Якими програмами можуть скористатися малі та середні аграрії

Ферма «Карпатський буйвол» прагне збільшити поголів'я буйволів в Україні і занести цю тварину у всеукраїнський реєстр.

Про це AgroPortal.ua розповіла керуюча фермою Інна Левдар.

Інна Левдар пояснює, що зараз буйвол в Україні офіційно не вважається биком. Його відносять до категорії корів.

«Щоб відокремити в окрему категорію, треба щоб в Україні було 250 самок (буйволиць), які хоча б одноразово давали приплід», — розповідає вона.

Крім того, у всіх тварин повинні бути паспорта про чистокровне походження.

«Справа не з легких, але ми над цим працюємо. Тому ми готові розширювати ферму і займатися великою кількістю тварин», — додає керуюча фермою.

Зараз «Карпатський буйвол» містить 70 тварин, в листопаді фермі буде вже п'ять років. Хоча власник Роман Фетько займається відродженням буйволів з 2008 р.

Кажуть, що продукція з буйволиного молока серед споживачів досить затребувана.

«Ми постійно відправляємо по Україні молоко і сири. Але є ще куди розширюватися», — ділиться Левдар.

Інна Левдар розповідає, що найбільш популярною позицією серед споживачів є згущене буйволине молоко, сир «Адігейкий» і саме молоко. Часто замовляють витриманий сир «Качота» і авторську Mozzarella di bufala, яку багато хто оцінює вище італійської.

Після першого спалаху африканської чуми свиней у Німеччині, який було виявлено цього тижня серед диких тварин у федеральній землі Бранденбург, низка країн ввела обмеження щодо імпорту продукції свинарства з ФРН. У п’ятницю, 11 вересня, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів також повідомила про тимчасову заборону закупівель свиней з Німеччини.

“Враховуючи рекомендації Кодексу здоров’я наземних тварин Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (OIE) та законодавство України, з метою запобігання занесенню на територію України збудника вказаної хвороби, розпорядженням Головного державного ветеринарного інспектора України з 10.09.2020 запроваджено обмеження на ввезення в Україну з Федеративної Республіки Німеччина сприйнятливих до АЧС тварин, генетичного матеріалу та продуктів від них (за винятком продуктів, що пройшли необхідну обробку, відповідно до вимог українського законодавства)”, – йдеться у повідомленні Держпродспоживслужби.

Рентабельність виробництва молока за підсумками 2019 р. склала 20,6%, що на 4,5% вище, ніж роком раніше. Це — найвищий показник 2019 р. серед усіх видів тваринницької продукції.

Про це поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко з посиланням на дані Держстату.

За його словами, виробництво молока сільськогосподарських тварин усіх видів на підприємствах є стабільно прибутковим з 2007 р. Причому минулорічний рівень рентабельності є другим з 1994 року і поступається лише показнику 2017 р. у 26,9%, йдеться у повідомленні інституту.

У фермерських господарствах рівень рентабельності 2019 р. був дещо меншим — 20,1%. Однак він також перевищив показник 2018 р. у 18%, зазначив науковець.

Крім молока, прибутковим у тваринництві у 2019 р. залишилось лише виробництво свиней на м'ясо — 4,7% проти 6,9% у 2018 році.

Виробництво яєць, яке у 2018 р. мало рівень рентабельності 5,4%, торік стало збитковим (-23,5%). Рівень рентабельності виробництва м'яса птиці знизився з 5,7% у 2018 році до (-3,7%) у минулому році.

Також збитковими традиційно залишилось виробництво м'яса великої рогатої худоби (-27,1%), овець та кіз (-39,7%), вовни (-71,1%) та меду (-32,2%).

Однак у фермерських господарствах свою прибутковість зберегли м"ясо птиці (13,2%) та мед (28,4%), підкреслив вчений.

«Зниження рентабельності виробництва продукції тваринництва у сільськогосподарських підприємствах пов'язане переважно зі зменшенням цін її реалізації, яке в цілому за 2019 р. склало 3,2%. Водночас хронічна збитковість виробництва м'яса і вовни потребує спеціальної підтримки їх виробництва, тим більше що рівень споживання м'яса в Україні ще далекий від раціональних норм», — підсумував Юрій Лупенко.

Угорщина стала першою країною, з якою Японія домовилася про регіоналізацію, щодо африканської чуми свиней. Тепер угорську свинину можна експортувати, попри те, що в країні поширюється АЧС.

Дворічна серія переговорів між представниками влади Угорщини та Японії завершилася у грудні ухваленням угоди про регіоналізацію.

Норберт Ердес, державний секретар з нагляду за харчовими ланцюгами Міністерства сільського господарства Угорщини, наголосив, що Японія – перша країна у світі, яка надала Угорщині можливість регіоналізації серед країн, які постраждали від АЧС. У цьому сенсі обмеження щодо постачання в Японію свинини та м’ясних продуктів, що походять з Угорщини, тепер поширюється лише на райони країни, які постраждали від АЧС.

Крім того, що ця можливість є серйозною економічною перевагою для угорських виробників свинини, угода також є значним визнанням роботи угорських спеціалістів-ветеринарів та запроваджених ними заходів щодо стримування епідемії АЧС. Утім, експорт з районів Угорщини, вільних від АЧС, може продовжуватися після затвердження ветеринарного сертифіката на експорт.

Meat-Inform