андрій Вдовиченко у своїй колонці на AgroTimes.

За його словами, собівартість конвекційного виробництва у порівнянні з 2020 р. виросла в середньому на 60% (з $550-650 до $850-1050 на 1 га), а собівартість органічного залишилась приблизно на тому самому рівні ($300-350 на 1 га).

Експерт наголошує, що це пов’язано переважно з прямим експортом органічної продукції до країн Європи в основному через автомобільний або залізничний транспорт, а також з відсутністю будь-яких обмежень з боку європейських та інших країн на органічну продукцію з України.

«Ця тенденція буде зберігатись і в подальшому, особливо враховуючи нинішню тенденцію до заміни російських та білоруських органічних продуктів на українські на світових ринках», — зазначив Андрій Вдовиченко.

agroportal.ua

Вісім заводів Аргентини, що спеціалізуються на виробництві яловичини, були виключені зі списку експортерів м’яса до Китаю через кілька випадків COVID-19, підтверджених серед їхніх працівників. Це вже третя країна, що зазнала обмежень на експорт м’яса до КНР за останній місяць. Раніше Китай також обмежив можливості експорту для виробників свинини та курятини з Бразилії та Данії.

Тим не менше, обмеження для Аргентини є тимчасовими.

В Аргентині 96 м’ясних заводів мають дозволи на експорт до Китаю. Південноамериканська країна є одним з основних постачальників яловичини на китайський ринок. Минулого року понад 70% експортованої яловичини було відправлено до Китаю. У 2020 році 76% від загального обсягу 328 170 тонн м’яса великої рогатої худоби, експортованого з січня по травень, також було направлено на китайський ринок.

Meat-Inform

Через військове вторгнення росії в Україну страждає гордість країни — сільське господарство, яке, за даними Держстату, спільно з сектором лісового господарства та рибництва минулого року давало 10,6% ВВП.

Про це італійському інтернет-виданню Аdnkronos розповів міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

«Відсоток втрат сьогодні дуже високий, і його важко підрахувати. Війна все ще триває, і збитки, на жаль, щодня збільшуються. Наразі ми оцінюємо, що посіви зменшаться на 20−30% в порівнянні з минулим роком. Перешкоди, спричинені військовими діями, можуть призвести до зниження якості посівів та врожайності з гектара. За попередніми даними, близько 20−30% площі орних земель можуть залишитися не засіяними. Точна цифра буде відома наприкінці травня, коли посівна кампанія завершиться», — повідомив міністр.

Микола Сольський зауважив, що багато фермерів фактично змінюють культуру посівів. Наприклад, ті, хто сіяв минулого року кукурудзу, у цьому році надають перевагу соняшнику. У результаті урожай кукурудзи дещо зменшиться. Разом із тим, збільшилися посіви сої, ріпаку, ячменю і пшениці.

«За попередніми даними, падіння виробництва в цілому коливається від 40 до 70% залежно від продукту та ситуації в кожному регіоні», — додав Микола Сольський.

Щодо експорту, то цього року Україна повинна була експортувати 20 млн тонн пшениці з торішнього врожаю на світові ринки, але зробити це складно, оскільки морські порти заблоковані. У середньому в місяць ми експортувати більше 5 млн тонн зернових, в березні - 1,4 млн тонн, серед них 200 тис. тонн продовольчої пшениці.

«Найближчим часом зберігається складність експорту, яка, очевидно, також позначиться на країнах, в які мало бути спрямовано зерно», — додав міністр.

Микола Сольський зауважив суттєву активну допомогу Європейського Союзу Україні.

«Основною допомогою є перегляд експортних квот і їх максимальне скорочення — це найважливіша підтримка, яку український аграрний бізнес очікує від країн ЄС. Крім того, ми звернулися з проханням спростити умови транзиту, щоб мати можливість використовувати порти в Балтійському морі та румунські порти в Чорному морі», — зазначив очільник Мінагрополітики.

«Війна в Україні порушила ринковий баланс, тому треба бути готовими до того, що ціни на продовольство зростатимуть. Це триватиме, поки знову не відновиться нормальний баланс попиту і пропозиції. Сьогодні пропозиція на світових ринках зерна значно впала. І не виключено, що високі ціни на зернові зберігатимуться ще 3−5 років», — резюмував міністр.

agroreview.com