Держпродспоживслужба впроваджує кабінет суб’єкта господарювання для роботи в Єдиному держреєстрі тварин

01-груд-2020

В Україні впроваджується персональний кабінет суб’єкта господарювання для роботи в Єдиному державному реєстрі тварин.

Про це повідомляє Держпродспоживслужба.

«З метою зменшення паперового документообігу, витрат часу та коштів власників тварин для подання реєстраційних документів на тварин, пришвидшення строків реєстрації в Єдиному державному реєстрі тварин з послідуючою видачею ідентифікаційного документа, Держпродспоживслужба спільно з Державним підприємством „Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин“ починає впровадження Персонального кабінету суб'єкта господарювання для роботи в Єдиному державному реєстрі тварин», — йдеться в повідомленні.

Функціонал Персонального кабінету в Єдиному державному реєстрі тварин дозволить суб'єкту господарювання:

сформувати та відправити через мережу інтернет:

замовлення на проведення ідентифікації та реєстрації тварин, в якому зазначити необхідну кількість вушних бирок, засобів для їх прикріплення, місце отримання замовлення;

заявку на реєстрацію тварини за видами: велика рогата худоба, свині, вівці, кози, коні - практично надіслати заповнену реєстраційну картку тварини в електронному вигляді для внесення даних до Єдиного державного реєстру тварин;

заявку на реєстрацію господарства в Єдиному державному реєстрі тварин;

звіт про наявність та рух поголів'я свиней у господарстві юридичних осіб;

переглядати інформацію щодо власних тварин;

контролювати та переглядати власні платежі, оформлені замовлення та договори;

підписувати заявки за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП), що дозволяє відійти від паперового документообігу;

використовувати гарячу лінію та технічну підтримку при роботі з персональним кабінетом.

У той же час отримання заявок через Персональні кабінети надасть змогу державному інспектору ветеринарної медицини або уповноваженому державному лікарю ветеринарної медицини, під контролем якого знаходиться господарство, здійснювати дії із засвідчення реєстраційної картки тварини онлайн за допомогою кваліфікованого електронного ключа, що обумовлено законодавством та є підтвердженням, що певна тварина знаходиться під ветеринарно-санітарним контролем та наглядом.

Більше новин
Що відбувається на молочному ринку?
11-квіт-2022

Абсолютно всі фермерські господарства України постраждали через війну, особливо ті, які знаходяться в регіонах, де проходили чи проходять бойові дії.

У довоєнні роки виробництво молока в Україні щорічно зменшувалось. В останні 5 років (з 2017 року) цей спад становив 2−6% щороку. Зумовлювалось це насамперед скороченням поголів'я, динаміка спаду якого була глибшою і становила 6−11% щорічно. Виробники сирого молока позитивно впливали на статистику шляхом підвищення продуктивності надоїв, що відбувалось переважно на молочнотоварних фермах, пише пресслужба проєкту «Сімейні молочні ферми».

З 24 лютого кожного дня з’являються численні новини про руйнування підприємств, населення, в тому числі й ферм.

Що ж насправді відбувається на молочному ринку?

Згідно з аналітикою Асоціації виробників молока, до кінця року загальна чисельність промислового поголів'я скоротиться з 423,7 тис. до 394,2 тис. голів (-7,4%). І це тільки за умови, що радіус просування ворога залишиться незмінним. За попередніми прогнозами, виробництво промислового молока у 2022 році може скоротитися на 19,5% — з 2,75 млн тонн до 2,21 млн. Проте показники падіння можуть бути значно вищими, адже продуктивність корів уже зараз знизилася на 15−70%, залежно від регіону.

Сьогодні від війни найбільше постраждали 10 областей. Саме там було сконцентровано 43,2% всього промислового поголів'я та 42,3% валу молока. Найбільшу частку молока давали — Чернігівська (8,9% всього промислового молока), Харківська (8,9%), Київська (8,2%), Сумська (5,9%) та Житомирська (4,3%) області.

Але яка загальна картина? Адже промисловий сектор — це лише 32% усього молока в країні… до війни.

Аналітики проєкту «Сімейні молочні ферми» зробили власні розрахунки, використовуючи дані попередніх періодів, враховуючи теперішню ситуацію по регіонах та впливові фактори на ринку. Дані вражають. Лише за I квартал 2022 року Україна втратила близько 300 тис. т молока. При такій ситуації, до кінця поточного року держава недоотримає близько 2 млн т молока! 2 млн т молока — саме на стільки скоротилося виробництво за останні 7 довоєнних років! І це — оптимістичний сценарій.

Переробники продовжують надавати перевагу промисловому молоку, хоча і на нього знизили закупівельну ціну. Сировина від господарств населення подешевшала найкритичніше, за місяць середня закупівельна ціна молока від населення знизилась на 25%: з 8 грн/кг до 6 грн/кг. Подекуди фермери говорять і про 5 грн/л. Дехто із них взагалі втратив можливість реалізації через логістичні та інші причини.

На прилавках магазинів та супермаркетів молочка подорожчала. Молокопродукти за місяць війни додали у ціні в середньому 5%. Імпорт вже майже «не тисне»: усі довоєнні запаси майже розпродали, нових практично немає.

Що відбувається? Собівартість виробництва зросла як для постачальників — виробників молока, так і для переробників. Конкуренція суттєво зменшилась через обмеження імпорту. Попит не зменшився: хоч чимало українців і виїхало закордон, але і працює всього 60−65% переробників.

Під тиском війни, дефіцитів, збільшення цін на корми, пальне та утримання господарства зменшилась вартість сирого молока. Виробляти молоко фермерам, виходить, зовсім не вигідно. Але ж вони критична маса у структурі виробників! До війни саме частка населення складала 68% від всього обсягу виробництва молока.

Хоча скорочення обсягів поставки молока для переробки (прогнозовано на 22%), зумовить зростання частки закупівлі молока саме від населення. Однак поки на фермерів звернуть увагу молокозаводи може бути запізно.

Саме тому селянським фермерським господарствам, в тому числі Сімейним молочним фермам надзвичайно важлива допомога та підтримка. Адже вони виробляють критичний для кожного українця продукт. А ще це економіка та продовольча безпека. Крім цього, фермери — надійна благодійна підтримка, вони постійно передають молоко та інші продукти харчування ЗСУ, біженцям, територіальним громадам та надають прихисток всім хто цього потребує.

Детальніше
В Україні переробляється лише 36% виробленого молока
23-трав-2017

В Україні переробка охоплює лише 36% молока від того обсягу, який виробляється в країні.

Про це заявив аналітик «Інфагро» Максим Фастєєв, передає The DairyNews.

За його словами, згідно з офіційною статистикою, Україна виробляє 10,5 млн молока в рік, з них 2,7 млн тонн ― фермерське виробництво, все інше ― ЛПГ.

«Молока переробляється набагато менше, ніж виробляється за офіційними даними ― ми переробляємо близько 4 млн тонн. Насправді на переробку потрапляє 3,7 млн молока, в будь-якому випадку ця цифра на порядок менше, ніж офіційне виробництво молока», ― сказав Фастєєв.

Крім того, експерт зазначив, що сьогодні актуальним питанням в Україні є заборона другого сорту молока.

«Ця заборона загрожує тим, що 32% молока (2 сорт), тобто третина ринку може бути виключено з ринку», ― заявив Фастєєв.

Як зазначив експерт, переробка охоплює лише 36% від того обсягу який виробляється в Україні.

«У Росії схожа проблема ― близько 50% молока, згідно з офіційними даними, йде на переробку. Офіційній статистиці незрозуміло, де решта молока? У Польщі переробляється 93% молока. У Білорусі ― 95%», ― підкреслив аналітик.

agravery.com

Детальніше
Україна отримає додаткове фінансування від Світового банку
19-вер-2022

Світовий банк вже у листопаді 2022-го може затвердити пакет додаткової фінансової допомоги для України на суму 1 млрд доларів, а також виноситься рішення про виділення коштів на фінансування дефіциту бюджету і відновлення інфраструктури. Про це повідомив заступник Міністра економіки України Олександр Грибан.

«В мене є гарні новини від Міжнародної фінансової корпорації (IFC), що входить до структури Світового банку. Вони планують винести на затвердження ради директорів Світового банку пакет по Україні вже в цьому листопаді. Пакет буде передбачати фінансування на 1 млрд доларів — це буде, як пряме кредитування так і фінансові гарантії та інструменти trade finance. Очікується, що таке фінансування також мобілізує й приватний кредитний капітал, адже IFC зазвичай фінансує не більше 30% вартості проекту, долучаючи до фінансового консорціуму комерційні банки. Таким чином, загальний обсяг проектів українських підприємств, що можуть бути профінансовані, становитиме більше 3.3 млрд. доларів» — повідомив Олександр Грибан.

За його словами, IFC також активно працюють з європейським фондом European fund of sustainable development (EFSD), до якого вони вже надіслали запит на 2 млрд доларів. Ці кошти також планують використовувати для запровадження фінансових інструментів на підтримку України. Крім цього уже в жовтні Світовий банк під час щорічних зборів має презентувати трастовий фонд на підтримку України.

«Я думаю, що вже на етапі створення фонду в них буде певний рівень зібраних зобов’язань, але я не знаю, чи це буде весь обсяг фонду, чи тільки його частина. Але точно знаю, що Мінфін в покритті дефіциту бюджету передбачає 36 млрд доларів на наступний рік. Це дає сподівання, що до кінця року в нас буде розуміння по наповненню цього фонду», — розповів Олександр Грибан.

За його словами, на розгляд ради директорів Світового банку виноситься рішення про виділення 36 млрд доларів на фінансування дефіциту бюджету в наступному році і також 17 млрд дол на відновлення інфраструктури та економіки України.

«Сума в 17 млрд доларів має покрити першочергові потреби у відбудові критичної інфраструктури та у забезпеченні страхування іноземних інвестицій. Ці кошти будуть мати вплив на відновлення української економіки, адже вони стануть мультиплікатором за рахунок задіяних будівельних компаній та виробників матеріалів. Але найбільший мультиплікатор для економіки буде саме від страхування інвестпроектів», — запевнив Олександр Грибан.

Нагадаємо, Мінекономіки України домовилось з Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій (MIGA), що належить до групи Світового банку, про запуск механізму страхування інвестицій під час війни. Найближчим часом почнеться реалізація пілотного проекту на суму $ 30 млн.

me.gov.ua

Детальніше
Конгрес «Прибуткове свинарство» — зустріч друзів, колег і партнерів
03-квіт-2017

Цьогоріч на учасників чекатиме майже ювілейна подія — ІХ Міжнародний конгрес «Прибуткове свинарство». Більше 1000 гостей об’єднаються для обговорення як глобальних питань галузі: ринок землі, підтримка держави, ситуація з АЧС, ефективність бізнесу тощо, так і виключно практичних аспектів: годівля, технології зберігання/утилізації гною, аудит маточного поголів’я та ін.  

Щороку крім «бувалих» свинарів до конгресу долучаються і нові учасники. Тож, можна впевнено сказати, що «Прибуткове свинарство» — не просто найбільша подія сектору, а й чудова нагода об’єднати всіх гравців ринку.

Думками про те, як сподобався конгрес минулоріч і чого чекають у 2017-му ділилися учасники події:

Марина Голубка, ФГ «Новий рівень 2006»

«Торік захід дуже сподобався. Почули і побачили багато цікавого. А ще, крім актуальної інформації мали змогу відверто, «на пряму» поспілкуватися з представниками державних органів, почути їхні відповіді на «болючі» питання. Це дуже важливо, адже не щодня вдається вести такий діалог. Звісно, хотілося б, щоб ті речі, які обговорюються під час конгресу більше втілювалися в реальність.

Що ще запам’яталося, так це нагорода — золоте поросятко, яке вручав Міністр аграрної політики Тарас Кутовий.

Цьогоріч також плануємо відвідати подію. Сподіваюся, вона буде ще інформативнішою і кориснішою ніж минулорічна. Тим більше, що в галузі завжди є про що поговорити і чого навчитися».

Ігор Тяжкий, ТОВ АПК «Насташка»

«Сподобалася приємна, тепла атмосфера. Особисто я більше спілкувався з колегами і бізнес партнерами. Можу сказати, що для мене конгрес став майданчиком для ділових зустрічей, а от спеціалісти з нашого господарства навчалися — відвідали всі секції і залишилися дуже задоволеними.

Тому цього року в господарстві з’явилося ще більше бажаючих побувати на конгресі — всі знають про його користь й інформативність.

Роман Березовський, ПАП «Агропродсервіс»

«Наші фахівці відвідали всі секції — кожному по цікавості. Дякуємо за запрошення! Що відзначили, так це актуальність інформації, виступи доповідачів були дуже цікаві. Найбільше запам’яталася секція ветеринарія, законодавчі ініціативи і конференція «М’ясний бізнес». Обов’язково будемо і в 2017-му, адже знаємо — організатори мають ще багато цікавого для учасників».

Євгеній Бондарчук, ПП «Явір-Агросервіс»

«Захід сподобався і навіть дуже: тематика цікава, саме те, що треба! І це на кожній секції. Ми на всіх побували, цікавість задовольнили.

Дуже зручно було зустрітися з колегами і партнерами, обговорити нагальне — всі ж зібралися під одним дахом.

Цьогоріч обов’язково будемо. Тому, до зустрічі на конгресі «Прибуткове свинарство»!».

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок