Сільське господарство та виробництво продовольства — пріоритетні галузі в умовах війни

Проєкт держбюджету на 2023 рік не передбачає традиційних для останніх років програм держпідтримки аграріїв. Однак буде фінансування грантів та пільгового кредитування.

Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в інтерв’ю Landlord.

«Класичних програм не передбачено, але підтримка буде. Як вона виглядає: перше — ця підтримка не акумульована в Мінагрополітики, а поширена серед різних відомств.
У наступному році передбачено через Мінекономіки, бо вони розпорядники коштів, а ми адмініструємо програму — кошти на гранти для садівництва та теплиць. Тобто 1,36 млрд грн — для садівництва та тепличних господарств, зокрема це може бути відновлення та будівництво нових», — пояснив він.

Крім того, за словами Висоцького, у бюджеті-2023 передбачено кошти на програму «5-7-9» для доступного кредитування.

«Насправді Фонд розвитку підприємництва координується Мінфіном, і кошти — там, але ми знаємо, що левова частка отримувачів коштів за програмою кредитів «5-7-9» — це аграрії. Тому вони зможуть у 2023 р. користуватися відповідною програмою. Це й буде підтримка», — додав перший заступник міністра.

Також він зазначив, що розробляється закон, який дозволить компенсацію тіла кредиту та страхування.

«Наприклад, у нас є кредитування і компенсація відсотків за кредитом «5-7-9», а законопроєкт передбачає у критичних сферах, наприклад, переробці, компенсацію навіть частково й тіла кредиту.

Там чітко передбачена компенсація тіла кредиту, компенсація за страхування, що особливо важливо в умовах війни — війна робить складнішим залучення інвестицій. Тобто цей законопроєкт — ще один додатковий інструмент підтримки», — пояснив Висоцький.

Загальні збитки від війни в сільському господарстві України сягнули 4,3 млрд дол. США — такими є результати «Огляду збитків від війни в сільському господарстві України», підготовленого Центром досліджень продовольства та землекористування KSE Institute спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України в рамках «Огляд збитків від війни в сільському господарстві України».

Ключові цифри:

• У структурі пошкоджень найбільші втрати фіксуються внаслідок знищення або часткового пошкодження сільськогосподарських угідь та незбору врожаю — 2,135 млн дол. США. Сільськогосподарські землі зазнали двох значних видів пошкоджень — мінне забруднення та пряме фізичне пошкодження. Вартість обстеження земель з високим ризиком мінного забруднення та розмінування постраждалих територій оцінюється в 436 мільйонів доларів США.
• Південні регіони, які зараз потерпають від окупації РФ та важких боїв, також є регіонами з найбільш розвиненою іригаційною інфраструктурою. Орієнтовна вартість заміни та ремонту пошкодженої іригаційної інфраструктури становить 225 мільйонів доларів США.
• Окрім прямого пошкодження земель — окупація, військові дії та мінне забруднення обмежують доступ фермерів до полів і можливості для збору врожаю. Орієнтовно, 2,4 млн га озимих культур загальною вартістю у 1,435 млрд дол. США залишаться незібраними внаслідок агресії РФ.
• Сільськогосподарська техніка та обладнання також зазнають пошкоджень в результаті обстрілів, авіаударів та бойових дій, що відбуваються в безпосередній близькості. Орієнтовна вартість заміни та ремонту пошкодженого машинного обладнання становить 926,1 млн дол. США.
• Є свідчення про те, що РФ цілеспрямовано знищує елеваторні потужності з метою послаблення українського агросектору. Загальна сума збитків внаслідок пошкодження або знищення зерносховищ оцінюється у 272 млн дол. США.
• Оціночна вартість загиблих тварин складає понад 136 мільйонів доларів США. Свійські тварини гинуть не лише безпосередньо від активних бойових дій, але й від обмеженого фізичного доступу на ферми, обмеженої можливості для закупівлі кормів та надання ветеринарних послуг. Орієнтовна кількість тварин, які загинули внаслідок агресії РФ у постраждалих районах становить 42 тис. голів овець і кіз, 92 тис. голів великої рогатої худоби, 258 тис. свиней та понад 5,700 тис. голів птиці.

З повним текстом Огляду збитків від війни в сільському господарстві України можна ознайомитися за посиланням (.pdf, 2.13 Мб).

minagro.gov.ua

Спеціальний інструмент страхування воєнних ризиків для України планують створити у Світовому банку.

Про це говориться у повідомленні Центру економічної стратегії.

Як розповів заступник виконавчого директора у Світовому банку Роман Качур, цей інструмент розроблятиме Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (MIGA), що належить до групи Світового банку.

За його словами, кошти на реалізацію ідеї залучатимуть із трастових фондів, про створення яких оголосять під час щорічних зборів Світового банку в жовтні.

«Ми провели переговори, зараз ведеться активна робота. На рівні старшого менеджменту MIGA є розуміння, що потреба у страхуванні є. Тому незабаром будуть офіційні повідомлення», — коментує представник України у Світовому банку.

agroportal.ua

Комітет Європейського парламенту з питань міжнародної торгівлі 31 голосом проти чотирьох проголосував за розширення безмитних квот для України. Орієнтовно збільшення квот надає 196,95 млн. доларів.

«Рішення про збільшення квот на українську аграрну продукцію для нас важливе і дозволить розширити наші експортні можливості. Україна отримає близько 200 мільйонів доларів в обсязі реалізації. Безперечно, ми розуміємо, що йдеться про проміжний етап узгодження і попереду пленарне засідання Європарламенту та засідання Ради міністрів ЄС. Проте, ми сподіваємось, що вже до кінця травня буде ухвалено остаточне рішення», - прокоментував Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий.

Відомо, що розширення квот стосується таких видів продукції, як мед (3 тис. тонн), виноградний сік (500 тонн), кукурудза, кукурудзяне борошно та гранули (650 тис. тонн), ячмінна крупа та борошно (7, 8 тис. тонн), овес (4 тис. тонн), ячмінь, ячмінне борошно та гранули (350 тис. тонн).

Водночас, Комітет Європейського парламенту з питань міжнародної торгівлі поки що не підтримує розширення торговельних преференцій для окремих категорій аграрної продукції – томатів, пшениці. Зазначається, що відмова є проміжною і Україна продовжить відстоювати необхідність прийняття Європарламентом рішення про збільшення квот.

Прес-служба Мінагрополітики