Обновились требования для украинских экспортеров говядины

15-трав-2020

В связи с изменением процедуры регистрации украинских предприятий, которые планируют продавать говядину в Китай, Государственная служба по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей опубликовала соответствующие рекомендации.

«Вниманию потенциальных экспортеров замороженной говядины из Украины в КНР! Согласно новой процедуры регистрации экспортных мощностей производителей говядины для экспорта в КНР Госпродпотребслужба разработала Методические рекомендации для государственных ветеринарных инспекторов Украины и операторов рынка, которые намерены осуществлять экспорт замороженной говядины в Китай. Указанные Методические рекомендации опубликованы на официальном сайте Госпродпотребслужбы в разделе «Международное сотрудничество». Сейчас право экспорта замороженной говядины получили три украинских предприятия», - говорится в сообщении Госпродпотребслужбы.

Скачать рекомендации можно здесь или по ссылке http://consumer.gov.ua/ContentPages/Vimogi_Krain_Svitu/97/

Meat-Inform

Більше новин
Експорт ВРХ з України побив рекорд
14-лист-2017

Останнім часом експорт худоби пішов доволі активно. Важливо те, що він не думає сповільнюватись, і, навпаки, прискорюється. За десять місяців поточного року вивезено вже близько 68 тис. голів ВРХ, тоді як за весь минулий рік — 51 тис. голів, причому то був рекорд. Про це повідомив національний консультант ФАО, експерт сільськогосподарських ринків Андрій Панкратов.

«Якщо перерахувати експорт худоби в еквівалент м’яса, то з урахуванням субпродуктів в поточному році такий еквівалентний експорт може перевищити 14 тис. т», — ідеться в повідомленні експерта.

За його словами, прогноз експорту безпосередньо яловичини на цей рік складає 52 тис. т (у забійній вазі). Тобто експорт «м'яса» у живому вигляді становить 21% від його сукупного з яловичиною експорту. В 2016 р. ця частка була на рівні 18%, в 2014—2015 рр. — 13%. Тобто з повним правом можна казати, що триває заміщення експорту яловичини експортом живої ВРХ.
Експорт живої ВРХ, наприклад, в Єгипет розпочався ще в 2014 р., в 2016 р. додався Ліван, були поставки в Лівію, Ірак, Сирію. В поточному році найбільші поставки йшли, окрім Азербайджану, в Лівію, Йорданію, Єгипет, Ірак.

milkUa.Info за матеріалами kurkul

Детальніше
ВАР оскаржує несправедливий механізм державної підтримки аграрної галузі у судовому порядку
19-вер-2018

ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» оскаржує несправедливий механізм розподілу державної підтримки аграрної галузі у судовому порядку. Окружний адміністративний суд Києва прийняв відповідний позов до розгляду та назначив дату попереднього засідання на 6 листопада 2018 року.

«На наше переконання, основною причиною провалу цьогорічної системи розподілу дотацій є те, що уряд практично усунув від обговорення відповідних механізмів державної підтримки аграрні асоціації, які представляють інтереси отримувачів цих коштів. Ми хочемо цим позовом домогтись того, щоб Міністерство аграрної політики, як і інші відомства припинили порушувати діюче законодавство при розробці нормативних актів, які безпосередньо впливають на роботу сільгоспвиробників, їх доходи та рентабельність», — зазначив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

За його словами, незважаючи на те, що у 2018 році уряд спрямував на підтримку аграрного сектору 6,3 млрд грн проти 5,5 млрд грн у минулому році, фермери фактично цих грошей не побачили. Адже за дев’ять місяців роботи затвердженого механізму було використано трохи більше за 10% від загальної суми!

Так, за програмою компенсації вартості придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва станом на 20 серпня було витрачено трохи більше за 196,4 млн грн з виділених 945 млн грн.

По програмі підтримки тваринництва, на яку цьогоріч уряд спрямував 4 млрд грн, фермери отримали всього 488,1 млн грн. Зокрема, за програмою стимулювання вирощування молодняка ВРХ в господарствах фізичних осіб з 700 млн грн було використано лише 6,7 млн грн. А по програмі часткового відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин кошти використані не були зовсім.

Крім того, механізми розподілу коштів у 2018 році були прийняті з рядом порушень, про які ВАР неодноразово заявляла з початку року, та спрямовані на задоволення інтересів найбільших гравців ринку за рахунок малого та середнього агробізнесу. І це при тому, що минулорічна програма «квазіакумуляції ПДВ», відповідно до якої виробники отримували дотації відповідно до суми сплаченого податку, була значно ефективнішою. Перш за все, тому, що згідно з цією програмою виробники отримували кошти автоматично та прозоро. А тепер профільне міністерство знову запровадило «ручний» механізм розподілу бюджетних коштів.

«Програма „квазіакумуляції ПДВ“ не була досконалою. У формулі розрахунку була допущена груба помилка, через яку підприємства, які одночасно займались і тваринництвом, і рослинництвом дотацію майже не отримували. ВАР ще у 2017 році запропонувала рішення, яке виправляло допущену помилку та розробила проект нового порядку розподілу коштів. Ці напрацювання були підтримані усіма аграрними асоціаціями. Але замість того, щоб прислухатися до думки експертів і учасників ринку, Кабмін скоротив фінансування даної програми до нуля, а гроші перенаправив на інші статті витрат, які вже довели свою неефективність», — зазначив Михайло Соколов.

Наступного року уряд планує продовжити цьогорічну політику. Так, відповідно до проекту бюджету на 2019 рік, уряд планує збільшити держпідтримку аграрної галузі до 6,9 млрд грн. З них 1,38 млрд грн Кабмін збирається спрямувати на компенсацію вартості придбаної української сільгосптехніки, 1 млрд грн — на розвиток фермерських господарств, 4 млрд грн — на підтримку тваринництва і 400 млрд грн — на розвиток садівництва.

uacouncil

Детальніше
$50 млрд інвестицій, +40% ВВП: представлена стратегія економічного зростання
18-лют-2020

Головна мета в економічній сфері — забезпечити громадян легальною роботою з гідною оплатою праці та створити умови для успішного власного бізнесу. Для цього Уряд ставить перед собою амбітні цілі: за 5 років збільшити ВВП країни на 40%, створити понад 1 млн робочих місць і залучити 50 млрд дол США прямих іноземних інвестицій. Такі показники успішності має урядова “Економічна стратегія: зростання через інвестиції”, презентована 17 лютого Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, йдеться на сайті відомства. 

«Саме інвестиції є наріжним каменем цієї стратегії. Інвестиції — це нові робочі місця, а робота — це можливість для українців заробляти та жити краще. Ми працюємо, щоб допомогти людям знайти легальну роботу із білою зарплатою, а якщо людина хоче працювати на себе та мати власний бізнес — створити умови для його успішного ведення», — наголосив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов.

Враховуючи недоінвестованість вітчизняної економіки (в Україні ступінь зносу доходить до 60%, в той же час, як у сусідній Словаччині — трохи більше 35%), інвестиції можуть мати дуже високу віддачу.

«Ми говоримо про інвестиції, як в основні засоби та технології, так і в людський капітал. До 2024 року Україна має перейти до топової групи індексу людського капіталу, а середня тривалість життя вирости до 75 років», — сказав міністр.

Згідно з баченням стратегії для стрімкого нарощення інвестицій зусилля концентруються на трьох напрямках.

створення ефективних ринків. Як факторів виробництва (землі, капіталу, праці), так і кінцевої продукції, у тому числі на тих ринках, де сьогодні держава є монополістом. Зокрема, вже демонополізовано ринок спирту. На черзі – створення конкурентних ринків вітчизняних університетів та медичних закладів. Далі - ринки вантажних і пасажирських залізнодорожних перевезень та енергетики. 

Інвестиційні ініціативи. По-перше, мова йде про державні інвестиції в інфраструктуру. Ефективність вітчизняного бізнесу дуже сильно страждає від “вузьких місць” у транспортній сфері. У цьому напрямку серед пріоритетів – дороги, розширення доступу залізної дороги до портів, електрифікація залізної дороги, розвиток річкового транспорту, зокрема, модернізація Дніпровського каскаду.

«Водночас неможливо побудувати інфраструктуру лише державними коштами. Відтак напрямок інвестиційних ініціатив — залучення приватних інвесторів у фінансування інфраструктурних об"єктів через механізм державно-приватного партнерства, і зокрема концесій. Уряд уже провів успішні концесійні конкурси у двох чорноморських портах — Ольвії і Херсоні. На черзі — інші порти, пілотні проекти ДПП у аеропортах, дослідження залізничних станцій для старту пілотів по їх концесіях», — додали у міністерстві.

Наступний напрямок залучення приватних інвестицій — це приватизація державних підприємств і банків. Вже протягом цього року уряд планує через Фонд державного майна продати більше 300 об'єктів малої приватизації та 5 великих підприємств. Для останніх інвесторам пропонуються додаткові стимули — «податкові канікули»: звільнення від податку на прибуток на 5 років при інвестиціях від $ 10 млн. Водночас інвестор має виконати інвестиційні умови: зберегти профіль підприємств, включених у ланцюги високотехнологічної доданої вартості.

«Також для великих інвестиційних проектів (понад $ 100 млн) уряд планує запровадити спеціальну програму з координації, супроводу та підтримки інвесторів. У відповідних інвестиційних договорах стратегічних інвесторів з урядом та місцевими органами влади можуть бути передбачені відповідні інвестиційні стимули, такі як виділення земельних ділянок і забезпечення доступу до інфраструктури, податкові пільги тощо», — додают у міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Крім того, для забезпечення необхідної інфраструктури і належних умов уряд докладатиме зусиль для подальшого розвитку індустріальних парків. Наразі в країні 43 парки, з яких 7 було створено за останній рік. Впродовж наступних 5 років уряд планує повне облаштування усіх парків (наразі 12) і залучення керуючих компаній і учасників. Амбітна ціль — тільки на основі цих парків залучити $ 5 млрд інвестицій, що забезпечать створення 50−100 тис. робочих місць.

Ще один напрямок інвестиційних ініціатив — це стимулювання банківського кредитування та страхування. Зокрема, це й підтримка мікро та малого бізнесу через програму Доступні кредити 5−7-9%, і система страхування експортної діяльності, і програми запуску іпотечного кредитування.

«Забезпечення сприятливого бізнес клімату. Потрібно прискорити створення сприятливого середовища для ведення бізнесу. Ключова увага приділятиметься посиленню верховенства права, зокрема, через налагодження механізмів верифікації через реєстри, створення системи комерційного арбітражу, зміцнення виконавської дисципліни за рішеннями суддів тощо», — додали у міністерстві.

Також активно впроваджуються ефективні інструменти системи управління державними фінансами, такі як нова митниця і податкова, фінансовий моніторинг і фінансовий контроль. Окремим елементом забезпечення сприятливого бізнес клімату має стати податкова система, де є потенціал зниження податків на інвестиції, активності та працю за рахунок додаткового навантаження на негативні ефекти (забруднення, алкоголь, тютюн) та активи.

«Сукупно драйвери інвестицій і зростання мають забезпечити досягнення мети у 40% зростання економіки. Для того, щоб ця амбітна програма зростання економіки через інвестиції запрацювала, нам потрібно тримати темп. Президент, уряд, парламент та місцеві органи самоврядування мають продовжити працювати єдиною командою», — підсумував міністр.

Детальніше
Суттєве підвищення тарифів на передачу та диспетчеризацію електроенергії може обвалити економіку – УСПП
19-груд-2022

Суттєве підвищення тарифів на передачу та диспетчеризацію електроенергії, яке заплановане НКРЕКП, не вирішить проблеми енергетичної галузі, натомість поглибить кризу в економіці України.

У цьому переконаний президент Українського союзу промисловців та підприємців України (УСПП) Анатолій Кінах.

«Бізнес сьогодні працює в умовах дуже складного постачання електроенергії як такої, оскільки агресор руйнує енергетичну інфраструктуру. Проте спроби компенсувати втрати Укренерго за рахунок нових тарифів, за нашими розрахунками, дадуть тільки від'ємний результат», — підкреслив він.

Він порадив НКРЕКП подивитися на приклад підвищення тарифів на залізничні вантажні перевезення на 70%, яке відбулося у 2022 році.

«В результаті цього підвищення ми отримали тільки поглиблення кризи у ГМК, який був одним з основних замовників послуг УЗ: обсяг виробництва там впав на 70−80%, і УЗ уже з підвищеними тарифами отримує грошей менше, чим отримувала до підвищення. Аналогічно буде з намірами НКРЕКП», — попередив Кінах.

Він нагадав: наразі бізнес працює у дуже несприятливих умовах, у першу чергу — в зв’язку з руйнацією транспортної логістики: у базових галузях, таких як агропромисловий комплекс та ГМК, дуже зросла транспорта складова.

«В умовах воєнного стану необхідно дуже відповідально приймати рішення, які впливають на умови ведення бізнесу. Кожне підвищення або навіть намір мають супроводжуватися діалогом з структурованими об'єднаннями бізнесу та підприємців. Зараз необхідно боротися за кожне робоче місце та працююче підприємство, щоб зберегти життєдіяльність економіки України для перемоги над ворогом. І це повинен розуміти кожен виконавець на своєму робочому місці», — резюмував Кінах.

Як відомо, НКРЕКП планує у 2023 році підвищити тарифи на передачу електроенергії на 30% та диспетчеризацію — відразу на 116%. Бізнес-асоціації виступили проти цього рішення: на їхнє переконання, воно призведе до зростання цін та ескалації економічної кризи.

news.obozrevatel.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок