Через зниження білка і клейковини в пшениці врожаю-2022 Україні складно виконувати експортні контракти - експерт

27-жовт-2022

Такі показники, як вологість, пророслі зерна та число падіння, української пшениці врожаю-2022 є в цілому нормальними, показники битих і пошкоджених шкідниками зерен співвідносні з минулорічними значеннями, а ось білок і клейковина цьогоріч помітно зменшились. Про це під час виступу на конференції «Український хліб, крупи, борошно та макарони на шляху до ЄС» повідомив менеджер з технічних та презентаційних питань компанії «СЖС-Україна» Олег Онищенко.

«Масова частка білка в перерахунку на суху речовину і масова частка сирої клейковини в пшениці врожаю п.р. зменшилась у середньому з минулорічних 12,58% до 11,8% і з 25,9% до 21,6% відповідно. Відповідно знизився і показник W (сила борошна) з 217 до 183 х 10-4 Дж. При цьому коефіцієнт відношення білка до клейковини знизився з 2,06 до 1,83», - уточнив О. Онищенко.

При цьому експерт зазначив, що українським трейдерам уже дуже складно виконувати стандартні експортні контракти на постачання пшениці з протеїном 11,5%, що відповідно передбачає показник клейковини на рівні 23%.

«Наразі більшість зернотрейдерів міксують пшеницю врожаю поточного та минулого років, але далі буде складніше», - додав О. Онищенко.

З його слів, ще одним викликом стала сажка. Зокрема, в середньому по країні заспореність зерен складає 10,35% проти 6,82% в пшениці врожаю-2021. Також експерт зауважив, що імпортери наразі не приділяють великої уваги цьому показнику і більше зосереджені на запаху й кольорі зерен, а з цим в української пшениці особливих проблем немає.

Також він зазначив, що попри те, що натура пшениці врожаю п.р. становить у середньому по Україні 77,9 кг/гл проти минулорічних 77,1 кг/гл, саме через цей показник близько 30% врожаю, який можна було б віднести до зернової 1 та 2 класу, було віднесено до 3 класу. І додав, що загалом частка продовольчої зернової цьогоріч в Україні зменшилась до 39,2% в загальному валовому зборі пшениці.

АПК-Інформ

Більше новин
Моніторинг цін на молоко та молочні продукти станом на 13 липня
13-лип-2017

Молоко екстра ґатунку за тиждень подорожчало на 13 копійок.

Про це поінформувала Яна Музиченко, аналітик Асоціації виробників молока (АВМ).

Цього тижня ціновий діапазон на молоко екстра ґатунку становив 7,60-8,24  грн/кг (з ПДВ). Середня ціна по Україні зросла відразу на 13 копійок та перетнула позначку у 8 грн/кг. Найвищий ціновий діапазон  все ще відмічається у Північному регіоні — 7,85-8,24 грн/кг.

Середня ціна на молоко вищого ґатунку цього тижня додала 7 коп. та склала 7,74 грн/кг. Найпоширеніший ціновий коридор по регіонах фіксують в межах 7,70-8,00 грн.

Середня ціна на молоко першого ґатунку за тиждень додала лише 1 коп. — 7,43 грн/кг. Мінімальна ціна на таке молоко цього тижня зросла на 20 коп. — до 7 грн, а максимальна залишилася незмінною.

За останніми даними виробництво молока в Україні за перше півріччя скоротилося на 0,8% та склало 5,068 млн т молока усіх видів. Крім того, чисельність корів на 1 липня становила 2 млн 136,3 тис., що на 2,5% менше, ніж торік.

Виведення на ринок Єврокомісією інтервенційних запасів молока дещо сколихнуло молочний ринок. Відповідно, ціни на молочні продукти просіли в Європі. Згідно останніх котирувань (12.07.2017) приріст показує лише масло — +0,5% — 7,07 тис. дол./т,  це найвища ціна на продукт у світі. При цьому СЗМ подорожчало на 4% (до 2,1 тис. дол./т), а СНМ — на 1,1%, до 3,6 тис. дол.

В Океанії ціни продовжують рости, а в Сполучених Штатах подешевшало лише масло (-2,2%; 5,7 тис. дол/т).

Закупівельні ціни на молоко в цих регіонах продовжують рости. Зокрема, у США 100 кг молока коштує 36,82 дол. (+1,2%), Океанії — 35,21 дол. (+1,8%), а в ЄС — 37,11 дол. (+2,1%).

MilkUa.info

Детальніше
Змінилися вимоги до експорту м’яса і м’ясопродуктів у Молдову
09-жовт-2020

Нещодавно уряд Молдови затвердив нові «Вимоги до якості м’ясних виробів та продуктів». У зв’язку з цим змінилися умови експорту такої продукції до країні. Держпродспоживслужба повідомила українських експортерів про нововведення. Зміни набудуть чинності в березні 2021 року.

«Вимоги визначають правила пакування, маркування та транспортування м’ясних виробів і продуктів як вітчизняного виробництва (за винятком продуктів, вироблених в індивідуальних господарствах для власного споживання та на підприємствах громадського харчування), а також м’ясних виробів і продуктів, що імпортуються до Республіки Молдова.

Під дію Вимог підпадатимуть групи продуктів тарифних позицій 1601, 1602 та 1902 (згідно з Комбінованою товарною номенклатурою, затвердженою Законом Республіки Молдова № 172/2014). Вказані Вимоги набирають чинності через 6 місяців з дати опублікування (тобто з 18.03.2021). Разом з цим, Технічний регламент “Вироби із м’яса”, затверджений постановою Уряду Республіки Молдова №720/2007, буде скасовано. Враховуючи вищезазначене, просимо всіх операторів ринку, що мають право експорту м’ясної продукції до Республіки Молдова, звернути увагу на зміни в законодавстві Молдови», – йдеться у повідомленні Держпродспоживслужби.

Ознайомитись з новими правилами експорту м’ясної продукції можна тут.

Детальніше
США: Підписано меморандум про взаєморозуміння на підтримку птахівництва
22-квіт-2021

Міжнародна яєчна комісія (IEC) і Міжнародна рада по птахівництву (IPC) об'єднують свої зусилля для підтримки безперервного зростання яєчної промисловості та птахівництва.

IEC і IPC підписали Меморандум про взаєморозуміння (MOU), щоб зміцнити свої давні стосунки і підтримати подальше зростання в яєчній і птахівничій галузях. Відповідно до оновленої угоди, підписаної президентом IEC Суреш Чіттур і президентом IPC Робіном Хорелом, організації будуть працювати разом в областях, що становлять спільний інтерес, включаючи зоонози і хвороби птахів, а також біобезпеку.

Говорячи про Меморандум про взаєморозуміння, президент IEC Суреш Чіттур сказав: «Яєчна і птахівницька промисловість мають прекрасні можливості для підтримки зростаючого населення світу, забезпечуючи високоякісний, доступний, безпечний і стійкий білок. Співпрацюючи в областях, що становлять спільний інтерес, ми можемо прискорити розвиток наших галузей з потенціалом для підтримки мільйонів малих і середніх підприємців, створюючи робочі місця для жінок і сільських громад, особливо в країнах з низьким і середнім рівнем доходів».

Президент IPC Робін Хорел додає: «Від імені Міжнародної ради по птахівництву я радий підписати цей Меморандум про взаєморозуміння з Міжнародною комісією з яіцам. Формалізація нашого наміру працювати разом в областях, що становлять спільний інтерес, має сенс для наших членів і секторів».

poultryukraine.com

Детальніше
На експорті субпродуктів ВРХ і свиней у 2020 році Україна заробила на 31% більше
21-січ-2021

Україна у 2020 році відправила на експорт 7,9 тис. тонн субпродуктів ВРХ, свиней, овець, кіз, коней, віслюків — на 33,6% більше, ніж у 2019 році.

Про це свідчать дані Державної митної служби, пише agrotimes.ua.

У грошовому еквіваленті експорт субпродуктів за 2020 рік сягнув $ 5,7 млн — на 31% більше, ніж роком раніше.

Головними покупцями українських субпродуктів ВРХ, свиней, овець, кіз, коней, віслюків протягом 2020 року були:

Гонконг (73,4%),

В'єтнам (7,2%),

Кот-д'Івуар (4,2%).

Імпорт цих субпродуктів до України у 2020 році, як порівняти з 2019 роком, скоротився на 5,8% — до 24,3 тис. тонн.

У грошовому еквіваленті імпорт склав $ 17,8 млн, що на 1,3% менше проти показника за 2019 рік.

Субпродукти ВРХ, свиней, овець, кіз, коней, віслюків торік переважно ввозили в Україну з:

Польщі (42%),

Нідерландів (14,7%),

Німеччини (12%).

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок