Як реєструватися в Державному аграрному реєстрі

Продукція рослинного та тваринного походження матиме спрощене регулювання перетину кордону. Відповідні домовленості були досягнуті 16 травня у Варшаві під час зустрічі української делегації, очолюваної Міністром аграрної політики та продовольства України Миколою Сольським із Віце-прем'єр-міністром, Міністром сільського господарства та розвитку сільських територій Республіки Польща Генріком Ковальчиком.

До складу української делегації також увійшли т.в.о. Голови Держпродспоживслужби Анатолій Вовнюк та заступниця Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко.

Під час зустрічі обговорювалися питання покращення ефективності перевезень сільськогосподарської продукції через міжнародні автомобільні та залізничні пункти пропуску Республіки Польща та України.

Так, було досягнуто домовленості щодо спрощення вимог до транзиту українського зерна, а також можливої організації додаткових пунктів пропуску для транзиту через територію Республіки Польща.

Врегульовано питання забезпечення додаткового штату польських ветеринарних інспекторів на кордоні при імпорті та транзиті з України та забезпечення цілодобово режиму роботи наземних і залізничних прикордонних пунктів пропуску з метою збільшення пропускної здатності оформлення вантажів, що в свою чергу сприятиме скорочення черг на кордоні.

також обговорено питання транзиту через Республіку Польща українських товарів тваринного походження категорій, які неавторизовані згідно вимог ЄС (свинина, яловичина, баранина, ряд товарів аквакультури, тощо).

Окрема увага була приділена вирішенню питання транзиту через Республіку Польща українських товарів тваринного походження категорій, які неавторизовані на імпорт та транзит згідно вимог ЄС (свинина, яловичина, баранина, ряд товарів аквакультури, тощо). Наразі компетентними органами України та Польщі опрацьовуються механізми контролю за транзитом відповідних вантажів.

Додатково між компетентними органами було узгоджено механізм ветеринарної сертифікації українських вантажів при перевантаженні на території Республіки Польща, які експортуються в треті країни, за умови погодження такої процедури країною призначення.

dpss.gov.ua

В Україні не введено та не планується введення жодних обмежень на закупівлю молока у населення - домогосподарства реалізовують свою продукцію у звичному режимі. Водночас у 2018 році починають діяти урядові програми підтримки, спрямовані на поступове підвищення якості молочної сировини. Участь у держпрограмах дозволить завершити цей процес безболісно та поетапно з максимальною вигодою як для виробників, так і споживачів. 

Про це йшлося під час брифінгу «Закупівля молока у селян: міфи, страхи та реальна ситуація» сьогодні, 29 січня.

«Жодних заборон на закупівлю молока – це принципова позиція Уряду. Натомість значна фінансова підтримка буде спрямована на заходи із поступового підвищення якості молочної сировини. Окрім соціального фактору, до зваженої політики в цьому питанні спонукає і економічний, оскільки молокопереробна галузь забезпечується на третину молоком від господарств населення», - прокоментував перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.

При цьому від констатував, що уже зараз абсолютна більшість українського молока, що виробляється селянськими господарствами, відповідає вимогам та може використовуватись при виробництві харчової продукції.

Перехідний період з поступового підвищення якості молочної сировини може тривати понад 2 роки. Наразі розробляються гігієнічні вимоги до молока і молочних продуктів при виробництві та переробці, які будуть запроваджуватися в залежності від готовності ринку та виробників. Однак навіть після їх імплементації, молоко другого сорту буде дозволено використовувати у виробництві нехарчових продуктів.

«Одним із ефективних способів підвищувати якість молока для невеликих господарств може стати кооперація. Об’єднання у кооперативи дасть можливість отримати значну державну допомогу на відповідне обладнання. Для цього в 2018 році передбачені наступні програми: розвиток тваринництва, розвиток фермерства і кооперації, та компенсація с/г техніки, в перелік якої включено обладнання для молочної галузі», - наголосила заступник Міністра аграрної політики та продовольства Олена Ковальова.

Перехід від виробництва молока другого ґатунку до першого не вимагає великих фінансових витрат. Кожен крок із зміни вимог до молока буде супроводжуватися аналізом ринку і його готовності до трансформацій.

«Кінцева мета - поступове, а саме до 2022 року, приведення вимог до так званого стандарту 100/400, який відповідає європейським положенням. У результаті цього процесу у виграші залишаться і виробники, і споживачі. Перші матимуть можливість збільшити прибутки через продаж більш якісного молока і виходу на організований ринок, другі - споживатимуть здорову і корисну продукцію», - зазначив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Довідково:

За 9 місяців 2017 року на переробні підприємства надійшло 3392,7 тис. тонн молока, що на 3,5% більше ніж у відповідному періоді 2016 року.

У тому числі:

- у сільгосппідприємств закуплено 2053,9 тис. тонн молока (на 5,9% більше ніж у відповідному періоді 2016 року);

- від господарств населення – 1004,5 тис. тонн (на 1,8% більше).

Прес-служба Мінагрополітики

Ольга Трофімцева, новий в.о. мністра аграрної політики України, озвучила свої плани розвитку галузі. Про це вона написала на своїй сторінці у Facebook.

За її словами, український АПК останні роки динамічно і потужно розвивається, в тому числі, завдяки роботі команди Мінагрополітики.

«Наприклад, ми досягли серйозних результатів на зовнішніх ринках і задали чудовий темп в євроінтеграційних процесах в галузі. Щоб сектор і надалі міг залишатись одним з головних двигунів національної економіки, забезпечувати не лише продовольчу безпеку України, але й «годувати світ», аграрна політика має стати системною, ефективною і відповідати викликам сьогодення», — написала вона.

Як зазначила Трофімцева, стратегічне бачення середньострокового розвитку сектору є, воно закладено в тому числі в секторальній стратегії «3+5» і нашій експортній стратегії. 

«Тому моя мета та основне завдання на час роботи на цій посаді – дати АПК України нові стимули для розвитку: підтримка фермерів та кооперації має реально запрацювати, аграрна освіта та наука мають бути базою для росту галузі, система державного управління безпечністю та якістю продуктів харчування має бути відшліфована і наближена до європейських стандартів, а нові ринки для нашої переробленої продукції з доданою вартістю мають відкриватись не менш активно», – сказала вона. 

Нагадаємо, 6 лютого Кабінет Міністрів України призначив Ольгу Трофімцеву на посаду виконуючої обов’язки міністра аграрної політики та продовольства України. 

PigUA.info за матеріалами agravery.com

У 2018 році українські аграрії зібрали рекордний урожай - 70,1 млн т. Про це у своєму блозі написав виконуючий обов'язки міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк, передає УНН.

"Максимум за історію спостережень і на 5 млн т більше попереднього рекорду, зафіксованого в 2016-м", - зазначив він.

Урожай поточного року становить 12% від ВВП, продовжив Мартинюк. Або ж - понад 80% золотовалютних резервів. У грошовому вираженні 70,1 млн т - це майже 15 млрд дол.

"І, нарешті, це близько 40% в експортній виручці, і це стабільність курсу національної валюти", - підкреслив він.

Серед іншого, 2018 рік знаменний мільярдної держпідтримкою сфери АПК. Річні інвестиції з боку держави склали 4 млрд дол., розповів в.о. міністра.

Але парадокс в тому, що не всі гроші були затребувані сільгоспвиробниками, каже Мартинюк.

Зокрема, не сповна спрацювала програма компенсації вартості сільгосптехніки. Також, не спрацювали банківські кредити. І це попри те, що одна з програм передбачала гідний відсоток компенсації витрат на будівництво тваринницьких комплексів, уточнює він.

"Такі рішення не приймаються з вечора на ранок, а сам підготовчий етап, пов'язаний з оформленням всіх дозволів на такий проект, досить тривалий.

Тому ряд бізнесменів, які планують такі інвестиції, просто не встигли скористатися програмою, так як або прораховували доцільність такого проекту і його складових, або застрягли на етапі паперового оформлення ", - пояснив Мартинюк, спрогнозувавши, що програма запрацює за умови її стабільності.

У той же час, спрацювали "на ура" дотації на утримання молодняка великої рогатої худоби, каже заступник міністра. Умовляти оформляти дотації не довелося нікого, пише Мартинюк.

"В результаті близько 145 млн грн було спрямовано майже 104 тис. громадян за утримання 176 тис. 765 телят. Більше півмільярда гривень направлено на здешевлення утримання корів для 105 тис. Суб'єктів господарювання, в тому числі кільком сотням фермерських господарств", - підкреслив він. 

Мартинюк нагадав, що на початку року мало хто був задоволений системою розподілу державної підтримки.

"... зате за підсумками року ми фіксуємо тенденцію детінізації в галузі, зростання продуктивності в молочному господарстві, закладку нових садів і виноградників і поява нових фермерських господарств. That was worth it", - резюмував він.

Раніше УНН повідомляв, які комплекси для тварин відбудували "годувальники країни" в цьому році.

Джерело: УНН