Держава буде підтримувати підвищення якості молока від населення, не вдаючись до обмежень в реалізації

Сьогодні в молочній галузі є всі ресурси, аби стати провідною не лише в Україні, а і на міжнародній арені. Цьому сприяє багато факторів: багаті природні ресурси, географічне розташування, кваліфіковані та працьовиті спеціалісти, бажання бути успішними.

Молочний бізнес в Україні стає вигідним, він перестає бути тільки соціальним проектом.

Коли ми говоримо про активний розвиток генетики, перше, що спадає на думку — застосування сексованої сперми та її популяризація серед фермерських господарств. Власники тварин мають знати про можливість отримати додану вартість, використовуючи сексовану сперму.

Що таке сексована сперма? Це сперма, розділена на статі. Так, у лабораторних умовах відділяються сперматозоїди, які відповідають за X та Y хромосоми. Оскільки обладнання для відділення сперматозоїдів недешеве, зростає і вартість такої сперми.

Господарство зі стадом 1000 голів, використовуючи одну дозу сексованої сперми на теличку, маючи середні показники запліднюваності 70% та збереженість телят 35% - має можливість додатково заробити 250 тисяч доларів в рік, реалізувавши близько 300 нетелей. Наразі середня ціна нетеля на ринку України — приблизно 1,5 тисячі доларів. Це вдвічі рентабельніше, ніж вирощувати бика, при однакових затратах в процесі вирощування.

В одній паєті сексованої сперми 2 мільйона сперматозоїдів, буває 4 мільйони. Тоді як у звичайній спермі їх приблизно 12 мільйонів. Тобто в сексованій спермі їх дуже мало і вони трохи, так би мовити, «травмовані», тому що звичайна сперма розбавляється і одразу попадає в паєту, далі - заморожується. В той час, коли сексована сперма проходить певний процес розділення (сексування). Вона таким чином піддалась певним «стресовим» моментам і відповідно, через цю «травмованість» запліднювальна функція низька. Тому краще під час штучного запліднення використовувати таку сперму лише на телицях і лише перший раз. За будь-яких обставин треба перевіряти сперму на якість. Це можна зробити, провівши процес розморозки, тим самим визначити рухливість сперми, що вказує на її характеристику.

Я за те, щоб тваринництво в Україні процвітало і розвивалося. З цією метою була створена Українська голштинська асоціація — покращити генетичний потенціал в Україні, показати фермеру, що використання сексованої сперми відкриє додаткові можливості, зокрема зростуть прибутки. Необхідно використовувати власні ресурси максимально, робити своє господарство продуктивнішим і економічно вигідним, не зупинятись на досягнутих цілях.

Українська голштинська асоціація на постійній основі проводить курси підвищення кваліфікації для техніків штучного запліднення. Протягом минулого року провели чотири тематичні заходи, цього року планується щонайменше п’ять таких подій.

Галузь постійно розвивається, з’являються нові методики, технології, обладнання. Під час курсів з підвищення кваліфікації ми акцентуємо увагу на елементарних, але важливих моментах, про які забувають в рутинній роботі техніки штучного запліднення. Адже є нюанси, які варті уваги. Тож, ми допомагаємо людям підвищити свій професійний рівень.

Тваринництвом займаються люди, віддані своїй справі. Дійсно, випадкова людина ніколи не піде в тваринництво. Інакше до цієї справи не можна відноситися.

Прес-служба АВМ

Гендиректор УАК Павло Коваль дав інтерв'ю для каналу UA: Перший Суспільна Студія, щодо ситуації на ринку основних продуктів сільського господарства.

«Досить актуальним є питання цін на мя’сні продукти, які в цьому році почали зростати пізніше, ніж це очікувалося. Адже другий рік поспіль ціни на фуражні зернові, соєвий та соняшниковий шріт зросли на 70-90%,  а ціни на м’ясну продукцію не зростали відповідно, лише останні декілька тижнів українці відчули плавне нарощення цін на м'ясо і мясні продукти.  При цьому, найбільш волатильними є ціни на м'ясо бройлерів, далі яловичина і свинина, яка подорожчала на 4% порівняно з минулим роком. Це пояснюється більшим попитом на м'ясо бройлера, відносно м’яса свинини. Минулого року теж не відбулося значного зростання ціни на свинину, адже, коли почали зростати ціни на фуражні зернові, виробники почали різко скорочувати поголів’я тварин, тому на сьогодні в деяких регіонах України відчувається дефіцит м’яса, що як наслідок, призведе до зростання ціни», - коментує ситуацію Павло Коваль.

Також він зазначає, що зростання не буде різким, адже відбуватиметься часткове заміщення імпортною продукціє, яка зростає внаслідок того, що значна частина малих вітчизняних виробників м’яса залишила ринок.  

«Стабілізація ціни на м'ясо в прямій залежності від ціни на фуражні зернові, станом на сьогодні ціна на соєвий шріт ще не сформувалась, адже новий урожай в окремих господарствах тільки починають збирати. На світовому та на внутрішньому ринку ціни приблизно зберігаються на рівні минулого року, якщо порівнювати із 2019 роком, то вартість фуражної пшениці складала 4200-4300 тис грн/т, а у 2020 році – 6500-7000 тис грн/т, під кінець сезону відповідно вище, але при цьому вартість м’яса була відносно стабільною. Тому плавне зростання ціни на м'ясо абсолютно обґрунтоване, стабілізація ціни відбудеться після збирання врожаю основних фуражних культур на світових ринках. Після цього можна робити висновок, які будуть ціни на похідні продукти від фуражу, тобто на яйця, де очікується певне здорожчання, на м’ясну продукцію, живу масу свиней та яловичину», - підсумовує Павло Коваль.

agroconf.org

Зона вільної торгівлі між Україною та Великобританією почне діяти з 2021 року.

Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль в Twitter в п'ятницю, 4 грудня.

«З 2021 буде діяти зона вільної торгівлі між Україною та Великобританією … Упевнений, ЗВТ допоможе розкрити потенціал українсько-британських відносин», — написав Шмигаль.

Як говориться в повідомленні урядового порталу, українська влада вже почали здійснення необхідних внутрішньодержавних процедур для ратифікації угоди про політичну співпрацю, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною і Великобританією.

«Сподіваємося, до кінця грудня ратифікувати угоду», — зазначив Денис Шмигаль.

На думку прем'єр-міністра, нова угода не тільки гарантує безперервність вільної торгівлі, але і дозволяє говорити про можливість посилення стратегічних відносин в політичній та торговельній сферах.

Денис Шмигаль висловив надію, що це також позитивно відіб'ється на показниках двосторонньої торгівлі та запропонував Великобританії до кінця місяця провести переговори щодо механізму квотування та інших питань роботи зони вільної торгівлі з 1 січня 2021 року.

Крім того, глава уряду запропонував британській стороні підтримати пропозицію про початок проекту технічної допомоги для експортерів та інвесторів.

«Це дасть можливість сповна використати потенціал угоди і успішно налагодити роботу між бізнесами двох країн. Щоб ми могли починати вчити підприємців співпрацювати в нових умовах», — зазначив Денис Шмигаль.

Для довідки: в жовтні 2020 року Президент України Володимир Зеленський і Прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон в Лондоні підписали Угоду про політичну співпрацю, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії.

agroportal.ua

За підсумками 2021 року, на молокопереробні підприємства надійшло 3 млн 197,8 тис. т молока, що на 8,9% менше, ніж у 2020-му. При цьому частка молока від промислових ферм в 4,5 рази перевищує обсяг поставок з присадибного сектору, а екстра-ґатунок у структурі поставок на 10% обігнав показники минулого року.

Про це повідомляє Яна Лінецька, аналітик Асоціації виробників молока.

В структурі переробленого молока-сировини 3 млн 31,9 тис. т (-7,8%) було закуплено, 148,1 тис. т (-26,9%) надійшло на давальницьких засадах та 17,8 тис. т (-11,6%) було власновиробленою сировиною.

Як бачимо, основним джерелом поставок молока-сировини є його закупівля. Традиційні два джерела — сільськогосподарські підприємства (МТФ) та господарства населення (ОСГ) — минулоріч розподілилися за такою пропорцією пропозиції молока: 81,7% від МТФ та 18,3% від ОСГ.

До прикладу, п’ять років тому МТФ забезпечували 68,5% всього поставленого молока, а господарства населення — 31,6%.

Такі суттєві зміни пропорцій обумовленні змінами до вимог харчового законодавства в контексті виробництва молочних продуктів та показників безпечності молока-сировини, а також зниження виробництва молока в присадибних господарствах.

Загалом минулого року було закуплено 2 млн 477,9 тис. т (-3,1%) молока від сільськогосподарських підприємств та 544 тис. т (-24,4%) від господарств населення.

Показники безпечності промислового молока, яке поступило на молокопереробні заводи, у 2021-му році продовжували рости. Найбільше молока було поставлено саме екстра ґатунком — 39,3%, або 973,2 тис. т, що на 10% більше, ніж у 2020-му році та у 2,2 рази більше, ніж п’ять років тому у 2017-му.

Обсяги поставок вищого ґатунку зросли з 34,2% до 35,3% в порівнянні з 2020-м та склали 874,7 тис. т. Молока першого ґатунку було закуплено на 20,9% менше, ніж у 2020 році — 613,6 тис. т, або 24,8% у загальній структурі.

Досить цікава ситуація зі статистикою поставок молока від населення. Зростання вищого ґатунку, яке декларували минулого року, цьогоріч показало себе з іншого боку. Різко впали його обсяги: з 1,6 тис. т до 665 т. Хоча, ще минулого року зростання було з 822 т до 1,6 тис. т. Обсяг першого ґатунку зменшився на 25,6% — до 435,8 тис. т. Хоча 2020-го спостерігалося його зростання у п’ятикратному розмірі. Поставки другого ґатунку зменшилися на 19,6% — до 108,5 тис. т, а в 2020-му на цілих 81%.

Ймовірно, молоку, яке надходило від населення, намагалися прописати за більш високий ґатунок, а цьогоріч вирівнювали «строкату статистику».

Загалом 2022-ий рік розпочався з досить активного обговорення проблематики молочної галузі в усіх політичних та бізнесових колах. І за неповні два місяці було напрацьовано цілу низку ініціатив щодо виходу галузі із кризи та розвитку молочного скотарства та молокопереробної галузі, які досить тривалий час відкладалися.

Так званий «антикризовий пакет» включає в себе низку важливих заходів. Зокрема: необхідність термінових змін до ЗУ «Про внутрішню торгівлю» для встановлення справедливих торгівельних практик на ланцюжку виробник-переробник-мережа та регулювання торгівельної націнки на соціально значущі продукти; зниження ставки ПДВ на продукти харчування «від лану до полиці» для підтримки купівельної спроможності споживачів та попиту вітчизняний набіл — за прикладом кращих практик ЄС; спеціальне розслідування та обмеження неконкурентного імпорту молочних продуктів до України; розширення програм держпідтримки молочної галузі для модернізації основних засобів, розбудови, підвищення виробництва молока-сировини та протидії сірому ринку і фальсифікату тощо.

Сподіваємося, наміри переростуть у реальні кроки, а не залишаться деклараціями на папері.

milkua.info