Підсумки жовтня: живець свиней подешевшав, роздріб — ні

10-лист-2021

Роздрібні ціни не відобразили зниження цін закупівлі свиней забійних кондицій у жовтні. Про це зазначають аналітики Асоціації «Свинарі України» за результатами моніторингу цін на ринку живця та у національних торгових мережах.

За підсумками жовтня, ціни на свиней забійних кондицій понизилися на 2,2% чи 1,1 грн/кг порівняно з вересневим показником, склавши 47,6 грн/кг. Водночас охолоджена свинина на полицях супермаркетів навіть «додала» в ціні піввідсотка. Так, якщо у вересні кілограм свинини в середньому коштував 131,4 грн/кг, то у жовтні середня роздрібна ціна опустилася нижче позначки 132 грн/кг лише у кінці місяця. При цьому цінова динаміка різних товарних позицій не була однорідною. Зокрема, якщо основна «шашлична» позиція — ошийок — подешевшала на 1,7% проти його середньої ціни у вересні, то лопатка і стегно, навпаки, зросли в ціні на 2,1% чи 5,1%, відповідно.

«Зміна цін на свинину в мережах роздрібної торгівлі традиційно відстає від цінових коливань на ринку живця на тиждень-два. Тож якщо поступове зниження котирувань на живець свиней забійних кондицій почалося у другій половині жовтня, то роздрібна торгівля мала б відреагувати на це лише у кінці місяця,» — коментують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

Профільні аналітики також зазначають, що середні роздрібні ціни інших видів м’яса у жовтні підвищилися порівняно з вересневими. Так, за результатами моніторингу цін на полицях супермаркетів, кілограм курятини подорожчав на 1,9%, яловичини — на 6,2%, індички — на 2,6% порівняно з вереснем.

pigua.info

Більше новин
Торік АЧС в Україні не побила рекорд 2017 року
02-січ-2019

В Україні у 2018 році зафіксовано 145 випадків африканської чуми свиней (АЧС). Про це свідчить статистика сайту “СТОП АЧС”, який запроваджено у межах проекту технічної допомоги ФАО “Розбудова потенціалу раннього виявлення та реагування на африканську чуму свиней в Україні”, передає УНН.

У 93 випадках захворювання було зареєстровано у домашніх тварин, в 39 — у диких. Ще в тринадцяти випадках АЧС була зафіксована на території інфікованих об’єктів.

Загалом в Україні за останні 6,5 року зареєстровано 456 спалахів АЧС.

Найбільша кількість випадків АЧС сталася в Одеській і Полтавській областях — 56 та 44 випадків відповідно. Далі йдуть Миколаївська та Чернігівська області — 37 та 32 випадки, та Рівненська область — 31 випадок.

Найменша кількість спалахів АЧС була зареєстрована у Львівській області — 1 випадок.

Загалом за останні 6,5 року вірус АЧС не оминув жодну з областей України.

Також повідомляється, що перший збудник АЧС було виявлено у 2012 році в селі Комишуватка Запорізької області.

Тож, в Україні АЧС не вщухає вже п'ять років поспіль. У минулому році на території нашої держави було зареєстровано 163 спалахи хвороби.

Збитки, які несуть українські фермери через поширення вірусу, обчислюються мільярдами гривень.

Фермерські громадські організації звинувачують владу в бездіяльності.

"Державою не ведеться ефективна робота по депопуляції диких свиней, як це, наприклад, робиться у наших сусідів - Естонії або Латвії... Ще раз апелюю до Мінагрополітики перейти від слів до справи. У ситуації, що виникла, потрібно реагувати максимально швидко і реалізувати державну стратегію подолання АЧС в Україні в найкоротші терміни", - заявила з цього питання голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар.

Депутат ВР Сергій Тригубенко, своєю чергою, вважає, що боротися з АЧС Україні заважають нескінченний процес реформування Держпродспоживслужби і відсутність профільного міністра - агрополітики - в країні вже протягом майже двох років.

Джерело: УНН

Детальніше
З України експортували 21 млн т зерна нового врожаю
30-лист-2020

Станом на 27 листопада з початку 2020/21 з України експортовано 21 млн т зернових культур, що на 2,6 млн т менше, ніж за аналогічний період минулого МР.

Зокрема, на зовнішні ринки поставлено: пшениці — 11,8 млн т; ячменю — 3,7 млн т; жита — 1,7 млн т; кукурудзи — 5,1 млн т. З України також було експортовано борошна пшеничного та інших культур — 68,8 тис. то, що на 81,9 тис. т менше, ніж за відповідний період минулого МР.

agravery.com

Детальніше
Дефіцит яловичини в окремих країнах стимулює Україну відроджувати галузь
27-черв-2018

Минулого року у світі виробили близько 61,4 млн т яловичини і телятини у перерахунку на забійну масу. Найбільшими виробниками м’яса великої рогатої худоби (ВРХ) були США, Бразилія, країни ЄС, КНР, Індія, Аргентина та Австралія. І хоча загальна пропозиція яловичини на світовому ринку нині переважає попит на 2 млн т, на деяких великих національних ринках — Китаю, США, ЄС — попит переважає внутрішнє виробництво. Не закриті потреби і у країнах Близького Сходу та Північної Африки.

Ці ринки становлять потенційний інтерес для українських виробників за умов стабілізації ситуації на внутрішньому ринку яловичини та значного нарощення її виробництва. А з погодженням усіх умов і дозволів на експорт цього виду м’яса галузь скотарства матиме додатковий стимул на відродження. Нещодавно Україна отримала право експорту яловичини до Туреччини. Інспектори турецького мінсільгоспу залишилися задоволені результатами аудиту системи держконтролю за виробництвом яловичини в Україні, інспектуванням забійних підприємств, зацікавлених в експорті своєї продукції до Туреччини.

Внутрішні проблеми

У 1990‑х роках Україна входила до десятки країн — експортерів яловичини. Нині експортні можливості обмежені суттєвим зменшенням обсягів виробництва яловичини внаслідок тривалого скорочення чисельності поголів'я ВРХ. У І кварталі 2018 року Україна поставила мороженої яловичини на понад $16,1 млн, майже 70% придбали Казахстан, Азербайджан і Білорусь. Але покупці вимагають якісного продукту — охолодженого. Його експорт становив $8,3 млн, і майже весь товар придбала та ж Білорусь.

Вітчизняні виробники змушені заморожувати м’ясо, оскільки не в змозі одразу сформувати товарні партії необхідного обсягу. Основним виробником яловичини і телятини є селянські господарства населення. На їх частку припадає близько 74% усього її обсягу в забійній масі. Рівень рентабельності у більшості сільгосппідприємств характеризується вкрай низькими показниками окупності витрат і високим рівнем збитковості. Більшість експертів пояснюють традиційно низьку економічну ефективність виробництва яловичини досить тривалим терміном обігу капіталу в галузі.

У фермерському господарстві «Перлина Турії» м’ясним напрямом займаються кілька років. Мають певні успіхи: завдяки схрещенню волинської породи корови з лімузинською отримали красиве, більш вгодоване і менш хворобливе поголів'я, майже на третину збільшили приріст і поліпшили смак м’яса. Щороку близько 300 бичків догодовують до півтонни і 80% з них продають бізнесмену, який їх експортує до Єгипту. За словами власника «Перлини Турії» Володимира Яренчука, господарству зовсім не вигідно вирощувати бичків, швидше це соціальний проект, який забезпечує людей роботою. «Собівартість утримання поголів'я висока, закупівельна ціна низька, у результаті справа нерентабельна», — каже він. На думку фермера, Україна запізно отримала дозвіл на експорт яловичини до Туреччини, оскільки галузь практично знищена. Так, у Волинському краї, який раніше спеціалізувався на відгодівлі бичків, назбирається до 4000 голів, а потенціал — удесятеро більший.

Зростання собівартості виробництва продукції фахівці галузі пов’язують із неякісними кормами, удвічі більшими від нормативного значення затратами кормів на 1 т приросту живої маси, незадовільним матеріально‑технічним та ресурсним забезпеченням галузі. Крім того, середньодобові показники приросту худоби на вирощуванні та відгодівлі становлять близько 600 г, у той час як у країнах із високорозвинутою і конкурентоспроможною галуззю скотарства — понад 1000 г. Усе це позначається на рівні рентабельності виробництва яловичини.

Як результат — протягом останніх трьох років в Україні спостерігається тенденція до зменшення кількості підприємств, які займаються виробництвом тваринницької продукції. За два роки з дистанції зійшли 918 підприємств. На початок 2018‑го їх нараховувалося 5042. У той час як у європейських країнах із високим рівнем споживання м’яса утримують від 25% до 75% м’ясної худоби від загального поголів'я ВРХ, в Україні питома вага м’ясної худоби становить менше 5% від усього наявного поголів'я.

Вільна ніша

Зменшення кількості виробників з одного боку і нові експортні перспективи з іншого роблять галузь досить привабливою для інвестицій. За словами гендиректора компанії «Агропродсервіс» Івана Чайківського, за кордоном дуже великий попит на українську яловичину і лише нерозвиненість вітчизняного ринку яловичини заважає забезпечити стабільні постачання великих партій. Бізнесмен впевнений: галузь має значні перспективи, тому готовий у неї інвестувати. Цьогоріч м’ясне стадо компанії зросте з 1500 голів до 2500 голів, а до 2020‑го — до 5000 річного утримання. Господарство має власний забійний цех і більшість м’яса відправляє на експорт.

На думку Яренчука та Чайківського, для того щоб бізнес інвестував кошти у виробництво яловичини, необхідне стимулювання цього напряму з боку держави, встановлення чітких правил на даному ринку між всіма його учасниками. Чайківський називає кілька чинників, що заважають розвитку виробництва яловичини. Перший — це генетика, з якої можна вирощувати тварин. Другий — це інвестиція доволі довгих грошей у галузь. І щоб така інвестиція була вигідною, необхідно напрацьовувати та впроваджувати спеціальні програми з боку держави. Адже для отримання якісної яловичини потрібно завести якісну генетику, здійснити осіменіння корів та виростити тварин. Період від осіменіння до забою займає майже три роки. Це відносно довгі інвестиції при великих ризиках. Створення цільових програм може сприяти працевлаштуванню людей у селі, збільшенню дохідної частини до місцевих бюджетів, створенню продукту з доданою вартістю та виходу на світові ринки. У цій галузі найголовніші стабільність виробництва та державні гарантії для українських компаній, підкреслює гендиректор «Агропродсервісу». Якщо виробництво та поставка яловичини українськими компаніями матимуть стабільний та системний характер, то і світові ринки для них будуть відкриватися. У 2018 році держава відшкодовуватиме 30% вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів. Загалом до державної програми підтримки тваринництва уже долучилися 15 банків, з яких 11 — комерційні.

Зі свого боку близько 20 виробників створили Асоціацію м’ясної галузі, аби відстоювати українського товаровиробника, шукати ринки для збуту готової продукції, розробляти програми для залучення та зацікавленості товаровиробників до виробництва та переробки м’яса для того, щоб максимально завантажувати потужності вітчизняних підприємств. А у перспективі стати впливовими гравцями на світовому ринку виробництва м’яса та м’ясопродуктів. За даними FAO, у 2017 році з України було експортовано 88 000 голів ВРХ живцем, виручка становила $33,5 млн. За підрахунками експертів FAO, якби минулого року країна експортувала яловичину замість ВРХ, то додатково отримала би щонайменше $2,7 млн, і це без урахування субпродуктів, які також мають свою вартість. За умови нарощування середньої ваги голови ВРХ в експорті до 550 кг додаткова виручка становила би понад $29 млн. Якби вітчизняні фермери не лише відгодували бичків до 550 кг, а ще й переробляли їх в Україні, то експорт отриманої з тієї ж кількості голів яловичини приніс би додатково понад $34 млн.

landlord

Детальніше
За 11 місяців 2017 року український аграрний експорт сягнув $ 16,4 млрд, - Ольга Трофімцева
29-груд-2017

 

За січень-листопад поточного року експорт нашої продукції збільшився на $ ё, або на 19%, порівняно з аналогічним періодом минулого року, та становив $ 16,4 млрд. Так, зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу за цей період досяг $ 20,5 млрд, з яких імпорт становив $ 4,1 млрд. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«За одинадцять місяців 2017 року, експорт нашої аграрної та харчової продукції склав $ 16,4 млрд, а це вже майже на $ 1 млрд більше показника за повний минулий рік. Хотіла б ще раз наголосити на тому, що окрім збільшення експорту олії, ми спостерігаємо зростання обсягів експорту за багатьма позиціями, включаючи перероблені продукти харчування, наприклад, цукру, вершкового масла, мороженої яловичини та інших», - зазначила заступник Міністра з питань євроінтеграції.

 За словами Ольги Трофімцевої, вартість експорту продукції рослинництва зросла більш ніж на 18% та склала $ 15,2 млрд. Але при цьому значно виросло і постачання продукції тваринництва в грошовому еквіваленті – на 40,4% та склало $ 332,3 млн.

 Заступник Міністра зазначила, що географічна структура експорту української аграрної та харчової продукції залишається незмінною: «Ми експортуємо в основному до Країн Азії, з часткою 43%, а це майже $ 7,04 млрд. Лише Індія імпортувала нашої продукції за цій період більш ніж на $ 1,8 млрд. Частка країн Європи склала 31,8% або $ 5,2 млрд та Африканські країни – 14,5% або $ 2,4 млрд».

 Також Ольга Трофімцева розповіла, що найбільше Україна імпортувала наступні товари: рибу, ракоподібні та молюски, плоди, горіхи, тютюн та вироби з нього, какао боби, шоколад, олію, каву, чай, прянощі та зернові злаки.

 

Прес-служба Мінагрополітики

Ключові товари українського аграрного експорту за січень-листопад 2017 року

Найменування продукції

Експорт

Частка в експорті, %

тонн

тис. дол. США

Олія соняшникова, сафлорова або бавовняна

5 345 443

3 990 765

24,34

Кукурудза

17 148 168

2 658 390

16,21

Пшениця і суміш пшениці та жита

16 049 928

2 548 261

15,54

Соя

2 442 178

905 628

5,52

Насіння ріпаку

1 991 418

819 136

5,00

Макуха та інші тверді відходи

4 475 157

738 967

4,51

Ячмінь

4 783 874

699 889

4,27

М'ясо та субпродукти домашньої птиці

248 760

355 362

2,17

Сигари, сигарили та сигарети, цигарки, з тютюном або його замінниками

29 529

268 326

1,64

Цукор

552 113

261 244

1,59

Шоколад та інші продукти з вмістом какао

55 604

137 781

0,84

Овочі бобові сушені

536 109

135 809

0,83

Хлібобулочні, кондитерські вироби

92 313

127 529

0,78

Мед

61 660

120 241

0,73

Олія соєва

155 027

116 717

0,71

Масло вершкове та інші жири, вироблені з молока

27 299

115 111

0,70

Екстракти солодові; продукти з борошна, крупи

59 487

111 060

0,68

Кондитерські вироби з цукру

73 341

104 415

0,64

Макуха та інші тверді відходи соєвої олії

271 177

95 638

0,58

Борошно пшеничне

404 461

88 042

0,54

Всього по вибраній продукції:

54 803 046

14 398 311

87,82

ВСЬОГО

59 329 104

16 395 860

100

 

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок