ЄС не вимагає жодних ветеринарних чи фітосанітарних сертифікатів, як для імпорту зерна, так і для транзиту через країни ЄС

Україна увійшла до п’ятірки лідерів серед країн, з яких до ЄС надходить імпорт сільськогосподарської продукції. Відповідні дані оприлюднила Єврокомісія у дослідженні щодо стану торгівлі сільськогосподарською продукцією станом на жовтень 2018 року.

«Сільськогосподарський імпорт з третіх країн за період 12 місяців з листопада 2017 р. по жовтень 2018 р. зареєстровано на рівні €115,2 млрд… Найбільш важливими напрямками, звідки до ЄС надходить сільськогосподарський імпорт, за минулі 12 місяців залишаються Бразилія (12,0) та США (11,5), за якими йдуть Китай, Аргентина, Україна, Швейцарія, Туреччина та Індонезія, — на кожну з цих країн припадає від 4,4 до 5,5 мільярдів євро», — йдеться у документі.

При цьому обсяг українського експорту до ЄС у період з листопада 2017-го по жовтень 2018 року дещо знизився у порівнянні із аналогічним періодом 2016-2017 рр. — з €5,4 млрд до €5,1 млрд, з абсолютним показником зменшення обсягів сільськогосподарських поставок до ЄС на суму у €226 млн євро (-4,9%).

Водночас Україна посіла перше місце за темпами зростання сільськогосподарського імпорту з країн ЄС.

PigUA.info за матеріалами ukrinform.ua

2020 рік стане переломним для світових експортерів м’яса птиці. Про це заявили аналітики Rabobank, передає УНН з посиланням на supermarketperimeter.com

За даними Rabobank, найбільші постачальники продукту зійдуться в конкурентній боротьбі за азіатський ринок, який продовжує відчувати брак тваринного білка на тлі незатихаючої африканської чуми свиней (АЧС).

“Виробництво свинини в країнах Південно-Східної Азії, таких як В’єтнам, Філіппіни, Камбоджа, Лаос і М’янма, сильно постраждали від АЧС і зіткнулися зі значним зниженням — від 10 до 25% — виробництва продукту. У 2020 році загроза поширення АЧС, яке триває вплине на прийняття виробничих рішень птахівниками”, — говорять в Radobank.

Аналітики прогнозують, що в 2020 році свої позиції на світовому ринку курятини зміцнить Україна, а також РФ і США. Зокрема, Америці це вдасться завдяки відкриттю ринку Китаю. Згодом Китай, через АЧС, буде поступово відходити від американської курятини, замінюючи продукт власним виробництвом, впевнені в Radobank.

Джерело: УНН

Використання β-кислот хмелю в якості дієтичної добавки для курчат-бройлерів може надавати позитивний вплив на окислювально-відновні реакції в їх організмі і покращувати характеристики кінцевої продукції.

До таких висновків прийшла в рамках спільного дослідження група вчених з Бразилії, Бельгії та Данії. Результати їх роботи були опубліковані в міжнародному журналі Food Research International.

Згідно з висновками дослідників використання цієї дієтичної добавки позитивно запобігає окислення міофібриллярних білків. В рамках серії тестів було встановлено, що бройлери, отримували β-кислоти хмелю, мали в своєму організмі концентрацію білкових карбонілі нижче в порівнянні з птицею, що не одержувала таку добавку.

Таким чином, на основі β-кислот хмелю можна розробити серію кормових добавок, які будуть ставитися до класу фітогенетиків - засобів рослинного походження, роблять висновок дослідники.

За матеріалами Science Direct

Рівень рентабельності виробництва продукції сільського господарства у сільськогосподарських підприємствах України за 2016 р. склав 37,3%.

Після рекордного 2015 р. це другий за величиною показник за всю історію розвитку сільського господарства України протягом останніх 22 років.

За словами директора ННЦ «ІАЕ» Юрія Лупенка, у порівнянні з 2015 р. рівень рентабельності галузі зменшився на 8,3% — із 45,6% до 37,3%. При цьому по продукції рослинництва цей показник знизився лише на 6,3% — з 50,6% до 44,3%, тоді як у тваринництві — на 14,4% (з 22,1% до 7,7%). Рівень рентабельності виробництва продукції тваринництва став найнижчим з 2010 року.

Рівень рентабельності виробництва зменшився майже по всіх основних видах продукції рослинництва, включаючи зернові і соняшник, а виробництво картоплі стало збитковим: -3,2% проти 24,2% у 2015 р. Зокрема, по зернових і зернобобових культурах рівень рентабельності зменшився на 5,4% — із 43,1% до 37,7%, насінню соняшника — на 18,6% (з 80,5% до 61,9%), овочів відкритого ґрунту — майже у 2,5 рази (з 47,5% до 19,4%).

Рентабельність виробництва підвищилася лише по сої: на 13,2% — із 38,6% до 51,8% і залишилася практично на рівні 2015 р. по ріпаку — 44,3% і 45,0% відповідно, зауважив академік.

У тваринництві прибутковим стало виробництво птиці на м’ясо (без промислової переробки). Рівень його рентабельності склав 4,9%, тоді як у 2015 р. становив -6,1%. Також зросла рентабельність молока — на 5,8% (із 12,6% до 18,4%).

Натомість збитковим стало виробництво свиней на м’ясо. У 2015 р. воно мало рівень рентабельності 12,7%, а у минулого року становило -4,6%.

Ледь-ледь зберегло позитивний результат виробництво яєць. Минулого року рівень його рентабельності склав лише 0,6% проти 60,9% (!) у 2015 році. Зросла збитковість виробництва великої рогатої худоби на м’ясо — із -17,9% до -24,9%, а також овець і кіз на м’ясо — з -29,6% до -35,3%. По виробництву вовни збитковість дещо зменшилась — із -61,9% до -31,8%.

Рентабельність виробництва 2016 р. формувалася під впливом суттєвого зростання собівартості більшості видів продукції (на 11−38%) на фоні значно повільнішого зростання цін реалізації сільськогосподарської продукції, який у 2016 р. склав 109%, а по продукції тваринництва — лише 101,7%. Собівартість зменшилася лише по виробництву вовни (на 10,3%), незначно зросла по сої (на 1%).

«Забезпечення рентабельного виробництва сільськогосподарської продукції і надалі залежатиме від цінової кон’юнктури та стримування зростання собівартості продукції, в тому числі інфляційного», — підсумував Юрій Лупенко.

ННЦ «Інститут аграрної економіки» (ННЦ «ІАЕ») з посиланням на Держстат