ФАО попереджає: із приходом тепла зростає загроза транскордонних хвороб

08-трав-2019

Експерти ФАО наголошують, що з приходом теплого сезону в рази зростає ризик занесення та поширення заразного вузликового дерматиту ВРХ (ЗВД). Це пов’язано із активізацією кровосисних летючих комах, які переносять вірус.

Однак попереджений — значить озброєний, тому експерти ФАО підготували відео-ролик українською мовою із роз’ясненням загрози, симптомів та шляхів запобігання поширенню ЗВД.

Крім того, ФАО розроблено детальний та якісно ілюстрований Практичний посібник для ветеринарних лікарів «Заразний вузликовий дерматит», який можна переглянути і завантажити українською мовою за посиланням http://www.fao.org/3/i7330uk/I7330UK.pdf

Діліться із друзями та колегами!

Довідка:

Заразний вузликовий дерматит (ЗВД) — нова транскордонна хвороба, яка поширюється по всій території Близького Сходу, Туреччини, Балканського півострова, Кавказу та Східної Європи. Проникнення вірусу ЗВД в інтактні стада викликає значні економічні втрати в зв'язку з відмінком ВРХ, зниженням рівня продуктивності худоби, витратами на програми вакцинації і наслідками для торгівлі.

Ефективного лікування проти ЗВД не існує, єдина профілактика — вакцинація. Однак слід пам'ятати, що вакцинація в Україні суворо заборонена до виявлення перших інфікованих тварин і відповідного рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України.

Для максимальної підготовки всіх учасників галузі тих країн, які зараз знаходяться під високим ризиком проникнення ЗВД, Продовольча організація ООН (ФАО) реалізує проект технічної допомоги «Посилення регіональної готовності, запобігання і протидії заразне вузликового дерматиту в Білорусі, Молдові та Україні (TCP / RER / 3605), який триватиме з 15.10.2018 по 30.06.2019 року.

milkua.info

Більше новин
У планах на 2021 рік — фінансування нагляду у сфері ветеринарної медицини
16-груд-2019

В Україні наразі немає активного нагляду у сфері ветеринарної медицини. Передусім, через відсутність фінансування, яке не планувалося ніколи. Проте воно вже заплановано на 2021 рік.

Про це розповів національний координатор проєкту ФАО Віталій Башинський.

«Ми сподіваємося, що й буде профінансовано», — додав він.

За словами Віталія Башинського, будуть проведені навчання людей, які відбиратимуть зразки на всіх етапах виробництва, щоб виявляти антибіотикорезистентні штами. «І найголовніше — ця інформація буде доступна людям, — підкреслив він. — Такі вимоги Всесвітньої організації охорони здоров’я, Міжнародного епізоотичного бюро, а також ФАО».

«Крім того, у законі про ветеринарну медицину буде заборонено використання антимікробних засобів з профілактичною метою. «Держава отримає додаткові важелі контролю», — зауважив він.

AgroTimes

Детальніше
New generation coming: чому фермерів стає все більше?
31-трав-2019

З початку року в Україні було зареєстровано майже 500 нових господарств. Що стимулює українців ставати новими фермерами та як допомагає у цьому держава?

В Україні існує 49 тис. сільськогосподарських підприємств, більше половини яких фермерські господарства. Згідно даних Держстатистики України, станом на 1 травня поточного року їх зареєстровано 46,1 тисяч, що на 489 більше порівняно з початком 2019 року.

Проте далеко не факт, що всі зареєстровані дійсно нові. Як говорить голова господарства «ФайнаBerry» Микола Стецьків, частина діючих господарств просто вийшли із «тіні» аби отримувати державну допомогу. Він сам офіційно працює лише другий рік. Починав із декілька соток, а зараз має гектар суниці садової на Львівщині. «Цього року братиму участь у земельному аукціоні, аби отримати можливість працювати іще на 5−6 га. Мій старт не можна назвати простим, проте мені подобається те, що я роблю. Хочу працювати легально, тож маю усі належні папери. Зареєструватись мені було не складно, і це відносно не дорого», — засвідчує підприємець. Пригадує, що раніше знайомі фермери сміялись з нього, що все робить згідно із законом. «Мовляв, більше втрачаю коштів на податках, аніж заробляю. А от тепер самі просять допомоги, то із юристом порадити, то документи установчі подивитись. Я не відмовляю», — засвідчує господар.

Але є й ті, що реєструватись не хочуть. Приміром, початкуючий підприємець Андрій Дробіт займається вирощуванням зелених салатів та базиліку, і засновувати офіційне фермерське господарство взагалі не хоче. «Я не хочу робити ФГ, писати статут, оформлювати документи — просто немає на це часу, працюю зараз чи не цілодобово. Кредитів мені не дадуть, занадто малі обсяги — менше гектара, та й допомоги ніякої від держави не матиму. Якщо знадобиться інший статус — зроблю, не проблема», — говорить він. Наразі він зареєстрований як приватний підприємець, і поставляє салати до ресторанів та на ринок «Шувар».

Але все ж таки кількість бажаючих офіційно займатись фермерством поступово зростає, переконаний президент «Асоціації фермерів та приватних землевласників України» Микола Стрижак. І яскраве підтвердження цьому — динаміка виробництва рослинницької продукції в країні. «Грамотна політика щодо підтримки фермерів, дотації зіграли свою роль. Стало більше тих, хто хоче працювати не в „чорну“, а легально. Я не виключаю, що наступного року ця цифра зросте іще суттєвіше, кількість одноосібників, які у прямому сенсі слова годують країну — понад 1,7 млн, і зараз держава робить все для того аби вони ставали фермерами, і створювали кооперативи — садівничі, молочні тощо», — коментує він.

Дотації як стимул?

Одним із ключових факторів для легалізації існуючих і створення нових фермерських господарств може стати державна допомога для новостворених підприємств. Згідно із законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», передбачені видатки за програмами підтримки розвитку агропромислового комплексу (АПК) у розмірі 5,9 млрд грн. Зокрема, на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств — 800 млн грн, а на кредити фермерським господарствам — 200 млн грн.

Як зазначають у Мінагропроді, уже зараз кожне нове господарство може отримати державну допомогу у розмірі 3 тис. грн на гектар, але не більше 60 тис. грн. У відомстві зазначають, що для отримання коштів необхідно особисто подати до регіональних відділень «Укрдержфонду» заявку і відповідні документи. Наголошується, що бюджетні кошти надійдуть на рахунок відкритий в уповноваженому банку.

Але наведені програми підтримки — це далеко не все, існує чимало міжнародних фондів, які готові спонсорувати початківців. Втім, нові підприємці не надто вірять у можливості отримання цих коштів. «Робити підприємство у розрахунку на держпідтримку чи гранти — це шлях в нікуди. Я свій бізнес будую по європейській моделі, за свій кошт їзджу на навчання до Голландії, вчусь у них працювати, аби сюди в Україну привезти нові технології, інвестую власні заощадження і від держави нічого не прошу і не чекаю. Мені шкода, що ефективного механізму підтримки дрібного агробізнесу в Україні досі створено», — засвідчує власник ферми «Васса» з Дніпропетровщини Артем Куций.

Його думку цілком підтримує засновник ФГ «Дача» Олександр Щербина. Він засвідчує, що найбільша проблема на початковому етапі - це нестача досвіду та обігових коштів. І якщо із першим впоратись можна просто, працюючи з року в рік, то із другим — зась. «Попит на органічну малину та огірки та яйця під торговою маркою „Дача“ достатній — маємо свої три невеличкі точки у Києві. Супермаркети на зразок „Сільпо“ та „Ашан“ хочуть ставити нашу продукцію на полицю, а мені просто нема чого запропонувати. Маю до тисячі курей, отримую 10−15 тис. яєць на місяць, а треба масштабуватись. Хочеться розширювати площі, давати нові робочі місця, а прибутки поки не дозволяють, кредит нам не дають», — говорить господар.

Сам собі капітан

Своє бачення виходу із ситуації мають і самі виробники — пропонують усі існуючі дотації просто замінити пільговими кредитами для фермерів-початківців. Це дозволить їм набагато швидше «увійти у колію», і мотивуватиме нарощувати потужності. Стецьків нарікає, що початківці-фермери, які працюють офіційно, платять податки, і перекупники на ринках, які торгують агропродукцією невідомого походження знаходяться «трішки» у різних умовах, правила гри і собівартість товару зовсім неоднакові.

Під час нещодавньої агропромислової виставки у Львові Стецьків особисто виступив з пропозицією до в.о. міністра Ольги Трофімцевої із проханням додаткового контролю надходження агротоварів у роздрібну торгівлю. «Ніхто не має права торгувати, не маючи ніяких дозвільних документів і підтвердження походження товару. Я запропонував програму пільгове кредитування для фермерів у розмірі одного мільйона гривень, та заставу усіх ресурсів, які мають бути придбані за цей кредит під 3−5%, та й навіть 10% з роком відтермінування. При цьому початківець має працювати не довше, ніж 5 років, мати не більше 10 га площ, і у якого річний оборот не перевищуватиме мільйона гривень», — говорить ініціатор проекту.

Поки що невідомо, чи побачать фермери цю ініціативу у дії, адже вона ще має пройти широке обговорення у Мінагропроді на початку червня, і потім можливо буде винесена на розгляд у Верховну Раду. Тим не менше, молоді фермери ставляться до ситуації із позитивом.

agravery.com

Детальніше
У Раді очікує на прийняття 4 євроінтеграційні закони для агросектору
10-лист-2022

У Верховній Раді України чекають на прийняття (один — на підписі у Президента) чотири важливі законопроекти, на виконання угоди з ЄС, які є важливими для агросектору. Про це ідеться у блозі на АgroРolit.com Марини Нікітіної, голови парламентського підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права ЄС.

Перший — законопроект № 4568 «Про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами», який парламент проголосував 3 листопада 2022 року. Наразі він чекає підписання Президентом України.

Законопроект спрямований на комплексне врегулювання вимог до безпечності матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами та спрямований на забезпечення захисту здоров’я громадян та інтересів споживачів відповідно до вимог ЄС.

Другий — законопроект № 6480 «Про географічні зазначення спиртних напоїв».

Він готується до 2-го читання в залі парламенту.

Проект розроблено з метою забезпечення виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони в частині правової охорони географічних зазначень спиртних напоїв.

Третій — законопроект № 4558 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами».

Документ готується до повторного 2-го читання.

Ним запроваджуються вимоги щодо упакування та маркування пестицидів і агрохімікатів таким чином, щоб мінімізувати ймовірності їх помилкового прийняття за харчовий продукт, напій, лікарський засіб або корм, а також уточнюються вимоги до змісту етикетки, якою мають супроводжуватися пестициди і агрохімікати які повністю будуть відповідати вимогам ЄС.

Четвертий — законопроект № 5839 «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки».

Проект закону розглянуто до першого читання в комітеті Ради.

Законопроект стосується зміни двох згаданих законіву частині, де йдеться про дерегуляцію бюрократичних процесів щодо отримання реєстрації сертифікатів. Ним передбачається оптимізація документообігу щодо реєстраційних процедур між учасниками процесу.

Детальніше
Треонін необхідний для раціонів з низьким вмістом сирого білка - дослідження
10-жовт-2017

Амінокислота під назвою треонин може бути корисна для ферм, де застосовуються раціони з низьким вмістом сирого протеїну, переконані фахівці з Schothorst Feed Research. Така методика годування в останні роки набирає все більшої популярності в Європі, і зокрема в Нідерландах, оскільки дозволяє домогтися гарних приростів у бройлерів при відносно низьких витратах.

Саме найкраща економіка ведення бізнесу привертає все більше підприємців до використання раціонів з низьким вмістом сирого білка. Разом з тим сьогодні фахівці працюють над створенням цілої серії різних добавок, які можуть принести додаткові переваги даної практиці годування, в тому числі і використання комбінації різних амінокислот.

Як відзначають представники Schothorst Feed Research, попередні тести продемонстрували високу ефективність додавання треоніну в комбікорми для бройлерів, проте повноцінне дослідження на цю тему ще тільки належить провести.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок