Аграрний сектор та харчова промисловість - важливі складові Національної експортної стратегії України

29-бер-2017

Стратегічне значення аграрного та переробного секторів нашої економіки обумовлено як об’єктивними конкурентними перевагами, які ми маємо використовувати вже сьогодні, а також неймовірно швидким розвитком галузі на даний момент.

Таку думку висловила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України під час презентації проекту «Експортної стратегії України: Дорожньої карти стратегічного розвитку торгівлі 2017 – 2021».

«Цей документ є важливим прикладом довгострокового планування. Більше того, він є важливим прикладом системного документу, розробленого за участі всіх зацікавлених акторів, а не лише урядом. Ми раді бачити харчову промисловість серед пріоритетних секторів експортної стратегії. А ще це не є випадковістю», - заявила Ольга Трофімцева.

Важливим елементом експортної стратегії заступник Міністра назвала її орієнтацію саме на малий та середній бізнес. «Бачення експертної спільноти і нашого міністерства в даному випадку співпадають: малий та середній бізнес сьогодні ще занадто мало задіяні в зовнішньоекономічній діяльності. Але ми працюємо над тим, щоб ця ситуація змінювалась, щоб малі та середні виробники готової продукції не боялись виходити на зовнішні ринки, не боялись самі експортувати і робити перші кроки в даному напрямку»,- зазначила Ольга Трофімцева.

На думку заступника Міністра, для спільного успіху із зони комфорту доведеться виходити всім - як бізнесу, так і уряду. Ольга Трофімцева розповіла про ключові інструменти, які можуть допомагати малому та середньому підприємцю в пошуку експортних ринків збуту. Це створення експортно-кредитної агенції, а також інституту торгових та аграрних аташе в ключових регіонах. Також проведення  регулярних торговельних місій та підтримка участі компаній у виставкових та інших заходах за кордоном.

«Я вважаю, що аграрна та переробна галузь можуть бути своєрідною серцевиною для розвитку таких суміжних галузей, як: IT-технології, зелений туризм, машинобудування для переробки та інші. Тобто розвиток цих галузей, з експортною орієнтацією, може бути імпульсом для всієї економіки», - резюмувала Ольга Трофімцева.

Довідково: «Проект Експортної стратегії України- Дорожньої карти стратегічного розвитку торгівлі 2017–2021» оприлюднено для ознайомлення на сайті МЕРТ

Прес-служба Мінагрополітики

Більше новин
Галузь птахівництва та Держпродспоживслужба співпрацюватимуть для збільшення експорту
25-бер-2021

Цього тижня відбулася зустріч голови Асоціації «Союз птахівників України» Сергія Карпенка з очільницею Держпродспоживслужби Владиславою Магалецькою. Галузь птахівництва визнала зусилля державного органа для запровадження зонування щодо пташиного грипу та відновлення експорту м’яса птиці. Також Сергій Карпенко та Владислава Магалецька домовились про головні напрямки співпраці.

«Збільшення експорту продукції птахівництва, протистояння пташиному грипу та загрозам міграції перелітних птахів, допомога українському виробнику. Такі пріоритети співпраці під час зустрічі визначили Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька та Виконавчий директор Асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко. На переконання керівника асоціації, сьогодні служба працює вкрай ефективно та професійно. Підтвердженням цьому є рішення Європейського Союзу щодо визнання зонування України за високопатогенним грипом птиці, яке почало діяти з 20 березня. Владислава Магалецька та Сергій Карпенко висловили сподівання, що прийняте рішення сприятиме скорішому відновленню росту показників як експорту, так і виробництва м’яса птиці в Україні», – повідомляють в Держпродспоживслужбі.

Детальніше
В серпні УМІ зріс на 3,7% — Андрій Ярмак
07-вер-2021

В серпні індекс умовної прибутковості виробництва молока зріс на 3,7%, після рекордного зростання на 10,5% в липні.

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Більше половини зростання забезпечило зростання ціни на молоко (на 1,9%), що завжди дає виробнику значно більше морального задоволення, ніж здешевлення кормів, але здешевлення кормів теж відбулося, аж „на цілих“ 1,7%, правда всередині концентрованого міксу відбувалося незрозуміло що — тільки подумайте — фуражна пшениця подорожачала на 20% протягом одного місяця, а соняшниковий шрот подешевшав на 10% в той самий час», — повідомив економіст.

Він зауважує, що прибутки (у кого вони були) в серпні 2021 року були лише на 3,7% нижчими, ніж в 2020 році в цей самий місяць, що непогано, бо на початку року різниця сягала 44%.

При цьому, це був другий найгірший серпень за останні 5 років з точки зору прибутковості виробництва молока. Перші 7 місяців 2021 року дозволили українським молочникам заробити на 24,4% менше, ніж рік тому за той самий період. І поки що це й далі найгірший рік за останні 5 років. Гірше з прибутками було лише в 2016 році.

«Як правило УМІ в вересні різко зростає. Середнє зростання УМІ за останні 10 років в вересні становило 10%, але минулого року вперше в вересні УМІ знизився. Але то ж був пандемійно нестабільний рік…Також зовнішній фактор є переважно позитивним. Протягом останнього місяця світові ринки переважно потроху зростали. Правда для нас це стає менш актуальним, бо ми мало експортуємо і мало імпортуємо, відносно, звичайно», — підсумував Андрій Ярмак.

Детальніше
Чому в серпні Україні критично важливо звільнити південь та розблокувати порти? — Андрій Ярмак
28-черв-2022

Україна та світ будуть з хлібом та м’ясом? Проблему логістики вирішили? Або чому в серпні Україні критично важливо звільнити південь та розблокувати порти. Відповіді на ці питання знайдете у лонгріді від Андрія Ярмака, економіста департаменту технічного співробітництва Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО).

«Отже, до фактів та цифр про те, як Україна справляється з блокадою портів та низкою інших логістичних проблем? А також що це означає для майбутнього агросектору країни і глобальної продовольчої безпеки.

Я приємно вражений — майже вдвічі більше вивозити зараз, ніж попередні найоптимістичніші оцінки — тобто майже 2 млн тонн на місяць. Сюди входять зернові, олійні, рослинні олії, продукти їх переробки — тобто те, що ми називаємо #commodities.

Правду відразу додам трішки неативу до цих приємних цифр — 2 млн тонн — це те, що «випхали», тобто те, що відмітилося на митниці. Але це не означає, що ці товари так швидко потраплять до адресатів, як раніше морем, бо пробки на Дунаї і на залізницях просто шалені. Терміни очікування доставки, відповідно, теж. А чим довше йде товар, тим пізніше прийдуть кошти. Ну й про ціну поговоримо окремо, нижче.

Ще гірше те, що, навіть експорт в 2 млн тонн — це приблизно 20% від того, що нам реально було б потрібно. Якщо ви вивчали теорію обмежень, то ви знаєте, що це означає - це означає, що з часом, якщо не розширити цю пляшкову шийку, то все виробництво буде налаштовано на цей обсяг. Але про це теж пізніше.

Більшість агро-аналітиків прогнозує експорт зерна з України, без врахування олійних та олій, на рівні 22−24 млн тонн. Я вважаю, що без портів, цього обсягу досягти буде надзвичайно важко. І не тільки тому, що це майже неможливо логістично.

Навіть якщо Україна експортує протягом сезону 2021/22 років 24 млн тонн зернових, це буде рівно вдвічі менше, ніж в сезоні 2020/21 років. Отже, світ недоотримає приблизно 24 млн тонн українських зернових. Адже у рашистів не буде де їх красти тим разом.

Експорт олійних, рослинних олій, шротів знизиться ще більш різко, а соняшникова олія — це дуже важливий продукт для харової промисловості світу, а шроти та олійні - джерело білка для тваринництва (молоко, м'ясо, яйця, риба).

Світовий ринок почне відчувати зниження експорту з України лише у другій половині року, оскільки досі світ використовував запаси врожаю 2021 року, що були зібрані до війни. Також до війни було закуплено насіння та матеріали для посівної кампанії 2022 року. З урожаєм 2023 року ситуація значно погіршиться.

Але в п’ятницю я спілкувався з людьми, що працюють в Ємені та Сирії. В Ємені ситуація з доступністю продуктів харчування є критичною. В Сирії з продуктами теж все дуже скрутно, причому настільки, що місцевий кривавий диктатор, на фоні відсутності рашистської підтримки, реально боїться, що його скинуть. А ще думаєте чому турки купують у рашистів крадене в Україні зерно? (якщо не знаєте, читайте Османа Пашаєва і піднімайте цю проблему!). А тому, що у них теж диктатор, під яким хитається трон і якому буде важко на ньому втриматися без українських кормів, бо Туреччина — другий після Китаю споживач наших кормів.

Виробництво зерна та олійних в Україні 2022 році різко скоротиться. Зерна, за різними оцінками, на 35−37 млн тонн (-40%), а олійних на 6−7 млн тонн (-30−35%).

Причини зниження дві: Площі та врожайність. Площі знизиться бо дефіцит дизелю, частина площ під орками, частина з мінами, забруднення дизелем та іншими елементами війни, частина під постійними обстрілами тощо, а частина фермерів, навіть маючи дизель та насіння, приймає рішення не сіяти, через дуже низькі ціни.

Другий фактор — зниження врожайності через брак ресурсів: фінансових, людських, добрив, техніки, хімікатів тощо.

