Ідеальна свиноферма

18-трав-2017

Ідеальна свиноферма «закритого» режиму господарства має відповідати цілому рівню вимог, інформує на шпальтах Всеукраїнської газети для спеціалістів ветеринарної медицини «Здоров’я тварин і ліки» головний спеціаліст - лікар ветеринарної медицини відділу організації протиепізоотичних заходів Управління здоров’я та благополуччя тварин Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії Держпродспоживслужби України Володимир Матвієнко.

У новій Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свине більш розгорнуто викладено заходи з профілактики захворювання, зокрема детально розписано вимоги до «закритого» режиму господарства.

Критерії високого рівня біобезпеки господарства: закритий режим роботи і відсутність за останні 12 місяців порушення вимог до нього; за останні 12 місяців не завозилися свині та генетичний матеріал із господарств, які не відповідають високому рівню біобезпеки та відсутність технологічних зв’язків з ними; знезараження кормів та кормових добавок для годівлі свиней, що підтверджується фактично чи документально; всі корми, які містять кормові добавки тваринного походження, обліковуються; ведеться облік всіх ветеринарно-санітарних та лікувальних заходів; виконується програма щоквартального моніторингу, яка підтверджує благополуччя щодо АЧС; працівники господарств не контактують з домашніми та (або) дикими свинями; відсутній вигул свиней; відсутність об’єктів у радіусі 500 м, які впливають на рівень біобезпеки господарства; використання виключно внутрішньогосподарського транспорту для доставки кормів; три попередні роки випадків АЧС не траплялося.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Більше новин
Затверджені методи відбору зразків для визначення рівня мікотоксинів у харчових продуктах під час держконтролю
13-серп-2019

12 серпня набув чинності наказ Мінагрополітики від 22 травня 2019 року № 264 «Про затвердження Методів відбору зразків для визначення максимально допустимих рівнів мікотоксинів у харчових продуктах для цілей державного контролю» (зареєстрований в Мін'юсті 12 червня 2019 року за № 608/33 579).

У наказі чітко прописані процедури відбору зразків харчових продуктів, методи відбору зразків сухофруктів, горіхів та олійних рослин, молока та молочних продуктів, дитячих сумішей, зерен кави та розчинної кави, вина, соків та нектарів, алкогольних напоїв, харчових для дітей, олії рослинного походження тощо. Також окреслені методи відбору зразків для об'ємних партій та механізм підготовки зразків для визначення мікотоксинів у харчових продуктах та визначення оцінки партій чи її частини.

Методи розроблені з урахуванням вимог Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 401/2006 від 23 лютого 2006 року, яким встановлюються методи відбору зразків та їх дослідження з метою здійснення офіційного контролю за рівнями мікотоксинів у харчових продуктах.

Реалізація наказу забезпечить виконання євроінтеграційних зобов’язань України у сфері санітарних та фітосанітарних заходів, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Прийняття наказу дозволить впровадити єдині для державних ветеринарних інспекторів, акредитованих лабораторій та операторів ринку методи відбору зразків для визначення максимально допустимих рівнів мікотоксинів у харчових продуктах для цілей державного контролю, а також встановити прозорі та законодавчо обґрунтовані вимоги при відборі зразків для зазначених цілей.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
COVID і пташиний грип викликатимуть постійні проблеми в яєчному секторі
03-груд-2020

Протягом наступного року на світовій яєчний сектор постійно буде впливати нестійкість ринку, пов'язана з пандемією коронавірусу і поширенням пташиного грипу.

Такими очікуваннями поділився старший аналітик Rabobank Дірк Малдер, передає poultryworld.

За його словами, сектор пройшов через ключові етапи руйнування через COVID-19, отримавши величезні зрушення в каналах збуту - від громадського харчування до роздрібної та онлайн-торгівлі. Також значно вплинуло закриття частини ринків разом зі збоями в ланцюжку поставок.

Зараз ринок переходить до другого етапу - економічна криза, яка триватиме якусь частину наступного року, поки не з'явитися вакцина проти коронавірусу. Це спричинить за собою зниження зростання сегмента тваринного білка, але яєчний сегмент тільки виграє, тому що яйця є дешевим джерелом білка.

Третій етап настане після 2021 року і потребують зміни поглядів на продовольче постачання.

COVID-19, а також африканська чума свиней (АЧС) привели до великої волатильності глобального ринку, говорить аналітик Rabobank.

Найбільше постраждали країни ЄС, які скоротили продаж на 7%, Україна (-10%) і Туреччина (-22%) - через закриття кордонів Іраком. У той час як США наростили продажі (на 7%) і стали більш конкурентоспроможними.

«В епоху пост-коронавірусу інвестиції в яєчний сегмент будуть здійснюватися, виходячи з трьох чинників: прискорений ріст світового попиту на яйця; більш консолідований міжнародний сектор; зміни, викликані соціальними інтересами», - говорить Малдер.

Він додає: зростання виробництва після 2021-2030 рр. призведе до того, що країни, що розвиваються, такі як Індія, Пакистан, Бангладеш і М'янма, будуть рости швидше за все - більше 5% в рік.

У ключових країнах-виробниках яєць, таких як Китай і США, поряд з Мексикою, Бразилією, Таїландом, Канадою та Південною Африкою буде спостерігатися більш повільне зростання - на 1-3%.

В ЄС, Японії, Росії та Україні ймовірний річний приріст буде на рівні від 0 до 1%.

 ptichki.net

Детальніше
Україна оновила рекорд з експорту м’яса птиці – Інститут аграрної економіки
03-бер-2020

У 2019 році українські виробники встановили новий рекорд з експорту курятини. Про це розповів заступник директора Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”, член-кореспондент НААН Микола Пугачов, передає УНН із посиланням на пресслужбу Інституту.

Він уточнив, що у 2018 році Україна поставила на зарубіжні ринки 329 тис. тонн курятини, тоді як у 2019 році обсяги експортних поставок збільшилися на 25,8% – до 414 тис. тонн. У грошовому вираженні поставки українського м'яса птиці за кордон склали 579 млн доларів, каже Пугачов.

“Характерною тенденцією 2019 року стало подальше посилення позицій м’ясопродукції українського виробництва на міжнародному ринку за рахунок курятини”, - наголосив науковець.

Загалом, обсяги експорту м’яса та субпродуктів за рік зросли на 10%, до 712 млн доларів, продовжив Пугачов. Це стало можливим завдяки триваючій широкій географічній диверсифікації та закріпленні нових ринків збуту після втрати російського, додав він.

Так, у 2019 році найбільшими покупцями вітчизняної м’ясопродукції були країни Євросоюзу, Близького Сходу та СНД.

“При цьому, частка країн ЄС у вартісному вимірі склала 28%”, - каже Пугачов.

Найбільшими поціновувачами українського м'яса у 2019 році були Нідерланди (15,8%), Саудівська Аравія (13,5%), Словаччина (8,5%), Білорусь (6,9%), Азербайджан (5,9%), Ірак (4,9%), ОАЕ (4,8%) та Казахстан (4,1%).

“Загалом ці країни акумулювали близько 2/3 від продажів Україною м’яса на глобальному ринку”, - зазначив експерт.

Джерело: УНН

Детальніше
Ринок кормів: короткі підсумки важкого року
29-груд-2022

РИНКИ. ЦІНИ. ПРОГНОЗИ

Втрата територій, замінування, руйнування елеваторів та переробних заводів, блокування портів та енергетичний терор — і це не весь перелік проблем, з якими довелося стикнутися цьогоріч вітчизняним аграріям. Сьогодні всі добре розуміють, що лише перемога України в цій війні зможе їх вирішити. То ж, як завершуємо рік?

 

 

ЗЕРНОВІ

Пшениця

Обстріли росіянами енергетичної системи України в першій декаді грудня зупинили роботу портів Одеси, хоча на тлі активізації попиту з боку трейдерів закупівельні ціни на продовольчу пшеницю в портах України, навпаки, виросли на 3−5 дол./т — до 210−220 дол./т. Ціна на фуражну зернову також піднялася на 5 дол. — до 190−200 дол./т. На внутрішньому ринку фуражна пшениця протягом 49-го тижня (5−11 грудня) також подорожчала на 100 грн. — до 5400 грн./т (умови СРТ), див. графік 1.

Фермери стримують продажі пшениці, оскільки зайняті збиранням та сушкою кукурудзи, а для поповнення обігових коштів реалізують сою і соняшник, а хто зміг протриматися, то й минулорічний урожай

За повідомленням graintrade, в Україні стає менше продовольчої пшениці. Через дощі під час збирання якість пшениці цьогоріч значно гірша, тому незабаром премія за продовольче зерно може вирости з 10−15 до 20−25 дол./т.

За оцінками міністерства сільського господарства США (USDA), Україна у 2022/23 МР експортувала 7,25 млн. т пшениці (15 млн. т торік), зокрема 1−14 грудня — 482 тис. т (364 тис. т торік). Щоб вийти на прогнозовані відомством 12,5 млн. т, потрібно щомісяця експортувати по 800 тис. т, заявляють експерти

За даними Єврокомісії, країни ЄС за тиждень, 5−11 грудня, скоротили експорт пшениці майже вдвічі — до 242,8 тис. т через падіння попиту з боку імпортерів, а загалом з початку сезону експортували 15,4 млн. т пшениці (зокрема Франція — 6,5 млн. т), що на 6% перевищує торішні темпи.

USDA у своєму грудневому балансі попиту та пропозиції зернових знизили прогноз виробництва пшениці у світі на 2,1 млн. т — до 780,6 млн т. Попри це, після його оприлюднення пшеничні котирування значно просіли: на 0,2% або 0,55 дол. (до 273,8 дол./т) — березневі ф’ючерси на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго; на 0,4% або 1,25 дол. (до 301,5 дол./т) — січневі ф’ючерси на чорноморську пшеницю в Чикаго та на 1% або 3,18 дол. (322 дол./т) — березневі ф’ючерси на пшеницю на паризькій Euronext.

Кукурудза

Експерти USDA п’ятий місяць поспіль знижують прогноз світового виробництва та кінцевих запасів кукурудзи, але другий місяць всупереч їх оцінкам котирування падають на тлі скорочення світового попиту. Про це повідомляють аналітики graintrade. У грудневому звіті найбільше були знижені прогнози для України, рф та ЄС, але поки не відкоригована оцінка для Аргентини, де посуха затримує сівбу.

Прогноз світового виробництва знижено на 6,5 млн. т — до 1,1639 млрд. т (1,217 млрд. т у 2021/22 МР та 1,129 млрд. т у 2020/21 МР). Зокрема для України прогноз було знижено на 4,5 млн. т — до 27 млн. т (для порівняння — роком раніше було зібрано 42,1 млн. т), хоча Зернова асоціація через затримку збирання оцінює його у 24 млн. т. Для ЄС прогноз зменшено на 0,6 млн. т — до 54,2 млн. т (70,95 млн. т торік) та для рф на 1 млн. т — до 14 млн. т (15,2 млн. т торік).

Ринки очікували суттєвішого зниження прогнозів виробництва для Південної Америки та США, тому навіть попри низхідний характер звіту котирування на кукурудзу знизилися наступним чином: березневі ф’ючерси в Чикаго — на 0,2% — до 253,5 дол./т, а на паризькій Euronext на 1,5% — до 318,8 дол./т.

Закупівельні ціни на кукурудзу в портах України на 49 тижні (5−11 грудня) знизилися на 2−4 дол./т — до 200−205 дол./т (або 7500−7600 грн./т) через зупинку приймання внаслідок перебоїв з енергопостачанням або відсутність вільних ємностей через несвоєчасний підхід суден. Трейдерам вистачає навіть обмежених пропозицій від фермерів, тому вони не підвищують закупівельні ціни, особливо на тлі зниження світових.

На внутрішньому ринку кукурудза фуражна станом на 16 грудня піднялася в ціні на 100 грн. — до 5600 грн./т (графік 2). Про це повідомляє трейдингова компанія «Фенікс Агро».

У черзі на вхід до портів України накопичилося 80 суден. Для стабільної роботи експортних терміналів інспекторам Спеціального координаційного центру (СКЦ) потрібно щоденно перевіряти не менше 10 суден, але російські представники обмежують їх кількість до 5-ти і менше. За даними СКЦ, протягом 49-го тижня поставки з українських портів Чорного моря скоротилися на 21%.

Починаючи з 1 липня, Україна експортувала 10,5 млн. т кукурудзи, з них у грудні — лише 935 тис. т, тоді як торік ці показники становили 7,8 та 1,75 млн. т, відповідно.

ОЛІЙНІ

Соя

Соєві котирування на біржі в Чикаго після падіння на 2,8% наприкінці 49-го тижня з понеділка почали зростати, попри зниження світових цін на нафту, які тиснуть на котирування соєвої та пальмової олії та ріпаку. Про це повідомляє graintrade.

На біржі в Чикаго січневі ф'ючерси на сою з початку 50-го тижня (12 грудня) виросли на 2,4% — до 541 дол./т, а загалом за місяць — на 1,9%.

Спека у 30−35 °С в Аргентині на тлі дефіциту опадів затримує сівбу та погіршує стан ранніх посівів, що підтримує ціни.

В Україні через постійні ракетні обстріли робота частини переробних підприємств паралізована. Це посилює внутрішній попит на шріт з боку тваринників та птахівників і підтримує ціни на сою.

За даними Мінагрополітики, в Україні з 1,5 млн. га намолочено 3,6 млн. т сої з урожайністю 2,42 т/га, що на 20% перевищує показник минулого сезону. За відсутності нормального експорту це може посилити тиск на ціни.

На 49-му тижні закупівельні ціни на ГМО-сою виросли до 13 500−14 500 грн./т, тоді як ціни попиту на сою без ГМО залишились на рівні 15 000−16 000 грн./т з доставкою на завод. Затримка російськими інспекторами в Стамбулі огляду судів перед заходом у порти України не дозволяє трейдерам відновити активну закупівлю сої в портах, тому вони купують її незначними партіями за ціною 380−425 дол./т з доставкою в порти Дунаю та Чорного моря.

За даними Фенікс Агро, соєва макуха за тиждень виросла в ціні на 200 грн. — до 16 700 грн./т, а шріт залишився стабільним — 18 000 грн./т (за даними EXW).

Ринок сої страждає від зниження попиту з боку Китаю — основного світового імпортера олійної. За даними митниці, в листопаді Китай імпортував 7,35 млн. т сої, що на 14% менше, ніж у листопаді 2021 року. За 11 місяців 2022-го імпорт сої скоротився на 8,1% — до 80,53 млн. т.

У грудні трейдери стежитимуть за погодою в Південній Америці. Якщо кількість опадів збільшиться, то ціни на сою можуть знову почати падати слідом за зниженням цін на нафту та рослинні олії.

Соняшник

На фоні зменшення пропозиції соняшнику з боку продавців та перебоїв у роботі переробних підприємств ціни експорту на олійну залишилися на попередньому рівні. Про це пише SPIKE BROKERS у Telegram. Заводи в Україні купували соняшник в діапазоні 340−420 дол./т без ПДВ (DAP-завод).

За даними Мінагрополітики, у першій декаді грудня експорт олійних культур та соняшникової олії з України уповільнився, тоді як експорт соняшникового шроту різко збільшився. Протягом 1−8 грудня було експортовано 159 тис. т соняшникового шроту, з яких понад 70% (або 112,4 тис. т) було відвантажено до Китаю. У поточному сезоні (з 1 вересня) вже експортовано 1,2 млн. т шроту. Активний експорт шроту на тлі зупинки переробних заводів призвів до зростання внутрішніх цін. Так, тонна шроту станом на 16 грудня коштувала 9500 грн., що на 2000 грн. вище ціни попереднього тижня (8 грудня), див. графік 3.

Експорт соняшнику у 2022/23 МР становив 962 тис. т, зокрема, за період 1−7 грудня — 74,8 тис. т, з яких 26,9 тис. т було відвантажено до Болгарії та 19,6 тис. т до Румунії. Цьогорічний урожай соняшника не перевищить 10 млн. т, тому в разі активного експорту конкуренція за обсяги між переробниками та експортерами у другій половині сезону значно посилиться.

За даними УкрАгроКонсалту, скорочення врожаю соняшнику порівняно з минулим роком (-33%) призведе до втрати Україною першого місця у глобальному рейтингу експортерів соняшникової олії, яке вона утримувала протягом багатьох років. Однак є дуже великі шанси, що це буде короткостроково. Порівняння прибутковості показує, що наступного року фермери можуть віддати перевагу сівбі олійних культур. При цьому ареал вирощування переміститься в більш урожайні регіони, що додає оптимізму щодо обсягів виробництва.

Джерело: Фенікс Агро

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок