ЄС фінансує малих агровиробників на 50 млн євро

06-вер-2022

Нова програма допомоги малим агровиробникам передбачає фінансування за рахунок бюджетної підтримки Європейського Союзу на загальну суму понад 1,5 млрд грн (50 млн євро). У Державному аграрному реєстрі триває прийом заявок від сільгоспвиробників.

За умовами програми безповоротну допомогу зможуть отримати аграрії, які обробляють від 1 до 120 га сільськогосподарських угідь або утримують від 3 до 100 корів. Розподіл підтримки відбуватиметься лише онлайн через Державний аграрний реєстр.

Зареєстровані у ДАР фермерські господарства та інші виробники сільськогосподарської продукції, що відповідають критеріям програми, зможуть отримати безповоротну допомогу в розмірі:

3100 грн на один гектар оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення(але не більше 372 тис. грн);
5300 грн на кожну корову, яка перебуває у власності отримувача(але не більше 530 тис. грн).

Микола Сольський, міністр аграрної політики та продовольства України, зазначив, що малі сільгоспвиробники зможуть скористатися підтримкою Євросоюзу, щоб вже цієї осені розпочати посівну, закупити корми, відремонтувати техніку тощо. Зі свого боку Мінагрополітики створило всі умови для швидкої та безпечної виплати цієї допомоги. Прийом заявок відбувається онлайн через Державний аграрний реєстр. Процес прийняття рішень є простим і прозорим. Водночас міністерство працює над розширенням програм підтримки в Державному аграрному реєстрі, тому закликаю всіх сільгоспвиробників реєструватися в системі та слідкувати за оновленнями.

Керівник відділу співробітництва Представництва ЄС в Україні Фредерік Куне підкреслив, що за їхніми оцінками, внаслідок спровокованої росією загарбницької війни проти України наші аграрії втратили значну частину посівів озимих.

«Дрібні сільгоспвиробники, які є основним джерелом продовольчої безпеки країни та основними виробниками продукції для внутрішнього споживання, постраждали найбільше. Тому в межах останнього пакету бюджетної підтримки, виділеного ЄС Україні в липні цього року, малі фермери отримають екстренну підтримку в розмірі 50 млн євро», — зауважив він.

Для довідки: розроблена програма підтримки відповідає найкращим європейським практикам, зокрема поширеному у ЄС механізму виробничих грантів (Production Grant Scheme, PSG). Український державний фонд підтримки фермерських господарств є відповідальним за опрацювання заявок за програмою та прийняття рішень за ними. Дія програми поширюється на усю Україну, окрім територій, які включені до переліку громад, що розташовані в районі проведення бойових дій, або які перебувають у тимчасовій окупації чи оточенні, затвердженого Мінреінтеграції.

Щоб подати заявку на участь у програмі підтримки, сільгоспвиробник має пройти реєстрацію у Державному аграрному реєстрі на платформі dar.gov.ua, перевірити усі офіційні дані про себе і свою діяльність, які автоматично підвантажаться з державних ресурсів, додати інформацію про свою діяльність, заповнити форму заявки онлайн та підписати її електронним цифровим ключем.

agroportal.ua

Більше новин

Черкаські фермери отримають бізнес-гранти

28-квіт-2017

У Черкаській області стартував соціальний проект "Село. Кроки до розвитку", в рамках якого 24 сільських жителя отримають гранти в розмірі 40 тис. грн кожен на розвиток бізнесу. Про це повідомляє AgroPortal.

Пілотний проект «Село. Кроки до розвитку »вперше був реалізований в області в минулому році. Цього року його географія розширена до 6-ти районів - Городищенського, Чигиринського, Катеринопільського, Корсунь-Шевченківського, Канівського та Черкаського.

Організатори - аграрні підприємства, які працюють в Черкаській області.

За словами виконавчого директора ЧООО «Ресурсний центр АНГО» Анатолія Рекуна, організатори готові розглянути будь-які ідеї - ніяких обмежень немає, при цьому є важливий момент:

«Необхідною умовою подачі проекту є те, що він повинен мати дві складові: комерційну - тобто, бути прибутковим, і соціальну - тут ми маємо на увазі корисний ефект для суспільства від цього бізнесу. Це можуть бути нові робочі місця, проведення освітніх проектів для односельчан, передача в дар саджанців і так далі ».

У конкурсі можуть брати участь як власники малого та середнього бізнесу, так і звичайні мешканці.

«Проект «Село. Кроки до розвитку» кардинально відрізняється від того, що ми робили раніше, тому що тут ми зосереджуємося на конкретну людину. На жаль, нам поки не вдалося викорінити радянське мислення - більшість людей все ще чекає, що хтось прийде і зробить їм добре, але в той же час вже є люди, які готові брати на себе відповідальність і робити щось корисне самі, але їм не вистачає коштів на реалізацію своїх ідей. Саме для них і створений цей проект », - говорить Олег Васецький, директор ТОВ« НВФ «Урожай»

Прийом заявок відкрито до 30 червня. Докладні інструкції про те, як подати заявку на конкурс і підготувати бізнес-план, можна знайти на сайті «Ресурсного центру АНГО» за адресою.

Детальніше

Мінагрополітики запропонувало перехідний період на європейські норми якості молока

17-серп-2018

Міністерство аграрної політики та продовольства України оприлюднило проект наказу «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів», який адаптує нормативну базу до вимог, встановлених в ЄС. Пропозиції приймаються протягом місяця.

Згідно з проектом, нові вимоги застосують до експортерів одразу після набрання чинності наказу. До всіх інших операторів ринку молока та молочних продуктів вимоги застосовуються з 1 січня 2019 року.

Однак пропонується встановити перехідний період до 1 січня 2022 року щодо вмісту у молоці, що йде на переробку, мікроорганізмів та кількості соматичних клітин. Ці норми знижуватимуться поступово вже з 2020 року.

Крім того, наказ взагалі не стосується власників корів, які готують в домашніх умовах харчові продукти з молока з метою приватного домашнього споживання.

Як зазначається в обґрунтуванні наказу, проект «розроблено з метою встановлення єдиних, адаптованих до норм ЄС вимог щодо безпечності, якості та гігієни при виробництві та введенні в обіг молока, молозива і молочних продуктів з них».

Зокрема, Україна взяла на себе ряд зобов’язань щодо приведення у відповідність власного правового поля до вимог Європейського Союзу, в тому числі і щодо молока та молочних продуктів.

У Мінагрополітики наголошують, що зміна ідеології системи державного контролю вимагає спрощення тих вимог до мінімально необхідного рівня безпечності та якості, а також запровадження систем управління ризиками у сферах виробництва і обігу продуктів харчування (НАССР та інш.), в тому числі для молока та молочних продуктів.

Автори проекту визнають, що витрати для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб, що раніше не виконували аналогічні вимоги щодо молока та молочних продуктів, неможливо узагальнено обрахувати через значну варіативність. «Враховуючи викладене, потенційні витрати операторів ринку не обраховувалися», — йдеться в документі.

Як зазначається в обґрунтуванні наказу, у 2016 році в Україні діяли 2818 підприємств, що здійснювали переробку молока та 3076 молокоприймальних пунктів. Мінімально обліковане виробництво молока від населення здійснювали майже 1 млн особистих селянських господарств, що утримували 1 млн 669 тис. корів.

У документі також зазначається, що в Україні, попри існуюче регулювання, молока класів екстра та вищого виробляється недостатньо. Так за даними Держстату в 2016 році з усього обсягу молока що прийнято було на переробку — 4182,7 тис. тонн, частка молока екстра становила 14,6%, а вищого ґатунку — 37%. При цьому товарність молока у сільськогосподарських підприємствах становила близько 95%, у господарствах населення — 17%. «Як наслідок, недостатня кількість молока належної якості суттєво ускладнює виробництво якісної та безпечної молочної продукції, знижує її конкурентоспроможність і експортну придатність», — йдеться в документі.

milkua.info

Детальніше

Аграріям повідомили про альтернативи дорогому російському газу

19-жовт-2021

Зменшення шкідливих викидів та перехід на відновлювані джерела енергії – це сьогодні актуальна тема для всього світу, в тому числі і для України.

Про це повідомив голова правління Громадської спілки «Біоенергетична асоціація України» Георгій Гелетуха.

Він додав, що збільшення вартості використання традиційних енергоносіїв піднімає для українського АПК питання пошуку заміни дорогому газу та нафтопродуктам. І саме використання біоенергії та інших відновлюваних джерел може закрити обидва суперечливі питання.

«Ринок відновлювальних джерел в Україні – це сектор, який вже заміщує 4 млрд кубометрів природного газу. Тобто ми вже зробили свій внесок в декарбонізацію. Потенційно ми можемо довести цю цифру до 20 млрд кубометрів газу. Варто зауважити, що біоенергетика може охоплювати та компенсувати низку виробничих ніш з виготовлення палива, і у виробництві тепла, і у виробництві транспортного пального: частково замістити газ, частково вугілля, частково нафтопродукти», — йдеться у блозі.

AgroPolit.com

Детальніше

Молоко з антибіотиками — небезпека для теляти

22-трав-2017

Після лікування корови антибіотиками має пройти певний час для виведення їх з організму, перед тим, як молоко можна буде продавати. Це звична практика на багатьох молочнотоварних фермах. Але що ж робити з молоком із залишками антибіотиків?

В минулому таке молоко, аби не виливати згодовували телятам. Проте такий «збут» молока вважається не тільки застарілим, а й небезпечним.

Останні дослідження Європейського агентства з безпечності продовольства (EFSA) показали, що телята, яких годують молоком із антибіотиками мають більш високу ймовірність утворення стійких бактерії через їх фекалії, ніж ті телята, яким не згодовували таке молоко. Це у свою чергою є й загрозою для людського організму. Адже чим стійкішою є бактерія, тим менше антибіотиків можна застосовувати для лікування інфекцій.

Результати дослідження Агентства EFSA такі:

Франція і Словенія використовували молоко від хворих корів, яких лікували антибіотиками для годівлі як бичків, так і теличок;
у Болгарії ж молоко від хворих корів телятам взагалі не згодовували;
в Іспанії, Кіпрі та Угорщині на всіх фермах несортовим проблемним молоком випоюють лише бичків;
у Данії, Хорватії, Італії, Люксембурзі, Мальті та Нідерландах, Словаччині і Великобританії таке молоко використовують для відгодівлі теличок і бичків на всіх фермах (4-100%);

У Європі годівля телят молоком із залишками антибіотиків на фермах загалом не забороняється, а регулювання національних правил щодо цієї практики тут досі не погоджені.

Проте годівля несортовим проблемним молоком негативно впливає на організм теляти. Це може виявитись в утворенні стійких до антибіотиків бактерій у кишечнику. А для майбутнього успішного розвитку господарства здорове покоління телиць має надважливе значення. Ці молоді організми повинні отримувати лише найкраще молоко, утримуватись в комфортних умовах і отримувати максимальну увагу.

Іноді таке молоко не згодовують теличкам, а лише бичкам, оскільки їх все одно продають на відгодівлю. Проте утворення стійких бактерій спостерігається у всьому продуктивному ланцюжку.

На щастя, більшість фермерів розуміють, що використання проблемного молока небезпечне, а тому використовують замінники молока, які на противагу несортовому молоку взагалі не містять бактерій. Згодовування чистого молока призводить до менших затрат на ветеринарні препарати, тварини здорові та мають кращу продуктивність з першої лактації.

Отож, сподіваємось, що фермери усього світу тепер сприйматимуть годівлю несортовим молоком як неприпустиму практику. Беручи до уваги те, що телята грають важливу роль у фінансовому становищі всього господарства робимо висновок — краще позбутись несортового молока із вмістом залишків антибіотиків. Таким чином ми можемо покращити здоров’я теляти та закласти здоровий початок у майбутньому продуктивному ланцюжку.

milkUa.Info за матеріалами allaboutfeed.net

Детальніше