Держспоживслужба позбавила великі агропромислові компанії компенсації за утилізацію відходів

Наразі основною проблемою вітчизняного агросектору є мінімальна ліквідність агропродукції. Ціна продажу зерна — досить низька, логістика значно подорожчала, тому аграрії зазнають значних збитків. Усе це — наслідки, спричинені воєнним вторгненням. Про це у своєму виступі під час круглого столу «Нагальні потреби українського агросектору для стійкості та відновлення» розповів Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

Захід було організовано за підтримки Європейського Союзу та Світового банку. У зустрічі взяли участь представники уряду, парламенту, профільних асоціацій виробників сільськогосподарської продукції, об'єднань громад та міжнародні партнери, які обговорили нагальні потреби українського агросектору, а також перспективи надання підтримки агровиробникам у 2023 році.

За словами Миколи Сольського, проблеми АПК надзвичайно гострі та потребують невідкладного вирішення.

Міністр також розповів про низку ключових факторів, які цього року дозволили підтримати агроринок.

Перше — робота зернового коридору, яка дозволила відновити експортні можливості агросектору.

Друге — спрощення доступу аграріїв до кредитних ресурсів. Основною заставою було зерно і держава надавала гарантію банку за позичальника.

Третє — спрощення процедури експорту вивезення зерна на всіх кордонах.

Четверте — реалізація програми допомоги малим агровиробникам, яка фінансувалася коштом бюджетної підтримки Європейського Союзу. Розподіл підтримки відбувався лише онлайн, через Державний аграрний реєстр. За умовами програми, безповоротну допомогу могли отримати аграрії, які обробляють від 1 до 120 га сільськогосподарських угідь або утримують від 3 до 100 корів.

Микола Сольський відзначив і надану міжнародними партнерами допомогу в зберіганні збіжжя. Це програма з надання фермерам рукавів для зберігання зерна була реалізована спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) за підтримки урядів Японії й Канади. У рамках програми, крім рукавів, аграрії можуть отримати комплект техніки для завантаження зерна.

Також Міністр розповів про роботу програм безповоротних грантів на створення садів і теплиць за принципом співфінансування. Микола Сольський зауважив, що за сприяння Світового банку на реалізацію зазначених програм наступного року вже передбачене фінансування.

Крім того, Міністр висловив сподівання щодо можливості реалізації масштабної програми кредитування аграріїв на наступний рік. Він зазначив, що спрощене кредитування надасть аграріям фінансову підтримку, необхідну для підготовки та проведення посівної. Наразі стосовно цього ведуться переговори.

Окремо Микола Сольський окреслив прогнози щодо роботи агросектору на наступний сезон. Зокрема, за його словами, очікується зменшення площі посіву кукурудзи. Це спричинено високою вартістю азотних добрив, пізнім збором поточного урожаю, а отже, й неможливістю якісної підготовки с/г угідь на наступний сезон. Натомість українські аграрії надаватимуть більшу перевагу соняшнику і сої. Спостерігається зменшення площ під посіви пшениці та ячменю. Водночас ріпак має утримати торішні показники.

ukragroconsult.com

Арсен Дідур, виконавчий директор Спілки молочних підприємств України, прокоментував ситуацію в молочній галузі країни та означив основні проблеми. 

В  своєму інтерв’ю Інфагро він сказав: «Молочна галузь України зараз здатна задовольнити всі потреби країни в основних видах молочної продукції. Кілька мільйонів громадян виїхали, частина території окупована.  Оскільки, за моєю оцінкою, стабільну роботу відновили близько 60-65% переробних підприємств, то з урахуванням залишків на складах – сиру, сирного продукту, сухого молока, згущеного молока, яке раніше відправлялося на експорт, попит на молочну продукцію може бути задоволений вітчизняними підприємствами. Заводи відновили обсяги переробки, деякі навіть збільшили. 

Частина підприємств знаходиться на окупованій території, частина у прифронтовій зоні, але з урахуванням того, що до війни багато заводів працювало із завантаженням 0.6, то зменшення кількості працюючих підприємств ніяк не позначилося на обсягах молока, що закуповується переробниками, особливо з урахуванням того, що закрилися деякі іноземні заводи.  Тому працюючі заводи змогли збільшити обсяг переробки.

Оскільки вітчизняна молочна галузь може забезпечити внутрішній попит, то СМПУ ставить питання про те, щоб взагалі прибрати зі списків критичного імпорту молочні продукти, тому що недоцільно витрачати валюту на ті продукти, які ми можемо виробляти самі.

30% реалізації молочної продукції зараз йде через державні закупівлі, 20% – це реалізація по своїх каналах, а 50% – продажі через мережі.  І проблема в тому, що мережі, продовжуючи практику неплатежів, створюють серйозну проблему. І вона стосується не тільки постачальників. Адже ці  неплатежі призводять до того, що заводи у свою чергу не можуть вчасно розраховуватися з постачальниками сировини, аграріями, а це тягне за собою виникнення проблем, які не дають їм вчасно провести посівну і заготівлю кормів».

infagro.com.ua

Відкриття ринку землі негативно позначиться на тваринництві. Наразі це вже на собі відчула голова фермерського господарства «Фортуна-2015» Катерина Скрильник.

«Живність треба чимось годувати, а значить, потрібні пасовища, потрібна земля, щоб вирощувати корм худобі. Тому господарства стали скорочувати поголів'я, щоб зібрати гроші на покупку землі. У зв'язку з цим все інше для багатьох відійшло на другий план», — розповіла фермерка.

Також вона додала, що через майбутнє відкриття ринку землі багато проектів призупиняються.

«Наші партнери з Ізраїлю не розуміють, що буде після цього в Україні. У них орні землі ніхто не продає, бо це спадщина держави. Там їх можна тільки орендувати. Ізраїльтяни кажуть: «Влада тимчасова, а земля стала», — сказала Катерина Скрильник.

Наразі на сімейній фермі Скрильніков, яка розміщується в колишньому старому пташнику в селі Бутенки на Полтавщині, є 39 корів, 52 голови молодняку, п'ять коней і один бик.

Наразі подружжя Сінельникових планує зайнятись виготовленням сирів, хочуть купити обладнання в Ізраїлі.

«Вартість лінії відносно невелика, але справа стопориться через складність отримання кредитів. А інвестори не поспішають вкладати гроші в молочну сферу, яка ледь дихає. Хоча, якщо все піде добре, на п'ятий рік виробництва вже можна буде отримувати прибуток», — додала фермерка.

На її думку, в Україні існує багато перешкод для виробників. Тому що держава не зацікавлена ​​в підтримці малих власників. З цього року фермерам, які працюють в тваринництві, перестали повертати 20% податок.

fakty.ua.

Кількість фермерських господарств в Україні за рік зросла на 455 одиниць. Серед причин такого зростання — надання фермерам дотацій від держави. Про це розказала голова Всеукраїнської громадської організації «Рада жінок—фермерів України» Людмила Клебанова.

«Зараз реєструються, для того, щоб отримати державну дотацію, що можливо тільки в тому випадку, якщо фермер — юридична особа. Також фермери почали орієнтуватися на завоювання ринків збуту — та ж ягода може бути конкурентна, а як її продавати, якщо ти не зареєстрований?», — повідомила вона.

Однак, з показниками офіційної статистики щодо зростання кількості фермерських господарств згодні не всі. Так, керівник Одеської асоціації фермерів і землевласників Володимир Варбанець вважає, що кількість господарств в Україні насправді не росте.

«Одні — відкриваються, інші — закриваються, але зростання, як такого, немає», — сказав він.

На думку Володимира Варбаньця основна причина нульового росту — це відсутність вільних ділянок. Адже вся земля вже розпайована, а для того, щоб новоспеченому агропідприємцю взяти землю в оренду, потрібно запропонувати власнику більш високу ціну. Фермери—початківці такої суми, як правило, не мають.

agroinsider