Імбир і китайські трави можуть замінити антибіотики

12-бер-2019

Суміш меленого імбиру і китайських лікарських трав покращує споживання комбікорму і навіть може стати альтернативою застосуванню кормових антибіотиків у птиці, що знаходиться в умовах теплового стресу. До такого висновку в рамках спільного дослідження прийшли вчені з Саскетчеванського Університету в Канаді, а також Університету Гуандун в Китаї.

За словами фахівців, тепловий стрес є поширеним явищем в птахівництві. Поголів'я, схильне до цього явища, характеризується зниженою продуктивністю, а також проблемами з імунітетом і погіршенням загального стану здоров'я.

Разом з тим використання імбиру і суміші ряду традиційних китайських трав в серії експериментів дозволило в значній мірі нівелювати негативний ефект від теплового стресу. Птиця споживала більше комбікормів і мала кращу імунну відповідь, що дозволяло їй протистояти різних інфекцій. Разом з тим, за словами вчених, необхідно проведення додаткових досліджень, щоб підтвердити отримані висновки.

За матеріалами Feed Navigator

Більше новин
Оприлюднені вимоги до ввезення продукції з м’яса та яєць з України до США
30-вер-2019

До уваги українських виробників-експортерів продукції! Міністерство сільського господарства  США оприлюднило вимоги до експорту продукції м'яса (в тому числі птиці) та яєць з України до США.

Дана інформація подана в рамках підготовки до відкриття ринку США для експорту української продукції м’яса та яєць.

Ознайомитися з вимогами щодо ввезення до США продукції можна на офіційному сайті Держпродспоживслужби у рубриці «Міжнародне співробітництво» - «Вимоги країн світу».

Прес-служба Держпродспоживслужби

Детальніше
Як війна вплинула на ринок праці у сфері сільського господарства?
06-вер-2022

Війна стала причиною величезних збитків української економіки. Зокрема, за даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), галузь сільського господарства внаслідок воєнної агресії рф втратила до $6 млрд. Близько 30% земель сільськогосподарського значення потрапило під окупацію чи у зону активних бойових дій, були знищені посіви, техніка та зерносховища.

Функціонування цієї галузі є стратегічно важливим для утримання економіки держави. Усвідомлюючи це, компанії сфери сільського господарства продовжують роботу попри всі складнощі війни. Активний сезон збору зернових культур відбився і на пожвавленні ринку праці у цій сфері. Так, починаючи з травня, не зважаючи на загальну кризу на ринку праці, у сфері сільського господарства почалося активне зростання кількості вакансій. Якщо у період з лютого до квітня частка пропозицій роботи для працівників сільського господарства складала 3,3−3,4% від усіх на ринку праці, то у травні вона збільшилася до 4,2%, а у червні до 5%.

За даними grc.ua, сфера сільського господарства зараз входить до десятки найбільш активних на українському ринку праці. На неї на початку вересня припадає 4% від усіх актуальних вакансій на порталі. У багатьох сферах через війну цей показник значно знизився, проте сільське господарство тримає марку. Попри те, що у кількісному вираженні вакансій на ринку праці досі втричі менше, ніж було до війни, частка пропозицій роботи у сільському господарстві зараз наблизилася до показників мирного 2021 року. Середній показник частки вакансій для працівників сільського господарства за весь 2021 рік — 4,1%.

Згідно з інсайдерськими даними, які є в наявності у grc.ua, компанії щосили стараються зберегти існуючий персонал. Зазвичай набір нових фахівців відбувається лише з метою заміни спеціалістів, які відбули до ЗСУ або виїхали за межі України. Деякі компанії навіть практикують бронювання співробітників, аби бути упевненими у завтрашньому дні.

Що цікаво, найбільшу активність у сільському господарстві з великим відривом демонструє Київ: на столицю припадає 25% відкритих вакансій. Другу позицію займає Львівська область, куди після початку війни переїхала велика кількість компаній та фахівців, — 15%. Третє та четверте місце з однаковим показником у 11% зайняли Дніпропетровська та Хмельницька області. П’ятірку лідерів замикає Полтавська область — 7%.

Заробітні плати у сільському господарстві

Станом на серпень 2022 року середня зарплата у цій сфері — 17 500 грн. Перед війною фахівці отримували у середньому 21 300 грн. Сьогоднішній показник поступається також середньорічному прибутку за 2021 рік, який становив 18 606 грн. До початку повномасштабної війни цей ринок демонстрував дуже хороші тенденції з точки зору заробітку. Сьогодні, на жаль, роботодавці змушені економити.

Розгляньмо статистику зарплат більш детально:

  • 12 400−16 400 грн пропонують 36% роботодавців;
  • 16 400−20 400 грн — 28%;
  • 20 400−24 400 грн — 15%;
  • 24 400−28 400 грн — 13%;
  • понад 28 400 грн — 8%.

Як бачимо, сільське господарство дійсно наразі не можна віднести до найбільш високооплачуваних сфер ринку праці України: у 79% випадків працедавці пропонують фахівцям менш ніж 550 доларів.

Найбільше заробляють керівники підприємств — 24 700 грн у середньому. На другому місці знаходяться фахівці з управління проектами — 23 700 грн. Головні агрономи замикають трійку лідерів з показником 21 000 грн. Цікаво, що фахівці з категорії «початковий рівень, мало досвіду» отримують майже середню заробітну плату по сегменту сільського господарства — 14 000 грн.

Хто найчастіше потрібен роботодавцям

Найбільший попит серед компаній мають фахівці з контролю якості: на них припадає 9,3% актуальних вакансій. Другу позицію займають «закупівлі та постачання» — 9%. Третю та четверту сходинку з показником 6% зайняли агрономи та зоотехніки.

Роботодавці у 4,9% випадків цілеспрямовано шукають фахівців без досвіду або з мінімальним досвідом. Як ми уже згадували вище, багато компаній наразі стараються економити, і наймання новачків — хороший спосіб це робити.

Відсутність вимог щодо досвіду бачимо у 19% актуальних вакансій. Найчастіше роботодавцям потрібен досвід від 1 до 3 років — 60%. Наявність досвіду від 3 до 6 років вимагає 18% компаній, а понад 6 років — 3%.

agravery.com

Детальніше
Запровадження ставки ПДВ 14% треба продовжити на весь ланцюг виробництва продукції тваринництва — аргументи
29-черв-2021

Лише за запровадження 14%-ої ставки ПДВ на весь ланцюг виробництва продукції свинарства та молочного скотарства можна досягти кінцевої цілі — зниження ціни на цю продукцію для споживача. Крім того, такий механізм слугуватиме підтримкою вітчизняного виробника та сприятиме підвищенню внутрішнього споживання.

З такою консолідованою позицією виступили представники профільних об'єднань — Асоціації «Свинарі України», Асоціації виробників молока та ГС «Всеукраїнська аграрна рада», Мінагро та бізнесу у ході пресконференції «Чому знижена ставка ПДВ на сільськогосподарську продукцію має поширюватися до кінцевого споживача?», йдеться на сайті ВАР.

За словами Оксани Юрченко, президента Асоціації «Свинарі України», упродовж останніх 6 років у галузі свинарства переважала тенденція до скорочення. Відповідно, ініціативи, спрямовані на виключення продукції тваринництва з режиму зниженої ставки ПДВ, які зокрема підтримує Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, це серйозний поштовх для галузей тваринництва, які й так працюють у кризовий період, до активнішого скорочення.

«З осені минулого року дуже стрімко почала рости вартість кормової сировини. Якщо ми говоримо про свинарство, це 70−75% усіх витрат на вирощування кілограма свинини. Ми зіштовхнулися з тим, що собівартість зросла принаймні на 30%, ціна реалізації при цьому зростати не стала. Відповідно, свинарство опинилося на межі рентабельності.

При цьому, прогнозованого опонентами зростання цін на прилавку у наслідок зниження ставки ПДВ для виробників свинини, також не відбулося. Так, усі попередні місяці свинина коштує дешевше, ніж у минулому році. Якщо ми говоримо про загальне зростання цін на 6%, то у випадку свинини цього не сталося», — прокоментувала пані Юрченко.

Позицію щодо зниження ставки ПДВ по всьому ланцюгу виробництва тваринницької продукції підтримує і Міністерство аграрної політики та продовольства України. Так, Тарас Висоцький, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, зазначив, що завдяки зниженій ставці ПДВ соціально значущі продукти харчування, включно з молочною продукцією та м’ясом, дійсно стануть доступнішими.

«Насправді у зниженої ставки ПДВ у цілому та далі по всьому ланцюгу є два аспекти. Перше — це робить продукт дешевшим, доступнішим для споживача. Дивлячись на аргументовані норми споживання, ми погоджуємося з тим, що українці мали б споживати більше. При цьому ризиків суттєвого зниження надходжень до бюджету ми не бачимо — ті самі кошти будуть витрачені, проте реалізація їх буде на 30% більшою, а кінцеві надходження податків — не зміняться. Разом із тим це позитивно вплине на об'єми внутрішнього виробництва, матиме позитивний економічний ефект, в тому числі податкові надходження.

При цьому зараз держава системно працює над тим, щоб детінізувати — максимально побороти тіньові відносини і несплату податків у тому числі у сільському господарстві. Поряд з такими ініціативами як запровадження максимального податкового навантаження на гектар, також вважаємо, що зниження ставки ПДВ позитивно впливає в даному аспекті», — зазначив Тарас Висоцький.

Підтримав думку, щодо детінізації ринку сільгоспродукції у разі запровадження ставки ПДВ 14% по всьому ланцюгу Михайло Соколов, заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада».

«Ми відрізняємося від Європи не тільки тим, що ми бідніші і тому для нас питання доступності продуктів харчування стоїть гостріше, але й тим, що у нас дуже високий обсяг тіньової економіки. На жаль, у нас є можливість працювати без плати ПДВ, виробляючи ту саму продукцію. Відповідно, наявність високої ставки ПДВ створює додаткову диспропорцію між тими, хто працює легально і сплачує податки і тими, хто працює нелегально і податки не платить. Відповідно, через це ми і говоримо, що необхідно не просто зберегти знижену ставку на сировину, але також і знизити ставку на прилавку, тому що це в цілому посилить позиції легальних виробників по відношенню до нелегальних», — пояснив Михайло Соколов.

Позицію представників бізнесу висловив Віталій Шакель, директор Групи компаній «Нива Переяславщини»:

«Як практик з бізнесу, я бачу тільки, те що цей дисбаланс всього ланцюга призвів до зростання тіньового ринку. Я представляю інтереси компанії міжнародного рівня, ми співпрацюємо з серйозними фінансовими інституціями таким, як Європейський Банк Реконструкції та Розвитку ЄБРР) та Американська фінансова корпорація. Ми представляємо той сегмент офіційного виробника, якому важко конкурувати з тіньовим ринком. Моя думка, і думка всіх абсолютно виробників, що єдиний правильний вихід — повністю застосувати знижену ставку ПДВ для усього ланцюга до кінцевого споживача. Це стабілізує ринок, виведе його з тіні, а ціни на поличці для споживача знизяться і ми зможемо навантажувати наше виробництво, вирощувати більше продукції».

Асоціація виробників молока також наполягає на продовженні реформи щодо зменшення ставки ПДВ до 14% на весь ланцюг виробництва молочної продукції. Це забезпечить бізнес достатніми умовами праці, а громадян — доступністю харчових продуктів.

«Найбільша аграрна країна Європи зараз має таку ситуацію, коли продукти харчування виявляються недоступними для її громадян. Зокрема, за даними Держстату за підсумками 2020-го року, витрати громадян на продукти харчування складають 47%. Це близько до критичної межі 60% (за українським законодавством). Відповідно, Україна має рухатися у напрямку зменшення податкового навантаження, особливо на соціально значущі товари. Наразі перший етап уже було зроблено — знижена ставка ПДВ для виробників сировини», — наголосив Володимир Андрієць, аналітик Асоціації виробників молока.

Детальніше
Хто продає найбільше м'яса за кордон
26-вер-2017

У січні - липні 2017 Українська компанії експортували м'яса на $ 299,17 млн, що в півтора рази більше, ніж за аналогічний період 2016 року. Про це повідомив аналітичний департамент Ради з питань експорту продовольства (UFEB).

Обсяг продажів в натуральному вираженні склав 195,6 тис. тонн - пише Дело

Найбільш значними обсягами експорту традиційно відзначилися птахівники. М'яса птиці за вказаний період було експортовано 168,3 тис. тонн на $ 226,4 млн.

Ключові компанії-експортери курятини в січні - липні - це "Миронівський хлібопродукт" (81,9% від натурального обсягу експорту), "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" (3,6%), "М'ясопереробний комплекс ЛТД" (2, 6%), "АГРО-ОВЕН" (1,5%), "СМП" (1,2%).

Натуральний обсяг експортних поставок свіжої яловичини склав 6,5 тис. тонн (з яких 6,4 тис. тонн продано в Білорусь). Виручка від експорту цієї групи товарів в зазначеному періоді - $ 17,2 млн.

На першому місці за обсягами продажів свинини в натуральному вираженні перебуває компанія "Антоновський МК" (16,1%), за ним слідують "Агро-Продукт" (14,7%), "Зевс ЛТД" (7,6%), " Конотопм'ясо "(7,4%)," Свіженька "(6,9%).

Заморожена яловичина була придбана іноземними покупцями в обсязі 16,9 тис. тонн вартістю $ 47,3 млн. ТОП-5 експортерів: "Агро-Продукт" (9,1% від обсягу поставок у натуральному вираженні), "Рачінм’ясо" (7,5 %), "Лубним’ясо" (6,7%), "Зевс-ЛТД" (4,5%), "ПРОДКОМПАНІЯ" (4,3%).

Продажі свіжої, охолодженої і замороженої свинини принесли українським експортерам $ 8,3 млн. Натуральний обсяг поставок склав 3,9 тис. тонн. Найбільш значні обсяги експорту були здійснені компаніями "АПК-Інвест" (47,7%), "Ексім Фуд" (9,5%), "Кременчук м'ясо" (5,6%).

Весь експортний потенціал України по м'ясної продукції Міністерство аграрної політики і продовольства оцінює в 305 тис. тонн в 2016 році. За даними відомства, із зазначеної кількості 240 тис. тонн - м'ясо птиці.

Джерело - All Retail

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок