Змінилися вимоги до експорту м’яса і м’ясопродуктів у Молдову

Дійні корови зазвичай продукують молоко приблизно 305 днів, вслід за цим іде 60-денний сухостійний період, під час якого корови готуються до отелення, воно і є початком відліку наступної лактації. Розробка і втілення успішної програми годівлі сухостійних корів — пріоритетне завдання виробників молока.

Організація плавного і успішного переходу від сухостою до лактації має надзвичайно важливе значення для здоров’я корів, тривалості її продуктивного життя і прибутковості ферми. Незважаючи на багаторічні дослідження, спеціалісти з годівлі, виробники і ветеринари все ще намагаються чітко визначити оптимальні раціони для сухостійних корів.

Надлишкове споживання енергії у сухостійний період веде до накопичення зайвого жиру, інсулінової нечутливості і потенційного погіршення метаболічних процесів, пов’язаних із продукуванням глюкози і жирового обміну. Надлишкове споживання енергії у сухостійний період асоціюється з такими розладами, як кетоз та синдром жирної печінки. Дослідження, проведені в Університеті штату Іллінойс та інших установах, показали, що помірне споживання енергії, згодовування раціонів із високим вмістом грубих кормів полегшують перехід до лактації після отелення.

Грубі корми слугують основою хорошого раціону для сухостійних корів; проте, на даний час мало досліджені джерела грубих кормів для сухостійних корів. Вважається, що грубий корм повинен мати невисоку енергетичну цінність, має бути смачним, хорошої якості і мати відповідний профіль мінералів.

Перед виробниками і спеціалістами з годівлі стоїть завдання скласти раціон із інгредієнтів, що є на фермі, і при цьому не перевищити потреби в енергії сухостійних корів. Грубі корми, що згодовуються дійним коровам, часто містять багато енергії, крохмалю і мінеральних речовин (калій), що не підходить коровам сухостійного періоду. Грубі корми із високим вмістом калію потрібно використовувати в обмеженій кількості, щоб мінімізувати ризик молочної лихоманки.

Не існує єдиного бездоганного грубого корму для сухостійних корів. Кукурудзяний силос — загально прийнятий недорогий інгредієнт, смачний, із помірним вмістом білка, низьким вмістом кальцію та калію, однак, сам по собі має високий вміст енергії та крохмалю, і має низький фактор наповнення рубця. Корови, яким згодовують раціон із високим вмістом кукурудзяного силосу, споживають багато енергії, стають жирними і можуть страждати від метаболічних розладів після отелення.

Менш енергетичні грубі корми такі, як солома пшениці, трав’яне сіно, силос сорго і стебла кукурудзи можна використати, щоб «розбавити» енергетичну цінність раціону. Корови, які споживають раціон із високим вмістом грубих кормів, що містить приблизно 50% НДК (нейтрально детергентної клітковини), наситяться до того, як зможуть спожити надлишкову енергію.

Ще один нюанс — об'ємисті грубі корми потрібно ретельно готувати до згодовування, щоб корови не мали можливості перебирати і поїдати більш смачні корми із раціону. Грубі корми варто нарізати, щоб фрагменти були довжиною менше 5 см, і ретельно перемішувати у кормо суміші, тоді корови поїдатимуть їх. Якщо корови можуть легко вибирати із кормо суміші більш смачні інгредієнти, само собою зрозуміло, що вони поїдатимуть не той раціон, який для них призначався — це може призвести до метаболічних розладів. До того ж, «розбавляючи» енергетичну поживність раціону об'ємистими грубими кормами такими, як, наприклад, солома пшениці, ми також сприяємо поліпшенню м’язового тонусу рубця, підтримуємо кормову поведінку і жування жуйки, які будуть ідентичні кормовій поведінці під час наступної лактації.

Дослідження, пов’язані із вивченням раціонів на основі соломи пшениці і грястиці збірної для сухостійних корів, нині проводяться в Навчально-дослідному центрі молочного скотарства Університету штату Мінесота.

milkua.info за матеріалами Hoard's

Представники Держпродспоживслужби та компетентних органів ПАР обговорили можливості посилення торгівлі між Україною та Південно-Африканською Республікою. Про це інформує Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Ольга Шевченко — т.в.о. голови Держпродспоживслужби, зустрілася з фахівцями компетентних органів Південно-Африканської Республіки (ПАР). Сторони обговорили можливості експорту українського м’яса (м'яса птиці та свинини) до ПАР, а також яєць та яєчної продукції, зокрема умови доступу на ринки.

Окрім того, у ході розгляду питання експорту свинини учасники обговорили можливості визнання регіоналізації в частині АЧС враховуючи ситуацію у світі.

«Під час обговорення питань також було розглянуто нові норми імпорту в Україну тваринної продукції. Українська сторона поінформувала про оновлене законодавство в частині імпорту. Зокрема, у ході обговорення даного питання було відзначено, що для того щоб розпочати імпортувати до України необхідно пройти відповідну процедуру акредитації для країни та її підприємств», — пояснила пані Шевченко.

agravery.com

На сьогоднішній день 27 українських виробників молочних продуктів харчування мають можливість експортувати свої товари на Китайський ринок.

У свою чергу, експерти з організації експорту українських продуктів в Китай відзначають, що отримання дозволу на експорт молочних продуктів українськими виробниками ще не означає, що наші товари завтра опиняться на полицях китайських супермаркетів.

За словами директор офісу FIALAN в Китаї Романа Кривошеєва, українським підприємствам ще доведеться провести реєстрацію продуктів в Китаї разом з місцевим імпортером, а це досить трудомісткий і тривалий процес.

«Українським виробникам також доведеться зіткнутися з сильною конкуренцією, як з боку західних брендів, так і місцевих гравців. Також необхідно врахувати масу нюансів — від назви торгової марки (в першу чергу її інтелектуальний захист і милозвучність на китайській мові), особливостей культури споживання до оформлення упаковки і маркетингу», — зазначає експерт.

Українським виробникам молочної продукції варто детально вивчити досвід виходу західних молочних брендів на ринок КНР і розглядати в перспективі відкриття спільних з китайськими виробниками підприємств.

«В цілому ми оптимістично розглядаємо можливість виходу українських виробників на китайський ринок. Його постійне зростання відкриває нові перспективи для наших виробників. Безумовно, знадобиться серйозна підтримка держави. Нашим виробникам потрібно брати активну участь в різних виставках і знайомити китайських споживачів зі своєю продукцією», — резюмував Роман Кривошеєв.

milkua.info за матеріалами fialan.com.ua

«Украинская зерновая ассоциация» (УЗА) в апрельских прогнозе оценивает потенциальный урожай в этом году в 96,2 млн т зерновых и масличных (в прошлом году урожай составил чуть более 84 млн т).

Об этом сообщила пресс-служба УЗА.

«Этому способствовали хорошая перезимовка всех озимых культур и благоприятные погодные условия как для проведения весенней посевной кампании, так и дальнейшего роста и вегетации культур. Если погодные условия и в дальнейшем будут благоприятными в получения урожая, то в этом году Украина получит один из лучших урожаев. Экспорт в новом сезоне может достичь 59,8 млн т зерновых и масличных, тогда как в текущем сезоне по прогнозу УЗА он составит около 46,8 млнт», - отметили в УЗА.

Кроме того, УЗА оценивает будущий урожай пшеницы - на уровне 27,7 млн т (в 2020/21 МГ – 25,3 млн т). При этом оценка экспорта пшеницы в новом 2021/22 МГ составила 21 млн т. Кроме того, УЗА снизила показатель экспорта пшеницы из Украины на 1,5 млн т с 17,5 млн т (оговоренных в рамках Меморандума между профильным министерством и участниками рынка) - до 16 млн т из-за конъюнктуры мирового рынка.

«Относительно показателя прогноза урожая кукурузы, то в этом он может составить 35,5 млн т (в 2020/21 МГ - 30 млн т), а экспорт в новом сезоне может достичь 30 млн т. В текущем же сезоне экспорт кукурузы НЕ превысит 22 млн т », - прогнозируют в УЗА.

Урожай ячменя в этом году, по оценкам УЗА, может составить 8,2 млн т (в 2020/21 МГ - 8 млн т), а экспорт 4,2 млн т, что соответствует прогнозному показателю и текущего сезона.

Урожай подсолнечника прогнозируется на уровне 16,50 млн т (в то время как в прошлом году он составил всего 12,9 млн т) и этот показатель сопоставим с 2019/20 МГ, когда урожай подсолнечника составил 16,3 млн т. Эксперты отметили, что Украина львиную долю подсолнечника 98,5-99% перерабатывает на подсолнечное масло.

latifundist