Глобальний ринок свинини: підсумки липня

12-серп-2021

У середині літа у флагмани глобального свинарства відчули послаблення цін на свинину. Хоча цінове піке на рину Китаю в липні зупинилося, це «не втримало» липневий індекс світових цін на свинину, тож показник понизився до 95,3% проти червневого. Детальніше про те, що відбувалося на ключових ринках свинини у середині літа, читайте в огляді аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України».

Ринок свинини Китаю — єдиний, середня липнева ціна на якому втрималася на рівні червневої позначки (3,35 дол. США/кг з.м.). Так, у другій половині червня цінове піке тривалістю в п’ять місяців досягнуло дна, після чого відбулася незначна реабілітація котирувань. Тож перші три тижні липня ціни на свинину забійною масою залишалися на рівні 3,37 дол. США/кг з.м., проте у кінці місяця просіли до 3,3 дол. США/кг. Відновлення цін пов’язано із зменшенням обсягів внутрішнього виробництва: на початку третього кварталу реалізація свиней на забій скоротилася через зменшення кількості народжених поросят на початку 2021-го через нові спалахи АЧС на фермах та репродуктивні проблеми. На думку тамтешніх експертів ринку, вплив цього чинника відчуватиметься ще тривалий час. Крім цього, відновлення цін підтримали закупівлі свинини з внутрішнього ринку до держрезерву та послаблення імпортної активності.

Останнє досить відчутно вдарило по ринку свинини ЄС. Обсяги пропозиції свинини в межах країн співдружності не били рекордів, а в окремих країнах були по-літньому обмеженими. Проте «пригнічений» внутрішній попит та послаблення активності торгівлі з третіми країнами, зокрема з Піднебесною посилили тиск на ціни закупівлі. Низхідний рух цін на ринках експортоорієнтованих країн ланцюговою реакцією поширився на іншихучасників співдружності. Тож у липні середня ціна закупівлі «просіла» нижче 2 дол. США/кг, що на 7% менше ніж у червні у євровому еквіваленті та на 8% у доларовому.

Ціни на свинину в США після досягнення семирічного максимуму в другій декаді червня (2,95 дол. США/кг з.м.) «відкотилися» до 2,3 дол. США/кг у кінці липня. Тож середня ціна другого місяця літа була на 9% меншою ніж у червні — 2,46  проти 2,71 дол. США/кг  з.м., відповідно. Не дивлячись на негативну динаміку, котирування залишаються істотно вищими ніж у попередні кілька років. Підтримкою для них слугує менша внутрішня пропозиція свинини у липні через 10%-ве скорочення забою свиней та нижчу середню забійну масу тварин.

Липнева ціна у сусідній Канаді була на 4,5% нижчою за червневу. Так, після пониження у другій половині червня, на початку липня котирування на канадську свинину стабілізувалися, щоб всередині літа «надолужити» втрачені позиції, укріпившись на 7 центів/кг з початку місяця. Зокрема, останнє відбулося під впливом сезонного послаблення реалізації свиней на забій.

Мексиканська свинина протягом липня подешевшала на 15 центів/кг, а середня позначка місяця на 7% «відстала» від червневої, склавши 2,51 дол. США/кг з.м. Так, після досягнення пікового значення у першій декаді червня, ціни на свинину в країні дешевшають другий місяць поспіль. Місцеві експерти пояснюють таку зміну зниженням попиту на свинину під впливом нижчої туристичної активності через поширення нового штаму коронавірусу.

У Бразилії протягом липня спостерігалася незначна волатильність цін на свинину. Так, послаблення торгівельної активності на ринку свинини в першій половині місяця спричинило пониження закупівельних цін на свинину та, як наслідок, відставання середньої липневої позначки від показника попереднього місяця. Така цінова динаміка та послаблення курсу реала до американської валюти негативно вплинули на купівельну спроможність бразильських фермерів. Водночас, у липні конкурентні позиції свинини у порівняння з курятиною були найкращими за останні два роки.

Ціни на свинину в РФ також мали коливаючу динаміку в першій половині липня, проте під кінець місяця відчули істотний приріст — плюс 10% за тиждень— з 2,26 до 2,49 дол. США/кг з.м, відповідно. Так, оскільки цьогорічний сезонний підйом цін змістився ближче до серпня, середній показник за другий місяць літа послабився на 4%. Окрім сезонних чинників, підтримкою внутрішніх котирувань слугує активна зовнішня торгівля, зокрема з В’єтнамом.

Середня ціна на свинину в Південній Кореї у липні також послаблювалася. Так, після п’ятимісячного зростання, котирування досить різко «обвалилися» у середині літа: з 4,75 дол. США/кг з.м. на його початку до 3,83 дол. США/кг з.м. на рубежі місяців. Проте менша волатильність цін у першій половині липня обмежила темпи падіння середнього показника, тож індекс цін минулого місяця втратив 3,6% порівняно з червневим. Водночас, на початку серпня котирування зробили різкий ривок, відновившись до 4,66 дол. США у першій декаді. Такі різкі зміни на ринку могли спричинити наслідки нових спалахів АЧС на промислових фермах, які зафіксували вперше з травня.

Середній рівень цін на свинину забійною масою в окремих країнах світу та глобальний індекс цін на свинину в липні 2021 рр.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними pig333.com, ec.europa.eu, oanda.com

Більше новин
Кенія опублікувала вимоги до імпорту м'яса і молока
12-квіт-2019

Кенія оприлюднила вимоги щодо ввезення м'яса і м'ясних продуктів, молока і молочних продуктів, свиней, дрібної і великої рогатої худоби.

Про це йдеться в повідомленні Державної служби з питань безпеки харчових продуктів захисту споживачів.

«Імпортні вимоги стосуються безпеки продукції для здоров'я людини (обробки продукції, температурний режим, маркування і упаковка і т. п.) І підтвердження безпеки для здоров'я тварин (вимоги щодо заходів попередження інфекційних і небезпечних для здоров'я тварин хвороб)», — йдеться в повідомленні.

Як відзначають в Госпродпотребслужбе, вказаний матеріал є корисним для українських виробників м'яса і м'ясних продуктів, молока і молочних продуктів, власників господарств з розведення свиней, МРС і ВРХ, зацікавлених в експорті до Кенії.

З вимогами можна ознайомитися за посиланням.

milkua.info

Детальніше
Ігор Петрашко обговорив з представниками бізнесу програми підтримки та їх розширення
23-вер-2020

22 вересня Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко взяв участь у Форумі «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади» за організації Української Ради Бізнесу та Національної бізнес-коаліції. Участь у заході взяли представники Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, Офісу Президента, Учасники бізнесу профільних асоціацій та ЗМІ.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Метою форуму є обговорення ключових питань української економіки, впровадження реформ для забезпечення сталого економічного розвитку, створення та розвиток інклюзивних економічних інституцій.

«Наступного року Уряд передбачає зростання ВВП до 4,6% і відновлення економіки за рахунок таких стимуляційних кроків як: продовження і вдосконалення програми „5−7-9“, впровадження державних портфельних гарантій, розширення державної підтримки аграрного сектору, зокрема, на агрострахування і зрошення, програм стимулювання машинобудування, надання більшого доступу до ресурсів саме для компаній, які працюють в Україні», — підкреслив Міністр Ігор Петрашко.

Міністр наголосив, що Мінекономіки планує розширити програму «5−7-9» на середні підприємства і на додаткові цілі. Адже важливо, щоб проєкти були не для окремих підприємств, а для всіх — для мікро-, малого і середнього бізнесу, в тому числі для промисловості.

Так, від моменту старту програми «Доступні кредити 5−7-9%» уповноважені банки видали 3506 позик на загальну суму в 8,485 млрд грн. З них 6,797 млрд грн були видані в якості рефінансування попередньо отриманих позик, 1,378 млрд грн підприємці отримали на капітальні інвестиції та 310,535 млн грн — на поповнення оборотних коштів.

Під час Форуму було представлено ТОП-10 пріоритетів бізнесу 2020 для економічного зростання України, а також дослідження мікро-, малого і середнього підприємництва в Україні.

Крім того, присутні обговорили питання щодо поліпшення бізнес-клімату в Україні, програми підтримки бізнесу та їх розширення, бачення інституційних реформ, зокрема, судової системи, правоохоронних органів тощо, пріоритети українського бізнесу та громадянського суспільства.

Детальніше
Що відбувається на молочному ринку?
11-квіт-2022

Абсолютно всі фермерські господарства України постраждали через війну, особливо ті, які знаходяться в регіонах, де проходили чи проходять бойові дії.

У довоєнні роки виробництво молока в Україні щорічно зменшувалось. В останні 5 років (з 2017 року) цей спад становив 2−6% щороку. Зумовлювалось це насамперед скороченням поголів'я, динаміка спаду якого була глибшою і становила 6−11% щорічно. Виробники сирого молока позитивно впливали на статистику шляхом підвищення продуктивності надоїв, що відбувалось переважно на молочнотоварних фермах, пише пресслужба проєкту «Сімейні молочні ферми».

З 24 лютого кожного дня з’являються численні новини про руйнування підприємств, населення, в тому числі й ферм.

Що ж насправді відбувається на молочному ринку?

Згідно з аналітикою Асоціації виробників молока, до кінця року загальна чисельність промислового поголів'я скоротиться з 423,7 тис. до 394,2 тис. голів (-7,4%). І це тільки за умови, що радіус просування ворога залишиться незмінним. За попередніми прогнозами, виробництво промислового молока у 2022 році може скоротитися на 19,5% — з 2,75 млн тонн до 2,21 млн. Проте показники падіння можуть бути значно вищими, адже продуктивність корів уже зараз знизилася на 15−70%, залежно від регіону.

Сьогодні від війни найбільше постраждали 10 областей. Саме там було сконцентровано 43,2% всього промислового поголів'я та 42,3% валу молока. Найбільшу частку молока давали — Чернігівська (8,9% всього промислового молока), Харківська (8,9%), Київська (8,2%), Сумська (5,9%) та Житомирська (4,3%) області.

Але яка загальна картина? Адже промисловий сектор — це лише 32% усього молока в країні… до війни.

Аналітики проєкту «Сімейні молочні ферми» зробили власні розрахунки, використовуючи дані попередніх періодів, враховуючи теперішню ситуацію по регіонах та впливові фактори на ринку. Дані вражають. Лише за I квартал 2022 року Україна втратила близько 300 тис. т молока. При такій ситуації, до кінця поточного року держава недоотримає близько 2 млн т молока! 2 млн т молока — саме на стільки скоротилося виробництво за останні 7 довоєнних років! І це — оптимістичний сценарій.

Переробники продовжують надавати перевагу промисловому молоку, хоча і на нього знизили закупівельну ціну. Сировина від господарств населення подешевшала найкритичніше, за місяць середня закупівельна ціна молока від населення знизилась на 25%: з 8 грн/кг до 6 грн/кг. Подекуди фермери говорять і про 5 грн/л. Дехто із них взагалі втратив можливість реалізації через логістичні та інші причини.

На прилавках магазинів та супермаркетів молочка подорожчала. Молокопродукти за місяць війни додали у ціні в середньому 5%. Імпорт вже майже «не тисне»: усі довоєнні запаси майже розпродали, нових практично немає.

Що відбувається? Собівартість виробництва зросла як для постачальників — виробників молока, так і для переробників. Конкуренція суттєво зменшилась через обмеження імпорту. Попит не зменшився: хоч чимало українців і виїхало закордон, але і працює всього 60−65% переробників.

Під тиском війни, дефіцитів, збільшення цін на корми, пальне та утримання господарства зменшилась вартість сирого молока. Виробляти молоко фермерам, виходить, зовсім не вигідно. Але ж вони критична маса у структурі виробників! До війни саме частка населення складала 68% від всього обсягу виробництва молока.

Хоча скорочення обсягів поставки молока для переробки (прогнозовано на 22%), зумовить зростання частки закупівлі молока саме від населення. Однак поки на фермерів звернуть увагу молокозаводи може бути запізно.

Саме тому селянським фермерським господарствам, в тому числі Сімейним молочним фермам надзвичайно важлива допомога та підтримка. Адже вони виробляють критичний для кожного українця продукт. А ще це економіка та продовольча безпека. Крім цього, фермери — надійна благодійна підтримка, вони постійно передають молоко та інші продукти харчування ЗСУ, біженцям, територіальним громадам та надають прихисток всім хто цього потребує.

Детальніше
Думка: Українські фермери зменшують посівні площі під соєю
10-вер-2021

В Україні сьогодні відбувається скорочення посівних площ під соєю. Це пов'язано з державним регулюванням, адже скасування минулого року «соєвих правок» відбулося після посівної, тому фермери не встигли зреагувати на нього.

Про це під час конференції BLACK SEA OIL TRADE розповіла регіональний директор Східної Європи асоціації «Дунайська Соя», виконавчий директор Donau Soja Organisation Оксана Просоленко.

«Останні 3 роки були для українських фермерів важкими, адже багато регіонів уже пересушені. Цього року в нас з'явилося ще й таке явище як повітряна посуха. Через неї соя не формує боби», — каже Просоленко.

Та незважаючи на скорочення площ, зазначає експертка, урожайність сої буде вищою, ніж минулого року — очікується 3-3,1 млн т на противагу минулорічним 2,7 млн т.

«Попит на українську сою буде високим цього сезону, оскільки в країнах Європи очікується -30% до врожаю минулого року», — стверджує виконавчий директор Donau Soja Organisation.

AgroPortal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок