Китай: великий крок до покращення добробуту свиней

В процесі відновлення економіки України, яка постраждала внаслідок російської агресії, Міністерство економіки України особливу увагу надаватиме підтримці галузей, які безпосередньо забезпечують життєдіяльність громадян та зміцнюють обороноздатність держави. Про це повідомив Денис Кудін, перший заступник міністра економіки України.

Зазначимо, що йдеться про сільське господарство, виробництво продуктів харчування, роздрібну торгівлю, комунальні та енергетичні послуги, виробництва, що працюють над мобілізаційними замовленнями.

«Російська агресія проти України докорінно змінила нашу економіку. Наш прогноз зниження ВВП в першому кварталі 2022 року складає 16%, а загальнорічне падіння може сягнути 40%. Найбільше постраждали ті галузі, в яких неможлива дистанційна робота. Це, зокрема, авіаційні, морські перевезення, сфера послуг, де бізнес працює безпосередньо зі споживачами», — розповідає Кудін.

За його словами, протягом останніх 10 днів економіка в цілому почала оживати, бізнес в безпечних регіонах повертається до роботи, аграрії розпочали посівну.

«Наразі Міністерство економіки працює 24/7, аби підтримати критичні галузі та забезпечити населення і Збройні сили України всім необхідним», — наголосив заступник міністра економіки. Нагадаємо, цьогоріч очікується зменшення обсягів виробництва зернових та олійних на 51%.

agravery.com

Інтегральний показник Індексу інвестиційної привабливості України у першій половині 2022 р. впав на пів пункту та склав 2,17 балів з 5-ти можливих. Це значення — найнижче з 2013 р.

Про це свідчать результати експертного дослідження Європейської Бізнес Асоціації.

Як зазначається, пів року тому показник індексу складав 2,73 балів. Для порівняння, під час активної фази пандемії Covid-19 індекс знижувався до 2,4 балів, а за часів Євромайдану — до 1,8 балів, що досі є найнижчим значенням за увесь час проведення дослідження.

«Варто зазначити, що одразу після Революції гідності індекс показав відчутний стрибок та подальше зростання, тож маємо надію на аналогічну динаміку по завершенню війни», — уточнюють в ЄБА.

Згідно з дослідженням, оцінка генеральними директорами інвестиційного середовища в Україні очікувано погіршилась. Відсоток СЕО, які вважають його вкрай несприятливим, зріс удесятеро — з 5% до 53% за останні пів року. Ще 34% вважають його скоріше несприятливим. Нейтрально оцінюють поточний інвестклімат 9% директорів, і ще 4% вважають його сприятливим. Найбільше позитивних оцінок ділового середовища цієї хвилі було отримано від представників юридичного та консультаційного бізнесу, а також підприємств FMCG сфери.

Оцінка піврічної динаміки інвестклімату також відчутно погіршилася. Негативну динаміку спостерігають 79% інвесторів, ще 17% вважають, що діловий клімат не зазнав суттєвих змін. Дещо кращими є прогнози на наступні шість місяців. Тільки 38% очікують подальшого погіршення ситуації, тоді як 36% вважають, що інвестклімат не зазнає суттєвих змін, а 26% прогнозують його покращення до кінця року.

Попри війну 91% компаній асоціації планують продовжувати працювати на ринку України, а 55% збираються інвестувати в Україну навіть у воєнний час. Зокрема, СЕО розповідають про плани інвестицій в аграрну сферу, енергетику, ІТ та телеком, будівництво, фармацевтику, FMCG, нерухомість та інше. До того ж 12% вважають, що новим інвесторам буде вигідно заходити в Україну цього року, хоча інші 57% респондентів із цим не погоджуються.

Воєнна агресія росії проти України очікувано очолила перелік факторів, що негативно вплинули на інвестиційних клімат, на другому місці опинилась корупція, на третьому — слабка судова система. Водночас негативний вплив Соvid-19 гендиректори оцінили як мінімальний та поставили на останнє місце у цьому списку. Серед позитивних змін бізнес-лідери найвище оцінили надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС, скасування мит і квот на український експорт та «транспортний безвіз» із ЄС, додають в асоціації. 

«Хоча погіршення оцінок бізнес-клімату цьогоріч було очікуваним, лишалось питання — наскільки сильно війна вдарила по настроях і планах інвесторів. З отриманих результатів ми бачимо, що стан інвестклімату опинився відкинутим до 2012-2013 рр. ще до початку будь-яких воєнних дій. І це доволі непоганий результат, як на мене, зважаючи, що в країні триває повномасштабна війна. Це свідчить і про стійкість українського бізнесу, і про мужність наших людей, а також про те, що реформи та позитивні зміни останніх восьми років дали нам певний запас міцності», — коментує результати дослідження виконавчий директор ЄБА Анна Дерев’янко.

agroportal.ua

Не зважаючи на складні воєнні умови, промислові господарства продовжують працювати над продуктивністю тварин, якістю та безпечністю молока-сировини.

За оціночними даними, за три квартали 2022 року на переробні підприємства надійшло 2056,2 тис. т молока сирого, що на 15,3% менше, ніж у 2021 році. Важливо, що скорочення поставок із промислового сектору склало -7,8% проти аналогічного періоду минулого року (1711,1 тис. т). Тим часом поставки від господарств населення скоротилися більше ніж на третину: -37% (283 тис. т).

Відтак, частка промислового молока у загальній структурі надходження склала вже 83,2%, що на 2,7% більше, ніж за 9 місяців 2021-го року та 6,6% більше, ніж у 2020-му.

Зростаюча роль промислового сектору у молочній галузі обумовлена значним скорочення виробництва молока у присадибних господарствах .

Пресслужба Асоціації виробників молока

В більшості регіонів України підвищуються ціни на продовольчу пшеницю протягом поточного тижня.  

Про це пише «‎АПК-Інформ».‎ 

За словами аналітиків, борошномели здебільшого продовжують підвищувати закупівельні ціни, відчуваючи складнощі із закупівлею пшениці, особливо 2 класу, що пояснювалось стримуванням продажу аграріями. 

«‎Вони в першу чергу намагались реалізувати зернову з більш низькими якісними показниками. Також підтримку цінам продовжують надавати висока конкуренція за зернову між переробниками та трейдерами, а також деяке занепокоєння стосовно перспектив майбутнього врожаю через вірогідність скорочення посівних площ під озиминою. Однак низькі темпи збуту борошна продовжували чинити значний тиск на ціни», — зауважили аналітики.‎ 

Уточнюється, що станом на 6 жовтня більшість переробників озвучують закупівельні ціни на пшеницю 2 і 3 класу в діапазонах 5600-6600 грн/т та 5500-6500 грн/т СРТ відповідно, що на 100-200 грн/т вище показників кінця минулого тижня. 

Однак, продовжують аналітики, варто зазначити, що поодинокі покупці, зокрема центрального та південного регіону, намагаючись залучити пропозиції багатотоннажних партій сировини, фіксували більш високі ціни попиту на рівні 7000-7200 грн/т СРТ.