ЄС може заборонити ввезення м'яса з країн з відмінними нормами по використанню ветпрепаратів з 2022року

Пандемія коронавірусу COVID-19 спричинила суттєві зміни в соціальному житті й бізнесі. До нових реалій мають пристосуватися й галузі сільського господарства, зокрема, свинарство. Коледж ветеринарної медицини та Школа громадської охорони здоров’я при Університеті Міннесоти, США, розробила кілька рекомендацій для роботи на свинофермах під час пандемії.

За словами американських дослідників, є кілька заходів, яких варто дотримуватися, поки не буде розроблено вакцину від коронавірусу. По-перше, варто дотримуватися основних протоколів біобезпеки. Працівники підприємства, що погано себе почувають, не мають виходити на роботу. Усі зайняті на свинофермах та переробних підприємствах мають мити руки, носити змінний одяг. Усі контактні поверхні мають регулярно дезінфікуватись.

По-друге, варто дотримуватись рекомендацій щодо соціального дистанціювання. Зокрема, потрібно звести кількість працівників, які одночасно перебувають на підприємстві, до мінімуму. Робітники мають дотримуватися дистанції 1,5 метра. Офісних працівників варто перевести на дистанційну роботу. Також рекомендується організувати централізоване підвезення робітників на ферму. Ще варто обмежити взаємодію з людьми поза роботою.

Хоча немає ніяких зареєстрованих випадків COVID-19 у свиней, за словами американських ветеринарів, віруси можуть бути непередбачуваними. Іншими словами, свині теж потребують захисту, і з цієї причини хворих працівників не слід допускати до роботи з тваринами.

Meat-Inform

З початку 2017 року в Україні проведено 1,03 млн щеплень тварин проти сказу. Про це в ході колегії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомив директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії Держпродспоживслужби Борис Кобаль.

Він зазначив, що для успішного подолання захворювання тварин на сказ має проводиться обов’язкова парентеральна вакцинація сільськогосподарських та домашніх тварин: імунізація всього поголів’я собак на всій території держави,  у зонах стійкого неблагополуччя - щеплення котів та вакцинація сільськогосподарських тварин при спалахах захворювання та в загрозливих зонах щодо сказу перед вигоном на випас.

«Сьогодні ми зазначаємо, що для успішного подолання захворювання тварин на сказ у першу чергу має значення парентеранальна вакцинація сільськогосподарських та домашніх тварин», - наголосив Борис Кобаль.

Також Борис Кобаль повідомив, що з початку 2017 року було зареєстровано 297 неблагополучних пунктів щодо сказу. Оздоровлено 368 неблагополучних пунктів, а станом на 01.04.2017 залишилося 309 неблагополучних пунктів.

При цьому, за його словами, найкращу динаміку скорочення кількості випадків сказу показала Харківська область, де кількість неблагополучних пунктів зменшилася на чверть із 16 до 12.

Усі вищезазначені заходи проводяться в умовах дефіциту фінансування, повідомив директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії: «У 2017 році потреба державної служби ветеринарної медицини в засобах захисту тварин, необхідних для здійснення обов’язкових заходів, складає 361,6 млн гривень, а державним бюджетом доведений об’єм фінансування 106,4 млн гривень, тобто, 29,4% від потреби».

Відповідно, за словами Бориса Кобаля, в умовах обмеженого фінансування унеможливлюється виконання обов’язкових програм контролю за особливо небезпечними інфекційними захворюваннями тварин, в тому числі спільними для людей та тварин, включаючи сказ. Це може призвести до підвищення ризику поширення даних хвороб та погіршення епізоотичного стану держави, відмітив голова Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Міністерство економіки України оприлюднило для громадського обговорення дуже важливий законопроєкт, назва якого вельми промовиста: «Про внесення змін до деяких законів України щодо харчових продуктів та інших об'єктів санітарних заходів».

Про це повідомляє «Урядовий портал» (повна версія за посиланням).

Потребу ухвалення цього законопроєкту розробники обґрунтовують так: потребує удосконалення чинне законодавство щодо безпечності та якості харчових продуктів. Слід усунути неузгодженості та невідповідності нормативних актів України у цій галузі з нормативними актами Європейського Союзу.

На доказ того, що норми у цій царині слід удосконалити та зробити жорсткішими, автори законопроєкту наводять висхідну динаміку спалахів гострих кишкових захворювань у нашій країні: від 142 2016 року до 204 2019-го. При цьому зауважують: більшість цих спалахів сталася в навчальних закладах, закладах оздоровлення та відпочинку, громадського харчування тощо і пов’язана з недотриманням санітарних і гігієнічних норм під час виробництва та обігу харчових продуктів.

Розробники законопроєкту пропонують внесення змін до чотирьох пов’язаних законопроєктів «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»; «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин»; «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції»; «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Це робиться відповідно до вимог регламенту №2015/2283 Європейського парламенту і Ради ЄС від 25 листопада 2015 року про новітні харчові продукти.

Зміни стосуються організації та порядку виробництва і обігу харчових продуктів, а також, що важливо, державної реєстрації тверджень про зниження ризику захворювань внаслідок вживання певного продукту. У разі ухвалення законопроєкту виробник вже не зможе із власної фантазії стверджувати, нібито його продукт запобігає виникненню певної хвороби — для цього він має надати обґрунтовані підстави відповідно до вимог регламенту №1924/2006 Європейського парламенту і Ради ЄС від 20 грудня 2006 року (бачите, наскільки ми відстали у цьому питанні!).

Ознайомитися з усіма положеннями законопроєкту, висловити свої зауваження та побажання можна на сайті Мінекономіки у розділі «Обговорення проєктів документів».

В Україні зафіксували нові випадки африканської чуми свиней. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Так, у Закарпатській області після відстрілу диких кабанів заражених тварин виявили на території мисливських угідь :

Тарасівське лісництво урочище «Кобилець» (Тячівський район);

ДП «Мокранське ЛМГ» урочище «м. Ульний Брадул» (Тячівський район);

Копашнівське лісництво урочище «Тургалина» (Хустський район);

Золотарське лісництво урочище «Гамба» (Хустський район);

Березівське лісництво урочище «Слатина» (Хустський район);

Монастирецьке лісництво урочище «Горб» (Хустський район).

Крім того, у Рівненській області після відстрілу диких кабанів хворих тварин виявили на території мисливських угідь:

Новостайківське лісництво ТОВ фірма «Барс» (Рівненський район);

МРГ «Лань» урочище «Новики» (Млинівський район);

мисливське господарство ФГ «Ричинський» урочище «Підгаєщина» (Млинівський район).

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

pigua.info