Україна та Польща обговорили питання координації зусиль та налагодження міжвідомчої комунікації щодо боротьби з АЧС

Україна посідає 54 місце у Глобальному індексі продовольчої безпеки 2020 року, розробленому The Economist Intelligence Unit за підтримки Cortevа Agriscience.

Підрозділ досліджень та аналізу The Economist Intelligence Unit (EIU) за підтримки міжнародної сільськогосподарської компанії Cortevа Agriscience оприлюднив дев'ятий Глобальний індекс продовольчої безпеки (Global Food Security Index, GFSI). GFSI 2020 розглядає продовольчу безпеку в контексті доходів та економічної нерівності, гендерної нерівності та різноманітності стану навколишнього середовища і природних ресурсів.

Зазначимо, що індекс звертає увагу на системні прогалини та на посилення їх впливу на продовольчі системи через COVID-19. За результатами аналізу, глобальна продовольча безпека знижується вже другий рік поспіль. Попри це показники України в рейтингу з минулого року покращились на 2,7 балів та зараз країна займає 54-ту позицію.

agravery.com

Цього тижня заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева у складі урядової делегації бере участь в роботі 11 Міністерської конференції СОТ (найвищим органом ухвалення рішень в рамках СОТ) в м. Буенос-Айрес (Аргентина).

«СОТ на сьогодні є основною рамковою світовою системою регулювання багатосторонніх торговельних відносин в різних сферах, починаючи з сільського господарства та закінчуючи електронною комерцією. При цьому, все більшим викликом для СОТ є необхідність пошуку компромісних рішень між розвинутими країнами, тими, що розвиваються, або країнами з перехідною економікою, як Україна, та найменш розвинутими країнами. Ми розуміємо виклики, які існують в міжнародній аграрній торгівлі сьогодні і намагаємось займати конструктивну переговорну позицію як країна нетто-експортер аграрної та харчової продукції», — зазначила заступник Міністра Ольга Трофімцева.

Вона додала, що Україна має відстоювати інтереси своїх фермерів та сільськогосподарських виробників, використовуючи наявні цивілізовані інструменти підтримки агросектору та регулювання торгівлі в рамках СОТ.

За словами заступника Міністра, основними наріжними темами дискусій щодо аграрного сектору в рамках Міністерської Конференції цього року є формування державних резервів з метою продовольчої безпеки, експортні обмеження та внутрішня підтримка сектору, застосування спеціальних захисних механізмів та субсидування рибної галузі.

«Участь в багатосторонніх торговельних перемовинах з аграрної тематики дозволяє більш ефективно відстоювати інтереси нашої країни на міжнародній арені, зважаючи на експортну орієнтованість нашого аграрного експорту. Активна робота в рамках СОТ паралельно з формуванням низки двосторонніх та регіональних торговельних угод є запорукою реалізації нашої основної цілі — становлення України, як глобального впливового гравця на аграрних та продовольчих ринках. Саме тому ми разом з МЕРТ використали дану Конференцію для проведення низки двосторонніх зустрічей з країнами — важливими торговельними партнерами України, такими як Туреччина та Єгипет», — підкреслила заступник Міністра.

Прес-служба Мінагрополітики

З поточними цінами на молоко наразі економічно обґрунтовано тримати на фермі понад 30 голів великої рогатої худоби.

Про це розповіла голова спілки «Інноваційне фермерство і кооперація» Ірина Кухтіна.
За її словами, тваринництво, особливо молочарство, — дуже повільно окупний вид бізнесу. А за останніми підрахунками, тримати ферму до 30 голів — економічно немає сенсу.
«Один нетель коштує €1,5. Із поточними цінами на молоко нині вигідно тримати більше 30 голів. Наші люди часто не враховують амортизацію. Рахують поточні затрати та прибутки, а оновлення в розрахунки не включають. Із 20 головами сім'я заробляє приблизно 2,5 тис. гривень. Немає сенсу цим займатися. Коли більше 30 голів і є системи гноєвідведення, молокопровід, то це більше інвестицій, але це й близько півмільйона прибутку в рік. Так уже можна працювати», — уточнила Кухтіна.
На її думку, держава має підтримувати тваринництво більше, ніж рослинництво, адже саме на розвиток прибуткової ферми потрібно більше капітальних інвестицій. Водночас, підтримку потрібно розподіляти «з розумом», а не будь-кому з галузі.
«Я вважаю, що з погляду державної політики потрібно інвестувати в те, що буде розвиватися. Підтримувати так, щоб те, що не здохло в цьому році, „відкинуло копита“ через три роки — це кошти на вітер. У нашої країни немає стільки грошей. Допомагати потрібно тим, у кого є шанс вирости. Наприклад, фермер має 100 голів ВРХ і планує докупити 50 — тут потрібно допомогти. А будувати новий корівник на 30 голів — марнотратство», — вважає Ірина Кухтіна.

milkua.info

Українські молокозаводи завжди влітку мали суттєві надлишки сирого молока. Цього літа на молочному ринку України ситуація докорінно змінилася, пише Інфагро.

Вже з середини літа обсяги експорту молочних продуктів почали стрімко падати незважаючи на досить високі ціни світового ринку. У той же час імпорт молокопродуктів помітно зріс, що раніше спостерігалося тільки в міжсезоння.

Пропозиція сировини від господарств населення значно скоротилося, а саме з неї більшість підприємств виробляє сухе молоко, казеїн або сирні продукти в парі з маслом, призначені на експорт. Скоротилося виробництво цих продуктів і, крім того, зросли внутрішні ціни. В результаті в серпні, в порівнянні з аналогічним місяцем минулого року, експорт сухого знежиреного молока скоротився удвічі (до 725 т), вершкового масла і сухої сироватки майже на чверть, до 600 т і 1,4 тис. т відповідно. Значно зменшилися також обсяги експорту сирного продукту, молочних консервів і навіть казеїну, експортні ціни на який рекордно високі за останні 8 років.

В осінні місяці зовнішні продажі будуть ще скромнішими.

Паралельно з падінням експорту відбувається ще більш істотне збільшення імпорту. До постійного зростання імпорту сиру або свіжих молокопродуктів, як це не прикро, всі вже звикли, але зараз істотно зріс інтерес і до ввезення сировинних позицій — масла, сухого молока і навіть сироватки. У серпні цього року в Україну завезли масла в 7,3 рази більше, ніж в минулому році (1,4 тис. т), закупівлі сухого молока збільшилися майже в 7 разів до 1,3 тис. т, сироватки на 48%.

Це не означає, що вже безпосередньо зараз є в Україні існує дефіцит цих товарів. Завбачливі імпортери закуповують товар або на перспективу, розуміючи, що через брак сировини потім вони будуть дорогими, або ж уже зараз імпортні товари для споживачів коштують дешевше, ніж вітчизняні.