Етанол та вершки до ЄС: які квоти найменш затребувані українськими експортерами

27-серп-2019

Українські експортери використовують можливості безмитного експорту у межах тарифних квот ЄС. Цього року вже повністю вичерпано 9 квот. Однак є і квоти, які ще не використані взагалі або ж не значно. Про це УНН повідомили у відповідь на запит в Мінекономрозвитку.

Отже, на цукрові сиропи - станом на 22 серпня - квота використана на 0,2%; оброблена продукція з молочних вершків - 1,9%; харчові продукти - 2,6%; цукрові продукти - 4,6%; етанол - 5,1%; оброблена продукція із цукру - 10,2%.

Водночас активно використовуються тарифні квоти на ячмінь, ячмінне борошно та гранули (79,4%), м’ясо птиці та напівфабрикати з м’яса птиці (основна 75% та додаткова 44,1%), крохмаль (65,9%), оброблену продукцію із зернових (62,9%), солод та пшеничну клейковину (59,1%), яйця та альбуміни (основна 55,9% та додаткова 38,4%), висівки, відходи та залишки (53,6%), продукцію з обробленого молока (31,8%), сухе молоко (29,4%), часник (26,7%), овес (18,0%), молоко, вершки, згущене молоко та йогурти (14,7%).

"Українські експортери активно використовують можливості безмитного експорту в рамках тарифних квот. Станом на 22.08.2019 використовуються можливості безмитного експорту 31 із 40 тарифних квот. Вже повністю використано 9 тарифних квот на кукурудзу, мед, виноградний та яблучний соки, цукор, оброблені томати, оброблений крохмаль, пшеницю м'яку, пшеничне борошно та гранули, ячмінну крупу та борошно, вершкове масло та молочні пасти", - повідомили у відомстві.

При цьому, майже повністю використано квоту на продукти переробки солоду та крохмалю (99,9%).

Додамо, за даними МЕРТ, для низки видів українських товарів передбачено безмитні тарифні квоти ЄС у межах поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Нагадаємо, за минулий рік Україна не використала 8 квот на постачання товарів до ЄС.

Джерело: УНН

Більше новин
За перші два місяці 2018 року експорт України склав $7,4 млрд
24-квіт-2018

Протягом двох місяців 2018 року Україна експортувала в інші країни товарів на $7,4 млрд. Про це на своїй сторінці у Facebook написав прем'єр—міністр України Володимир Гройсман.

Повідомляється, що це — на 17,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

37,6% — а це майже $3 млрд від загального експорту — становить продукція агропромислового комплексу та харчової промисловості.

Не менше світові ринки зацікавлені в українській продукції металургійного комплексу. Її продали на майже $2 млрд — 26,8% від загального експорту.

За продукцію машинобудування імпортери заплатили українцям $840 млн — 11,4%. Трохи менше експортували мінеральних добрив — на суму $375 млн.

Попитом також користується українська продукція хімічної та легкої промисловості, деревина та паперова маса, різні промислові товари.

Найбільше українських товарів купують країни Європейського Союзу. За два місяці ми експортували до них продукції на суму в $3,3 млрд. Це на 36,2% більше, ніж торік.

Після ЄС найчастіше товари, зроблені в Україні, купують у Росії. Після них у нашій продукції зацікавлена Туреччина, Індія та Єгипет.

Позитивна динаміка у торгівлі спостерігається з Сингапуром, Білоруссю, Молдовою та Іраком. Водночас менше українського стали купувати в Індії, Ірані, Алжирі, Південній Америці та Саудівській Аравії.

Найбільше європейські країни зацікавлені в українських напівфабрикатах зі сталі, рудах та залізних концентратах, пшениці, ізольованих проводах та кабелях, соєвих бобах, кукурудзі, м’ясі свійської птиці та телефонних апаратах й їх частинах. Тоді як українську соняшникову олію, круїзні судна, маргарин та двигуни стали купувати менше.

milkua.info

Детальніше
У Мінагрополітики підбили підсумки 2017 року
09-січ-2018

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк визначив short-list факторів, які вплинули на аграрну галузь. Десять галузевих подій і трендів були опубліковані в його авторській колонці в одному з видань.

Серед перших дефініцій у списку — послідовність державної підтримки та преференції для дрібних і середніх виробників. Так, на розвиток фермерських господарств і сільськогосподарської кооперації на 2018 рік закладено 1 млрд гривень.

Також важливими трендами, які сформувалися у 2017 році і будуть впливати на галузь у майбутньому, на думку першого заступника Міністра, є зближення вартості оренди землі з ринковими реаліями, укрупнення гравців в аграрному і продовольчому секторах, подальша розбіжність полюсів СНД-ЄС у структурі експорту. Щодо останнього, за підсумками дев'яти місяців 2017 року аграрний експорт в ЄС зріс на 39,7% до 4,03 млрд дол, тоді як у країни СНД — всього на 16,1% до 937,5 млн дол.

Крім того, у підсумковому списку — синхронізація реєстрів (Реєстр речових прав Мін'юсту і Державний земельний кадастр почали обмінюватися даними в режимі онлайн) та гармонізація стандартів з ЄС (ухвалені закони «Про державний контроль у сфері безпеки та якості харчових продуктів» та «Про безпеку та гігієну кормів»).

На думку Максима Мартинюка, відновлення тваринництва все ще є негативним трендом, але завдяки значній підтримці у 2018 році (4 млрд грн.), можна сподіватись на позитивну динаміку.

Незаперечний вплив на сектор мало продовження земельного мораторію. «З плюсів — учасники земельних відносин отримали річний перепочинок і можливість провести більш якісну підготовку до реформи. З мінусів — збереження неприйнятного статус-кво на сільських територіях, переважна сировинна модель виробництва, посилення позицій крупного бізнесу», — зазначив перший заступник Міністра.

Завершує short-list усвідомлення про необхідність перегляду режиму оподаткування, що є одним з важливих завдань на 2018 рік. Також серед невирішених питань, над якими необхідно працювати у новому році, Максим Мартинюк визначив земельну реформу та китайський контракт ДПЗКУ. В цілому, за його словами, у галузі вплив позитивних факторів переважав.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
Україна в червні знизила експорт яєць на 17%
25-лип-2017

Україна в червні 2017 р експортувала 5,82 тис. т яєць, що на 16,9% менше показника травня (7,01 тис. т).

Про це свідчать дані ДФС.

При цьому за січень-червень експорт яєць склав 29,99 тис. т ($ 22,03 млн).

Основними імпортерами українських яєць в звітному періоді є ОАЕ (на $ 12,84 млн), Ліберія (на $ 1,69 млн) і Сьєрра-Леоне (на $ 1,63 млн). Експорт в ці країни склав 17,48 тис. т, 2,31 тис. т і 2,22 тис. т яєць відповідно.

Нагадаємо, що за 2016 році Україна експортувала яєць на $ 45,5 млн, що на $ 32 млн менше показника 2015 року - $ 77,5 млн.

www.poultryukraine.com

Детальніше
Молочний ринок ЄС: холодна погода, гарячі ціни, спад виробництва. Позитивні сигнали для України
20-трав-2021

Наразі статистика показує дані з виробництва молока в ЄС за січень-березень 2021 року. Загальний вал порівняно з минулим роком скоротився на 1,3% та становив 39,460 млн т.

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

За даними clal. it, основні гравці показали спад виробництва:

  • Німеччина — на 2,8% до 8,05 млн. т,
  • Франція — на 3,5% до 6,3 млн. т,
  • Нідерланди — на 2% до 4,7 млн. т.
  • Польща — на 0,4% до 3,1 млн. т.

В Європі триває затяжна прохолодна весна, що стримує ріст трави на пасовищах. Як результат, очікувати повідомлень про зростання темпів виробництва молока поки що не варто.

На зниження обсягів упливає й пандемія та низький рівень вакцинації в ЄС, що призводить до обмеження руху населення та перебоїв у роботі сектору ХоРеКа, що, у свою чергу, позначається на загальному споживанні молочних продуктів.

Стриманий ріст виробництва молока в ЄС сприятливо діє на світову кон’юнктуру, адже відбуваються обмежені поставки масла і СЗМ, що врівноважує ринок та дає фору цінам.

В той же час, під впливом світових трендів молочні продукти в ЄС продовжують дорожчати. На кінець березня ціни на внутрішньому ринку на молокопродукти тримали висхідний тренд. Так, тонна масла коштувала 4000 євро (+3,3%), СЗМ — 2460 євро (+1,1%), а СНМ — 3190 євро (+2,2%). Лише ціна «Чеддеру» не змінилась — 3080 євро.

На фоні зниження обсягів виробництва в ЄС та світових трендів здорожчання молочних продуктів, міцнішають прогнози світового банку щодо можливості України зайняти лідируючу позицію на ринку світового молока. Адже, крім зростаючих ринків збуту та логістичних переваг, Україна має ще один вагомий плюс — відносно низьку собівартість виробництва молока, що дає всі шанси наростити експортний потенціал та зайняти роль глобального гравця молочного бізнесу.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок