Якість молока за три квартали 2021 року

На засіданні Уряду було схвалено проект постанови, який удосконалює механізм надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств та кооперативів. Зокрема, фермери отримали два нових види прямих дотацій та спрощення умов участі в існуючих програмах держпідтримки.

Про це зазначив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета під час прес-конференції, присвяченій обговоренню прийнятих нововведень. Участь у заході взяли президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Микола Стрижак та керівник Українського державного фонду підтримки фермерських господарств Юрій Апальков.

«Мінагрополітики разом з профільними фермерськими представництвами напрацювали ряд новацій та змін, які полегшують доступ фермерів до фінансових ресурсів. Відтепер, звернувшись до свого регіонального Укрдержфонду, фермер зможе отримати пряму безповоротну фінансову підтримку, а також взяти участь у програмах на спрощених умовах», — зазначив Віктор Шеремета.

Щодо новацій, йдеться про бюджетну субсидію для новостворених фермерських господарств у розмірі 3 тис. грн на 1 гектар. Максимальний розмір субсидії — 60 тис. грн на одне фермерське господарство. Крім того, бюджетна субсидія надаватиметься на кожного члена ФГ у розмірі 5,5 прожиткового мінімуму (до 30 000 грн на 1 ФГ). Нові напрями державної підтримки будуть реалізуватися через Український державний фонд підтримки фермерських господарств.

Зміни у програмах підтримки стосуються, передусім, розміру компенсацій (компенсація вартості закупленого українського насіння збільшена вдвічі — до 60 тис. грн.), зняття обмежень щодо розміру земельної ділянки ФГ та збільшення рівня доходу до 20 млн грн. для участі у програмах.

Відтепер фермери мають можливість отримувати компенсацію вартості за закуплене насіння та за українську техніку декілька разів на рік, а також закуповувати насіння як безпосередньо у суб'єктів насінництва, так і у їх офіційних представників.

У новому Порядку розширено перелік банків, через які здійснюється підтримка, а також види напрямів для с.-г. обслуговуючих кооперативів (молочарський, м’ясний, овочевий, із заготівлі та переробки дикорослих ягід, грибів і рослин).

Крім того, за словами Юрія Апалькова, планується створити аграрний реєстр для надання держпідтримки селянам-одноосібникам.

У свою чергу Микола Стрижак відзначив, що співпраця Мінагрополітики та Асоціації фермерів має спільний вектор та направлена на створення максимально комфортних умов розвитку фермерства на селі.

Довідково:

З текстом оновленого Порядку можна ознайомитись на Урядовому сайті: постанова Кабінету Міністрів від 24.10.2018 № 911 «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств».

Прес-служба Мінагрополітики

Вітчизняні аналітики прогнозують приріст виробництва, споживання та імпорту свинини та продукції з неї. За попередніми підсумками експертів Економічного дискусійного клубу виробництво продукції свинарства в Україні у 2019 може зрости до 750 тис. т (+1%). Відповідні дані оприлюднили в балансах попиту і пропозиції м'яса та м'ясопродуктів, розроблених аналітиками ЕДК.

Експерти оцінюють минулорічний доробок галузі у 744 тис. т свинини та продукції свинарства. Це за розрахунками ЕДК на 1,1% більше ніж у 2017-му. На їх думку, у 2019-му варто очікувати деякого відновлення споживання м'яса свиней та м'ясопродуктів: плюс 1% до торішніх 744 тис. т. З іншого боку, такий підйом може спричинити активніший імпорт.

«Те, наскільки активно надходитиме свинина з-за кордону, залежатиме від внутрішньої цінової ситуації та від співвідношення вітчизняних та світових котирувань. Так, наприклад, чим меншою буде різниця між європейськими цінами на свинину та цінами на живець в Україні, тим меншою буде зацікавленість у імпорті м'яса свиней. З іншого боку, надходження дешевої мороженої сировини — сала і субпродуктів — коливається не так сильно в останні роки та не так значно впливає на ситуацію на ринку свинини», — коментують аналітики Асоціації «Свинарі України».

pigua.info

Ринок ріпаку найменше постраждав від воєнних дій. За перше півріччя 2021/22 МР було реалізовано понад 98% усього експортного потенціалу. Частка експорту у врожаї ріпаку перевищила 90%.

Про це заявила аналітик олійного ринку «УкрАгроКонсалт» Світлана Купрєєва.

«Особливістю 2021/22 МР є відносно високі відвантаження ріпаку в період воєнних дій, що стало можливим за рахунок вирішення логістичних проблем, відновлення та створення нових логістичних ланцюжків за наявності попиту з боку країн ЄС. Ця тенденція відзначалася за останні три місяці, коли щомісячний експорт перевищував середній показник трьох попередніх років: квітень — на 160%, травень — на 274%, червень — на 469%», — зазначила експерт.

Ключовий імпортер ріпаку — країни ЄС, частка участі знижена до 67% проти 83% роком раніше за рахунок виходу на ринок України Пакистану (12% всього експорту) та нарощування закупівель з боку Бангладеш.

На думку аналітика, у 2022/23 МР український ринок ріпаку залишатиметься заручником війни:

небезпека та непередбачені втрати під час збирання врожаю;

ціна ріпаку на внутрішньому ринку на 32% нижча за торішню;

низький ступінь укладання форвардних контрактів в умовах війни та невизначеності;

проблеми логістики призведуть до тривалого експортного сезону;

останні позитивні новини про переговори щодо «зернового питання» дають надію на розблокування портів, у такому разі ріпак буде однією з пріоритетних експортних позицій;

за рахунок активізації торгівлі, у разі розблокування портів, ціни на ринках ріпаку, які зазнали значного коригування після історичних максимумів, можуть отримати підтримку.

AgroPortal.ua 

В період з 7 по 13 квітня 2018-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров’я тварин (МЕБ) про 72 випадки особливо небезпечних хвороб.

Ветеринарні служби Росії за минулий період повідомили про спалахи африканської чуми свиней в Білгородській (1) і Саратовській (1) областях.

Африканську чуму свиней зареєстрували в Латвії (14), Польщі (37) і в Україні (2). Вогнища ящура виявили у Замбії (2), Ізраїлі (1) і Південній Кореї (1). В раніше благополучному Королівстві Бутан відзначили спалах чуми дрібних жуйних тварин (1), а в Королівстві Свазіленд — осередок африканської чуми коней.

Ветеринарні служби Гонконгу (1), Індії (1), Китаю (1), Тайваню (5) і Швеції (1) повідомили про вогнища високопатогенного грипу птахів.

За минулий період в МЕБ також повідомили про геморагічну хворобу кроликів у Новій Зеландії (1) і інфекційної анемії коней у Німеччині (1).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru