АЧС: хто виграє і хто втратить від поширення вірусу

07 червня  Європейська Комісія у межах Плану заходів створення Шляхів солідарності,  офіційно запустила Платформу Україна-ЄС,  для зв’язків з бізнесом (EU-Ukraine business matchmaking platform) за посиланням. 

Зазначена платформа створена на базі European Enterprise Network (EEN) для європейського і українського бізнесу та спрямована на встановлення ділових контактів і спрощення логістичних операцій для експорту та імпорту товарів з/в Україну. 

Зацікавлені сторони можуть безкоштовно зареєструватися на сайті, публікувати свої профілі і шукати відповідних ділових партнерів та можливості реалізації своїх експортних пропозицій. 

Відповідна платформа спрямована на  підтримку українського експорту, встановленню контактів між європейським бізнесом, який пропонує  транспортні послуги та/або можливість зберігання товарів, та українськими компаніями/трейдерами, а також дає можливість знаходити логістичних партнерів для експорту своєї продукції до держав-членів ЄС та третіх країн.

Платформа зосереджена на таких секторах:

логістика: збут, закупівля, транспорт, зберігання, перевалка;

виробництво та переробка: сільське господарство та продукти харчування, сировина та ін.

експорт та імпорт сільськогосподарської продукції: пшениці, кукурудзи, ячменю, соняшнику, цукрових буряків, бобових, плодоовочевих та ін.;

експорт та імпорт харчових продуктів: рослинної олії, м'яса, молочних продуктів, цукру, борошна, напоїв, хлібобулочних та кондитерських виробів тощо;

експорт та імпорт сировини: деталей для агротехніки, металу, деревини, мінеральних добрив, бензину, дизельного палива тощо.

Ця платформа доповнює дві інші платформи, що створені за підтримки Європейської  комісії, для пошуку партнерів, та допомагають подолати проблеми, викликані війною, і які можуть бути корисними для вашого бізнесу: платформу підтримки ланцюга постачання Enterprise Europe Network (EEN) та форум ЄС Clusters Support Ukraine.

minagro.gov.ua

Карантинні зони у зв'язку з появою африканської чуми свиней «дійшли» до Гданська. Небезпечний вірус поширився більш ніж на третину території Польщі.

Поширення територією Польщі вірусу АЧС привів до неминучого. Європейська комісія на початку цього тижня розширила зони з обмеженнями. На півночі жовта зона починається вже від Гданська, і до неї потрапили такі міста, як Плоцьк, Скерневице і Радом. На півдні зона з обмеженнями вже включає Тарнобжег і майже доходить до Перемишля.

У Виконавчому рішенні від 3 вересня 2019 р. зазначено, що в Польщі, Литві, Румунії, Болгарії та Угорщині виявили нові випадки африканської чуми у диких і домашніх свиней. В результаті недавніх випадків хвороби і беручи до уваги поточну епідеміологічну ситуацію в ЄС, проведена повторна оцінка та актуалізація поділу на карантинні зони в цих державах. Крім того, були переоцінені і актуалізовані заходи з управління ризиком.

У Польщі в серпні 2019 року виявили три випадки африканської чуми свиней у кабанів в жовтій зоні, визначеної першою частиною програми до Виконавчого рішення 2014/709/UE. На думку експертів ЄС, ці факти означають зростання рівня ризику. У зв'язку з цим, зазначені території з цього моменту будуть знаходитися в 2-й частині програми, тобто вже в червоній зоні.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

Арсен Дідур, виконавчий директор Спілки молочних підприємств України, прокоментував ситуацію в молочній галузі країни та означив основні проблеми. 

В  своєму інтерв’ю Інфагро він сказав: «Молочна галузь України зараз здатна задовольнити всі потреби країни в основних видах молочної продукції. Кілька мільйонів громадян виїхали, частина території окупована.  Оскільки, за моєю оцінкою, стабільну роботу відновили близько 60-65% переробних підприємств, то з урахуванням залишків на складах – сиру, сирного продукту, сухого молока, згущеного молока, яке раніше відправлялося на експорт, попит на молочну продукцію може бути задоволений вітчизняними підприємствами. Заводи відновили обсяги переробки, деякі навіть збільшили. 

Частина підприємств знаходиться на окупованій території, частина у прифронтовій зоні, але з урахуванням того, що до війни багато заводів працювало із завантаженням 0.6, то зменшення кількості працюючих підприємств ніяк не позначилося на обсягах молока, що закуповується переробниками, особливо з урахуванням того, що закрилися деякі іноземні заводи.  Тому працюючі заводи змогли збільшити обсяг переробки.

Оскільки вітчизняна молочна галузь може забезпечити внутрішній попит, то СМПУ ставить питання про те, щоб взагалі прибрати зі списків критичного імпорту молочні продукти, тому що недоцільно витрачати валюту на ті продукти, які ми можемо виробляти самі.

30% реалізації молочної продукції зараз йде через державні закупівлі, 20% – це реалізація по своїх каналах, а 50% – продажі через мережі.  І проблема в тому, що мережі, продовжуючи практику неплатежів, створюють серйозну проблему. І вона стосується не тільки постачальників. Адже ці  неплатежі призводять до того, що заводи у свою чергу не можуть вчасно розраховуватися з постачальниками сировини, аграріями, а це тягне за собою виникнення проблем, які не дають їм вчасно провести посівну і заготівлю кормів».

infagro.com.ua

Чисельність домашньої птиці на 1 серпня в сільськогосподарських організаціях усіх категорій становить 247 846,6 тис. голів проти 237 283,1 тис. голів на 1 серпня 2017 року.

Поголів'я збільшилось на 4,5%

Про це повідомила Державна служба статистики.

Поголів'я птиці в індивідуальних господарствах на 1 серпня становить 131 860,4 тис. голів проти 130 531,1 тис. голів на 1 серпня 2017 року.

Поголів'я птиці в сільськогосподарських підприємствах на 1 серпня становить 115 986,2 тис. Голів проти 106 752,0 тис. голів на 1 серпня 2017 року.

Чисельність домашньої птиці в сільськогосподарських організаціях усіх категорій на 1 липня 2018 становить 246 528,5 тис. голів проти 235 442,2 тис. голів на 1 липня 2017 року.

ptichki.net