Через зростання цін на олійні українське тваринництво стає надзбитковим — думка

У жовтні ціни на молоко-сировину продовжили зростання.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Володимир Андрієць.

Так, екстраґатунок подорожчав на 13 коп. і коштує в середньому 10,66 грн/кг. Вищий додав 18 коп., його вартість в середньому складає 10,04 грн. кг. Перший ґатунок зріс на 16 коп. з середньою ціною 9,69 грн/кг. Різниця між гатунками: екстра-вищий ― 62 коп., вищий-перший ― 35 коп. Середньозважена ціна трьох гатунків ― 10,13 грн/кг.

Ціни на екстраґатунок у північному регіоні коливаються в межах 9,6−10,9 грн/кг, центральному ― 10−10,86 грн/кг, південному ― 9,6−10,92 грн/кг, східному ― 9,78−10,8 грн/кг.

«Жовтневе підвищення цін є типовим явищем в умовах сезонного скорочення виробництва молока та зменшення надходження його у переробку. Проте в нинішньому році переробники зіштовхнулись із серйозною проблемою дефіциту молока задовго до сезонних коливань. Причина цього ― масове скорочення поголів'я корів як серед підприємств, так і серед населення. Таким чином, на додачу до фактору зменшення дійної худоби нашарувався фактор сезонності, наслідком якого було чергове підвищення цін у жовтні», — коментує Володимир Андрієць.

За прогнозами експерта дефіцит сирого молока і надалі буде. При цьому настрої у колах учасників молочного бізнесу досить негативні, вони в ці дні активно скорочують дійне стадо, а деякі навіть повністю позбуваються молочного бізнесу. Така тенденція й надалі буде продовжуватися, допоки державою не буде створено справедливих умов та рівноцінних можливостей участі фермерів у ринку землі та прогнозованої держпідтримки.

Умови, що склалися, спровокували зростання імпорту молочної продукції з сусідніх європейських країн на 49%. Україна стрімко перетворюється з експортера молочної продукції на імпортера, а вітчизняна продукція починає втрачати конкурентоспроможність.

«Ціна на сире молоко є максимальною та перебуває на межі ринкової конкурентності, що буде обмежувати подальше її зростання. Підтримку в конкурентності вітчизняній продукції може надати ослаблення національної валюти, яка наразі, поки що, демонструє стійкість», — підкреслює аналітик.

Аналітичний відділ АВМ

Аудитори Головного управління Держпродспоживслужби в Києві  щоп’ятниці проводять на офіційній сторінці відомства у мережі facebook онлайн-школу щодо впровадження системи НАССР.

«HACCP покликана зробити харчову продукцію безпечною для споживача, таку ж саму мету ставимо перед собою і ми. Саме тому запровадили безкоштовну онлайн-школу, в рамках якої наші фахівці відповідатимуть на практичні запитання слухачів», — зауважив керівник ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві Олег Рубан.

Перший блок школи HACCP відбувся 3 липня. Провели його заступники начальника Управління безпечності харчових продуктів ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві Роман Матвійчук та Юрій Миркєєв.

«Школа викликала неабиякий інтерес, до нас доєдналися слухачі з усіх куточків України, тому будемо продовжувати почате. Нині запит від аудиторії зробити акцент на необхідній документації, нюансах, на які звертають увагу аудитори», — зазначив Роман Матвійчук.

Школа HACCP стане в нагоді підприємцям, технологам, а також людям, задіяним в організації процесів виробництва і контролю продуктів харчування.

«Якщо аудитор і організатор виробництва розмовляють однією мовою, у виграші усі, і в першу чергу — споживач, оскільки отримує безпечний продукт. Під час школи ми поговоримо про переваги системи, перелік документів, процедури впроваджены на виробництві, і ресурси, необхідні для роботи системи», — зауважив Юрій Миркєєв.

Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві запрошує переглянути відео онлайн-школи в прямому ефірі щоп’ятниці на офіційній сторінці відомства у мережі facebook. Усі відео доступні до перегляду і після прямої трансляції.

Моніторингові візити дотримання профілактичних і протиепідемічних заходів суб'єктами, які здійснюють господарську діяльність у Києві, свідчать, що система HACCP не впроваджена на кожному другому об'єкті. Хоч цього вимагає закон.

Нагадаємо, HACCP — система аналізу ризиків, що опирається на критичні контрольні точки. Завдяки її впровадженню, як власник підприємства, так і контролер отримує інструмент прозорої ідентифікації, оцінки і управління небезпечними чинниками, які можуть вплинути на харчову продукцію.

Офіційний сайт Держпродспоживслужби

У Держпродспоживслужбі представили результати пілотного проєкту із запровадження «Програми контролю сирого молока на базі програмного забезпечення „Молочний модуль“» у 2021 році.

Про це інформує Держпродспоживслужба.

Зазначимо, що 17−18 лютого 2022 року відбувся вебінар щодо результатів оцінки пілотного проєкту із запровадження «Програми контролю сирого молока на базі програмного забезпечення „Молочний модуль“».

«„Молочний модуль“ перш за все допомагає бізнесу бути кращим. Навесні 2021 року ми завершили перший етап пілотного проєкту, підвели підсумки та спланували подальші кроки. До кінця 2021 року було зроблено дуже багато, зокрема майже у двічі зросла кількість лабораторій, що можуть проводити дослідження сирого молока міжнародно визнаними методами. Підприємства із 22 областей регулярно користуються програмним забезпеченням „Молочний модуль“. Користувачі програмного забезпечення надали доповнення та зауваження щодо покращення процесів», — розповідає Анатолій Вовнюк, т.в.о. голови Держпродспоживслужби України.

За його словами, разом з партнерами планується у 2022 році перейти від пілота до повномасштабного впровадження. Адже всі хто зацікавлений у зростанні свого бізнесу, націлені на вихід на зовнішні ринки, хочуть продавати якісну продукцію активно користуються «Молочним модулем».

«Багато років тому все починалося із мозкового штурму щодо пілотного проєкту, а сьогодні ми вже бачимо реальні результати. За останні роки було докладено багато зусиль, а у 2021 році ми побачили вагомі досягнення і я пишаюся бути частиною цього. У рамках цього проєкту було розроблено дорожню карту для розгортання пілотного проєкту на національному рівні», — додав Марко Ді Нарді, головний міжнародний експерт SAFOSO AG.

Зауважимо, що під час результату були представлені ключові результати впровадження пілотного проєкту в розрізі областей. Загалом дослідження в рамках пілоту у 2021 році були проведені у 32 лабораторіях Держпродспоживслужби регіонального (16) та міжрайонного рівнів (14) у 18 областях України. Кількість операторів ринку в пілотному проєкті у 2021 році значно зросла. Загалом це понад 490 потужностей, що були зареєстровані адміністраторами в областях у «Молочному модулі», що більше, ніж у 8 разів перевищує показники 2020 року та більше, ніж у 27 разів показники 2019 року.

«Всього за результатами аналізу витягу з „Молочного модуля“ „Відбір зразків та транспортування/АВЗ“ у 2021 році за 369 операторами ринку було належним чином зареєстровано, збережено та відправлено до лабораторії актів про відбір зразків», — підкреслюють у відомстві.

Звернемо увагу, що лабораторні дослідження зразків сирого молока в рамках другого етапу пілотного проєкту виконувалися за показниками, регламентованими наказом Мінагрополітики № 118/2019 з наступною періодичністю:

• загальне бактеріологічне забруднення (ЗБЗ) — кількість мікроорганізмів (КУО) в 1 мл за температури 30 °C — щонайменше двічі на місяць;
• кількість соматичних клітин (КСК) в 1 мл молока — щонайменше один раз на місяць.

Дослідження на виявлення інгібіторів та вимірювання точки замерзання виконувалися на замовлення оператора ринку за визначеною ним періодичністю. Кількість зразків для дослідження показників ЗБЗ та КСК у 2021 році зросла у сім разів.

Зі збільшенням кількості залучених господарств з виробництва молока та пунктів його збору середні показники рівня ЗБЗ та КСК зростають, проте залишаються нижчими за допустимі рівні для критеріїв відповідності сирого молока від корів, встановлені наказом Мінагрополітики № 118/2019, а саме:

• ЗБЗ — не більше ніж 500 тис. КУО/мл;
• КСК — не більше ніж 500 тис. клітин/мл.

«Вдосконалення функціоналу „Молочного модуля“ за результатами реалізації другого етапу пілотного проєкту та подальша його інтеграція до Головної інформаційної системи Держпродспоживслужби є наступним ключовим завданням», — інформують у службі.

Попит на рибну муку на світовому ринку в 2021 році перевищить рівень цього року, при цьому виробництво може в кращому випадку стагнувати, припускають експерти з Rabobank. На тлі слабкого попиту на лосося на світовому ринку Перу, один з найбільших світових виробників, в поточному сезоні скоротив виробництво смолта, що потенційно скоротить поставки лосося на світовий ринок на 8-9%.

Таким чином, сукупні поставки лосося на світовий ринок в 2021 році перевищать рівень цього року на 0,5-2%, що буде значно нижче прогнозованого зростання попиту. На цьому тлі світові ціни на рибну муку, ймовірно, продовжать рости в наступному сезоні, переконані аналітики.

За матеріалами FeedNavigator