Гранти: названі найпоширеніші помилки під час подання документів

Філіппіни можуть стати втраченим ринком для експортерів свинини та курятини, якщо Міністерство сільського господарства та Бюро тваринництва країни відреагують на запит восьми сільськогосподарських та суміжних організацій, які просять припинити імпорт до кінця року.

«Видавання дозволів на імпорт м’яса та обмеження місцевого виробництва в цей критичний перехід призведе до зупинки роботи деяких господарств. Через конкуренцію дешевого імпорту відновлення виробництва свинини та птиці може затягнутись на 12-18 місяців. Можна просто уявити той грізний збиток, який це може принести мільйонам філіппінців, залежних від м’ясного сектора. Допомога нашим місцевим виробникам, включаючи виробників м’яса, комбікормів, транспортні компанії, потрібна для зменшення виснажливого впливу COVID-19 на економіку сільського господарства», – йдеться у спільному зверненні представників галузі до влади.

Документ підписали лідери Філіппінської асоціації виробників кормів; Федерація виробників свинини Філіппін; Філіппінська палата сільського господарства та продовольства; Об’єднана асоціація виробників бройлерів та ін.

Згідно із заявою, філіппінський ринок уже насичений імпортним м’яса, що становить загрозу для місцевої промисловості. У відповідь міністр сільського господарства Вільям Дар зазначив, що уряд допускає лише імпорт знежиреної птиці, яку не можуть виробляти філіппінські фермери.

Meat-Inform

Зниження експорту молочних продуктів у вересні та жовтні вплинули на зниження закупівельних ціна на молоко-сировину, в першу чергу на екстраґатунок.

Про це поінформувала аналітик Асоціації виробників молока (АВМ) Яна Музиченко.

Вищий та перший ґатунки, навпаки, дорожчали, точніше «підтягувалися». Тепер розрив між молоком екстра та вищого ґатунку вже не такий сильний.

Загалом переробники опускали ціни для тих операторів, в яких була ціна 10,30−10,50 грн/кг та не виправдовувала ринкову ситуацію.

Наразі ціна на молоко у світі, за даними IFCN, становить 37,2 дол./100 кг ЕСМ, що на 1,5 дол. нижче ціни вересня. Ціни на масло, основний експортний продукт для України, також опустилися і обсяг експорту почав падати, як наслідок високі ціни на екстраґатунок себе не виправдовували і почали опускатися.

Ціна на молоко екстрагатунку в першій половині листопада опустилася на 3 копійки та склала 10,21 грн/кг (з урахуванням ПДВ). У другій половині місяця ціна опустилася до 10,16 грн/кг. Середньомісячна ціна за екстраґатунок склала 10,18 грн, що на 5 коп. нижче ціни жовтня.

При цьому, ціна на молоко нижчої якості в листопаді підтягнулася. Зростання відбулося за рахунок Західних областей. Середньомісячна ціна за вищий гатунок склала 9,41 грн/кг, проти 9,10 у жовтні.

Перший ґатунок піднявся в ціні у першій половині місяця, а в другій був стабільним. Середньомісячна ціна склала 9,06 грн/кг.

Прогнози світових експертів наразі невтішні. Ціни на молочні продукти продовжують падати, як наслідок експорт українських молочних продуктів, буде опускатися надалі. На внутрішнє споживання розраховувати все ж не доводиться. За балансовими розрахунками, за 10 місяців цього року порівняно з минулорічним періодом споживання населенням молочної продукції зменшилося на 7,6 кг, і в середньому, склало 172,7 кг у розрахунку на особу.

Тому в грудні, скоріш за все, очікується подальше зниження ціни на молоко.

milkua.info

Згідно останнім даним лідером із експорту сухого молока та масла у листопаді 2017 року став «Вінницький молочний завод „Рошен“».

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

У листопаді експорт сухого збираного молока склав 1,7 тис. т. До топ-3 експортерів увійшли: ПАТ «Вінницький молочний завод „Рошен“» (725 тонн), ПП «Білоцерківська агропромислова група» (244 тонн) та ДП «Старокостянтинівський молочний завод» (180 тонн).

Експорт сухого незбираного молока склав 346 тис. тонн, 260 тонн з яких експортував «Вінницький молочний завод „Рошен“» та по 42 тонни — ПрАТ «Куп'янський МКК» і ТОВ «Мілкіленд».

Масла на зовнішні ринки було поставлено 3,8 тис. тонн. При цьому 711 тонн експортував «Вінницький молочний завод „Рошен“», 310 тонн ТДВ «Рожищенський сирзавод» та 222 тонн ПАТ «Яготинський маслозавод».

Прес-служба АВМ

Подальші зміни температурного режиму можуть призвести до того, що дві третини території України стануть зоною ризикованого землеробства.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, відкриваючи публічне обговорення на тему «Дружнє до довкілля виробництво» в межах Національного діалогу з продовольчих систем.

Лещенко зазначив, що сільське господарство дуже вразливе до кліматичних змін, і вже сьогодні в Україні кліматичні зони землеробства зсуваються на північ "на сотні кілометрів".

«Ми бачимо, що температурний режим зріс більш як на 1 градус за Цельсієм за 10 років. І це дуже серйозно впливає на зону землеробства. Якщо говорити об'єктивно, з такою динамікою, як сьогодні, ми можемо дійти до ситуації, коли 2/3 території України стануть зоною ризикованого землеробства», - сказав Лещенко.

На переконання урядовця, глобальна зміна клімату несе дуже великі загрози для сільського господарства - насамперед, зниження продуктивності виробництва, втрати стійкості екосистем, погіршення якості життя людей.

«Ми вважаємо, що нам потрібно переходити до більш ощадливих засобів обробітку ґрунту з точки зору технологій. Збільшити частку органічної продукції. Дуже суттєвою є реалізація політики зрошення і меліорації, стратегія якої була закладена урядом ще в 2019 році", - наголосив міністр.

На його переконання, дуже важливим є питання "про покарання і контроль за незаконне розорювання природоохоронних територій, відновлення лісосмуг", а також група питань стосовно "консервації земель з метою заліснення, залужнення і ревіталізації".

На часі - необхідність повномасштабного перегляду механізмів реалізіації як аграрної, так і екологічної політики, вважає міністр.

За словами Лещенка, "дружнє до довкілля виробництво є визначальним фактором сталого розвитку сільського господарства. Тож Європейський зелений курс визначає дорожню карту, в рамках якої Україна може здійснити трансформацію відповідно до тих кліматичних викликів, які нині виникають".

ukrinform.ua