Сільське господарство в Україні встановлює рекорди рентабельності

27-квіт-2017

Рівень рентабельності виробництва продукції сільського господарства у сільськогосподарських підприємствах України за 2016 р. склав 37,3%.

Після рекордного 2015 р. це другий за величиною показник за всю історію розвитку сільського господарства України протягом останніх 22 років.

За словами директора ННЦ «ІАЕ» Юрія Лупенка, у порівнянні з 2015 р. рівень рентабельності галузі зменшився на 8,3% — із 45,6% до 37,3%. При цьому по продукції рослинництва цей показник знизився лише на 6,3% — з 50,6% до 44,3%, тоді як у тваринництві — на 14,4% (з 22,1% до 7,7%). Рівень рентабельності виробництва продукції тваринництва став найнижчим з 2010 року.

Рівень рентабельності виробництва зменшився майже по всіх основних видах продукції рослинництва, включаючи зернові і соняшник, а виробництво картоплі стало збитковим: -3,2% проти 24,2% у 2015 р. Зокрема, по зернових і зернобобових культурах рівень рентабельності зменшився на 5,4% — із 43,1% до 37,7%, насінню соняшника — на 18,6% (з 80,5% до 61,9%), овочів відкритого ґрунту — майже у 2,5 рази (з 47,5% до 19,4%).

Рентабельність виробництва підвищилася лише по сої: на 13,2% — із 38,6% до 51,8% і залишилася практично на рівні 2015 р. по ріпаку — 44,3% і 45,0% відповідно, зауважив академік.

У тваринництві прибутковим стало виробництво птиці на м’ясо (без промислової переробки). Рівень його рентабельності склав 4,9%, тоді як у 2015 р. становив -6,1%. Також зросла рентабельність молока — на 5,8% (із 12,6% до 18,4%).

Натомість збитковим стало виробництво свиней на м’ясо. У 2015 р. воно мало рівень рентабельності 12,7%, а у минулого року становило -4,6%.

Ледь-ледь зберегло позитивний результат виробництво яєць. Минулого року рівень його рентабельності склав лише 0,6% проти 60,9% (!) у 2015 році. Зросла збитковість виробництва великої рогатої худоби на м’ясо — із -17,9% до -24,9%, а також овець і кіз на м’ясо — з -29,6% до -35,3%. По виробництву вовни збитковість дещо зменшилась — із -61,9% до -31,8%.

Рентабельність виробництва 2016 р. формувалася під впливом суттєвого зростання собівартості більшості видів продукції (на 11−38%) на фоні значно повільнішого зростання цін реалізації сільськогосподарської продукції, який у 2016 р. склав 109%, а по продукції тваринництва — лише 101,7%. Собівартість зменшилася лише по виробництву вовни (на 10,3%), незначно зросла по сої (на 1%).

«Забезпечення рентабельного виробництва сільськогосподарської продукції і надалі залежатиме від цінової кон’юнктури та стримування зростання собівартості продукції, в тому числі інфляційного», — підсумував Юрій Лупенко.

ННЦ «Інститут аграрної економіки» (ННЦ «ІАЕ») з посиланням на Держстат

Більше новин

МЕРТ змінює процедуру видачі дозволів на ввезення в Україну харчових продуктів європейськими компаніями

20-груд-2021

Уряд готується запровадити для імпортерів з ЄС дзеркальну процедуру отримання дозволів на ввезення продукції на свою територію.

Це випливає із аналізу проекту наказу Мінекономрозвитку «Про затвердження Порядку визнання еквівалентності системи державного контролю країни-експортера», розміщеного на сайті відомства.

Раніше Україна в односторонньому порядку визнала дію всіх внутрішніх дозволів ЄС без аудиту, як це передбачено Угодою про асоціацію. Відповідна процедура спрощення була передбачена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 1 квітня 2014 року № 118 «Про визнання еквівалентності системи контролю виробництва та обігу продукції та сировини тваринного походження Європейського Союзу» № 431/25 208. Цей наказ в односторонньому порядку дозволяє імпорт харчової продукції усім іноземним виробниками, які мають «єврономери».

Наразі ж МЕРТ збирається виправити цю помилку і пропонує скасувати наказ № 118 та запровадити порядок надання дозволу на імпорт харчової продукції за результатами аудиту з боку ДПСС.

«Зараз важливо відновити паритет у торгівлі і скасувати наказ 118 схваливши порядок проведення аудиту, відповідно до якого іноземні підприємства отримають доступ до ринку України після проведення аудиту», — сказано у проекті рішення наказу МЕРТу.

Тож після затвердження даного наказу всі європейські компанії повинні будуть пройти повну процедуру отримання дозволів для ввезення своєї продукції на ринок України.

agropolit.com

Детальніше

Ігор Присяжнюк: вартість одного нетеля становить близько 1 500 доларів США

16-січ-2018

Так відбувається не тільки за рахунок приватного сектору, а й — молочнотоварного виробництва. Деякі ферми закриваються, деякі відкриваються, але все ж таки кількість великої рогатої худоби знижується.

Про додаткове джерело прибутку молочної ферми та інструмент створення ефективного поголів'я поінформував керівник Української голштинської асоціації (УГА) Ігор Присяжнюк.

«При такому зниженні, як би це дивно не виглядало — збільшується валове виробництво молока на одну дійну корову та його якість. Це означає, що ми еволюційно переходимо на більш новий і правильний етап розвитку. Через такі етапи пройшли всі європейські країни», — говорить Ігор Присяжнюк.

За його інформацією, в Україні немає бажаного підвищення продуктивності ВРХ через зниження. Однак, якщо подивитися на досвід країн Європи, в них крива зниження поголів'я була прямо пропорційна збільшенню продуктивності.

«У нас так не відбувається. Сильно зменшується поголів'я та повільно йде покращення продуктивності. Як представник генетичної галузі вбачаю проблему у неефективних тваринах, які погано розкривають свій генетичний потенціал. Наприклад, ми хочемо отримати 8 тонн на добу, а отримуєте лише 5 тонн. І виходить, що кількість тварин знижується, а ефективність не підвищується. Поки в Україні недостатньо високоефективних тварин», — зазначив він.

Керівник УГА підкреслив: «Саме тому, для прориву, основною метою стала популяризація сексованої сперми. Сексована сперма дуже дорога і в порівнянні зі звичайною коштує втричі дорожче, тому не всі фермери її використовують. Але ця думка — сумнівна. В першу чергу це відбувається через недостатню кваліфікацію техніків штучного запліднення».

Ігор Присяжнюк виділив переваги використання саме сексованої сперми під час запліднювання:

по-перше, використовується лише на телицях парувального віку і тільки один раз;

по-друге, економічно обґрунтоване використання;

по-третє, при запліднюванні 100 телиць та використанні додаткових збуджувачів, 80 із них будуть тільними.

«Таким чином збільшуємо обсяг телиць. Фінансово ж, за моїми підрахунками, використання сексованої сперми є дуже перспективним та дозволить заробляти кошти нашим аграріям. Саме ці підрахунки я покажу під час Молочного конгресу—2018 та поясню, в чому ж переваги її використання», — розповів він.

«Виходячи з цього господарство отримує велику кількість телиць. Це потрібно тому що у нас є великий вибір покращити поголів'я. Так, власник може відібрати кращих телиць для ремонту свого стада, а інших продати», — сказав керівник УГА.

За прикладом, що навів Ігор Присяжнюк — середньостатистичне господарство з 500 дійного стада може збільшити річний об'єм продаж до 100 нетелів. А вартість одного нетеля становить близько 1 500 доларів США.

«У масштабі України я бачу наступні переваги: можливості розвитку малих та середніх молочнотоварних ферм, відкритість ринку, розвиток генетичного потенціалу, а на перспективу покращення не лише кількості надоїв, а й якості молока», — підкреслив він.

Прес-служба АВМ

Детальніше

Під час кризи вирішальним буде не роботизація ферм, а люди

06-квіт-2020

Підприємства, що займаються вирощуванням великої рогатої худоби, сьогодні працюють у звичайному режимі. Проте всі знаходяться в стані очікування — поки незрозуміло, як ситуація з поширенням коронавірусної хвороби розвиватиметься далі.

Про це розповів засновник Школи м'ясного скотарства Іон Морару.

На його погляд, робити якісь прогнози поки зарано. Проте попит на молоко і молочні продукти, скоріш за все, буде триматися на тому ж рівні, що і в минулі роки. Тому потреба переробників у сировині не зазнає різких змін.

Звісно, буде сезонне зниження ціни на закупівлю молока-сировини, але це прогнозовано.

«Скотарів зараз більше турбують ціни на протеїнові компоненти, на зернові та добавки. Також „на носі“ початок сінажування ранніх культур і необхідно все організувати», — говорить фахівець.

Окрім того Іон Морару висловив побоювання, що після зняття карантину може відбутися дуже значний відтік працюючого населення.

«В усіх країнах Європейського Союзу відкрито заявляють про дефіцит робочої сили, а це сильно простимулює наших людей покинути країну та створить на внутрішньому ринку ще сильніший дефіцит робочої сили», — говорить він.

Загострить ситуацію і той фактор, що за час карантину українці проїдять власні запаси, а пропозиції з працевлаштування всередині держави будуть не надто привабливі.

«Тому в кризовій ситуації яка поступово складається в нашому українському (і не тільки) скотарстві, вирішальними будуть не роботи і роботизація ферм, не станції випоювання телят, не супер-чудо вентиляція, не чудодійні добавки в годівлі та лікуванні, а люди! — говорить Іон Морару. — Я бував на сотнях ферм, і не один фермер мені не похвалився, що він має робота чи використовує якусь добавку. Кожний акцентував на тому, що найголовніше в його успіху це — люди!»

Тому, вважає він, необхідно працювати:

з людьми, які задіяні в селекційній роботі;

з людьми, які задіяні в роботі по відтворенню;

з людьми, які задіяні в вирощуванні ремонтного молодняку;

з людьми, які задіяні в годівлі;

з людьми, які задіяні в кормовиробництві;

з людьми, які задіяні в процесах доїння, відгодівлі.

Тобто зі всіма, хто працює безпосередньо у виробництві молока та яловичини.

AgroPortal.ua

Детальніше

ЄС і Китай підписали угоду про взаємне визнання та захист традиційних продуктів

14-вер-2020

Євросоюз і Китай оголосили про підписання Угоди про взаємний захист географічних зазначень — тобто про взаємне визнання та захисту на ринках традиційних продуктів — по 100 найменувань з кожної сторони. Про це йдеться в поширеній у понеділок заяві Єврокомісії, пише TheDairyNews.

«Євросоюз і Китай підписали двосторонню угоду про захист 100 європейських і 100 китайських географічних зазначень в Китаї і в Євросоюзі, відповідно проти присвоєння назв або фальсифікації продуктів. Ця угода, переговори по якій завершилися в листопаді 2019 року, має принести взаємні торговельні вигоди і надати споживачам гарантовано якісну продукцію з обох сторін», — йдеться в документі.

З боку ЄС в Китаї будуть захищені такі найменування, як шампанське, ірландське віскі, польська горілка, пармська шинка, грецький сир «Фета» та інші. З китайської сторони в список увійшли такі традиційні продукти, як Pixian Dou Ban (паста з квасолевої піксі), Anji Bai Cha (білий чай Анжі), Panjin Da Mi (рис Panjin) та Anqiu Da Jiang (імбир Anqiu).

У перспективі угода передбачає розширення списку найменувань до 175 з кожного боку. Її підписання приурочено до планового саміту ЄС-КНР, який пройде в понеділок в відеоформаті. Система географічних зазначень активно розвивається і просувається Євросоюзом для захисту від імітацій сільськогосподарської продукції, історично виробленої в конкретних регіонах держав співтовариства.

Брюссель активно працює над її визнанням у всьому світі, оскільки цей факт виключає можливість легального виробництва за межами Євросоюзу товарів з назвами, які вже стали загальними і які захищені цією системою. Найяскравішим прикладом такого продукту є шампанське — ігристе вино, вироблене за строго визначеними правилами у французькій Шампані.

Детальніше