Але 2022 рік — це ще квіточки. З посівом під врожай 2023 року, який, нагадаю, почнеться вже за 2 з гаком місяці, ситуація дійсно виглядає досить критично. Критично для нашого експорту і критично для світу, а не так критично для внутрішнього ринку. Правда, нагадаю, що експорт — це джерело доходів країни і джерело стабільності нашої валюти, і джерело доходів сільського населення. Тому не варто думати, що це не якось там не важливо.

Україна найбільшим експортером кормових компонентів (білкових шротів, висівок, кукурудзи, ячменю, фуражної пшениці, а також соєвих бобів, які переробляються на соєвий шрот) в регіоні. Всі інші великі експортери знаходяться в Америках. Замінити Україну просто нічим і неможливо фізично. Фактор відсутності України на ринку почне впливати на світові ціни м’яса та молочних продуктів вже наприкінці літа — на початку осені 2022 року.

Найбільша ж проблема, часто, чомусь не згадується взагалі. Нині фермери в Україні отримують дуже низькі ціни на свою продукцію, і навіть за таку ціну її важко продати, а витрати дуже різко зросли. На даний момент витрати на вирощування зернових перевищують ціни, тобто виробництво є збитковим (див вище про пляшкову шийку).

Та логістика, яку ми такими зусиллями з підтримкою багатьох країн зараз налагоджуємо, є недостатньою і дуже дорогою. Тому цінам на зерно в світі потрібно буде ще зрости мінімум на $ 150 доларів за тону, якщо світ хоче, щоб Україна й далі вирощувала зернові.

Зауважу, що весь цей час загрози дефіциту продуктів переробки зерна та олійних в Україні немає, і дефіциту кормів також. Більше того, все це відносно доступне, порівнюючи з цінами в будь-якій іншій країні світу. Але за це доплачують власники агропідприємств з власної кишені, тому не забувайте їм за це хоча б дякувати.

А що буде з врожаєм зернових в Україні в 2023 році? Знаю, це далеко. І теж сподіваюся, що порти розблокують, але рішення про посів озимини приймати потрібно вже зараз — купувати насіння, запасати дизпаливо, і т.п. А зараз рішення буде не на користь вирощування зернових, бо ціни не покривають витрати.

Тому, якщо ЗСУ не звільнить від рашистської погані південь і не розблокує судноплавство хоча б Чорному морі, не здивуюся, якщо виробництво зернових та олійних в Україні впаде до такого рівня, коли експортувати буде практично нічого — звичайно не до нуля, але до обсягів, коли не експорт є рушійною силою агробізнесу, а внутрішній ринок.

А тепер до глобальної ситуації. Не забуваймо, що зараз весь світ платить набагато більше за добрива та хімікати для захисту рослин, а це означає, що споживання зменшується, особливо в країнах, що розвиваються.

Чудес не буває - якщо використовується менше МТР, знижується врожайність. Таким чином, зниження врожайності в багатьох інших країнах є невідворотнім. А тут ще й посухи цього року аномальні. Відповідно, ціни на зерно, після певної стабілізації влітку, коли Північна Півкуля збирає врожай, знову почнуть стрімко зростати ближче до кінця року. Можливо навіть раніше.

Отже, нинішні високі ціни на зерно, рослинне масло, м'ясо, рибу, молочні продукти зараз далекі від своїх потенційних піків. У другій половині року світ може побачити серйозне зростання цін на всі продукти харчування, яке триватиме і в 2023 році.

Відновлення агровиробництва в Україні буде досить тривалим. Але, якщо ви, як і я, не маєте жодних сумнівів в нашій перемозі, прямо зараз тримайтеся аграрних активів. Ці збиткові активи перетворяться на справжнє золото.

Ось так вимушено мені довелося повернутися до того, з чого починав кар'єру — до зернової аналітики. Тримаймося і бережіть себе!»

PigUA.info за матеріалами facebook.com

Детальніше
ГМО має бути під контролем, – Олександр Гайду
01-лист-2022

Не дивлячись на те, що генно- модифіковані культури в Україні начебто не використовують, в останні роки почала надходити інформація, що агровиробники все ж вирощують ГМО — сою, ріпак, кукурудзу, які стійкі до гербіцидів та дають вищі врожаї.

Про це заявив голова парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду під час засідання круглого столу, де обговорювали дану проблему.

«Це неприємний сигнал, враховуючи той факт, що Україна посідає провідні позиції у світі як виробник та експортер зернових. Наш потенціал розвитку та виробництва продуктів харчування колосальний. А тому ніяких тіньових історій. Все має бути зрозуміло, прозоро, згідно закону», — зазначив Гайду.

Система обігу ГМО давно унормована у цивілізованих країнах. Планують оновити законодавство і в Україні.

«Вже скоро наш комітет розгляне законопроект, який оновлює норми щодо вирощування та використання ГМО. Це потрібно виробникам, аграріям та споживачам. ГМО має бути не в тіні, а під контролем», — зазначив Олександр Гайду.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок