Фермери легалізуються заради дотацій і нових ринків збуту

Агрохолдинг МХП заявив, що продовжуватиме виробляти зерно та м’ясо птиці на своїх підприємствах у центрі та на заході України, які відносно безпечні, ніж решта регіонів, пише Euromeatnews.

Також найбільший виробник м’яса птиці в Україні заявив, що продовжуватиме експортувати курятину за допомогою вантажівок.

До вторгнення росії в Україну MХП, який також вирощує кукурудзу, соняшник, пшеницю та ріпак, отримував близько 60% свого щорічного доходу від експорту в $1,9 млрд. Ця частка впала майже до нуля, оскільки війна відірвала компанію від звичайних морських маршрутів перевезень, що змусило її шукати альтернативи.

«Ми розглядаємо експорт залізницею, але це складно через відмінності в інфраструктурі української та європейської залізниць, – зазначила фінансова директорка МХП Вікторія Капелюшна для Bloomberg News. – Ми почали експорт м’яса птиці вантажівками, і найближчим часом очікуємо збільшення обсягів».

Нинішня посівна кампанія може охопити майже 95% земель, що належать агрохолдингу. МХП був основним постачальником птиці до ЄС, на Близький Схід та Азію. Частина цих ринків може бути втрачена через зрив, спричинений вторгненням росії в Україну. Однак компанія володіє ще птахофабрикою в Словенії та п’ятьма новими фермами у Сербії.

Як повідомлялося, Вінницька птахофабрика передала громадам 1,7 тис. тонн курятини.

Нагадаємо, через обстріли й пожежу на складі під Києвом знищено продукцію МХП.

 poultryukraine.com 

Держпродспоживслужба підтримала позицію Американської торговельної палати щодо зниження максимально допустимого вмісту залишків діючої речовини хлорпірифосу у с.г.  продукції.

Зазначимо, що 23 листопада у Держпродспоживслужбі провели відеозустріч з представниками Американської торговельної палати в Україні, на якій обговорювались питання подальшої співпраці держави та бізнесу.

«У лютому 2020 року країнами Європейського Союзу було підтримано пропозицію Європейської Комісії щодо зниження максимально допустимого вмісту залишків діючих речовин хлорпірифос та хлорпірифос-метил у сільськогосподарській і харчовій продукції, кормах до найнижчого рівня, який може бути визначений аналітичними лабораторіями», — розповідає Владислава Магалецька, голова Держпродспоживслужби.

Таким чином, з жовтня 2020 року допустимий вміст цих речовин в продукції було знижено до 0,01 мг/кг для олійних і зернових культур, а також в продукції, виробленої з цих культур. Саме тому, для запобігання зменшенню обсягів поставок української продукції до країн-членів Європейського Союзу, які займають значну частку в структурі агропродукції України, вітчизняним сільсьгоспвиробникам необхідно врахувати нові вимоги європейського законодавства при плануванні робіт із обробки посівів, місць зберігання та транспортування первинної продукції.

«Для нас важливо чути позицію профільних бізнес-об'єднань та асоціацій. Ми маємо мінімізувати ризики для українських експортерів та сприяти розвиткові міжнародної співпраці», — наголошує пані Магалецька. В результаті, за підсумками зустрічі Держпродспоживслужбою спрямовано лист до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, у якому підтримана позиція щодо цього питання.

agravery.com

Наукові співробітники Інституту біології тварин НААН разом з ученими Національного університету «Львівська політехніка» та Ягеллонського університету (Краків, Республіка Польща) провели успішні комплексні дослідження, які відкривають нові горизонти для підвищення ефективності штучного запліднення, повідомляє пресслужба Інституту біології тварин.

Це нове співполімерне наноструктурне покриття є перспективним матеріалом для вирощування комплексу клітин і має великий потенціал для застосування у ветеринарній та репродуктивній медицині.

Зокрема, науковці обопільними зусиллями виготовили три типи прищеплених щіткових покриттів — P4VP, POEGMA246 та P (4VP-co-POEGMA246) і дослідили їх склад, товщину та морфологію.

Вченими Інституту біології тварини НААН досліджено, що хімічна природа поверхні полімеру відіграє вирішальну роль у рості та розвитку клітин гранульозного шару з фолікулів яєчників корів, а отже, і ооцит-кумулюсних комплексів (ОКК).

Порівняно з іншими покриттями, співполімерне покриття P (4VP-co-POEGMA246) робить можливим утворення численних дисперсних та дрібних клітинних конгломератів в ооцит-кумулюсних комплексах із однорідними кумулюсними шарами, що оточують ооцити, а також стимулює поглинання клітинного кисню за присутності інгібітора гліколізу NaF.

Отримані результати комплексних досліджень опубліковані у статті «GRAFTED POLYMER BRUSH COATINGS FOR GROWTH OF COW GRANULOSA CELLS AND OOCYTE-CUMULUS CELL COMPLEXES» журналу «Biointerphases» (США).

agronews.ua.

Кількість фермерських господарств в Україні за рік зросла на 455 одиниць. Серед причин такого зростання — надання фермерам дотацій від держави. Про це розказала голова Всеукраїнської громадської організації «Рада жінок—фермерів України» Людмила Клебанова.

«Зараз реєструються, для того, щоб отримати державну дотацію, що можливо тільки в тому випадку, якщо фермер — юридична особа. Також фермери почали орієнтуватися на завоювання ринків збуту — та ж ягода може бути конкурентна, а як її продавати, якщо ти не зареєстрований?», — повідомила вона.

Однак, з показниками офіційної статистики щодо зростання кількості фермерських господарств згодні не всі. Так, керівник Одеської асоціації фермерів і землевласників Володимир Варбанець вважає, що кількість господарств в Україні насправді не росте.

«Одні — відкриваються, інші — закриваються, але зростання, як такого, немає», — сказав він.

На думку Володимира Варбаньця основна причина нульового росту — це відсутність вільних ділянок. Адже вся земля вже розпайована, а для того, щоб новоспеченому агропідприємцю взяти землю в оренду, потрібно запропонувати власнику більш високу ціну. Фермери—початківці такої суми, як правило, не мають.

agroinsider