Робота на свинофермі під час пандемії: рекомендації американських ветеринарів

01-квіт-2020

Пандемія коронавірусу COVID-19 спричинила суттєві зміни в соціальному житті й бізнесі. До нових реалій мають пристосуватися й галузі сільського господарства, зокрема, свинарство. Коледж ветеринарної медицини та Школа громадської охорони здоров’я при Університеті Міннесоти, США, розробила кілька рекомендацій для роботи на свинофермах під час пандемії.

За словами американських дослідників, є кілька заходів, яких варто дотримуватися, поки не буде розроблено вакцину від коронавірусу. По-перше, варто дотримуватися основних протоколів біобезпеки. Працівники підприємства, що погано себе почувають, не мають виходити на роботу. Усі зайняті на свинофермах та переробних підприємствах мають мити руки, носити змінний одяг. Усі контактні поверхні мають регулярно дезінфікуватись.

По-друге, варто дотримуватись рекомендацій щодо соціального дистанціювання. Зокрема, потрібно звести кількість працівників, які одночасно перебувають на підприємстві, до мінімуму. Робітники мають дотримуватися дистанції 1,5 метра. Офісних працівників варто перевести на дистанційну роботу. Також рекомендується організувати централізоване підвезення робітників на ферму. Ще варто обмежити взаємодію з людьми поза роботою.

Хоча немає ніяких зареєстрованих випадків COVID-19 у свиней, за словами американських ветеринарів, віруси можуть бути непередбачуваними. Іншими словами, свині теж потребують захисту, і з цієї причини хворих працівників не слід допускати до роботи з тваринами.

Meat-Inform

Більше новин
Вчені розкрили точний хімічний склад молока
18-квіт-2019

Хіміки з Канади провели масштабний «перепис» усіх білків, жирів, цукрів і інших сполук, присутніх у відновленому і незбираному коров'ячому молоці. Ці дані допоможуть оцінювати якість молочної продукції, пишуть вчені в Journal of Agricultural and Food Chemistry.

«В незбираному, ми знайшли 972 унікальних з'єднання в коров'ячому молоці, які утворюють приблизно 2,35 тисячі різних метаболічних структур. В цілому, воно виявилося простіше за структурою, ніж слина, сеча або кров людини, а також материнське молоко. Ми сподіваємося, що наша відкрита база даних стане помічником для дієтологів, інших хіміків і лікарів», — пишуть вчені.

Молочне скотарство виникло в перших людських суспільствах на Близькому Сході і Індії приблизно 12−10 тисяч років тому, одночасно з розвитком землеробства і переходом до осілого способу життя. Його поява була пов'язана з тим, що в популяціях перших фермерів виникла унікальна мутація в гені LCT, що дозволила дорослим людям пити молоко — здатність, яку фактично всі ссавці втрачають ще в дитинстві.

В останні роки вчені почали активно цікавитися тим, як коров'яче або материнське молоко впливає на роботу організму і дітей, і дорослих людей. Виявилося, що воно не тільки містить в собі велику кількість нутрієнтів, але і різні ферменти, які допомагають організму боротися з мікробами і запаленнями, а також речовини, які «деригують» роботою мікрофлори кишечника.

Частина цих з'єднань безповоротно втрачається при обробці молока або підготовці різних сухих сумішей, які використовуються як в харчовій промисловості, так і для годування немовлят. Як від цього змінюються властивості напою, вчені до цього часу не могли точно сказати, так як точний хімічний склад молока їм не був відомий.

Девід Вішарт (David Wishart) з університету провінції Альберта в Едмонтоні (Канада) і його колеги зробили великий крок у бік отримання відповіді на всі ці питання, підготувавши перший детальний хімічний «атлас» коров'ячого молока.

Для цього вчені провели серію експериментів з чотирма різновидами знежиреного та незбираного молока, які можна купити в будь-яких гастрономічних магазинах Канади, проаналізувавши їх склад за допомогою ЯМР-спектроскопії, мас-спектрометрів і хроматографів.

Для проведення цього аналізу вони заморозили невеликі порції кожного типу напою, після чого пропустили їх через фільтри, які не пропускали великі молекули жирів і білків. Проаналізувавши їх склад за допомогою хроматографів, вчені провели «перепис» усіх невеликих молекул, що залишилися в молочній сироватці після попередніх операцій.

Що цікаво, нежирні і незбирані сорти молока відрізнялися один від одного тільки кількістю жиру — процес знежирення перших не призводить до серйозних змін в частках білків, органічних кислот, вітамінів та інших корисних речовин. Єдиним винятком з цього правила були жиророзчинні вітаміни A, D і E.

З іншого боку, вчені виявили, що молоко містило в собі не тільки класичні «молочні» цукри, жири і білки, такі як лактоза, казеїн і триацилгліцеролів-44, але і цілий ряд незвичайних речовин. У їх число увійшли рослинні гормони, гербіциди, пестициди і антибіотики, а також уривки ДНК і РНК самих корів.

Велика частина з них вже була відома вченим, проте кілька десятків білкових і жирових молекул виявилися абсолютно новими для них. Їх відкриття і вивчення, як сподіваються дослідники, допоможе розкрити їх роль в дії молока на організм людини і зрозуміти, як зробити молочні продукти більш корисними і безпечними для людей.

milkua.info за матеріалами dairynews

Детальніше
МХП запустив нову торгову марку
05-черв-2018

 Найбільший виробник курятини "Миронівський хлібопродукт" (МХП) вийшов на ринок з новою торговою маркою "Вінницькі курчата".

Як стало відомо Delo.UA, нова торгова марка орієнтована на низький ціновий сегмент.

"Нова ТМ" Вінницькі курчата "випускається в пілотному режимі. Це продукт відноситься до низькоціновому сегменту і ми поки дивимося, як на нього відреагує покупець. Переважно, реалізація ТМ відбувається у Вінницькій області", - говорить Іван Філіппов, керівник напрямку "Управління торговими марками "холдингу МХП. Філіппов додає, що дистриб'ютори можуть самостійно поширювати товар і по інших регіонах, в тому числі і в Києві.

При цьому в компанії не уточнили, чи стане продукція під новою ТМ постійною в портфелі компанії. "Пілот триває майже три місяці і про його результат говорити рано. У нас поки немає планів з маркетингової активності цього бренду", - додає Іван Філіппов.

Відзначимо, що дана продукція виробляється на "Вінницької птахофабриці" холдингу МХП, яка знаходиться в Ладижині Вінницької області. В місяць виходить близько 250 тонн продукції під новою ТМ.

Нагадаємо, МХП в 2017 році почав будівництво другої лінії Вінницькій птахофабрики (Ладижин, Вінницька область). До 2020 року планується наростити виробництво до рекордних 730 тис. тонн.

"Миронівський хлібопродукт" є найбільшим виробником курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. Продукція МХП реалізується під торговими марками "Наша Ряба", "Легко", "Бащинський" і Qualiko.

За оцінками компанії, МХП займає 55% вітчизняного ринку курятини. Засновником і мажоритарним акціонером МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.

За підсумками 2017 року чистий прибуток МХП виросла в 3,3 рази - до $ 230 млн у порівнянні з 2016 роком. Його виручка за минулий рік збільшилася на 13,4% - до $ 1,288 млрд.

poultryukraine.com

Детальніше
Нові ринки можуть відкрити для експорту 37 видів продукції тваринництва з України
23-груд-2020

Цього тижня очільниця Держпродспоживслужби Владислава Магалецька взяла участь в сесії «Економічна дипломатія: просування українського експорту та залучення іноземних інвестицій», що відбулася в рамках Конференції керівників закордонних дипломатичних установ України. Під час події пані Магалецька розповіла про роботу щодо розширення сільськогосподарського експорту як за кількістю напрямів, так і за кількістю найменувань продукції, що постачається до інших країн.

«Розглядаються запити щодо експорту 37 видів продукції тваринного походження та 21 виду продукції рослинного походження. Кожен з них потрібно узгодити на міждержавному рівні і провести значну роботу по алгоритму із шести послідовних дій: запит, оцінка ризику, аудит системи на місці, узгодження двосторонніх документів, інспектування або схвалення підприємств, проведення навчання офіційних ветеринарів та державних інспекторів. Крім того, Держпродспоживслужба ініціювала процес відкриття ринків 24 країн світу в Африці та Азії», – повідомили у Держпродспоживслужбі.

Владислава Магалецька висловила сподівання, що пандемія коронавірусу не завадить розвитку українського експорту в 2021 році.

Meat-Inform

Детальніше
Основою молочного тваринництва має бути рентабельність — експерт
29-вер-2020

В основу рентабельності ферм A.G.R. Group лягло те, що в собівартості витрат на виробництво 1 кг молока корми займають до 60%.

Володимир Золотар, начальник відділу з розвитку тваринництва А.G.R. Group, зазначив, що це є їх великою перевагою. Про це йдеться у матеріалі «Молочне скотарство в А.G.R. Group: чи варті перспективи ризиків?» на Latifundist.com.

«Основа молочного скотарства як бізнесу не кількість надоєного молока, а рентабельність, яку дає це молоко. Можна кожен день з однієї корови доїти багато, але не мати рентабельності через великі витрати на корм. Ми сьогодні працюємо зі стабільною рентабельністю. Собівартість 1 кг у нас становить близько 4,5−5 грн, а продаємо молокозаводам в середньому по 10,4 грн», — зазначив він.

Володимир Золотар розповів, що наразі всіх тварин на фермах годують виключно власними кормами, купують лише соняшникову макуху і необхідні для правильного обміну речовин тваринної добавки — сіль, соду та крейду.

«Загальні надої з трьох ферм сьогодні складають близько 12 т молока в день — це у 2 рази більше в порівнянні з 2016 р. При цьому, надій на одну корову збільшився несуттєво. В середньому він був і залишається близько 20 л/день. Більше молока отримують завдяки збільшенню кількості корів на 140 голів. Саме вирівнювання балансу між дійним поголів'ям і кількістю молодняку дало такий результат», — підсумував він.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок