За 11 місяців 2017 року український аграрний експорт сягнув $ 16,4 млрд, - Ольга Трофімцева

29-груд-2017

 

За січень-листопад поточного року експорт нашої продукції збільшився на $ ё, або на 19%, порівняно з аналогічним періодом минулого року, та становив $ 16,4 млрд. Так, зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу за цей період досяг $ 20,5 млрд, з яких імпорт становив $ 4,1 млрд. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«За одинадцять місяців 2017 року, експорт нашої аграрної та харчової продукції склав $ 16,4 млрд, а це вже майже на $ 1 млрд більше показника за повний минулий рік. Хотіла б ще раз наголосити на тому, що окрім збільшення експорту олії, ми спостерігаємо зростання обсягів експорту за багатьма позиціями, включаючи перероблені продукти харчування, наприклад, цукру, вершкового масла, мороженої яловичини та інших», - зазначила заступник Міністра з питань євроінтеграції.

 За словами Ольги Трофімцевої, вартість експорту продукції рослинництва зросла більш ніж на 18% та склала $ 15,2 млрд. Але при цьому значно виросло і постачання продукції тваринництва в грошовому еквіваленті – на 40,4% та склало $ 332,3 млн.

 Заступник Міністра зазначила, що географічна структура експорту української аграрної та харчової продукції залишається незмінною: «Ми експортуємо в основному до Країн Азії, з часткою 43%, а це майже $ 7,04 млрд. Лише Індія імпортувала нашої продукції за цій період більш ніж на $ 1,8 млрд. Частка країн Європи склала 31,8% або $ 5,2 млрд та Африканські країни – 14,5% або $ 2,4 млрд».

 Також Ольга Трофімцева розповіла, що найбільше Україна імпортувала наступні товари: рибу, ракоподібні та молюски, плоди, горіхи, тютюн та вироби з нього, какао боби, шоколад, олію, каву, чай, прянощі та зернові злаки.

 

Прес-служба Мінагрополітики

Ключові товари українського аграрного експорту за січень-листопад 2017 року

Найменування продукції

Експорт

Частка в експорті, %

тонн

тис. дол. США

Олія соняшникова, сафлорова або бавовняна

5 345 443

3 990 765

24,34

Кукурудза

17 148 168

2 658 390

16,21

Пшениця і суміш пшениці та жита

16 049 928

2 548 261

15,54

Соя

2 442 178

905 628

5,52

Насіння ріпаку

1 991 418

819 136

5,00

Макуха та інші тверді відходи

4 475 157

738 967

4,51

Ячмінь

4 783 874

699 889

4,27

М'ясо та субпродукти домашньої птиці

248 760

355 362

2,17

Сигари, сигарили та сигарети, цигарки, з тютюном або його замінниками

29 529

268 326

1,64

Цукор

552 113

261 244

1,59

Шоколад та інші продукти з вмістом какао

55 604

137 781

0,84

Овочі бобові сушені

536 109

135 809

0,83

Хлібобулочні, кондитерські вироби

92 313

127 529

0,78

Мед

61 660

120 241

0,73

Олія соєва

155 027

116 717

0,71

Масло вершкове та інші жири, вироблені з молока

27 299

115 111

0,70

Екстракти солодові; продукти з борошна, крупи

59 487

111 060

0,68

Кондитерські вироби з цукру

73 341

104 415

0,64

Макуха та інші тверді відходи соєвої олії

271 177

95 638

0,58

Борошно пшеничне

404 461

88 042

0,54

Всього по вибраній продукції:

54 803 046

14 398 311

87,82

ВСЬОГО

59 329 104

16 395 860

100

 

Більше новин
Аграрний комітет розподілив державну підтримку АПК на 2021 рік
04-бер-2021

Аграрний комітет 3 березня визначив розподіл коштів в розмірі 4,5 млрд грн, виділених для підтримки агросектору.

Про це повідомляє прес-служба ВАР

«3 березня заступник голови ВАР Михайло Соколов взяв участь у засіданні комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики, під час якого розглядалося питання державної підтримки АПК та важливі для аграріїв законопроєкти, які ініціювала ВАР», — йдеться на сайті спілки.

Вперше до держпідтримки включені три нові програми, на яких наполягала ВАР. Зокрема, держпідтримка агрострахування, зрошення, компенсація втрат посівів на Одещині.

На нові програми народні депутати спрямували 500 млн грн:

  • Держпідтримка страхування с/г продукції — 50 млн;
  • Компенсація втрат посівів на Одещині — 240 млн грн;
  • Держпідтримка зрошення — 50 млн грн;
  • Підтримка органічного виробництва — 50 млн грн;
  • Держпідтримка розвитку картоплярства — 60 млн грн;
  • Нішеві культури — 50 млн грн.

Згідно розподілу коштів, 4 млрд грн спрямують на підтримку основних напрямків:

Часткова компенсація вартості с/г техніки вітчизняного виробництва — 1 млрд грн;

Фінансова підтримка шляхом здешевлення кредитів — 1,2 млрд грн;

Фінансова підтримка розвитку, садівництва, виноградарства та хмелярства — 450 млн грн;

Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств — 200 млн грн;

Державна підтримка розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції — 1,150 млрд грн.

Обговорили також законопроєкт 5509, яким спрощується процес підключення об'єктів до електромереж. Михайло Соколов наголосив, що з метою створення нових робочих місць, які відкриватимуться на нових підприємствах, та розвитку економіки загалом, даний законопроект потрібно прийняти якнайшвидше.

Щодо ліцензування пального заступник Михайло Соколов наголосив, що наразі аграрії отримують величезні штрафи у 500 тис. грн через формальні причини. І цю ситуацію потрібно змінювати.

Разом з тим схвалили законопроєкт Про Об'єднання водокористувачів (ОВК) та проект закону, яким вносяться зміни у Податковий кодекс, пов'язаних з діяльністю ОВК. Найближчим часом очікується реєстрація законопроектів у парламенті.

Детальніше
На SMART AGRO FORUM презентували першу в Україні автоматизовану систему моніторингу свинокомплексу
18-груд-2017

13 грудня 2017 року Київ в UNIT.City відбувся SMART AGRO FORUM, де взяли участь 12 провідних компаній, які працюють у сферах інформаційно-комунікаційних технологій, приладобудування та smart-комплексів.

Серед них - група компаній "АгроВет Атлантик", де генеральний директор Максим Шевчук виступив з доповіддю про інновації у галузі тваринництва, які розроблені фахівцями компанії.

SMART AGRO FORUM – це професійний спеціалізований майданчик, який збирає широку аудиторію топ-менеджерів, директорів та фахівців агропідприємств, холдингів та фермерських господарств для знайомства з високотехнологічними новинками для АПК.

 Генеральний директор ГК Максим Шевчук представив інноваційну розробку для фермерських господарств, яка дозволить інвестору отримати ту маржинальність, які закладалася в проект при попередніх підрахунках, не зазнаючи немотивованих збитків.

«На сьогоднішній день в Україні, особливо на великих господарствах, ми спостерігаємо наступну картину: прибутковість від проекту на виходу буває зовсім не такою, як вона закладалася при попередніх розрахунках на початку інвестування, - зазначив Максим Шевчук. – Чому так відбувається? Головною проблемою є людський фактор. Зазвичай інформація щодо показників підприємства, яка доходить до інвестора від менеджменту ферми (переважно від головного технолога, який керує всіма процесами), не відповідає реальності. Тобто, технолог демонструє інвестору ті показники, які він хотів би бачити, а не ті, що є насправді. Приховується реальна кількість поголів'я, вага тварин, показники народжуваності і смертності, прирости, витрати кормів тощо. У зв'язку із цим у менеджменту з'являється можливість утримувати необлікованих тварин, які потім виходять невідому куди, і невідомо хто має з цього прибуток. А інвестор втрачає реальні гроші»

Спікер розповів про рішення, які пропонує ГК «АгроВет Атлантик», які б дозволили українському бізнесу багато заощаджувати з точки зору інвестицій.

Першим етапом є так звана система обліку due diligence. Ця система передбачає оцінку біологічного активу, який є на господарстві з погляду його кількісних та якісних характеристик. Тобто, фахівці АВА протягом певного періоду вивчають ситуацію на господарстві, документацію, яка подається інвестору від менеджменту, виявляти невідповідності між задокументованою.

«На тих підприємствах, де проводиться такий облік, виявляється дуже велика різниця між реальним станом речей на господарстві та декларованим в документах, - розповів Максим Шевчук. -  За нашими підрахунками, на великому підприємстві, наприклад, з поголів'ям 50-60 тисяч, інвестор втрачає до 50-60 млн грн на рік».

Рішенням цієї ситуації фахівці АВА бачать створення  інноваційної так званої автоматизованої системи обліку замкнутого циклу.

Система мінімізує втручання людського фактору у процес обліку, який головним чином негативно впливає на ситуацію з обліком біологічного активу.

Тобто, усі процеси обліковуються автоматично: зважується зерно, яке потрапляє на господарство, корми (саме вони складають 70% собівартості, тому махінації менеджменту з витратами кормів дуже б'ють по прибутковості); також біркується кожна тварина, і коли вона переміщується з однієї вікової групи до іншої, вона також автоматично зважується і дані про неї заносяться у програму в автоматичному режимі, а не в ручному, коли можна «приписати» зайві кілограми до реальної ваги, або зважити тварину не з тієї вікової групи для запису бажаних показників тощо.

Всі переміщення кожної тварини чітко фіксуються, таким чином жодна не може залишити господарство не облікованою.

Також дана система дозволяє автоматично обраховувати енерговитрати: воду, електрику, тепло.

А завдяки спеціальному програмному забезпеченню фахівці АВА можуть слідкувати за всіма процесами через інтернет, надавати щомісячний звіт власнику, постійно бути на зв'язку із власником та технологом, обговорювати і чи інші питання.

«Такі системи вже давно впроваджуються в Європі, але, на жаль, в Україні їх поки що немає, - зазначив Максим Шевчук. – Проте саме за такими сучасними підходами майбутнє. Ми повинні переймати і упроваджувати в себе позитивний.         

ГК "АгроВет Атлантик"

Детальніше
Цьогоріч збитки фермерам від АЧС будуть відшкодовувати по-новому
20-лют-2019

Уряд спростив процедуру відшкодування збитків фермерам, чиї господарства постраждали від африканської чуми свиней (АЧС). Про це УНН повідомили в Держпродспоживслужбі.

Так, до 2019 року відшкодування збитків у зв’язку з АЧС здійснювалося згідно Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв’язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб. Відповідний порядок був затверджений постановою Кабміну від 31 жовтня 2012 року № 1003. Відшкодування збитків здійснювалося за рахунок коштів резервного фонду відповідного бюджету, залежно від рівня надзвичайної ситуації.

Втім, 12 грудня 2018 року, з метою спрощення процедури виплат, Урядом було прийнято постанову "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2008 р. № 413 і від 31 жовтня 2012 р. № 1003".

"Відповідно до вказаних змін, кошти, передбачені у державному бюджеті за програмою "Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро", можливо спрямовувати на відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої фізичним особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин у зв’язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики африканської чуми свиней (АЧС), спрямованих на їх вилучення з метою знищення або забою", - йдеться у повідомленні.

У Держпродспоживслужбі уточнили, що відшкодування збитків фізичним особам за вилучених свиней з епізоотичного вогнища та зони захисту внаслідок запровадження карантину у зв’язку з АЧС з 2019 року буде проводитися за рахунок коштів державного бюджету за програмою "Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро" після погодження та затвердження відповідного бюджетного паспорта.

Джерело: УНН

Детальніше
Україна впроваджує 3 нові програми підтримки підприємців через карантин у січні 2021 року
15-груд-2020

Держава почала впроваджувати 3 нові програми підтримки українців, які можуть постраждати через січневий карантин зимових канікул. Це: програма «Допомога працівникам та ФОП — 8 тис. грн», «Допомога роботодавцям, які можуть втратити дохід через карантин» та «Одноразова компенсація суб’єктам господарювання ЄСВ».

Зауважимо, що подача заявок на першу з програм (так звану «8 тис. грн») продовжена до 31 грудня, на дві інші необхідно подати документи до 21 грудня.

«Такі терміни встановлені, оскільки більшість виплат ми плануємо здійснити до кінця року. По суті, до того моменту, коли люди підуть на січневий карантин. Наша ціль — щоб підприємці і працівники отримали кошти до локдауну і змогли пережити його в спокійному форматі. Ми намагалися зробити максимально спрощений порядок подачі заявок з мінімальним переліком документів», — розповів Ігор Петрашко, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

За словами міністра, є чіткий перелік видів економічної діяльності, які можуть постраждати у зв'язку з посиленням карантину і які підпадають під реалізацію програм. З урахуванням цього переліку реалізовуються 2 програми — «8 тис. грн» (через портал «Дія» та «Компенсація ЄСВ» (через регіональні ДПС). Слід додати, що третя програма «Допомога роботодавцям, які можуть втратити дохід через карантин» не прив’язана до переліку та реалізується через регіональні Центри зайнятості.

agravery.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок