Німеччина побоюється імпорту заражених АЧС продуктів

Молочна галузь на фоні кризи переживає трансформацію з дрібнотоварної та низькоефективної у промислову, високоефективну та інтегровану на рівні «виробник — переробник». Україна входить до нової ери високопродуктивних молочно-товарних ферм.

Таку думку висловила генеральний директор «Асоціації виробників молока» Ганна Лавренюк під час онлайн-заходу в рамках EuroTier Digital на тему: «Сучасне тваринництво — потенціал для інвестицій в Україні», пише agroportal.ua.

«Молочне скотарство є головним джерелом надходження коштів до бюджету, оскільки близько 12% всіх працюючих у сфері сільського господарства — люди, які залучені в молочне виробництво, і близько 11% всього валового сільгоспвиробництва складає молочна продукція. Також один працівник молочно-товарної ферми генерує робочі місця як мінімум для 10 працівників суміжних галузей і кожен 1 млн т сировини — це близько 1 млрд грн надходжень до бюджетів у вигляді податків із зарплат людей, які працюють на фермі», — зазначає Ганна Лавренюк.

За її словами, розвитку молочного скотарства заважає відсутність кадрового потенціалу та кормової стратегії.

«У 2020-му вперше за останні 20 років ми зіткнулися з тим, що аграрії в південних регіонах не змогли виростити грубі корми, а східні області змогли заготовити лише 40% від їхньої потреби до наступного сезону. Кліматичні кризи не зникнуть, і до 2050 року зона Степу пошириться майже на 70% України», — пояснює Ганна Лавренюк.

Експерт додала, що для виходу української молочної продукції на зовнішні ринки потрібно формування великих партій продукції стабільної якості. І цього ніяк не досягти без потужних, сучасних, ефективних ферм у кооперації з переробними підприємствами.

«За оцінками Світового банку, для того щоб Україна зайняла нішу на зовнішньому ринку, має бути створене переробне підприємство потужністю не менше 500 тис. т молока/рік. Потрібно забезпечити необхідну сировинну базу — не менше 10 промислових молочно-товарних ферм потужністю утримання від 10 тис. корів із відповідним земельним банком», — зазначає Ганна Лавренюк.

Вона додала, що Україні потрібна потужна стратегія розвитку молочної галузі до 2040 року з ключовими факторами, які сконцентровані навколо розвитку кадрового потенціалу, залучення передових технологій, розвитку кооперації у питаннях виробництва і торгівлі, розвитку генетичного потенціалу в молочному скотарстві на національному рівні.

Котирування м’яса птиці продовжують знижуватись у всьому світі. На європейському ринку середня ціна бройлерів наразі становить 183,59 євро за 100 кг (у вазі туші), що на 1,9% менше порівняно з минулим місяцем та на 1,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Ціни також знизилися на ринку США, тоді як у Бразилії повільно відновлюються завдяки збільшенню попиту на внутрішньому ринку.

Минулого місяця бразильські експортери птиці зафіксували нижчі доходи через стан ринку у всьому світі. За даними Бразильської асоціації тваринництва (ABPA), експортери курячого м’яса у вересні заробили 479 млн. доларів США, що на 18,4% менше, ніж за той же період минулого року. Різке падіння валютних надходжень відображає девальвацію цін на м’ясо птиці на міжнародному ринку, говорить Рікардо Сантін, президент ABPA.

Президент ABPA стверджував, що зниження обсягів відвантажень курки минулого місяця було викликано затримкою суден. Утім, завдяки зростанню внутрішнього споживання птиці в країні, ціни на бразильському ринку почали висхідний рух.

Meat-Inform

За даними Держстату, станом на 1 травня загальна чисельність корів в Україні становить 1,78 млн гол., що на 6,5% менше, ніж у минулому році. У річному вираженні частка скорочення у сільськогосподарських підприємствах та домогосподарствах однакова ― 6,5%. Разом із тим, є обнадійливі деталі.

Так, з огляду на помісячну динаміку, у квітні вперше за останні 12 місяців зафіксовано збільшення загальної чисельності корів, порівняно з попереднім місяцем -- на 2,8 тис. гол.

Відбулось це виключно за рахунок нарощування поголів'я у домашньому секторі. Тут місячне зростання склало +3,6 тис. гол., порівняно з березнем. Нарощували поголів'я у 11-ти регіонах, зокрема лідерами були Луганщина (+0,6 тис. гол), Житомирщина (+0,6 тис. гол) та Дніпропетровщина (+0,5 тис.). Зменшилась кількість корів у присадибному секторі лише на Миколаївщині ― на 0,2 тис. гол.

В той же час поголів'я корів серед промислових господарств у щомісячній динаміці знову скоротилося, хоча темпи суттєво зменшилися ― мінус 0,8 тис. гол./міс. (попередні місяці в середньому ― 2−2,5 тис./міс.). При цьому у восьми регіонах кількість корів скоротилася (найбільше на Київщині ― мінус 0,7 тис. гол.), а в інших восьми ― збільшувалась, ще вісім областей утримались на попередніх рівнях.

Ситуація із нарощуванням поголів'я корів може виявитися тимчасовим явищем, позаяк про тренд зростання говорити ще зарано. Цей факт може бути зумовленим загальнонаціональним карантином, обмеженнями внутрішньої логістики та сповільненням економічних процесів. Водночас, передумови нарощування поголів'я домашніх корів існують, зокрема падіння купівельної спроможності населення та втрата ним робочих місць. В таких умовах домашнє виробництво знову може стати альтернативним джерелом доходів. Крім того, малі та сімейні ферми покладають стримані сподівання на програми державної підтримки, що також в деякій мірі стримують їх позбуватися худоби.

На сповільнення темпів вирізання худоби у промисловому секторі очікували ще від початку року, проте цей процес виявився відтермінованим ближче до його середини. Надалі тренд падіння може призупинитися під впливом дефіциту молока у переробці. Проте відновлення у перспективі кінця року виглядає сумнівним і тут ключовими стримуючими факторами є підготовка до відкриття ринку землі, зокрема очікування аграріями змін до закону, які надали б пріоритетне і пільгове право навіть під час перехідного періоду купувати сільгоспземлі пропорційно до наявного поголів'я корів. Гратиме роль і хід виконання державних програм підтримки молочного скотарства у поточному році, а також погашення заборгованості за держпрограмами минулого року. Тим не менше, навіть в умовах кризи потенціал для нарощування промислових корів значний — відкритим залишається питання щодо його реалізації та створення передумов і гарантій для ведення молочного бізнесу.

Аналітичний відділ АВМ за даними ДССУ

Вміст деяких мікотоксинів в комбікормах, які отримують свиноматки під час супоросності, може погано позначатися на стані імунітету поросят протягом усього їхнього життя, встановила група вчених з Чехії. Зокрема, наявність такого шкідливого впливу була підтверджена щодо поширеного виду мікотоксинів - дезоксиніваленолу.

В результаті організм поросят виробляє менше цитокінів. У перші три тижні після народження це впливає на смертність. В подальшому може впливати на інші показники продуктивності. На думку вчених, в світлі нової інформації фермерам слід дотримуватися більш суворих стандартів годівлі свиноматок.

За матеріалами FeedNavigator