Ринок кормів: короткі підсумки важкого року

29-груд-2022

РИНКИ. ЦІНИ. ПРОГНОЗИ

Втрата територій, замінування, руйнування елеваторів та переробних заводів, блокування портів та енергетичний терор — і це не весь перелік проблем, з якими довелося стикнутися цьогоріч вітчизняним аграріям. Сьогодні всі добре розуміють, що лише перемога України в цій війні зможе їх вирішити. То ж, як завершуємо рік?

 

 

ЗЕРНОВІ

Пшениця

Обстріли росіянами енергетичної системи України в першій декаді грудня зупинили роботу портів Одеси, хоча на тлі активізації попиту з боку трейдерів закупівельні ціни на продовольчу пшеницю в портах України, навпаки, виросли на 3−5 дол./т — до 210−220 дол./т. Ціна на фуражну зернову також піднялася на 5 дол. — до 190−200 дол./т. На внутрішньому ринку фуражна пшениця протягом 49-го тижня (5−11 грудня) також подорожчала на 100 грн. — до 5400 грн./т (умови СРТ), див. графік 1.

Фермери стримують продажі пшениці, оскільки зайняті збиранням та сушкою кукурудзи, а для поповнення обігових коштів реалізують сою і соняшник, а хто зміг протриматися, то й минулорічний урожай

За повідомленням graintrade, в Україні стає менше продовольчої пшениці. Через дощі під час збирання якість пшениці цьогоріч значно гірша, тому незабаром премія за продовольче зерно може вирости з 10−15 до 20−25 дол./т.

За оцінками міністерства сільського господарства США (USDA), Україна у 2022/23 МР експортувала 7,25 млн. т пшениці (15 млн. т торік), зокрема 1−14 грудня — 482 тис. т (364 тис. т торік). Щоб вийти на прогнозовані відомством 12,5 млн. т, потрібно щомісяця експортувати по 800 тис. т, заявляють експерти

За даними Єврокомісії, країни ЄС за тиждень, 5−11 грудня, скоротили експорт пшениці майже вдвічі — до 242,8 тис. т через падіння попиту з боку імпортерів, а загалом з початку сезону експортували 15,4 млн. т пшениці (зокрема Франція — 6,5 млн. т), що на 6% перевищує торішні темпи.

USDA у своєму грудневому балансі попиту та пропозиції зернових знизили прогноз виробництва пшениці у світі на 2,1 млн. т — до 780,6 млн т. Попри це, після його оприлюднення пшеничні котирування значно просіли: на 0,2% або 0,55 дол. (до 273,8 дол./т) — березневі ф’ючерси на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго; на 0,4% або 1,25 дол. (до 301,5 дол./т) — січневі ф’ючерси на чорноморську пшеницю в Чикаго та на 1% або 3,18 дол. (322 дол./т) — березневі ф’ючерси на пшеницю на паризькій Euronext.

Кукурудза

Експерти USDA п’ятий місяць поспіль знижують прогноз світового виробництва та кінцевих запасів кукурудзи, але другий місяць всупереч їх оцінкам котирування падають на тлі скорочення світового попиту. Про це повідомляють аналітики graintrade. У грудневому звіті найбільше були знижені прогнози для України, рф та ЄС, але поки не відкоригована оцінка для Аргентини, де посуха затримує сівбу.

Прогноз світового виробництва знижено на 6,5 млн. т — до 1,1639 млрд. т (1,217 млрд. т у 2021/22 МР та 1,129 млрд. т у 2020/21 МР). Зокрема для України прогноз було знижено на 4,5 млн. т — до 27 млн. т (для порівняння — роком раніше було зібрано 42,1 млн. т), хоча Зернова асоціація через затримку збирання оцінює його у 24 млн. т. Для ЄС прогноз зменшено на 0,6 млн. т — до 54,2 млн. т (70,95 млн. т торік) та для рф на 1 млн. т — до 14 млн. т (15,2 млн. т торік).

Ринки очікували суттєвішого зниження прогнозів виробництва для Південної Америки та США, тому навіть попри низхідний характер звіту котирування на кукурудзу знизилися наступним чином: березневі ф’ючерси в Чикаго — на 0,2% — до 253,5 дол./т, а на паризькій Euronext на 1,5% — до 318,8 дол./т.

Закупівельні ціни на кукурудзу в портах України на 49 тижні (5−11 грудня) знизилися на 2−4 дол./т — до 200−205 дол./т (або 7500−7600 грн./т) через зупинку приймання внаслідок перебоїв з енергопостачанням або відсутність вільних ємностей через несвоєчасний підхід суден. Трейдерам вистачає навіть обмежених пропозицій від фермерів, тому вони не підвищують закупівельні ціни, особливо на тлі зниження світових.

На внутрішньому ринку кукурудза фуражна станом на 16 грудня піднялася в ціні на 100 грн. — до 5600 грн./т (графік 2). Про це повідомляє трейдингова компанія «Фенікс Агро».

У черзі на вхід до портів України накопичилося 80 суден. Для стабільної роботи експортних терміналів інспекторам Спеціального координаційного центру (СКЦ) потрібно щоденно перевіряти не менше 10 суден, але російські представники обмежують їх кількість до 5-ти і менше. За даними СКЦ, протягом 49-го тижня поставки з українських портів Чорного моря скоротилися на 21%.

Починаючи з 1 липня, Україна експортувала 10,5 млн. т кукурудзи, з них у грудні — лише 935 тис. т, тоді як торік ці показники становили 7,8 та 1,75 млн. т, відповідно.

ОЛІЙНІ

Соя

Соєві котирування на біржі в Чикаго після падіння на 2,8% наприкінці 49-го тижня з понеділка почали зростати, попри зниження світових цін на нафту, які тиснуть на котирування соєвої та пальмової олії та ріпаку. Про це повідомляє graintrade.

На біржі в Чикаго січневі ф'ючерси на сою з початку 50-го тижня (12 грудня) виросли на 2,4% — до 541 дол./т, а загалом за місяць — на 1,9%.

Спека у 30−35 °С в Аргентині на тлі дефіциту опадів затримує сівбу та погіршує стан ранніх посівів, що підтримує ціни.

В Україні через постійні ракетні обстріли робота частини переробних підприємств паралізована. Це посилює внутрішній попит на шріт з боку тваринників та птахівників і підтримує ціни на сою.

За даними Мінагрополітики, в Україні з 1,5 млн. га намолочено 3,6 млн. т сої з урожайністю 2,42 т/га, що на 20% перевищує показник минулого сезону. За відсутності нормального експорту це може посилити тиск на ціни.

На 49-му тижні закупівельні ціни на ГМО-сою виросли до 13 500−14 500 грн./т, тоді як ціни попиту на сою без ГМО залишились на рівні 15 000−16 000 грн./т з доставкою на завод. Затримка російськими інспекторами в Стамбулі огляду судів перед заходом у порти України не дозволяє трейдерам відновити активну закупівлю сої в портах, тому вони купують її незначними партіями за ціною 380−425 дол./т з доставкою в порти Дунаю та Чорного моря.

За даними Фенікс Агро, соєва макуха за тиждень виросла в ціні на 200 грн. — до 16 700 грн./т, а шріт залишився стабільним — 18 000 грн./т (за даними EXW).

Ринок сої страждає від зниження попиту з боку Китаю — основного світового імпортера олійної. За даними митниці, в листопаді Китай імпортував 7,35 млн. т сої, що на 14% менше, ніж у листопаді 2021 року. За 11 місяців 2022-го імпорт сої скоротився на 8,1% — до 80,53 млн. т.

У грудні трейдери стежитимуть за погодою в Південній Америці. Якщо кількість опадів збільшиться, то ціни на сою можуть знову почати падати слідом за зниженням цін на нафту та рослинні олії.

Соняшник

На фоні зменшення пропозиції соняшнику з боку продавців та перебоїв у роботі переробних підприємств ціни експорту на олійну залишилися на попередньому рівні. Про це пише SPIKE BROKERS у Telegram. Заводи в Україні купували соняшник в діапазоні 340−420 дол./т без ПДВ (DAP-завод).

За даними Мінагрополітики, у першій декаді грудня експорт олійних культур та соняшникової олії з України уповільнився, тоді як експорт соняшникового шроту різко збільшився. Протягом 1−8 грудня було експортовано 159 тис. т соняшникового шроту, з яких понад 70% (або 112,4 тис. т) було відвантажено до Китаю. У поточному сезоні (з 1 вересня) вже експортовано 1,2 млн. т шроту. Активний експорт шроту на тлі зупинки переробних заводів призвів до зростання внутрішніх цін. Так, тонна шроту станом на 16 грудня коштувала 9500 грн., що на 2000 грн. вище ціни попереднього тижня (8 грудня), див. графік 3.

Експорт соняшнику у 2022/23 МР становив 962 тис. т, зокрема, за період 1−7 грудня — 74,8 тис. т, з яких 26,9 тис. т було відвантажено до Болгарії та 19,6 тис. т до Румунії. Цьогорічний урожай соняшника не перевищить 10 млн. т, тому в разі активного експорту конкуренція за обсяги між переробниками та експортерами у другій половині сезону значно посилиться.

За даними УкрАгроКонсалту, скорочення врожаю соняшнику порівняно з минулим роком (-33%) призведе до втрати Україною першого місця у глобальному рейтингу експортерів соняшникової олії, яке вона утримувала протягом багатьох років. Однак є дуже великі шанси, що це буде короткостроково. Порівняння прибутковості показує, що наступного року фермери можуть віддати перевагу сівбі олійних культур. При цьому ареал вирощування переміститься в більш урожайні регіони, що додає оптимізму щодо обсягів виробництва.

Джерело: Фенікс Агро

Більше новин
Ринок живця, 26-й тиждень: очікуваний підйом
26-черв-2020

Третя декада червня почалася з висхідного руху цін на свинину. Зокрема, результати щотижневого моніторингу цін закупівлі на ринку живця, який проводить аналітичний відділ АСУ, свідчать про підвищення середньоринкової позначки на 1,8% проти попереднього тижня. На рубежі літніх місяців більшість виробників свинини налаштовані втримати ціну на досягнутому рівні.

Факт: Як і очікували постачальники живця напередодні попередніх торгів, товарне поголів’я піднялося в ціні на 0,25-1,5 грн/кг. У наслідок цього діапазон закупівельних цін на свиней забійних кондицій на 26-му тижні зсунувся у бік підвищення на півгривні: за підсумками торгів попереднього тижня більшість товарних партій реалізовували по 43,5-45,5 грн/кг, а середня ціна зупинилася на рівні 44,5 грн/кг. Незважаючи на нарікання переробників на значні перехідні залишки та досить мляву торгівлю, усі виробники свинини цього тижня змогли реалізувати за плановими цінами.

Очікування: За відгуками операторів ринку, вплив сезонних чинників на пропозицію живця стає все більш відчутним: спекотні погодні умови вповільнили темпи приросту маси свиней, що суттєво корегує кількість наявного товарного поголів’я у забійній кондиції. З огляду на це, виробники свинини вважають, що на початку липня ціни закупівлі залишаться в межах цьоготижневого діапазону. На їх думку, сезонна обмеженість пропозиції «балансуватиме» з відносно млявою реалізацією після тривалих святкових вихідних. Крім цього, окремі переробники ще попереднього тижня відзначали поступове відновлення споживчої активності у курортних зонах на Півдні країни.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Детальніше
Експерт озвучив три кроки для відновлення молочного експорту в Україні
10-черв-2020

Україна практично не експортує молочну продукцію. За І квартал 2020 року ми експортували лише на $22 млн. Це майже нічого.

Про це повідомив голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський.

Зазначається, що експерт озвучив три кроки для відновлення молочного експорту в Україні.

Перше — субсидії на експорт, такі ж, як у Європі (21% - розмір субсидії).

Друге — ті заходи, яких слід вжити всередині країни для зниження цін на молочну сировину. Без справедливої ціни на молочну сировину нічого не буде.

Третє — модернізація галузі.

«В цьому плані слід поєднати дуже багато пов’язаних питань: Національна програма розвитку та модернізації галузі, яку необхідно провести, державні механізми підтримки молочної галузі, орієнтація на цільові ринки, де нас можуть чекати. Наш експорт раніше на кого був орієнтований? На Росію. Ми виробляли, і нічого змінювати не треба було. Нові ринки вимагають нових продуктів і проведення модернізації», — сказав він.

AgroPolit.com.

Детальніше
Аграріям важливо правильно подавати документи для бронювання та розбронювання своїх працівників
29-лип-2022

Міністерство аграрної політики та продовольства України на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року №194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» продовжує приймати документи на бронювання та розбронювання військовозобов’язаних.

За останні п’ять місяців у відомство надійшло та було розглянуто  десятки тисяч заявок на бронювання військовозобов’язаних для проведення польових робіт. За результатами обробки документів державний секретар Мінагрополітики Віктор Канцурак звертає увагу на ключові вимоги до оформлення пропозицій щодо бронювання військовозобов’язаних. Якщо подані заявки оформленні з порушенням вимог, або не в повному обсязі, далі їх не розглядають та автоматично повертають заявнику.

«Найчастіше ми стикаємося з тим, що підприємства подають неповний пакет документів на бронювання, або документи оформлені з порушенням вимог, наприклад треба зазначати тільки рік народження без дати і місяця, військове звання та облікова спеціальність не відповідають запису у військовому білеті, вказана неточна назва територіального центру тощо. У тому випадку, коли хоча б один документ  з переліку відсутній, або має неточні дані,  Мінагрополітки  не має права для розгляду та подальшого погодження у Міністерстві оборони України», – акцентував державний секретар Міністерства аграрної політики та  продовольства Віктор Канцурак.

Хто підлягає бронюванню?

Забронювати можна військовозобов’язаних, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення).

Юридичні особи, які залучені до виконання таких завдань/замовлень, отримують основні показники мобілізаційного плану, з ними також укладають договори (контракти) в передбаченому законодавством порядку.

Пропозиції щодо військовозобов’язаних працівників,  як подавати?

Підприємство має надати документ (дата та номер рішення) від обласної військової адміністрації або органів місцевого самоврядування, який підтверджує, що воно залучене до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), а також вказати дату й номер відповідного договору.

Крім того, необхідно обов’язково додати супровідний лист із належним обґрунтуванням.

Форми та зразки вищевказаних документів доступні за посиланням drive.google.com

Більше інформації знайдете за посиланням minagro.gov.ua

Детальніше
Як створити молочну ферму, що працює за найвищими стандартами якості
18-жовт-2018

Відповідно до договору про асоціацію з ЄС наша держава зобов'язалася привести вітчизняні стандарти на молоко до європейських аналогів. Зміни почали діяти з 1 липня 2018 року. Найбільш відчутно вони відіб'ються на українських домогосподарствах, які здають молоко на переробку. В основному таке молоко відноситься до другого сорту, а його в новому стандарті немає. У виробників залишилося час до початку 2020 роки для того, щоб поліпшити якість свого продукту, тому що після цього часу молоко другого сорту вже не буде використовуватися для випуску продуктів харчування, пише pro-consulting.ua.

В таких умовах додаткову конкурентну перевагу отримують сучасні молочні господарства, технологія виробництва на яких відповідає європейським вимогам. Розуміючи це, багато вітчизняних фермерів зайнялися вдосконаленням ефективності своїх підприємств. В Україні активно проводиться підвищення продуктивності молочного стада. У його процесі скорочується загальне поголів'я корів. Так, протягом 2016 року воно зменшилося на 57,7 тис. голів. Разом з тим, таке скорочення супроводжується зростанням надоїв. У тому ж 2016 році валовий надій збільшився на 1,63%.

Статистика свідчить про те, що середній надій з однієї корови також має стійку висхідну тенденцію.

Однак, незважаючи на зростання надоїв, швидко замістити молоко, що виробляється в підсобних господарствах більш якісним продуктом буде важко, і на ринку може виникнути дефіцит сировини. Уникнути цього допоможе створення нових молочних ферм. Фінансування таких проектів можливе із залученням коштів Міжнародної фінансової корпорації (IFC), але для цього необхідний бізнес-план, що відповідає міжнародним стандартам.

Аналітиками Pro-Consulting розроблений такий бізнес-план. Він передбачає виведення на ринок сучасної молочної ферми на 560 корів.

Проект розрахований на сім років, з яких перші півроку займуть підготовчі заходи. Вони включають підготовку проектної документації та замовлення необхідного обладнання (1-й - 2-й місяць), будівництво комплексу і закупівлю корів голштинської породи (3-й - 6-й місяць). У загальній структурі витрат найбільші частки займають вартість корів - 35,7%, біогазової установки - 21,4% та іншого необхідного обладнання - 21,2%.

Період окупності проекту з урахуванням дисконту становить 71,9 місяців, тобто приблизно за шість років внесені кошти повністю повернуться до інвестора у вигляді прибутку.

pro-consulting.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок