Шрот в Україні буде дорожчати, незалежно від ситуації в світі

20-лист-2020

Таку думку висловив експерт з прогнозування та ціноутворення на ринку кормової сировини Олексій Тартаковський, йдеться в повідомленні компанії «Фенікс Агро».

Він зазначив, що збір сої та соняшнику в Україні ще триває. Станом на 16 листопада, за офіційними даними, сої зібрано 2,95 млн т з 96% площ.

«У зв'язку зі значно меншим урожаєм олійної в Україні та враховуючи світову кон'юнктуру, ціна на сою зростає погодинно. Зараз заводи закуповують сою на переробку на рівні 17 200 грн/т. Учасники ринку вже назвали цю сою найдорожчою в історії. Ціна в портах на сою озвучується на рівні 17 400−17 600 грн/т «, — зазначив експерт.

Тартаковський підкреслює, що експортний попит на продукти переробки сої, особливо шрот, високий. На даний момент, заводи забезпечені сировиною для переробки на 1−1,5 місяці. Для порівняння, в аналогічний період минулого року забезпечення було на рівні 2-х і більше місяців. Тому, поки заводи не поспішають фіксувати ціни на значні обсяги шроту і стримують продажі очікуючи зростання ціни.

У той же час, соняшника зібрано 12,9 млн т з 99% площ. Але на ринку, за словами експерта, впевнені, що показники врожайності соняшника дещо завищені. Реально оцінюють урожай на рівні 11,7−11,9 млн т.

«Соняшниковий шрот дуже затребуваний продукт серед імпортерів. Особливо великим попитом створює Китай, який тримає досить високу ціну. У зв'язку зі зниженням прогнозу виробництва соняшнику в світі, і в Україні в цілому, пропозиція на світовому ринку буде обмежена. Україна, як один з найбільших експортерів соняшникового шроту, буде затребуваним продавцем продукту. Відповідно, якщо обсяги на ринку будуть низькими, ціна на український шрот буде рости, незалежно від ситуації на світовому ринку. Тому, вже в середині грудня реально буде побачити ціну на шрот в районі 11 000 грн/т», — вважає експерт.

agroportal.ua

Більше новин
Понад 70% українського експорту припадає на агропродукцію
06-жовт-2022

Основними статтями українського експорту у вересні стали зернові, електроенергія та продукція гірничо-металургійного комплексу.

Про це свідчать оперативні дані Міністерства економіки України.

Минулого місяця лідерами за обсягами виручки в грошовому еквіваленті стали такі товарні групи:

  • олія соняшникова($ 590 млн, +33% до серпня);
  • кукурудза($ 474 млн, +36,6% до серпня);
  • ріпак($ 423 млн, +38% до серпня);
  • пшениця($ 379 млн, +77% до серпня);
  • електроенергія($ 150 млн, + 105% до серпня);
  • руда($ 136 млн, -20% до серпня);
  • ячмінь($ 94 млн, +201% до серпня);
  • соя($ 87 млн, +39,9% до серпня);
  • чавун($ 74 млн, +44% до серпня).

«З погляду фізичних обсягів експорту у вересні Україна найбільше вивозила кукурудзи — за місяць за кордон було продано 2,149 млн т. Це найвищий показник з початку війни. Також було багато експортовано пшениці — 1,78 млн т. Це найвищий показник обсягів експорту цієї культури з початку року. Загалом 62% вартості та 71% обсягу експорту у вересні припадало на аграрну продукцію (групи 1−24)», — додають у міністерстві.

Серед позитивних тенденцій можна відзначити зростання обсягів експорту товарів українського виробництва, які мають суттєву додану вартість. Вперше цього року Україна експортувала більше 10 тис. т борошна за місяць. У вересні виробники експортували кондитерських виробів із шоколаду на суму $ 15,1 млн (+34,2% до серпня), з борошна — на $ 14,3 млн (+4,7%) і з цукру — на $ 13,1 млн (+7,8%).

Також зростання обсягів переробки в структурі експорту демонструє молочна продукція. У серпні та вересні цього року ми експортували більше 1 тис. т сирів, хоча у вересні 2021 р. експорт складав усього 637 т. Також майже в три рази зріс обсяг експорту вершкового масла — якщо у вересні 2021 р. його експортували 710 т, то у вересні 2022 р. — 1 960 т (у серпні 2022 р. — 2 136 т).

Якщо брати загальні показники українського експорту, то вони ще далекі від довоєнних показників. У порівнянні з вереснем минулого року обсяги експорту як у вартості, так і в обсягах менші на 35%. Так, минулого місяця обсяг українського експорту у грошовому еквіваленті склав $ 4,14 млрд, а в кількісному еквіваленті — 9,66 млн т. Для порівняння, у вересні 2021 р. експорт склав $ 6,4 млрд і 14,8 млн т.

milkua.info

Детальніше
Свинарі й екологи розроблять галузеві стандарти оцінки впливу на довкілля
20-лист-2017

Асоціація «Свинарі України» спільно з експертами Інституту екологічного управління та збалансованого природокористування працюватиме над створенням галузевого стандарту з оцінки впливу на довкілля. Проект національних стандартів забезпечить свиногосподарствам прозорість проходження процедури оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про допустимість/недопустимість діяльності.

«ЗУ „Про оцінку впливу на довкілля“ набуває чинності вже в грудні (18.12), тому актуальність цього завдання дуже висока. Хоча Закон стосується практично всіх сфер виробництва, виробники свинини найперші забили на сполох — Закон не передбачає критеріїв допустимості впливу на довкілля, які б стали підґрунтям ухвалення рішення чиновником про можливість чи неможливість провадження діяльності. Розробка галузевих стандартів стане способом подолання регуляторних бар’єрів, які Закон породжує», — розповідають в АСУ.

Розробка стандартів стала можливою завдяки грантовій підтримці Проекту USAID «Агросільрозвиток».

Зокрема, робота над стандартами включатиме напрацювання критеріїв, за якими здійснюватиметься оцінка, а також перелік необхідних документів та структура звіту.

Обов’язкові етапи розробки: формування міжвідомчої робочої групи, аналіз існуючих світових практик , обговорення напрацювань із представниками бізнесу, галузевих об’єднань та фахівцями тощо.

«Чіткі критерії оцінки потрібні і бізнесу, щоб вести справи чесно і прозоро, й екологам, щоб довкілля не страждало від горе-підприємців», — зазначили в Асоціації.

Проект «Підтримка аграрного і сільського розвитку» («Агросільрозвиток») фінансує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Він має на меті сприяння комплексному і стійкому економічному зростанню шляхом розвитку сільського господарства України. 

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 35 господарств, маточне поголів’я яких становить 35% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. Крім того, об’єднання виступає організатором освітніх та інших галузевих подій.

pigua.info

Детальніше
Ігор Петрашко назвав 3 ключові напрямки для зростання економіки
27-лип-2020

Відновлення промисловості, розвиток аграрного сектору та залучення інвестицій — це три основні блоки, які зможуть стимулювати зростання економіки в Україні.

Таке бачення висловив Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Петрашко в прямому ефірі на каналі 112, йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

«Перше — це відновлення промислового потенціалу через прості деякі механізми, що забезпечить сотні робочих місць і великий ефект на всю економіку», — зазначив Міністр.

За його словами, відновлення промисловості можливе через застосування принципу нецінових критеріїв (локалізації), доступу до фінансів і оновлення базових інфраструктурних речей (зокрема, локомотивів «Укрзалізниці»).

В другому напрямку, а саме в аграрному секторі, на думку Міністра, важлива підтримка тваринництва (ВРХ), відновлення зрошення (особливо для південних регіонів) та запуск агрострахування.

«Страхування для аграріїв важливе, особливо зі зміною клімату, посухами. Продукту зараз немає, тому будемо пропонувати. Я впевнений, парламент нас підтримає щодо запуску інструменту, який дасть можливість для прогнозування аграріям», — наголосив він.

Третій важливий напрямок у баченні Ігоря Петрашка — залучення інвестицій, переміщення виробництв і частини логістичних ланцюгів з Китаю, Азії в Україну.

«Країна повинна залучати нові інвестиції. Потрібні ноу-хау, технології, потрібна інтеграція в міжнародні логістичні ланцюги», — запевнив Міністр.

Детальніше
Кукурудза з експортної культури перетвориться на енергетичну
27-трав-2022

Хоча кукурудзи в Україні цього року посіяно менше, але господарства, в яких насіння було закуплене до війни, не відмовилися від цієї культури. Тому очікується, що її буде багато, і внутрішні ціни тиснутимуть на фермерів, тож їм доведеться продавати зерно за будь-якою ціною. При цьому світові ціни на зернові рвуться вгору.

Про це розповів комерційний директор ТОВ «Баришівська зернова компанія» Таір Мусаєв під час онлайн-конференції «Ефективний елеватор в період воєнного стану».

Він пояснює, що внутрішнє споживання кукурудзи в Україні дуже мале — 5-6 млн т. А налаштувати переробку, щоб експортувати продукцію з доданою вартістю, за три місяці не вдасться. 

«У нас лишилось 15-20 млн т кукурудзи цього врожаю, а вже за два місяці почнеться збір озимих культур, і всі склади будуть заповнені. Для кукурудзи просто не залишиться місця для зберігання. У фермерів буде два рішення. Перше — лишити її в полі до кращих часів, наприклад, до березня-квітня», — зазначає Таір Мусаєв.

Він попереджає, що хоч така практика й існує, але потрібно враховувати, що за продажу до Європи важливим фактором є наявність у зерні афлотоксинів, що з’являються, коли кукурудза збирається невчасно, і грибок має ідеальну температуру та вологість для розвитку. Тож після поставок зерна з афлотоксинами можуть початися проблеми з репутацією української кукурудзи.

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок