Функціонал єдиного реєстру тварин розширять

18-жовт-2019

Персональні кабінети власників тварин планується створити на базі діючого Єдиного державного реєстру тварин.

Про це йшлося під час навчальних семінарів, присвячених розвитку молочної галузі в Україні, йдеться в повідомленні Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів.

Як зазначається, планується також забезпечити взаємодію Єдиного державного реєстру тварин з Єдиним державним реєстром ветеринарних документів та Національної базою результатів лабораторних досліджень (випробувань).

Уточнюється, що ідентифікація та реєстрація тварин розглядається як складова системи простежуваності за їх обігом, з метою збереження і поліпшення продуктивних якостей великої рогатої худоби в господарстві.

agroportal.ua

Більше новин
Німці перейшли на українську курятину
15-квіт-2019

Імпортна курятина, в тому числі - українська, стала топ-продуктом на німецькому ринку. Про це заявили в Центральній асоціації німецької промисловості в області птахівництва (ZDG), пише euromeatnews.com, передає УНН.

"Імпортна птиця увійшла в великі споживчі сегменти ресторанів, їдалень, промислових кухонь, на які припадає 65% продажів на німецькому ринку", - говориться в повідомленні.

В першу чергу, мова йде про м'ясо птиці з України. Завдяки своїй конкурентній перевазі у вигляді ціни, українська курятина полюбилася місцевим жителям і витіснила місцевих виробників.

"Сьогодні рівень самозабезпеченості птицею в країні знизився до 73% для м'яса індички, 15% для гусятини і до 90-95% для курки", - підкреслюють в ZDG.

Крім українського продукту, німецький ринок захопило м'ясо птиці з Польщі, Румунії, Угорщини та Болгарії, додали в асоціації.

Джерело: УНН

Детальніше
Ми підтримаємо українського виробника через вдосконалення публічних закупівель — Ігор Петрашко
15-лют-2021

На сьогодні державні установи та підприємства мають можливість під час здійснення закупівель застосовувати нецінові критерії для оцінки тендерних пропозицій, зокрема встановлювати такі критерії як: наявність власних виробничих потужностей, використання місцевих ресурсів, екологічні характеристики. Однак, наразі ці критерії є рекомендаційними і, на жаль, не завжди використовуються замовниками.

Про це повідомив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко під час прямого ефіру програми «Свобода слова Савіка Шустера», пише прес-служба Мінекономровитку.

«Треба працювати над тим, щоб нецінові критерії, які дозволяють отримувати українським виробникам перевагу, стали обов'язковими. При цьому не слід забувати про те, що Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС і отримала багато преференції. Тому наша позиція має бути відповідальною і збалансованою. Але крок до компромісу є», — зазначив Міністр Ігор Петрашко.

Він також наголосив, що в умовах пандемії підтримка національного виробника, так званий протекціонізм, у світі ще більше активізувалися. В таких умовах, Україна також має вживати ефективних та адекватних заходів з метою захисту власного національного товаровиробника.

«Якщо взяти країни „Великої двадцятки“, то кількість розслідувань з антидемпінгу на захист свого виробника зросла практично вдвічі. Тобто, ми бачимо тенденцію, що країни починають активніше захищатися. Тому ми також рухаємось в цьому напрямку — кількість розслідувань, які ми зараз ведемо, також значно зросла», — прокоментував Міністр.

На даний час Україною застосовується 28 заходів торговельного захисту (у тому числі 25 антидемпінгових та 3 спеціальні заходи) щодо імпорту товарів потенційною вартістю понад 16,7 млрд.грн.

Детальніше
Найбільше на переробку надходить молока екстраґатунку
09-лют-2022

За підсумками 2021 року, на молокопереробні підприємства надійшло 3 млн 197,8 тис. т молока, що на 8,9% менше, ніж у 2020-му. При цьому частка молока від промислових ферм в 4,5 рази перевищує обсяг поставок з присадибного сектору, а екстра-ґатунок у структурі поставок на 10% обігнав показники минулого року.

Про це повідомляє Яна Лінецька, аналітик Асоціації виробників молока.

В структурі переробленого молока-сировини 3 млн 31,9 тис. т (-7,8%) було закуплено, 148,1 тис. т (-26,9%) надійшло на давальницьких засадах та 17,8 тис. т (-11,6%) було власновиробленою сировиною.

Як бачимо, основним джерелом поставок молока-сировини є його закупівля. Традиційні два джерела — сільськогосподарські підприємства (МТФ) та господарства населення (ОСГ) — минулоріч розподілилися за такою пропорцією пропозиції молока: 81,7% від МТФ та 18,3% від ОСГ.

До прикладу, п’ять років тому МТФ забезпечували 68,5% всього поставленого молока, а господарства населення — 31,6%.

Такі суттєві зміни пропорцій обумовленні змінами до вимог харчового законодавства в контексті виробництва молочних продуктів та показників безпечності молока-сировини, а також зниження виробництва молока в присадибних господарствах.

Загалом минулого року було закуплено 2 млн 477,9 тис. т (-3,1%) молока від сільськогосподарських підприємств та 544 тис. т (-24,4%) від господарств населення.

Показники безпечності промислового молока, яке поступило на молокопереробні заводи, у 2021-му році продовжували рости. Найбільше молока було поставлено саме екстра ґатунком — 39,3%, або 973,2 тис. т, що на 10% більше, ніж у 2020-му році та у 2,2 рази більше, ніж п’ять років тому у 2017-му.

Обсяги поставок вищого ґатунку зросли з 34,2% до 35,3% в порівнянні з 2020-м та склали 874,7 тис. т. Молока першого ґатунку було закуплено на 20,9% менше, ніж у 2020 році — 613,6 тис. т, або 24,8% у загальній структурі.

Досить цікава ситуація зі статистикою поставок молока від населення. Зростання вищого ґатунку, яке декларували минулого року, цьогоріч показало себе з іншого боку. Різко впали його обсяги: з 1,6 тис. т до 665 т. Хоча, ще минулого року зростання було з 822 т до 1,6 тис. т. Обсяг першого ґатунку зменшився на 25,6% — до 435,8 тис. т. Хоча 2020-го спостерігалося його зростання у п’ятикратному розмірі. Поставки другого ґатунку зменшилися на 19,6% — до 108,5 тис. т, а в 2020-му на цілих 81%.

Ймовірно, молоку, яке надходило від населення, намагалися прописати за більш високий ґатунок, а цьогоріч вирівнювали «строкату статистику».

Загалом 2022-ий рік розпочався з досить активного обговорення проблематики молочної галузі в усіх політичних та бізнесових колах. І за неповні два місяці було напрацьовано цілу низку ініціатив щодо виходу галузі із кризи та розвитку молочного скотарства та молокопереробної галузі, які досить тривалий час відкладалися.

Так званий «антикризовий пакет» включає в себе низку важливих заходів. Зокрема: необхідність термінових змін до ЗУ «Про внутрішню торгівлю» для встановлення справедливих торгівельних практик на ланцюжку виробник-переробник-мережа та регулювання торгівельної націнки на соціально значущі продукти; зниження ставки ПДВ на продукти харчування «від лану до полиці» для підтримки купівельної спроможності споживачів та попиту вітчизняний набіл — за прикладом кращих практик ЄС; спеціальне розслідування та обмеження неконкурентного імпорту молочних продуктів до України; розширення програм держпідтримки молочної галузі для модернізації основних засобів, розбудови, підвищення виробництва молока-сировини та протидії сірому ринку і фальсифікату тощо.

Сподіваємося, наміри переростуть у реальні кроки, а не залишаться деклараціями на папері.

milkua.info

Детальніше
Україні прогнозують «молочний бум» у випадку підтримки сімейних ферм
19-лют-2020

За підтримки сімейних молочних ферм через 3−5 років Україна отримає «вибух» економіки на селі.

Про це у ході круглого столу «Дорожня карта розвитку та фінансування малого і середнього фермерства», що відбувся в Укрінформі, заявив президент «Української кооперативної федерації» (УКФ) Михайло Корилкевич.

«На сьогодні в Україні відкрито 23 сімейні молочні ферми, ще 25 буде відкрито протягом найближчого місяця. Крім того, подано ще близько 400 заявок на відкриття сімейних молочних ферм. У разі, якщо цей проєкт, на підтримку якого потрібно близько 600 млн доларів, буде реалізовано, за 3−5 років Україна отримає „вибух“ економіки на селі», — зазначив Корилкевич.

Він зауважив, що проєкт розпочався в 2017 році. На сьогодні пройшли пілотну фазу, і відкрито 23 сімейні молочні ферми. Ще 25 сімейних молочних ферм буле відкрито протягом найближчого місяця.

«І у нас лежить близько 400 заявок на відкриття сімейних молочних ферм. До 2027 року можливо відкрити 5 тисяч сімейних ферм, які здатні збільшити ВВП України на 12 млн грн», — зазначив фахівець.

За словами Корилкевича, для реалізації проєкту необхідні інвестиції у розмірі 600 млн доларів.

«Ми шукаємо інвесторів. Для того, щоб забезпечити інфраструктуру 5 тисяч сімейних молочних ферм, потрібно близько 600 млн доларів. Але якщо ці 5 тисяч сімей набудуть підтримку і досвід, це означає, що через 3−5 років у нас буде „вибух“ економіки на селі. Це, в свою чергу, дасть можливість зберегти село, зберегти родину, зберегти громаду, і дасть до економіки країни плюс 12 млрд грн», — підкреслив він.

За словами Корилкевича, інвестиція окупиться протягом 2−4 років. Адже собівартість виробництва на сімейних молочних фермах приблизно вдвічі нижча, ніж на промислових фермах.

«Такі 5 тисяч сімейних молочних ферм здатні виробляти близько 10% валу молока в країні. Крім того, це є плюс 12 млрд грн до ВВП. Матимемо економічний ефект, коли 1 грн, вкладена в проєкт, дозволяє отримати 7 грн на виході», — зазначив керівник УКФ.

ukrinform

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок