Комбікормова промисловість в Європі на порозі змін

За підсумками 2021 року суттєво зросла рентабельність тваринництва у підприємствах галузі (за КВЕД) – до 12,7% проти 1,2% у 2020 році.

Про це повідомив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Юрій Лупенко з посиланням на дані Держстату.

Прибутковими стали практично всі галузі тваринництва, в тому числі традиційно збиткове розведення овець та кіз, рівень рентабельності якого сягнув торік 17,3%, а також збиткове у 2019-2020 роках розведення свійської птиці з показником у 3,1%.

Рентабельність розведення великої рогатої худоби молочних порід зросла з 13,3% у 2020 році до 27,9% торік, а розведення свиней – з 2,5% до 8,6%, наголосив Юрій Лупенко.

Одним із ризиків майбутнього сільськогосподарського сезону є здорожчання та дефіцит добрив. Через дорогий газ мінеральні добрива вже підскочили на 35%.

Таку думку висловила Ануш Балян, академік НААН, доктор економічних наук, передає golos.com.ua.

«Є загроза, що аграрії будуть спроможні придбати лише 30% від необхідного обсягу добрив. На все ще й накладається деградація ґрунтів, яка вимагає термінового переведення виробництва на ґрунтозберігаючі технології з мінімальним механічним порушенням ґрунту та компостуванням», — розповідає експерт.

За її словами, через фактор енергоносіїв, у наступному році Україна також може повністю втратити тепличну галузь. Станом на зараз, вже 30% тепличників зупинили роботу. А тепличні технології, на відміну від молокозаводів, на паузу не поставиш. У собівартості продукції тепличних господарств частка енергоресурсів становить 50−60%, тому через газові тарифи ціна на українські овочі та зелень стає абсолютно неконкурентною порівняно з імпортною продукцією. Річ у тому, що у країнах ЄС, Ізраїлю та Туреччині держава компенсує виробникам частину вартості енергоносіїв, чого немає в Україні.

«Чого нам очікувати? Найнегативніший сценарій означатиме, що виробникам доведеться суттєво підняти відпускні ціни, автоматично на 50−80% зросте вартість продуктів у роздріб. Чи зможе врятувати уряд ситуацію соціалістичними методами держрегулювання цін, у тому числі непопулярною картковою системою, яка вже викликає скепсис не лише в економістів, а й у простих громадян — питання складне. Якщо інструменти будуть половинчатими, або ж несвоєчасними, продовольчі товари зникатимуть з продажу один за одним. Бо виробництва зупинятимуться», — наголошує Балян.

Вже зараз ціни на продукти в Україні вищі, ніж у Європі, при значно більших зарплатах там. Ті ж поляки витрачають на продукти 12% сімейного бюджету, українці — до 50%. Це при тому, що ПДВ на продукти там не перевищує 5%, проти 20% в Україні.

«В ЄС взагалі з другого півріччя, на тлі здорожчання енергоносіїв та пандемії, збираються скасувати ПДВ на харчі. Не забуваємо, що сільське господарство ЄС ще й дотується державою на 60%, а наші сільгоспвиробники жодних дотацій не отримують», — підсумувала академік НААН.

Бетаїн - широко використовувана кормова добавка в птахівництві в основному через її здатність знижувати тепловий стрес. Нове дослідження Единбурзького університету розкрило, що ця речовина при включенні його в раціон курей-несучок також сприяє зміцненню міцності кістяка.

Переломи кісток та інші форми ушкоджень скелета є серйозною проблемою для курей-несучок. Переломи зазвичай пов'язані з прогресуючим остеопорозом через фізіологічні зміни, що відбуваються на початку репродуктивної діяльності. В рамках проведеного дослідження у курей, яким згодовували бетаїн, концентрація гомоцистеїну була нижче, ніж у курей, які не отримували бетаїн. Кури з більш високими концентраціями гомоцистеїну в плазмі мали нижчу міцність кісток. Це було видно, зокрема, по міцності на розрив великогомілкової і плечової кісток, а також по щільності великогомілкової кістки, яка була вище у курей, які отримували бетаїн.

За матеріалами All About Feed

22 лютого 2018 року відбувся щорічний семінар GMP+ International «Безпечність кормів у світі та Україні». Захід відвідало близько 90 представників українських підприємств, що залучені у виробництві, переробці, зберіганні, збуті та перевезенні комбікормів, преміксів, кормових матеріалів і сировини, аудитори і консультанти, GMP+ сертифіковані компанії, профільні асоціації, інститути та державні установи України. 

Надзвичайний інтерес аудиторії викликала доповідь пана Тараса Романовича Левицького, Заступника директора Інституту з питань наукового забезпечення стандартизації, сертифікації і держконтролю у ветмедицині щодо вимог нового кормового законодавства України, яке вступить в силу у найближчі 2 роки.  

Актуальну тему сьогодення, пов'язану з розширенням експортних можливостей та значимістю стандарту  GMP+ FSA для реалізації кормової продукції на ринках Ближнього Сходу і Африки, розкрив пан Вадим Шиян  Генеральний директор ГС МСПКУ.

Йохан ден Хартог, Генеральний директор і головний ідеолог  "GMP+ International" розповів про основні віхи 25-річної історії компанії та міжнародні тенденції у галузі безпечності кормів.

Програма семінару включала також обговорення практичних аспектів впровадження схеми сертифікації GMP+ FSA на підприємствах України і Білорусі  та перспективи підвищення рівня безпечності кормової продукції у країнах Східної Європи.