Держпродспоживслужба діджиталізує обласні фітосанітарні лабораторії

Хоча кукурудзи в Україні цього року посіяно менше, але господарства, в яких насіння було закуплене до війни, не відмовилися від цієї культури. Тому очікується, що її буде багато, і внутрішні ціни тиснутимуть на фермерів, тож їм доведеться продавати зерно за будь-якою ціною. При цьому світові ціни на зернові рвуться вгору.

Про це розповів комерційний директор ТОВ «Баришівська зернова компанія» Таір Мусаєв під час онлайн-конференції «Ефективний елеватор в період воєнного стану».

Він пояснює, що внутрішнє споживання кукурудзи в Україні дуже мале — 5-6 млн т. А налаштувати переробку, щоб експортувати продукцію з доданою вартістю, за три місяці не вдасться. 

«У нас лишилось 15-20 млн т кукурудзи цього врожаю, а вже за два місяці почнеться збір озимих культур, і всі склади будуть заповнені. Для кукурудзи просто не залишиться місця для зберігання. У фермерів буде два рішення. Перше — лишити її в полі до кращих часів, наприклад, до березня-квітня», — зазначає Таір Мусаєв.

Він попереджає, що хоч така практика й існує, але потрібно враховувати, що за продажу до Європи важливим фактором є наявність у зерні афлотоксинів, що з’являються, коли кукурудза збирається невчасно, і грибок має ідеальну температуру та вологість для розвитку. Тож після поставок зерна з афлотоксинами можуть початися проблеми з репутацією української кукурудзи.

agroportal.ua

В связи с изменением процедуры регистрации украинских предприятий, которые планируют продавать говядину в Китай, Государственная служба по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей опубликовала соответствующие рекомендации.

«Вниманию потенциальных экспортеров замороженной говядины из Украины в КНР! Согласно новой процедуры регистрации экспортных мощностей производителей говядины для экспорта в КНР Госпродпотребслужба разработала Методические рекомендации для государственных ветеринарных инспекторов Украины и операторов рынка, которые намерены осуществлять экспорт замороженной говядины в Китай. Указанные Методические рекомендации опубликованы на официальном сайте Госпродпотребслужбы в разделе «Международное сотрудничество». Сейчас право экспорта замороженной говядины получили три украинских предприятия», - говорится в сообщении Госпродпотребслужбы.

Скачать рекомендации можно здесь или по ссылке http://consumer.gov.ua/ContentPages/Vimogi_Krain_Svitu/97/

Meat-Inform

Аграрний комітет Верховної Ради України разом з іншими народними депутатами, урядом та профільними асоціаціями напрацьовує комплекс заходів для забезпечення продовольчої безпеки держави в умовах воєнного стану. Про це 10 березня написав на своїй сторінці в мережі Facebook народний депутат України Олег Кулініч.

«Посівна кампанія має відбутися навіть в умовах воєнного стану – це критично важливо як для української економіки, так і для людей. Очікується, що врожай 2022 р. буде нижчим на 50% порівняно з минулим роком. Але все ж це дозволить закрити ключові потреби нашої країни», - зазначив він.

Найбільш критичним зараз, за словами нардепа, є недостатній рівень забезпеченості паливно-мастильними матеріалами, зокрема дизельним паливом. Потреба у ПММ під посівну складає 240 тис. тонн, а дефіцит – 200 тис. тонн. Тож держава має забезпечити і наявність цього ресурсу, і фіксовані ціни на паливо.

Окрім того, як додав О.Кулініч, вкрай актуальною є розробка механізмів забезпечення аграріїв засобами захисту рослин та логістики їхньої доставки. Зокрема, ведеться робота над спрощенням вимог до транспортування пестицидів і агрохімікатів автомобільним транспортом.

«Для повноцінного завершення посівної кампанії аграрії потребують додаткових 70 млрд грн, адже агровиробники не могли бути готові до нової економічної реальності в умовах війни. Тож працюємо над впровадженням конкретних пропозицій для додаткової підтримки наших аграріїв: запровадження механізму державних портфельних гарантій для запуску кредитування до 72 млрд грн; впровадженням державних гарантій зі збереження предмета застави на випадок воєнних дій; механізмами здешевлення дизельного палива для аграріїв; новими можливостями для підтримки кредитування суб’єктів підприємництва – на поповнення обігових коштів під час воєнного стану в Україні, встановлення для них компенсаційної ставки на рівні 0%; зняття ліміту на граничний обсяг кредитування та низкою інших заходів; постійним моніторингом ситуації та реагуванням на потреби критичного імпорту, а також іншими пропозиціями», - написав О.Кулініч.

АПК-Інформ

У період 2015−2017 років 1 грн інвестицій в основний і оборотний капітал аграрних підприємств України принесла в середньому в рік 0,295 грн приросту прибутку до оподаткування. Тобто в даний час окупність інвестицій становить 3,4 року.

Про це повідомив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного і матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кисіль.

За його словами, більшість національних інвесторів усвідомлюють привабливість аграрного виробництва України. Це підтверджують позитивні тенденції динаміки капітальних інвестицій.

«Навіть в умовах війни, економічної нестабільності та інших негативних чинників обсяги капітальних інвестицій в аграрну сферу за останні три роки в порівнянні з 2014 роком збільшилися на 81%», — підкреслив учений.

Однак, за його даними, в 2018 році високі темпи приросту капітальних інвестицій зменшились.

«Це пов'язано з тим, що в умовах підвищених ризиків національні інвестори віддають перевагу коротким інвестиціям в приріст оборотного капіталу, які більше капітальних. Їх розмір у розрахунку на 1 грн капітальних інвестицій за останні три роки становить 2,64 грн. Короткі інвестиції дають швидкий ефект, але не створюють бази для майбутнього розвитку, що є значною проблемою стратегічного характеру», — застеріг Микола Кисіль.

При цьому уявлення іноземних інвесторів про окупність вкладень їх капіталу в аграрному секторі України є здебільшого песимістичними. Не випадково накопичений в виробництво продукції сільського лісового та рибного господарства капітал нерезидентів на кінець 2017 року склав лише $621,2 млн, з яких 43% надійшли з офшорів, додав учений.

«Не дивлячись на значні ризики високий рівень ефективності інвестицій повинен мотивувати інвесторів на їх здійснення. Інвесторам слід розуміти, що вкладення ними капіталу в аграрні проекти зараз і надалі є вигідною справою. У перспективі їх доцільно поєднувати з інвестиціями в переробку аграрної продукції», — вважає експерт.

Він вважає, що цьому сприятиме зменшення інвестиційних ризиків в зв'язку з очікуваним в найближчі роки припиненням активної фази зовнішньої військової агресії на Сході і Півдні України, посиленням протидії корупції та аграрному рейдерству, захистом прав інвесторів та іншими позитивними наслідками реформування вітчизняної економіки.

milkua.info