Ввечері 8 березня президент США Джо Байден заявив, що його країна вводить заборону на імпорт російських енергоресурсів — нафти та газу.
«Захист демократії має свою ціну, але ми усвідомлювали, що ми повинні це зробити», — заявив він.
Експорт енергоресурсів — нафти та газу — складає близько половини всіх експортних надходжень рф та є головним джерелом корупційної ренти, на якій збагачуються російські еліти.
Слідом за США про відмову від російських енергоресурсів повідомили у Британії. Хоча частка російської нафти у споживанні країни складає лише 8%, проте на те, аби повністю від неї відмовитися уряд Британії виділив час до кінця року. Щоб не створити незручностей для свого бізнесу та споживачів.
Водночас у Єврокомісії 8 березня повідомили, що розробили план повної відмови від російських газу, нафти та вугілля. Цей план передбачає, що ще до 2030 року ЄС повністю відмовиться від споживання російських енергоресурсів, а до кінця 2022 року може скоротити споживання російського газу на дві третини.
Ця заява ЄС, ймовірно, стала навіть сильнішим ударом, аніж відмова США від російської нафти. Європа є головним ринком збуту російського газу. 40% всього газу, який споживається у ЄС походить з рф, що дає агресору важіль впливу на європейську політику.
План ЄС передбачає диверсифікацію джерел постачання газу через збільшення обсягів імпорту СПГ та купівлі газу з газопроводів, які йдуть не з росії.
«Ми повинні стати незалежними від російської нафти, вугілля та газу. Ми просто не можемо покладатися на постачальника, який прямо погрожує нам», — заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Для того, аби відмова від російської нафти не завдавала занадто великої шкоди світовій економіці, США почали переговори з Венесуелою. Посадовці зі США поїхали до Каракаса, ймовірно, обговорювати можливість зняття обмежень з імпорту венесуельської нафти.
До енергетичної блокади росії під тиском споживачів та суспільства приєднуються й приватні компанії. Компанія Shell заявила, що повністю зупиняє купівлю нафти з росії на спотовому ринку, а також повністю зупиняє усі інвестиційні проєкти у країні-агресорі.
