Ще один спалах АЧС зафіксували на Чернігівщині

Виробництво яєчних продуктів порівняно молода галузь в Україні. Незважаючи на багату сировинну базу, виробництво продуктів з яєць почало активно розвиватися лише з 2005 року.

У стислі терміни виробники змогли оцінити експортний потенціал даної продукції. За останнє десятиліття обсяг випуску яєчних продуктів був збільшений на порядок, - повідомляють експерти Pro-Consulting.

Галузь має значний потенціал для подальшого зростання за рахунок збільшення внутрішнього споживання. Виробники харчових продуктів, в рецептуру яких входять яйця, до останнього часу не поспішали переходити на використання яєчних продуктів, віддаючи перевагу відпрацьовані технології. Але прогрес не стоїть на місці, і внутрішньоукраїнське споживання яєчних продуктів почало поступово збільшуватися.

На відміну від внутрішнього, на зовнішньому ринку спостерігається значний попит. Перші партії українських продуктів з яєць були відправлені в 2007 році в Туніс. Українські компанії не мають жодних проблем з сировиною, але для успішного виходу на міжнародний рівень з високоякісною продукцією їм необхідно було придбати відповідне обладнання. На сьогоднішній день кількість компаній, які виробляють яєчні продукти на експорт в Україну все ще незначно.

Кризові явища, що вразили економіку країни, не обійшли стороною і виробництво яєчних продуктів. Вони привели до того, що експорт цієї продукції, який до 2015 року демонстрував стабільне зростання, в 2015 році впав на 40%. Причинами такого обвалу стали загальне погіршення економічної ситуації, скорочення сировинної бази та зміна структури продажів основних операторів.

У 2016 році падіння експорту продовжилося, хоч було і не таким значним. Причому, якщо в натуральному вираженні поставки за кордон знизилися всього на 3,3%, то в грошовому вираженні падіння виявилося більш значним - на 15,3%. Сталося це через збільшення в структурі експорту частки більш дешевих продуктів.

Разом з тим, перспективи для збільшення поставок продуктів з яєць на зовнішні ринки значні.

ТОП-5 країн-імпортерів яєчних продуктів українського походження виглядає таким чином:

• Данія
• Йорданія
• Пакистан
• Таїланд
• Єгипет

По регіонах український експорт розподіляється наступним чином:

• країни ЄС (53% в грошовому вираженні)
• регіон MENA (28%)
• Південно-Східна Азія (11%)
• країни Далекосхідного регіону (2%).

Драйвером зростання експорту є постійно зростаючий попит на українську яєчну продукцію на ринку Європейського Союзу. Цей регіон був відкритий для виробників галузі тільки в 2014 році, і за все за 3 роки виручка від продажів в ЄС зросла майже в 9,5 разів - з $ 3млн до $ 28,2 млн.

Сухі яєчні продукти мають більший експортний потенціал через тривалий термін зберігання. Вони можуть перевозитися на значну відстань без втрати споживчих якостей, на відміну від рідких яєчних продуктів, термін придатності яких обмежений і не перевищує 28 днів.

До того ж рідкі продукти з яєць значно дешевше сухих, що ілюструється ситуацією з експортом продукції галузі в 1 півріччі 2017 року.

Якщо в натуральному вираженні обсяги поставок за кордон збереглися на рівні першого півріччя 2016 року, то в грошовому еквіваленті спостерігається зменшення на 58%, що відповідає 5-річного мінімуму за цим показником. Така ситуація склалася якраз через зміну структури реалізації шляхом збільшення частки рідких продуктів і зменшення ціни.

www.poultryukraine.com

Міжнародна яєчна комісія (IEC) і Міжнародна рада по птахівництву (IPC) об'єднують свої зусилля для підтримки безперервного зростання яєчної промисловості та птахівництва.

IEC і IPC підписали Меморандум про взаєморозуміння (MOU), щоб зміцнити свої давні стосунки і підтримати подальше зростання в яєчній і птахівничій галузях. Відповідно до оновленої угоди, підписаної президентом IEC Суреш Чіттур і президентом IPC Робіном Хорелом, організації будуть працювати разом в областях, що становлять спільний інтерес, включаючи зоонози і хвороби птахів, а також біобезпеку.

Говорячи про Меморандум про взаєморозуміння, президент IEC Суреш Чіттур сказав: «Яєчна і птахівницька промисловість мають прекрасні можливості для підтримки зростаючого населення світу, забезпечуючи високоякісний, доступний, безпечний і стійкий білок. Співпрацюючи в областях, що становлять спільний інтерес, ми можемо прискорити розвиток наших галузей з потенціалом для підтримки мільйонів малих і середніх підприємців, створюючи робочі місця для жінок і сільських громад, особливо в країнах з низьким і середнім рівнем доходів».

Президент IPC Робін Хорел додає: «Від імені Міжнародної ради по птахівництву я радий підписати цей Меморандум про взаєморозуміння з Міжнародною комісією з яіцам. Формалізація нашого наміру працювати разом в областях, що становлять спільний інтерес, має сенс для наших членів і секторів».

poultryukraine.com

Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа підписав Меморандум про взаєморозуміння між Головним митним управлінням Китайської Народної Республіки та Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо співробітництва та сприяння взаємній торгівлі м’ясом птиці між Україною та Китаєм.

Підписання Меморандуму відбулося 7 червня 2018 року у м. Нінбо у рамках перебування Голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи у КНР та участі  у ІІІ Діалозі між Китаєм та країнами ЦСЄ зі співробітництва з питань нагляду за якістю, інспекції та карантину, які організовані компетентною службою Китаю.

Як наголосив Володимир Лапа, підписання Меморандуму про взаєморозуміння сприятиме розвитку та зміцненню співробітництва та розширенню двосторонньої торгівлі між Україною та КНР, збільшенню видів імпортних та експортних товарів.

«Даний Меморандум відкриє нові можливості щодо диверсифікації ринку збуту українського м’яса птиці, підвищення конкурентоздатності українських харчових продуктів на світових ринках, що позитивно вплине на імідж України як надійного торговельного партнера та сприятиме розвитку економіки нашої держави», - відзначив Голова Держпродспоживслужби.

Підписання Меморандуму про взаєморозуміння забезпечить взаємний обмін інформацією, документацією, результатами досягнень з питань профілактики та боротьби з грипом птиці та іншими хворобами птиці; проведення оцінки ризиків та переговорів щодо інспектування та санітарних вимог, необхідних для торгівлі м’ясом птиці.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Держпродспоживслужба працює над змінами до Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв’язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб, які б дозволили оперативно та в повному обсязі виплачувати кошти громадянам за спеціалізованим господарствам за вилучену у населення худобу через АЧС. Про це повідомив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа в інтерв’ю журналістам.

Він зазначив, що у проекті бюджету на 2018 рік, який зареєстрований у Верховній Раді України, Кабінет Міністрів запропонував суттєво збільшити обсягів фінансування на проведення протиепізоотичних заходів: якщо цьогоріч на ці цілі було виділено 113 млн грн, то в наступному році пропонується передбачити 687 млн грн.

Володимир Лапа зазначив, через недофінансування Держпродспоживслужба стикалася з парадоксальними ситуаціями, коли в бюджеті кошти не були передбачені кошти навіть на діагностикуми АЧС, і Служба зверталася до донорів за допомогою, що мати можливість проводити такі дослідження.

За словами Голови Держпродспоживслужби, збільшення у 6 разів передбачуваних бюджетом обсягів фінансування протиепізоотичних заходів на наступний рік дасть змогу вивести проведення протиепізоотичних заходів на новий рівень, у тому числі й оперативно та у повному обсязі виплачувати населенню компенсацію за вилучення свиней через АЧС.

«Наразі відшкодування здійснюється з резервних фондів місцевих бюджетів. Тому кошти громадяни отримають, коли прийме рішення місцева рада. І гарантувати людям, що ці кошти будуть через 3-4 дні чи через тиждень надзвичайно важко в силу бюрократичних процедур», - зазначив Володимир Лапа.

Довідково

У 2017 році станом на вересень господарствам приватного сектору відшкодовано збитки за вилучення свиней у випадках АЧС на суму 15921637,14 грн, що складає 89% від необхідної суми відшкодування. Одночасно за аналогічний період господарствам було відшкодовано 1470591,28 грн, що складає лише 1% від передбаченої суми відшкодування.

Пресс-служба Держпродспоживслужби