Україна майже в 10 разів збільшила виручку на продажах яєчних продуктів в Євросоюз

23-жовт-2017

Виробництво яєчних продуктів порівняно молода галузь в Україні. Незважаючи на багату сировинну базу, виробництво продуктів з яєць почало активно розвиватися лише з 2005 року.

У стислі терміни виробники змогли оцінити експортний потенціал даної продукції. За останнє десятиліття обсяг випуску яєчних продуктів був збільшений на порядок, - повідомляють експерти Pro-Consulting.

Галузь має значний потенціал для подальшого зростання за рахунок збільшення внутрішнього споживання. Виробники харчових продуктів, в рецептуру яких входять яйця, до останнього часу не поспішали переходити на використання яєчних продуктів, віддаючи перевагу відпрацьовані технології. Але прогрес не стоїть на місці, і внутрішньоукраїнське споживання яєчних продуктів почало поступово збільшуватися.

На відміну від внутрішнього, на зовнішньому ринку спостерігається значний попит. Перші партії українських продуктів з яєць були відправлені в 2007 році в Туніс. Українські компанії не мають жодних проблем з сировиною, але для успішного виходу на міжнародний рівень з високоякісною продукцією їм необхідно було придбати відповідне обладнання. На сьогоднішній день кількість компаній, які виробляють яєчні продукти на експорт в Україну все ще незначно.

Кризові явища, що вразили економіку країни, не обійшли стороною і виробництво яєчних продуктів. Вони привели до того, що експорт цієї продукції, який до 2015 року демонстрував стабільне зростання, в 2015 році впав на 40%. Причинами такого обвалу стали загальне погіршення економічної ситуації, скорочення сировинної бази та зміна структури продажів основних операторів.

У 2016 році падіння експорту продовжилося, хоч було і не таким значним. Причому, якщо в натуральному вираженні поставки за кордон знизилися всього на 3,3%, то в грошовому вираженні падіння виявилося більш значним - на 15,3%. Сталося це через збільшення в структурі експорту частки більш дешевих продуктів.

Разом з тим, перспективи для збільшення поставок продуктів з яєць на зовнішні ринки значні.

ТОП-5 країн-імпортерів яєчних продуктів українського походження виглядає таким чином:

  • Данія
  • Йорданія
  • Пакистан
  • Таїланд
  • Єгипет

По регіонах український експорт розподіляється наступним чином:

  • країни ЄС (53% в грошовому вираженні)
  • регіон MENA (28%)
  • Південно-Східна Азія (11%)
  • країни Далекосхідного регіону (2%).

Драйвером зростання експорту є постійно зростаючий попит на українську яєчну продукцію на ринку Європейського Союзу. Цей регіон був відкритий для виробників галузі тільки в 2014 році, і за все за 3 роки виручка від продажів в ЄС зросла майже в 9,5 разів - з $ 3млн до $ 28,2 млн.

Сухі яєчні продукти мають більший експортний потенціал через тривалий термін зберігання. Вони можуть перевозитися на значну відстань без втрати споживчих якостей, на відміну від рідких яєчних продуктів, термін придатності яких обмежений і не перевищує 28 днів.

До того ж рідкі продукти з яєць значно дешевше сухих, що ілюструється ситуацією з експортом продукції галузі в 1 півріччі 2017 року.

Якщо в натуральному вираженні обсяги поставок за кордон збереглися на рівні першого півріччя 2016 року, то в грошовому еквіваленті спостерігається зменшення на 58%, що відповідає 5-річного мінімуму за цим показником. Така ситуація склалася якраз через зміну структури реалізації шляхом збільшення частки рідких продуктів і зменшення ціни.

www.poultryukraine.com

Більше новин
ФАО розробляє нову стратегію безпеки продуктів
05-лист-2020

Продовольча і сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО) повинна розробити нову стратегію безпеки харчових продуктів до 2022 року.

Комітет із сільського господарства (COAG), погодився підтримати ФАО в розробці нової стратегії, пише food safety news.

COAG визнав зв'язок між безпекою харчових продуктів і продовольчої безпекою. Він закликав ФАО включити підхід, який допомагає країнам у впровадженні існуючих інструментів для зміцнення національних систем контролю харчових продуктів.

Експерти також визнали, що жодна група не може вирішити всі проблеми безпеки харчових продуктів, і порадили ФАО та Всесвітній організації охорони здоров'я (ВООЗ) використовувати партнерські відносини для створення багатосекторальних і міждисциплінарних рішень.

В обґрунтуванні стратегії було відзначено, що зміни в продовольчих системах вимагають переосмислення місця безпеки харчових продуктів в сталому розвитоку.

Переглянутий підхід надасть рекомендації з управління непередбаченими глобальними проблемами і кризами, які можуть вплинути на постачання продовольством. Розробка такої стратегії допоможе забезпечити облік міркувань безпеки харчових продуктів з точки зору науки, регулювання та розвитку потенціалу.

На думку ФАО, глобалізація, нові оцифровані канали розподілу, електронна торгівля і неформальні ринки можуть негативно вплинути на безпечність харчових продуктів, якщо ними не управляти. Роль соціальних мереж також слід розглядати як частину стратегії.

Для довідки: COAG складається з більш ніж 100 країн-членів і збирається кожні два роки. Він розглядає загальні політичні та нормативні рекомендації з питань, включаючи безпеку харчових продуктів.

AgroPortal.ua

Детальніше
Українські молочнотоварні ферми взяли курс на укрупнення
22-жовт-2018

Наскільки рентабельне виробництво молока у країні? У який бік рухається галузь? Чи варто очікувати зростання цін на молоко? Про це та багато іншого розповіли віце-президент Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк та аналітик Асоціації Яна Музиченко.

Як молочна галузь змінилась за останні 5 років?

Ганна Лавренюк: Українське молочне скотарство здійснило стрімкий стрибок у своєму розвитку, і особливо це помітно по змінах, що відбулися впродовж останніх п’яти років.

Молочнотоварні ферми взяли курс на інтенсифікацію та укрупнення, модернізацію та впровадження провідних світових підходів до технологій та управління молочним скотарством. Молочний напрям господарства почали трактувати як окремий бізнес, а не як придаток рослинництва чи, як самі фермери його називають, соціальний проект для підтримки лояльності пайовиків.

Кількість корів в Україні з року в рік почала скорочуватися, стало менше промислових господарств. Проте ті, що лишилися, почали збільшуватися та нарощувати продуктивність. Причому це загальносвітовий тренд.

У США, що є визнаним лідером світового молочного ринку, ще у 2013-му при будівництві сучасних молочнотоварних комплексів орієнтувалися на поголів'я не менше 1000 дійних корів. А вже сьогодні, щоб отримати банківський кредит для будівництва, ферма повинна бути розрахована мінімум на 4000 корів дійного стада. Це та кількість, яка, за оцінками ризиків, має стійку фінансову спроможність долати низький рівень цін на молоко-сировину. За оцінками DFA (Dairy Farmers of America — найбільшого у США молочного кооперативу, до складу якого входить 8000 учасників, що разом виробляють понад 28 млн т молока-сировини на рік, або 30% всього молока у США, володіють 42 молокозаводами та є четвертим найбільшим переробником молока у світі), через 10 років 50% молочних ферм, що утримують менше 100 корів дійного стада, зникнуть назавжди.

Що собою являє бізнес із виробництва молока в Україні?

Ганна Лавренюк: У 2013 році в Україні налічувалася 3201 молочнотоварна ферма, а за підсумками 2017-го — 1946. Молочний напрям згорнули переважно малі ферми (до 50 голів). У загальній структурі бізнесу їх частка скоротилася з 40,4% до 27%. Частка ферм з поголів'ям 50−100 голів зросла на 4% — до 16%. Одночасно значно зросла частка середніх (100−500 голів) та великих (більше 500 голів) ферм. Перші займають 45,4% (у 2011-му — 38,6%), а другі — 11% (проти 8,9% у 2011-му). При цьому саме середні та великі господарства забезпечують основний вал виробництва промислового молока: за підсумками 2017-го — 92,1%.

За останні п’ять років завдяки застосуванню високопродуктивної генетики, впровадженню сучасних технологічних та управлінських рішень значно зросли виробничі показники підприємств. Продуктивність господарств Асоціації виробників молока (АВМ) зросла майже на 30%. За підсумками 2017-го року середньорічний надій на фуражну корову сягнув понад 8200 кг, хоча по Україні цей показник становить 6012 кг. А від початку існування АВМ він збільшився на 82%. Є низка господарств, що вже перетнули позначку в 11 000 кг. Причому росте не лише вал молока, але і його якість. Ще у 2009-му у структурі промислового молока, зданого на переробку, взагалі не виділяли молоко екстра-ґатунку. За підсумками 2017-го частка «екстра» в структурі сировини, отриманої на переробку, досягла 20%. 50% із цього обсягу забезпечують 140 господарств — учасників АВМ.

Сьогодні в Україні працює чотири молочні ферми із роботизованим доїнням, ще на двох встановлені доїльні зали типу «карусель» на 80 місць (таких до десятка по всій Європі). АВМ тісно співпрацює з кращими експертами молочного скотарства з Ізраїлю, США, Канади, провідних молочних країн Європи. Ці визнані у своїй царині фахівці теж відзначають, що українські молочнотоварні господарства впевнено наздоганяють кращі світові ферми та з кожним роком зростає кількість таких, які не поступаються їм а ні за показниками продуктивності, а ні за ефективністю управління.

Наскільки рентабельне виробництво молока в країні?

Ганна Лавренюк: З роками розрив у ефективності старих немодернізованих ферм та сучасних молочних комплексів поглиблюється. Причому близько 50% молочних господарств України тільки почали йти шляхом реконструкції та будівництва.

Експерти FAO з 2012 року розраховують для України так званий молочний індекс (УМІ), що вказує на рентабельність ведення молочного скотарства. На початку вересня у FAO констатували, що сім місяців із восьми у 2018-му УМІ падає. У серпні поточного року УМІ був вже на 19,6% нижчим, ніж у відповідному місяці 2017-го. Гіршою ситуація була тільки у кризових для молочної галузі України 2015−2016 роках.

Однак за цей непростий період кращі господарства досягли рентабельності на рівні 20−30%. Та це не той прибуток, який вони покладуть собі до кишені. Тут варто дещо деталізувати економіку «вхідного квитка» у молочне скотарство та очікуваного періоду повернення інвестицій.

При будівництві сучасної молочнотоварної ферми із безприв’язним утриманням, доїльним залом та холодним типом утримання витрати на одне стійло-місце (бетонні та металеві конструкції, інфраструктуру, потужності для зберігання кормів) становитимуть мінімум 6000 євро/корова. Комплектація стада високопродуктивними тваринами — орієнтовно 2000 євро/нетель. Будівництво молочного блоку із доїльним залом — знову 2000 євро/корова. За підсумками бенчмаркінгу господарств — учасників АВМ за 2017 рік, зокрема аналізу точки беззбитковості, оптимальний розмір дійного стада для стійкої економічної моделі підприємства — від 600 корів із середнім надоєм 25,6 кг. Отже, базові витрати на будівництво такої ферми сягають 6 000 000 євро. Додайте сюди ще мінімум 500 000 євро витрат на мінімально необхідну техніку («зелена лінія» для заготівлі грубих кормів, кормозмішувач). І це далеко не всі витрати. При цьому повернення інвестицій варто очікувати не раніше ніж через 7−10 років. Ферми, які почали реконструкцію ще у 2009-му, коли була створена АВМ, досі не можуть назвати себе прибутковими і продовжують інвестувати зароблені у молочному скотарстві та рослинництві кошти.

Якою має бути молочна ферма, аби давати прибуток? Чи існує ідеальна модель?

Ганна Лавренюк: За оцінками експертів КЦ АВМ, у найближчі 10 років тенденції до укрупнення будуть виразними також в Україні, тому стійкою економічною моделлю для країни стане ферма з дійним стадом від 1200 корів. Зважаючи на значну територію України та відмінність кліматичних умов у різних регіонах, кращий вибір технологій мікроклімату, гноєвидалення тощо для кожної кліматичної зони буде свій. Однак у будь-якому випадку це безприв’язне утримання, безконтактне доїння в доїльних залах, максимальна автоматизація процесів та комп’ютеризація обліку й управління стадом.

Як у країні змінилися обсяги виробництва молока за останні роки?

Яна Музиченко: За останні п’ять років загальне виробництво молока в Україні скоротилося на 8,1% — до 10 200 000 т. Зокрема, в сільськогосподарських підприємствах виробництво за аналізований період зросло на 8% — до 2 700 000 т, а в господарствах населення скоротилося на 13% — до 7 500 000 т.

Низькі ціни на селянське молоко та старіння сільського населення призвели до скорочення поголів'я та, відповідно, й виробництва молока. Що стосується промислових господарств, то після кризи 2014−2015 років з ринку пішла велика кількість неприбуткових підприємств. Залишилися найсильніші, які працюють над продуктивністю поголів'я. Це відображається на загальному валі виробництва.

Який відсоток від загального обсягу виробництва молока переробляється та реалізується всередині країни? Як змінився цей показник за останні роки?

Яна Музиченко: За підсумками 2017 року було перероблено 4 300 000 т, що на 4% менше, ніж у 2013-му. На внутрішньому ринку залишається трохи більше 3 000 000 т промислового молока та близько 5 000 000 т молока, що виробляються в господарствах населення і продаються через ринки або залишається на власні потреби домогосподарств.

Із них експортували близько 1 000 000 т, що на 7,3% менше, ніж у 2013 році.

Закінчується сезон «великого молока». Чого у зв’язку з цим варто чекати споживачам? До чого готуються виробники?

Ганна Лавренюк: Закінчення сезону «великого молока» завжди говорить про зростання ціни на нього. До кінця року варто очікувати зростання цін на молоко екстра-ґатунку (на партію від 10 т) до 10,4−10,6 грн/кг. Це в свою чергу відобразиться на вартості готового продукту. У поєднанні з девальвацією гривні це може вилитися у 10% зростання ціни на молочні продукти на полиці.

Традиційно у холодну пору року споживання молочних продуктів росте, хоча в Україні це й період великих комунальних платежів, що може скорегувати зростаючий тренд показників споживання. Експорт може скоротитися через той же сезонний фактор.

landlord

Детальніше
Від Габону до Нідерландів: хто ще купує українську курятину
19-бер-2019

Українські птахівники мають широку географію експортних поставок, передає УНН з посиланням на "Експортний агроатлас", підготовлений AgroPolit.com.

Рейтинг найбільших країн-імпортерів української курятини очолюють Нідерланди. Минулого року голландці купили в України 49 тис. тонн продукту.

Друге та третє місце займають Ірак та Саудівська Аравія. Торік українські птахівники завезли до країн 36 тис. та 32 тис. тонн курятини відповідно.

Далі йде Словаччина, яка імпортувала 31 тис. тонн продукту, Азербайджан із показником у 20 тис. тонн та ОАЕ – 13 тис. тонн.

Українську курятину активно купують німці. Минулого року Україна поставила до Німеччини 12 тис. тонн продукту. В'єтнам та Гонконг придбав 11 тис. тонн та 10 тис. тонн курятини.

Замикає рейтинг найбільших країн-імпортерів українського м'яса птиці Габон із показником у 9 тис. тонн.

Раніше УНН повідомляв, що Україна в минулому році піднялася на 6-те місце в світовому рейтингу постачальників курятини, обійшовши Росію і Канаду. В ЄС Україна стабільно посідає третє місце серед експортерів, поступаючись тільки Бразилії і Таїланду.

Минулого тижня також стало відомо, що Єврокомісія планує як мінімум удвічі збільшити імпортні квоти для української курятини. Міжнародна преса пов’язує цей безпрецедентний крок ЄК знову ж таки з Юрієм Косюком (МХП), який "своїм геніальним ходом" розворушив всю Європу. Детальніше про це, читайте в матеріалі УНН.

Джерело: УНН

Детальніше
Україна в ТОП-3 експортерів курятини в ЄС
27-квіт-2021

Україна посідає третє місце в рейтингу експортерів курятини в ЄС.

Про це повідомляється в статистичній звітності ЄС.

Так, в січні-лютому 2021 року Україна експортувала 13,2 тис. тонн курятини в ЄС і зайняла в рейтингу найбільших постачальників м'яса птиці в Євросоюз 3-є місце.

За рік експорт української курятини в ЄС «просів» на 90%. Трохи більше України експортував країнам ЄС Таїланд - 25,7 тис. тонн, посівши друге місце в рейтингу, але за рік експорт таїландської курятини в ЄС впав на 26%.

1-е місце займає Бразилія, яка за 2 місяці 2021 року експортувала 36,4 тис. тонн м'яса птиці відповідно. Падіння експорту бразильської курятини в ЄС склало 16,3%.

ptichki.net

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок