Мінагрополітики, народні депутати та аграрна громадськість обговорили умови праці українських фермерів

28-черв-2022

В рамках візиту європарламентарів до України 25 червня в м. Львів відбулась зустріч делегації високого рівня Європейського парламенту із депутатами ВРУ, представниками Мінагрополітики та членами Всеукраїнського аграрного форуму.

На зустрічі з української сторони були присутні: Голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду, члени комітету Артем Чорноморов, Іван Чайківський, Дмитро Костюк, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич, а також директор Всеукраїнського аграрного форуму Марія Дідух та представник регіонального офісу Всеукраїнської аграрної ради Лев Кушпіт.

На зустрічі було обговорено поточний стан аграрної галузі, сучасні умови, в яких працюють українські фермери, їх основні проблеми, а також що чекає їх у майбутньому.

Марія Дідух зазначила, що незважаючи на військові дії, аграрії, ризикуючи власними життями виходили в поля і проводили посівну кампанію, розуміючи, що від них залежить світова продовольча безпека. Маркіян Дмитрасевич зазначив, що цьогорічна посівна кампанія пройшла вдало, адже було засіяно близько 80% запланованих територій, саме завдяки тому, що весняна посівна кампанія готувалася заздалегідь.

Як зазначила Марія Дідух, такого показника вдалося досягти за умови завчасної підготовки фермерів до весняної посівної кампанії. Фермери були на 80% забезпечені мінеральними добривами, на 60% - насінням і засобами захисту рослин на весняну посівну кампанію. Фермери, чиї території перебувають під окупацією, близько до зони бойових дій, зазнали бомбардувань, втратили техніку — не мають нічого, але аграрії з сусідніх господарств по можливості допомагали один одному і співпрацювали разом. Велике значення мала також підтримка з боку держави у вигляді надання малим і середнім сільськогосподарським підприємствам державних гарантій на оформлення безвідсоткових кредитів для проведення посівної кампанії.

На жаль, зараз через блокування портів та ускладнений експорт аграрії починають все більше відчувати брак фінансових ресурсів. Навіть із нарощуванням експорту альтернативними шляхами, різниця між світовою і внутрішньою ціною величезна, оскільки левову частку, близько 50 відсотків, займає логістика.

Тому через низькі ціни, необхідність погашення кредитів і незрозумілість того, що буде восени, аграрії вже зараз думають над тим, що їм вирощувати, а від яких культур можливо доведеться відмовитись.

Маркіян Дмитрасевич висловив припущення, що посівна 2023 може відбутися лише на 60% від запланованих площ. «І це все — через брак фінансових ресурсів. Якщо порти не розблокують, і фермери не реалізують зерно — то наступного року їм не буде за що сіяти», — зауважив заступник Міністра.

Марія Дідух зазначила, що більшість територій, на яких вирощували овочі і ягоди, зараз окуповані. Західні регіони намагалися переорієнтуватися і перейти на вирощування окремих видів культур, але певні овочі, фрукти, зокрема баштанні культури, там вирощувати вкрай складно. Ягідництво теж дуже постраждало, оскільки у багатьох виробників частина холодильного обладнання була зруйнована під час обстрілів і ягідникам зараз потрібні значні фінансові ресурси на їх ремонт та відновлення.

Якщо говорити про птахівництво — то відсоток втрат сягає 18−20%. Російською армією була зруйнована найбільша птахофабрика Європи, яка знаходилась у Херсонській області.

Щодо великої рогатої худоби, втрати теж сягають близько 20%: це зруйновані ферми, які були під окупацією і зруйновані ланцюги постачання, через які фермери були вимушені скоротити поголів'я.

Щодо молочно-товарних ферм, то багато фермерів інвестували у нетелі і наразі нетелі неможливо ні продати, ні утримувати.

Як зауважила директор Всеукраїнського аграрного форуму, з початком війни в Україні частково зупинилися молокопереробні підприємства. Через руйнування логістичних шляхів переробникам було неможливо забрати молоко з певних територій. Також переробні підприємства призупинили закупівлі великих обсягів молока, оскільки експорт був зупинений, і наразі на складах є значні об'єми молокопродуктів довготривалого зберігання. Зараз найбільша проблема у власників ферм — відсутність фінансових ресурсів. Через неможливість реалізувати свою продукцію молокопереробними підприємствамами фермери змушені були переглянути раціон годівлі тварин, тим самим примусово скоротити їх продуктивність. Проблематика йде по колу: низька купівельна спроможність населення, значна міграція за межі України основної цільової групи споживачів (жінки та діти); неможливість експорту призводить до того, що переробники не можуть виробляти довоєнні обсяги продукції, і, відповідно, не закуповують молоко у виробників. Марія Дідух наголосила, що без фінансової підтримки фермерство в Україні може зникнути.

«Ми розуміємо, що наразі держава і уряд роблять усе можливе, але, на жаль, усі фінансові ресурси направлені на армію і на захист нашої держави, тому звертаємося до вас, шановні члени Парламенту ЄС, з проханням розглянути можливість виділення прямої фінансової підтримки ЄС безпосередньо фермерам в Україні чи створення спеціального Фонду для фінансування ведення сільськогосподарської діяльності в Україні в умовах війни», — зазначила Марія Дідух.

Вона також показала презентацію, на якій депутати Європарламенту змогли побачити, в яких умовах сьогодні працюють фермери задля забезпечення продовольчої безпеки.

Дачіан Чолош подякував за презентацію, зазначивши, що дуже важко уявити наскільки складними є ті умови, у яких зараз опинилися українські аграрії. Він підкреслив, що метою візиту делегації було почути та побачити на власні очі реальну ситуацію на місцях.

«Ми розуміємо, що буде дуже важко відновити усі потужності, адже війна ще досі триває, але ми мусимо зробити усе можливе, щоб допомогти», — наголосив Дачіан Чолош.

Учасники зустрічі відвідали підприємства Львівської області, які спеціалізуються на виробництві та реалізації свіжих фруктів, овочів, а також птахофабрики та підприємства з виробництва преміксів, концентратів та кормів.

minagro.gov.ua

Більше новин
Восени в Україні пройде наймасштабніше дослідження використання антибіотиків у тваринництві
10-вер-2020

До участі у дослідженні залучать більше 600 респондентів – представників господарств різних напрямів тваринництва (свинарство, птахівництво, бджільництво, скотарство) та присадибного сектору, ветеринарної медицини та кормовиробництва. Дослідження охопить підприємства по усій території України.

Так, у рамках Проєкту ФАО «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)», методом випадкових чисел буде сформовано перелік господарств або великих промислових підприємств. Фахівці Держпродспоживслужби проведуть забір 350-ти зразків харчових продуктів тваринного походження та дослідження їх на вміст залишків протимікробних препаратів.

Окрім того, у ході дослідження упродовж вересня-листопада проведуть опитування більше 600 респондентів щодо використання антибіотиків у тваринництві:

«Головна мета опитування — зрозуміти, наскільки наші ветеринарні фахівці, тваринники переймаються цією проблемою, наскільки вони розуміють небезпеку згодовування антибіотиків.

Ми вважаємо, що отримані результати покажуть неготовність більшості людей зараз перейти у розряд тих, хто не застосовує протимікробні препарати. Звичайно, наразі це дуже складно — необхідно змінювати як технологію виробництва, так і систему годівлі. Набагато простіше дати тварині антибіотик, ніж вивчати альтернативні методи. Ніхто не думає про наслідки, які можуть бути. Це дослідження, зокрема, допоможе звернути увагу суспільства, виробників на негативність можливих наслідків, до яких може призвести активне «згодовування» протимікробних препаратів зараз», — зауважив Олександр Рєвнівцев, координатор Проєкту з проведення опитування.

Нагадаємо, Асоціація «Свинарі України» долучилася до Проєкту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)». Проєкт покликаний оцінити реальну ситуацію застосування протимікробних препаратів у тваринництві, покращити нормативно-правову базу та політику у країні щодо цієї проблеми, покращити потенціал національних лабораторій та можливості моніторингу, дослідити кращі практики та схеми використання протимікробних препаратів, перспективи зменшення їх застосування у майбутньому.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) націлена на зниження рівня бідності та голоду у світі шляхом розвитку сільського господарства, поліпшення харчування і вирішення проблеми продовольчої безпеки (доступності продуктів харчування всім і завжди). Заснована у Квебеці 16 жовтня 1945-го. Девіз — «Допомагаємо побудувати світ без голоду».

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення — 14 липня 2011-го. Наразі АСУ об'єднує 38 господарств, які забезпечують 50% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

Детальніше
В Кабміні затвердили механізм освоєння грошей Євросоюзу для АПК України
28-серп-2018

Кабінет міністрів України затвердив перелік проектів на 2018 рік, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів Європейського Союзу: це 70 регіональних стартапів, які пройшли конкурсний відбір.

Про це ідеться в розпорядженні уряду.

Повідомляється, що регіональні стартапи перемогли в конкурсному відборі за 5 напрямками: інноваційна економіка та інвестиції, сільський розвиток, розвиток людського потенціалу, розвиток туризму, загальноукраїнська солідарність.

Зазначається, що фінансування надасть змогу ефективно провадити реформи у цих сферах.

В розпорядженні Кабінету міністрів України зазначається:

«Затвердити пропозиції Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства щодо розподілу у 2018 році бюджетних коштів за проектами регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів, отриманих від Європейського Союзу у рамках виконання Угоди про фінансування Програми підтримки секторальної політики — Підтримка регіональної політики України, що пройшли конкурсний відбір».

milkua.info

Детальніше
Мета на 2025 рік — довести поголів'я корів до 2,76 млн голів
23-трав-2018

Стратегічна мета агропромислового комплексу України на найближчі роки — стабілізувати та наростити виробництво продукції тваринництва. Таку думку висловив Президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало під час наради з інноваційного розвитку тваринництва в ринкових умовах, яка відбулася у Вінницькій області.

Він навів приклад: за майже 30 років поголів'я корів скоротилося у 4 рази, свиней — у 2,9 рази, овець і кіз — у понад 6 разів. Левова частка виробництва продукції тваринництва наразі припадає на господарства населення. Саме тут виробляють 70% від загального обсягу молока, утримують 49% поголів'я свиней і 74% поголів'я овець. «Такий стан галузі зумовлює недостатній рівень виробництва продукції на душу населення, а також надто високу частку м’яса птиці у його загальній структурі», — додав Президент НААН.

Проблему повинна вирішити Стратегія розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні на період до 2025 року. Вона передбачає підвищення продуктивності тварин, зокрема середнього надою на корову близько 6 тис. кг, а у сільськогосподарських підприємствах — до 7—7,5 тис. кг молока. Поголів'я молочних корів за цей термін потрібно довести до 2,76 млн голів. Досягти цих показників планується за рахунок власного відтворення, закупівлі телиць у населення та імпорту високопродуктивних нетелей.

«Ми працюємо над тим, щоби налагодити співпрацю дослідних господарств академії з усіма учасниками ланцюгу виробник—переробник—споживач. Науково—дослідні установи зі своїми експериментальними базами можуть стати осередками сучасного менеджменту у тваринництві, надавати технологічні послуги і селекційний матеріал, проводити навчання з відтворення, годівлі, утримання худоби та оцінки якості продукції. Це забезпечить переробні підприємства необхідним обсягом якісної продукції, за яку виробники отримуватимуть справедливі кошти», — наголосив Ярослав Гадзало.

milkua.info

Детальніше
Топ-10 експортерів молока та молочної продукції
15-лист-2019

На сьогодні експорт молока та вершкового масла з України перевищив імпорт.

Наразі, країна займає 6 місце за об'ємом експорту вершкового масла, 8 місце — молока та 10 місце — сирів. Попри це Україна все ж більше купує сирів, ніж продає їх на зовнішньому ринку.

Серед найбільших експортерів молокопродуктів з України лідирує «Вінницький молочний завод „Рошен“», який за 6 місяців 2019 року отримав 550−600 млн грн від зовнішньої торгівлі.

Загалом рейтинг експортерів молокопродукції за результатами першої половини 2019 року виглядає наступним чином:

«Вінницький молочний завод „Рошен“» — 550−600 млн грн;

«Мілкіленд Інтермаркет» — 300−350 млн грн;

«Яготинський маслозавод» — 200−250 млн грн;

«Комо-Експорт» — 200−250 млн грн;

«Лакталіс-Україна» — 150−200 млн грн;

«Доменік» — 100−150 млн грн;

«Фуд Девелопмент» — 100−150 млн грн;

«Куп'янський молочноконсервний комбінат» — 100−150 млн грн;

дочірнє підприємство «Ружин-Молоко» — 95−100 млн грн;

«Рожищенський сирзавод» — 90−95 млн грн.

Крім того, за розрахунками аналітичного агентства «Інфагро» у 2019 році очікується скорочення експорту майже на 30%, а імпорт всіх молочних, молокомістких продуктів підвищиться більш ніж на 50%.

Agravery.com з посиланням на дані аналітичної системи YouControl

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок