Європейські країни об’єдналися в боротьбі з глобальним потеплінням

У питанні боротьби з африканською чумою свиней (АЧС) Україна та Польща повинні активніше використовувати взаємний досвід, координувати свої зусилля та забезпечити ефективнішу міжвідомчу комунікацію. Про це йшлося на українсько-польській конференції «Африканська чума свиней – загроза розвитку галузі свинарства», яка відбулася 6 квітня 2017 року у Львові.

Участь у заході взяли директор Департаменту безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Держпродспоживслужби Борис Кобаль, директор Департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Наталія Хмиз, віце-президент Люблінської сільськогосподарської палати Польщі Густав Єндреєк, директор Управління Люблінської сільськогосподарської палати Вальдемар Банах, головний ветеринарний лікар Люблінського воєводства Павел Піотровський, представники Волинської області, головні державні інспектори ветеринарної медицини районів та міст та керівники свиногосподарств Львівщини.

Як зазначив під час конференції Борис Кобаль, станом на сьогодні ситуація з африканською чумою свиней в Україні залишається досить складною. У 2016 році виявлено 91 неблагополучний пункт з АЧС, а у поточному зафіксовано вже 63 спалахи. Усього з 2012 року на території України зареєстровано 211 випадків захворювання на АЧС в 23 областях України. Територія Львівської області наразі вільна від цього вірусу, і питання вжиття ефективних профілактичних заходів з недопущення занесення збудника АЧС на територію регіону залишається надзвичайно актуальним.

«Ми вдячні польській стороні за розуміння в питаннях співробітництва України з Республіка Польща у боротьбі із АЧС в Україні та мінімізації ризиків поширення цього захворювання на територію Польщі і ЄС», - зазначив Борис Кобаль.

У свою чергу Наталія Хмиз підкреслила, що питання недопущення  виникнення та поширення вірусу є актуальним як для Львівщини, оскільки ця єдина вільна від АЧС область, і галузь свинарства забезпечує населення цінними і життєво необхідними продуктами харчування й наразі залишається найбільш перспективним напрямком в аграрному бізнесі.

  Прес-служба Держпродспоживслужби

Згідно з новим дослідженням часткова заміна рибно-кісткового борошна на збагачений мікробами білок Prairie AquaTech в раціонах морського окуня може знизити собівартість корму, а також позитивно вплинути на стан здоров'я риби. Prairie AquaTech стверджує, що розробила запатентовану технологію ферментації, яка дозволяє виробляти білок, збагачений бактеріями, що потенційно збільшує його засвоюваність, а також покращує поживні властивості. Вчені радять додавати його, замінюючи 5% або 8% всього корму на цей компонент для досягнення найкращих показників.

В рамках нового дослідження за рахунок цього білка вдавалося на 40% скоротити використання рибно-кісткового борошна без шкоди для продуктивності. При цьому, за словами вчених, стан здоров'я риби навіть поліпшувався за деякими параметрами.

За матеріалами Feed Navigator

Вчені з Фінляндії довели, що з ростом чисельності населення на планеті збільшуються обсяги імпорту. Milknews перевів матеріал The Dairy Site. Ресурси продовольства на планеті обмежені і розподіляються нерівномірно. Збільшення площ оброблюваних земель і впровадження нових технологій не завжди допомагає вирішити проблему забезпечення їжею. Багато держав вважають за краще інше рішення - нарощувати імпорт товарів. Вчені з Фінляндії в опублікованій роботі Earth's Future показали пряму залежність між забезпеченням ресурсами, зростанням чисельності населення і обсягами імпорту сільгосптоварів. "Це питання було предметом для міжнародних розмов протягом довгого часу, однак попередні дослідники не зуміли показати чіткий зв'язок між забезпеченням продовольством і обсягами імпорту. Ми провели глобальний аналіз, приділяючи особливу увагу регіонам, де лімітований доступ до водних ресурсів обмежує можливості виробництва", - пояснює учасник дослідницької групи Мііна Поркка. Дослідження проводилося з 1961 по 2009. Вчені вивчали змодельовані дані, статистику ФАО, беручи до уваги зростаючі обсяги виробництва і використання сучасних технологій в промисловості. Аналіз показав, що в 75% регіонів з обмеженим ресурсним забезпеченням імпорт збільшувався, так як власне виробництво було неефективним. Близько 1,4 млрд людей стали залежними від імпорту, ще 460 млн людей живуть в регіонах, де навіть зростаючі зовнішні поставки не можуть закрити наявних потреб в продовольстві. Співавтор дослідження доктор Джозеф Гаул зазначив, що люди можуть бути навіть не в курсі про залежність регіону від імпорту продовольства. "Це досить очевидно - шукати продукти в іншому місці, коли внутрішнє виробництво показує неефективність. Можливо, це правильний вибір, але такий метод не повинен вважатися чимось, що само собою зрозуміло", - відзначає професор. Міжнародна продовольча система являє собою чутливу структуру: зміна цін на біржі може легко підірвати продовольчу безпеку тих держав, де залежність від імпорту встановлена ​​на високому рівні. Таким чином, найкращим рішенням у подібній ситуації можуть стати інвестиції та збільшення обсягів виробництва. Багато країн Африки та Індії мають серйозні перспективи по нарощуванню ефективного виробництва за рахунок використання кращих іригаційних систем і нутрієнтів. Учасниця дослідницької групи Мііна Поркка особливо підкреслила, що рішення проблеми залежності від імпорту не лежить тільки в збільшенні виробництва їжі. "Необхідно стежити за чисельністю населення, контролювати обсяг продовольчих відходів, споживання м'яса. Більше чверті їжі в світі йде на смітник, необхідно знизити цей показник на світовому рівні", - вважає Поркка.

До 1 липня аграрії мають отримати ліцензію на зберігання пального на своїй території. Ті, хто не встигне цього зробити, заплатять по 500 тис. грн штрафу. 

1 липня набуває чинності Закон України № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів». Ці зміни в тому числі стосуються й аграріїв у частині зберігання агропідприємством пального.

Аби отримати ліцензію, потрібно подати наступні документи: право власності або право на користування земельною ділянкою, де розташований резервуар; акт вводу в експлуатацію й акт готовності об'єкту; дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки і початок експлуатації машин, механізмів устаткування підвищеної небезпеки.

«Однак більшість аграріїв не встигають до 1 липня оформити потрібні документи. Про це свідчить опитування, проведене серед більш ніж 100 агропідприємств — членів ВАР, — зазначила заступник голови ВАР із питань податкової політики Ольга Богданова. — Практично 97% відповіли, що в них немає повного комплекту документів і вони не зможуть їх отримати до 1 липня».

Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР)