Європа працює над мережею спостереження за АМР

Суміш меленого імбиру і китайських лікарських трав покращує споживання комбікорму і навіть може стати альтернативою застосуванню кормових антибіотиків у птиці, що знаходиться в умовах теплового стресу. До такого висновку в рамках спільного дослідження прийшли вчені з Саскетчеванського Університету в Канаді, а також Університету Гуандун в Китаї.

За словами фахівців, тепловий стрес є поширеним явищем в птахівництві. Поголів'я, схильне до цього явища, характеризується зниженою продуктивністю, а також проблемами з імунітетом і погіршенням загального стану здоров'я.

Разом з тим використання імбиру і суміші ряду традиційних китайських трав в серії експериментів дозволило в значній мірі нівелювати негативний ефект від теплового стресу. Птиця споживала більше комбікормів і мала кращу імунну відповідь, що дозволяло їй протистояти різних інфекцій. Разом з тим, за словами вчених, необхідно проведення додаткових досліджень, щоб підтвердити отримані висновки.

За матеріалами Feed Navigator

Контракти на вітамін _D3 з поставкою в жовтні і листопаді зросли в ціні в порівнянні з вереснем, свідчать дані торгової платформи Glowlit.

Минулого тижня покупці вітаміну D₃ отримали повідомлення про значне підвищення цін від одного з найбільших виробників цього продукту в світі. Якщо зростання цін збережеться, покупці, які запланували зробити замовлення в найближчі місяці, будуть платити значно більше, ніж ті, хто вирішив почекати, стверджують аналітики.

За матеріалами All About Feed

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в ефірі марафону UAразом розповів, на скільки мільйонів гектарів зменшилася посівна площа в Україні, як це вплине на продовольчу безпеку у світі, а також які найбільші виклики сьогодні вимушені долати учасники аграрного сектору.

«Сьогодні через бойові дії неможливо провести посівну на площі 3,5 млн га с/г земель. Відповідно скорочуються й обсяги майбутніх виручених коштів», — пояснив Микола Сольський.

Як зазначив Міністр, сьогодні держава рекомендує аграріям та фермерам сіяти насамперед ті культури, тонна яких коштує дорожче, а з гектара — менший за розмірами збір урожаю, щоб спростити логістику з вивезення урожаю за рахунок меншого об'єму. Це, зокрема, стосується соняшника, ріпака та сої.

«Звісно, фермер сьогодні обирає на свій розсуд, що сіяти. Але держава та всі учасники ринку між собою в контакті», — наголосив Міністр, зазначивши, що аграрії наразі повністю забезпечені насіннєвим матеріалом.

Він також запевнив, що аграрії призвичаїлися до важких умов і знаходять варіанти зберігання, транспортування необхідних ресурсів та забезпечують інші важливі речі, щоб посівна відбувалася.

Стосовно забезпечення пальним, Микола Сольський відповів, що наразі є певний прогнозований дефіцит, але прямо зараз фермери мають можливість брати необхідне пальне для посівної.

«Зрозуміло, що посівна тільки розпочинається, і обсяг пального треба збільшувати, але в ринковій економіці з таким ініціативним свідомим народом, як наш, особливо з фермерами, рішення буде знайдено», — запевнив він.

Найбільшим викликом, як зазначив Міністр, залишається питання вивезення зерна з країни.

«Суттєве обмеження експортних логістичних можливостей напряму впливає на те, скільки фермери й аграрії можуть продати зерна — відповідно, скільки отримати грошей, які необхідні для зарплат, посівної, виплати орендарям тощо. Це найскладніша річ», — зауважив він.

Тому пріоритетними завданнями на сьогодні є: налагодити логістику, дати можливість фермерам далі працювати та отримувати прибутки, втримати бізнес, виплатити оренду плату селянам і забезпечити зайнятість працівників.

Стосовно гарантій продовольчої безпеки світу Микола Сольський підкреслив, що сьогодні усім державам треба адекватно і глибоко розуміти складність ситуації та докладати максимум зусиль, аби зупинити цю війну.

«Адже будь-яке продовження війни — це здорожчання продуктів для всіх країн, у тому числі навіть тих, які раніше про це не думали», — акцентував він.

minagro.gov.ua

За підсумками трьох кварталів поточного року, на переробні підприємства надійшло 2 млн 427,4 тис. т молока, що на 10,9% менше, ніж за відповідний період минулого року, — повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

Загалом:

• закуплено було 2 млн 305,7 тис. т (-9,3%),
• на давальницьких засадах отримано 108, тис. т (-34,5%),
• власно виробленого — 12,8 тис. т (-15,1%).

Структура купленого молока розподілилася наступним чином: 80,5% від промислових господарств та 19,5% — від господарств населення.

Динаміка надходження молока від промислового сектору погіршується. В порівнянні з відповідним періодом минулого року, поставки скоротилися на 4,7% та склали 1 млн 856,8 тис. т. Це обумовлено загальним скорочення виробництва молока.

В той же час, втрати надходження молока від домогосподарств ще більші — 448,9 тис. т, тобто -24,4% проти аналогічного періоду 2020-го року.

При цьому, з графіка видно, що сільськогосподарські підприємства на переробку передають майже 90% всього виробленого молока. Натомість, господарства населення, за даними офіційної статистики, — лише близько 10%.

«Очевидно, молоко нікуди не зникло, а ще більше стало продаватися на стихійних ринках або ж за сірими схемами потрапляти на переробку як промислове», — коментує аналітик АВМ Яна Лінецька.

Пресслужба Асоціації виробників молока